Рішення від 28.04.2025 по справі 184/1959/24

Справа № 184/1959/24

Номер провадження 2/184/337/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Томаш В.І., за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В. розглянувши у м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє як представник в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» 04050 м. Київ, вул. Юрія Іллєнка буд.18 Б офіс 204 ЄДРПОУ 42269456, треті особи: приватний нотаріусБучанського районногонотаріального округуКиївської обл. Грисюк ОленаВасилівна 081132Київська обл.,Бучанський р-н,м.Вишневе,вул.Європейська буд.11кв.2, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської обл. Сидорук Леся Вікторівна 49033 Дніпропетровська обл. м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького б. 4, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про визнання виконавчого нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До міськогосуду м.Покров Дніпропетровськоїобл.надійшла позовназаява від ОСОБА_1 ,який дієяк представникв інтересах ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Файна готівка»»,треті особи:приватний нотаріусБучанського районногонотаріального округуКиївської обл. Грисюк ОленаВасилівна 081132 Київська обл., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської обл. Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису № 105459 зробленого 15.06.2021 р. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської обл. Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованості у сумі 29160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те,що15 липня 2021 р., приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської обл., Грисюк Оленою Василівною, був зроблений виконавчий напис № 105459 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованості у сумі 29160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. А 04.11.2021 р., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської обл. Сидорук Леся Вікторівна,на підставі вищевказаного виконавчого напису, відкрила виконавче провадження№ 67375435.

Позивач вважає,що вищевказаний виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Оскільки при вчиненні оспорюваної нотаріальної дії нотаріус Грисюк О.В., перед тим як вчинити даний нотаріальний виконавчий напис, повинна була пересвідчитись у безспірності заборгованості яку стягувач намагається стягнути через виконавчий напис. Та встановити відповідність чинному законодавству України наданих стягувачом документів, на підставі яких, він просив нотаріуса вчинити даний виконавчий напис. А нотаріус Грисюк О.В., цього не зробила. Та вчинила нотаріальний виконавчий напис з порушенням підпунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, та переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172,таз порушеннямст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Згідно висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року по справі № 137/1666/16-ц (провадження №84цс19) нотаріуси вчиняють виконавчі написи при умові коли подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом. Та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Таким чином, сторона позивача, суму боргу не визнає та вважає, що виконавчий напис № 105459 від 15 липня 2021 р., вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської обл. Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованості у сумі 29160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. Від неї надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Від представника позивача також надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Сторона позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином. В судове засідання не прибув. Відзиву на позов не надав.

Треті особи,що незаявляють самостійнихвимог,приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, та приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської обл. Грисюк Олена Василівна будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з`явились.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Зважаючи на дані обставини, суд керуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка, згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції України,є частиною національного законодавства України та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Судом встановлено, що15 липня 2021 р., приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської обл., Грисюк Оленою Василівною, був зроблений виконавчий напис № 105459 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованості у сумі 29160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп.

А 04.11.2021 р., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської обл. Сидорук Леся Вікторівна,на підставі вищевказаного виконавчого напису, відкрила виконавче провадження№ 67375435.

У виконавчому нотаріальному написі нотаріуса Грисюк О. В. вказується про те, що борг ОСОБА_2 перед первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», ЄДРПОУ 41697872, виник на підставі кредитного договору № 00-572154 від 29.12.2019 р.

Але, даний кредитний договір, який знаходиться в матеріалах виконавчої справи, в автоматичній системі виконавчих проваджень (АСВП) не підписаний ОСОБА_3 .В електронному договоріне вказанийномер електронногоідентифікатора.А самдоговір не завірений нотаріально.А відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, та згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172,таст. 87,ст. 88 Закону України «Про нотаріат»,нотаріус вчиняє виконавчі написи тільки на підставі нотаріально завіреного кредитного договору.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 27 березня 2019 р. по справі№ 137/1666/16-ц, суди,вирішуючи спірпро визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню,не повинніобмежуватися лишеперевіркою додержаннянотаріусом формальнихпроцедур іфакту поданнястягувачом документівна підтвердженнябезспірної заборгованостіборжника згідноз Перелікомдокументів.Для правильногозастосування положеньстатей 87,88Закону України«Про нотаріат»у такомуспорі судповинен перевіритидоводи сторіну повномуобсязі йустановити тазазначити врішенні,чи справдіна момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачом. Тобто, чи існувала заборгованість взагалі, та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Та чи не було невирішених по суті спорів, щодо заборгованості, або її розміру, на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначене вище узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року, по справі № 6-887цс 17, та у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018, справа № 61-154св18, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії нотаріусів при вчиненні ними виконавчого напису, відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8зазначеної вищепостанови передбачено,що судпри вирішенніпитання прообґрунтованість повиненвиходити зтого,що нотаріальнідії повиннівчинятись усуворій відповідностіз встановленимидляданого органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

