Рішення від 30.04.2025 по справі 209/1251/24

Справа № 209/1251/24

Провадження № 2-др/209/8/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2025 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 -адвоката ТаліповоїАльони Георгіївни простягнення понесенихсудових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Лариси Леонідівні, державного реєстратора виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченка Дмитра Сергійовича, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради, про стягнення моральної компенсації, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 квітня 2025 року було залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Лариси Леонідівні, державного реєстратора виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченка Дмитра Сергійовича, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради, про стягнення моральної компенсації, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

22 квітня 2025 року від представниці відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 надійшла заява про стягнення понесених судових витрат, сформована в системі «Електронний суд» 21 квітня 2025 року, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 16500 грн.

На обґрунтування заяви ОСОБА_4 зазначила, що витрати понесені відповідачем у зв`язку з необґрунтованими діями позивача, які полягають у безпідставному зверненні до суду з позовом, тривалому розгляді справи в суді, спровокованому діями сторони позивача, яка після відмови суду у задоволенні чергового клопотання про зміну предмету позову, подала заяву про залишення її позову без розгляду без зазначення причин, що є безумовними підставами для стягнення з позивача судових витрат. Понесені ОСОБА_1 витрати підтверджуються договором про надання професійної правничої (правової) допомоги № 116/2024 від 27 травня 2024 року, додатковою угодою № 1 від 14 червня 2024 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 116/2024 від 27 травня 2024 року та платіжними інструкціями про часткову сплату за послуги.

30 квітня 2025 року представниця позивачки Самсонова Н.В. подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій зазначила, що позивач та її представник вважають, що заява адвоката Таліпової А.Г. про стягнення понесених судових витрат не відповідає вимогам законодавства України та не підлягає задоволенню, оскільки суд залишив без розгляду позовну заяву за заявою позивача, а не через зловживання нею процесуальними правами. Заява про залишення позову без розгляду від 14 квітня 2025 року, яка була подана до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська по справі № 209/1251/24, зумовлена виключно істотною зміною життєвих обставин, а саме станом здоров`я позивача у зв`язку з народженням дитини та ускладненнями, що виникли під час пологів, вона жодним чином не пов`язана з незадоволенням будь-яких заявлених позивачем клопотань судом і зазначення справжньої причини подання такої заяви спростовує твердження ОСОБА_4 . Просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Таліпової А.Г. про стягнення понесених судових витрат в повному обсязі та розглядати заперечення на заяву про стягнення понесених судових витрат за відсутності позивача та її представника.

30 квітня 2025 року представниця відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 подала заяву про проведення судового засідання, призначеного на 30 квітня 2025 року, за її відсутності та відповідачки ОСОБА_5 , в якій просила задовольнити її заяву про стягнення понесених судових витрат у повному обсязі. Разом із заявою подала пояснення на заперечення представниці позивачки ОСОБА_6 , у яких зазначила, що на момент подачі позову до суду, ОСОБА_2 достовірно знала про те, що ані права спадкодавця ОСОБА_7 , ані її права, як спадкоємиці ОСОБА_7 , не порушені, оскільки останній ніколи не набував права власності на частку у вищезазначеній квартирі, що свідчить про навмисний намір позивача приховати дійсні обставини справи № 201/553/16-ц і ініціювати повторний розгляд обставин, які вже розглядались іншим судом, що прямо суперечить нормам цивільного процесуального законодавства. Таким чином, витрати понесені ОСОБА_1 є безумовними підставами для стягнення з позивача судових витрат.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частин 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. Зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат. Длявизначення розмірувитрат направничу допомогуз метоюрозподілу судовихвитрат учасниксправи подаєдетальний описробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. Розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. Уразі недотриманнявимог частиничетвертої цієїстатті судможе,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимогчастини дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до пунктів 1,2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує: чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений представницею відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат відповідачки ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката Таліпової А.Г. до 14000 грн., оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для останньої, яка була змушена до залучення професійної правничої допомоги адвоката.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 142, 260, 270, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 -адвоката ТаліповоїАльони Георгіївни простягнення понесенихсудових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Лариси Леонідівні, державного реєстратора виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченка Дмитра Сергійовича, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради, про стягнення моральної компенсації, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 14000 (чотирнадцять) гривень у відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л.Шендрик