Рішення від 01.05.2025 по справі 514/418/25

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/418/25

Провадження по справі № 2-о/514/30/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кравченко П.А.

за участю секретаря Мельниченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Буджацька селищна рада Болградського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник ОСОБА_3 , до смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала з нею за місцем реєстрації заявника за адресою: АДРЕСА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина за законом, на земельну ділянку площею 3.00 га, яка розташована на території Буджацької селищиної ради (колишньої Новотарутинської сільської ради Болградського (колишнього Тарутинського) району, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2 .

При зверненні до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно заявнику було відмолено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та не наданням нею доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. ОСОБА_1 вела спільне господарство з її матір`ю ОСОБА_2 , в них був спільний бюджет та після її смерті поховала її. Заявник ОСОБА_3 , є спадкоємицею першої черги після смерті матері.

У зв`язку з цим, заявник просить в судовому порядку встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.

В судове засідання заявник не з`явилась, до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та просить задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи голова Буджацької селищної ради в судове засідання не з`явився, на Електронну пошту суду надійшла заява про розгляд без її участі, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти задоволення позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Спадкоємцем до майна померлої є її донька ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.14), копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, яка складається з земельної ділянки площею 3.00 га, яка розташована на території Буджацької селищиної ради (колишньої Новотарутинської сільської ради Болградського (колишнього Тарутинського) району, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно, але їй було відмолено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та не наданням нею доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.12).

Згідно довідки Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області №108 від 21.02.2025 року, виданої в тому, що гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї померлої/ зареєстрованих, проживаючих/ на день смерті входять: донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Згідно довідки Буджацької селищної ради Новодолинського старостинського округу № 125 від 04.03.2025 року, виданої в тому, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: с. Підгірне Буджацької (колишня назва Бородінської) селищної ради, з 1999 року мешкала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації разом з рідною донькою ОСОБА_4 . За час мешкання ОСОБА_2 з донькою вели спільний домогосподарство, в них був спільний бюджет та та після смерті ОСОБА_2 поховала її. (а.с.13).

Дана обставина також підтверджується письмовими показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 16-19).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до з ч.ч.3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, статтею 1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Як роз`яснено в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в судовому порядку підлягають встановленню факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення..

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах про спадкування» у разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним. У постанові від 28.04.2021 у справі №204/2707/19 Верховний Суд зазначив, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.

За змістом п. п.3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерстваюстиції України від 22.02.2012 року №296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Положеннямист. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні`передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Частина третя статті 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

У разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Зазначене викладене в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №569/15147/17.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання особи - спадкодавця, за місцем проживання спадкоємця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкоємцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.3 ст.1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку про те, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до ст.1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

Як встановлено судом, що заявник на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , по день смерті останньої, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене та враховуючи, що заявниця на час відкриття спадщини постійно проживала разом з матір`ю, здійснювала за нею догляд, піклування та подальше поховання і зазначений факт постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення даного факту необхідно заявниці з метою реалізації права на оформлення спадкового майна і він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, а тому суд вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст.29, 1168, 1216, 1218, 1219, 1220, 1221, 1231, 1268 ЦК України, ст.ст.263-265, 315, 319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Буджацька селищна рада Болградського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини -задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.А. Кравченко