В інформаційномулисті Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихта кримінальнихсправ «Просудову практикурозгляду справпро оскарженнянотаріальних дійабо відмовув їхвчиненні»,прийнятого напідставі ПостановиВССУ №2від 07лютого 2014року,вказано,що вчиняючивиконавчий напис,нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3424-ХІІ. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно висновкувикладеному уПостанові ВерховногоСуду від06червня 2019року посправі №750/1627/18,належними доказами,які підтверджуютьнаявність чивідсутність заборгованості,а такожвстановлюють розмірзаборгованості,можуть бутивиключно первиннідокументи,оформлені увідповідності довимог статті9Закону України«Про бухгалтерськийоблік тафінансову звітність».Такими доказамиможуть бути,зокрема,платіжні доручення,меморіальні ордери,розписки,чеки тощо.А укладений кредитний договір, який надається нотаріусу для вчинення виконавчого напису, повинен бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до Постанови ВП ВС від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також,у виконавчомунотаріальному написінотаріуса ГрисюкО.В.зазначається про те, що,основним тапершим кредиторомпозичальника ОСОБА_2 по кредитномудоговору № 00-572154 від 29.12.2019 р. було ТОВ«Качай гроші».Яке,передало правовимоги по витребуванню боргуз ОСОБА_2 правонаступнику (фактору) по договору відступлення права вимоги (договору факторингу) № 3 від 12.03.2021 р., ТОВ ФК «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986959. Але даний договір в матеріалах нотаріальної та виконавчої справ, та в Автоматичній системі виконавчих проваджень (АСВП) відсутній.

Крім того, в нотаріальному виконавчому написі нотаріуса ОСОБА_4 , говориться ще й про те, що після першого правонаступника по витребуванню боргу, ТОВ ФК «ЕЙС»,був ще й другий правонаступник, яким ставзаявник про відкриття виконавчого провадження, ТОВ «Файна готівка». І такеправо додругого правонаступникаперейшлонапідставі договорупро відступленняправа вимоги № 16/21/КГ від 16.06.2021 р. Але даний договір, в матеріалах нотаріальної та виконавчої справ, та в матеріалах АСВП,також відсутній.І данідоговори про відступлення права вимоги не були надані стороні позивача по справі навіть після направлення нею офіційних запитів на адресу стягувача ТОВ «Файна готівка», та на адресу приватного виконавця Сидорук Л.В. А безнаявності вище зазначених договорів відступлення права вимоги, право навитребування боргуТовариством з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» з ОСОБА_2 ,ніяким чином не підтверджується.

Також, в матеріалах справи, відсутні докази того, що боржник ОСОБА_2 , повідомлялась або первісним кредитором, або першим та другим правонаступниками права вимоги боргу, про зміну кредитора по кредитному договору.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови,що він одержав, або від первісного кредитора, або від фактора, письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, з повідомленням про суму грошової вимоги та реквізитів фактора.

Згідно ч.2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Згідноч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку перед новим кредитором до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Він, як і раніше, повинен виконувати свої боргові зобов`язання тільки перед первісним кредитором.

Але,в матеріалахсправи докази повідомлення боржникапро зміну кредитора відсутні.

Тому,за такихобставин,коли боржник не повідомлявся про зміну кредитора, вимагати борг з боржника, має право тільки первісний кредитор, а не фактор.

Також, в матеріалах нотаріальної та виконавчої справ, відсутні належні докази про перерахування кредитних коштів з рахунку первісного кредитора на рахунок позичальника ОСОБА_2 . В матеріалах нотаріальної та виконавчої справ, відсутні первинні фінансові бухгалтерські документи, які б підтвердили таке перерахування.

Згідно правового висновку Верховного Суду України викладеного у Постанові №336/4796/18 від 20.05.2022р., для стягнення боргу мало надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно ще надати ідокази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».Якщо кредиторне подаєтакі документиз позовною заявою, то судповинен відмовитив задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.

Згідно позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, по справі№ 554/4300/16-ц, первинні документи, можуть бути належними доказами підтвердження боргу тільки за умови, якщо вони будуть оформлені у відповідності зіст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Та у відповідності з «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р.

Згідно п.2ст.9ЗУ «Пробухгалтерський облікта фінансовузвітність»,первинні документиможуть бутискладені упаперовій абов електроннійформі,та повиннімати такіобов`язкові реквізити:назву документу,дату йогоскладання,назву організаціїяка склаладокумент,зміст таобсяг операції.Посаду іпрізвище особи,відповідальної заздійснення операції,та правильність її оформлення.

Згідно п.51Постанови НБУ№ 75від 4липня 2018р.,«Про затвердженняПоложення проорганізацію бухгалтерськогообліку,бухгалтерського контролюпід часздійснення операційноїдіяльності вбанках України»первинні тазведені обліковідокументи впаперовій/електроннійформі повиннімати такіобов`язкові реквізитияк назвудокумента (форми),дату складання,найменування банкувід іменіякого складенийдокумент,зміст таобсяг операції(підставидля їїздійснення),посади осіб,відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно п. 52 Постанови НБУ № 75, первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними. не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п. 15 постанови НБУ № 75, операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 27 березня 2019 р. по справі № 137/1666/16-ц, суди,вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повинні встановити, чи справді, на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачом. Чи існувала заборгованість узагалі. Та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

В кредитному договорі сума кредиту вказана у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Згідно п. 1.3 кредитного договору, строк дії кредиту 27 (двадцять сім днів). Згідно п.1.7. договору загальна сума кредиту, за період дії кредиту, складає 14860 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. А в оспорюваному нотаріальному виконавчому написі, борг, без врахування послуг нотаріуса, вказаний у сумі 29160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп., який, згідно нотаріального напису, складається: 10 000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту. Та 19160 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. прострочена заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Що не відповідає сумі кредиту вказаній в кредитному договорі.

Згідно п.1.3.1 кредитного договору строк дії кредиту автоматично продовжується за умови, якщо позичальник у відповідності з графіком платежів, сплатив чергову частину кредиту. Але в матеріалах нотаріальної та виконавчої справ, та в матеріалах АСВП, докази такої чергової сплати відсутні. А без доказів чергової сплати, пролонгація кредиту неможлива. Як неможливе нарахування відсотків за межами дії кредиту.

Тому, сума нарахованих прострочених відсотків - 19160,00 грн., яка нарахована або первісним кредитором ТОВ «Качай гроші», або фактором та стягувачом ТОВ «Файна готівка», в односторонньому порядку, за вище викладених обставин, підлягає певній перевірці. І правомірність та правильність її нарахування, можливо встановити тільки в судовому засіданні.

Тому, сума відсотків у розмірі 19160,00 грн., а відповідно і сума стягнення по виконавчому напису у розмірі 29160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп., за вище викладених обставин, не може бути визнана безспірним боргом. Та не може бути стягнена через нотаріальний виконавчий напис.

Крім того, стягувач, не додав до заяви про вчинення виконавчого напису належно оформлений розрахунок боргу, який повинен був бути підтверджений первинними бухгалтерськими документами кредитора.

Згідно позиціїВерховного СудуУкраїни,викладеній у постанові по справі№ 161/16891/15-ц від 30.01.2018р., доказами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості, та її розмір, можуть бутитільки первиннібухгалтерські документи,оформлені у відповідності зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які фіксують здійснення певних господарських та фінансових операцій.

Згідно позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, по справі№ 554/4300/16-ц, первинні документи, можуть бути належними доказами підтвердження боргу тільки за умови, якщо вони будуть оформлені у відповідності зіст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Та у відповідності з «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р.

Згідно пункту 7.7 кредитного договору № 00-572154 від 29.12.2019 р. усі спірні питання між кредитором та позичальником, вирішуються не через нотаріальний виконавчий напис, а виключно шляхом звернення до суду. Тобто, через позовне провадження.

Згідно вимог ч.1ст. 13 ЦПКсуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1ст.2ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст.16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1ст.4ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно дост.89ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги те, що позивачем, у поданому ним позові, оспорюються не сам спір по кредиту, а тільки спосіб стягнення заборгованості через виконавчий нотаріальний напис. А також враховуючи те, що в такий спосіб, з ОСОБА_2 , по виконавчому напису, крім суми кредиту стягуються ще й відсотки які розраховувались або первісним кредитором, або стягувачом в односторонньому порядку, які без перевірки їх нарахування не можуть бути безспірним боргом, та не можуть бути стягнуті по нотаріальному виконавчому напису. Та приймаючи до уваги те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог діючого чинного законодавства, а саме, при відсутності нотаріально завіреного кредитного договору, без наявності первинних бухгалтерських документів які б підтвердили перерахування кредитних коштів з рахунку первісного кредитора на рахунок відповідача по справі, без наявності належного розрахунку боргу, без наявності доказів переуступки права вимоги боргу від первісного та другого кредиторів до стягувача по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Суд,керуючись:ст. ст.2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77-81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ,який дієяк представникв інтересах ОСОБА_2 ,до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Файнаготівка» 04050м.Київ,вул.Юрія Іллєнкабуд.18Б офіс204,ЄДРПОУ 42269456,треті особи:приватний нотаріусБучанського районногонотаріального округуКиївської обл. Грисюк ОленаВасилівна 081132Київська обл.,Бучанський р-н,м.Вишневе,вул.Європейська буд.11кв.2, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської обл. Сидорук Леся Вікторівна 49033 Дніпропетровська обл. м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького б. 4, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про визнання виконавчого нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчийнотаріальний напис № 105459 вчинений 15 липня 2021 р. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської обл., Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», заборгованості за кредитним договором № 00-572154 від 29.12.2019 р., у сумі 29160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір сплачений при подачі позову до суду у розмірі 1 211 грн.20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2025 р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш