Вирок

від 07.05.2025 по справі 546/293/25

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/293/25

номер провадження 1-кп/546/54/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року місто Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка Полтавської області угоду про визнання винуватості від 07.05.2025 у кримінальному провадженні, внесеному 27.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170440000074 за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Олевськ Олевського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 246 КК України,

УСТАНОВИВ:

Положеннями ст. 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Нормою ст. 1 Лісового кодексу України передбачено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

За положеннями ст. 1 Лісового кодексу України іншими лісовкритими землями є земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев`янистих кущових рослин, у тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства.

Положеннями п-п. 2 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок (затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007) до категорії захисних лісів віднесено лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг.

Деревні продукти лісу, а також корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо) згідно ст. 6 Лісового кодексу України належать до лісових ресурсів.

Згідно ст. 67 Лісового кодексу України заготівля деревини належить до спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як визначено ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Крім того, спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. При цьому на лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Згідно положень Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007) лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.

Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань.

Відповідно до п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів форма лісорубного квитка наведена у додатку 1 до Порядку. Згідно додатку № 1 форма лісорубного квитка передбачає, що він, зокрема, повинен містити відомості про лісництво, тобто територію (місцевість), на якій надано дозвіл на проведення спеціального лісокористування, вид та спосіб дозволеної рубки, найменування лісокористувача, категорію лісів, відведених під рубку, площу ділянки (га), відведеної під рубку, відомості про сукупну масу деревини (куб. метрів), яку дозволено для вирубки, відмітку про ознайомлення з Порядком спеціального використання лісових ресурсів.

Для проведення рубок догляду, реконструктивних рубок видається лісорубний квиток відповідно до статті 69 Лісового кодексу України.

У разі коли стан насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення дерев здійснюється у найкоротші строки з подальшим оформленням акта та лісорубного квитка протягом місяця від початку рубки.

Положеннями ст. 105 Лісового кодексу України визначено, що порушення лісового законодавства тягне за собою кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

У січні 2025 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на здійснення незаконної порубки дерев у лісосмузі, котра розміщена між с. Плоске та с. Демидівка Решетилівської ТГ Полтавського району Полтавської області на земельній ділянці з кадастровим номером 5324280500:00:006:0179.

У січні 2025 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) для здійснення вирубки деревини ОСОБА_5 , не повідомляючи про свої дійсні злочинні наміри на незаконну порубку дерев, запевнивши у правомірності дій, які підлягатимуть вчиненню, та про наявність усіх дозвільних документів, залучив осіб з кола своїх знайомих: ОСОБА_6 для перевезення деревини вантажним автомобілем, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 для безпосереднього завантаження спиляної деревини до вантажного автомобіля.

Так, в період часу з 21.01.2025 по 27.01.2025 ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення незаконної порубки дерев, будучи обізнаним із встановленим законодавством порядком здійснення спеціального лісокористування, всупереч положень ст. 69 Лісового кодексу України (на лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом) та п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів), з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи жодних дозвільних документів, перебуваючи на земельній ділянці з кадастровим номером 5324280500:00:006:0179, використовуючи бензопилу марки «Stihl MS 270» здійснив спилювання до ступеня припинення росту 170-ти сироростучих дерев породи «Клен» діаметрами 29*20 см; 10*12 см; 14*16 см; 12*13 см; 10*14 см; 14*19 см; 15*16 см; 9*12 см; 8*8 см; 12*13 см; 13*18 см; 9*10 см; 17*17 см;14*19 см; 15*16 см; 15*13 см; 16*22 см; 16*16 см; 15*14 см; 13*10 см; 12*14см; 15*20 см; 18*19 см; 15*16 см; 12*10 см; 14*14 см; 10*12 см; 10*10 см;10*10 см; 13*12 см; 10*12 см; 13*16 см; 9*9 см; 14*15 см; 14*15 см; 13*14 см; 9*10 см; 10*10 см; 13*10 см; 10*10 см; 10*9 см; 11*11 см; 8*10 см; 10*10 см; 10*10 см; 9*10 см; 9*10 см; 10*12 см; 8*11 см; 10*10 см; 10*10 см; 10*10 см; 10*10 см; 17*18 см; 14*12 см; 9*10 см; 10*10 см; 11*12 см; 14*12 см; 14*13 см; 9*11 см; 12*15 см; 10*10 см; 11*12 см; 14*15 см; 10*9 см; 10*10 см; 10*10 см; 10*13 см; 15*27 см; 10*11 см; 9*10 см; 10*10 см; 9*9 см; 10*10 см; 9*10 см; 8*9 см; 11*11 см; 10*10 см; 9*9 см; 10*10 см; 10*12 см; 12*12 см; 13*10 см; 10*9 см; 14*17 см; 10*12 см; 8*8 см; 11*11 см; 11*12 см; 14*13 см; 10*11 см; 12*11 см; 9*9 см; 14*18 см; 12*14 см; 9*9 см; 10*10 см; 8*8 см; 9*9 см; 8*8 см; 9*9 см; 12*13 см; 11*12 см; 12*13 см; 11*11 см; 14*17 см; 10*11 см; 12*12 см; 14*14 см; 12*14 см; 9*10 см; 10*19 см; 13*11 см; 11*11 см; 12*13 см; 15*15 см; 10*9 см; 14*20 см; 10*11 см; 10*8 см; 8*10 см; 8*11 см; 9*10 см; 12*15 см; 8*10 см; 10*12 см; 14*17 см; 8*9 см; 8*8 см; 9*10 см; 11*10 см; 16*17 см; 13*12 см; 9*10 см; 13*13 см; 12*14 см; 11*12 см; 10*10 см; 11*12 см; 12*13 см; 17*14 см; 10*12 см; 12*13 см; 10*12 см; 12*14 см; 14*16 см; 13*12 см; 12*11 см; 10*10 см; 12*13 см; 11*14 см; 12*16 см; 12*14 см; 12*12 см; 9*10 см; 11*9 см; 8*11 см; 12*12 см; 12*15 см; 10*11 см; 11*14 см; 14*15 см; 9*12 см; 16*15 см; 18*21 см; 11*11 см; 11*13 см; 11*11 см; 12*15 см та 5-ти сироростучих дерев породи «Акація» діаметрами 8*10 см; 8*12 см; 10*8 см; 8*12 см; 10*10 см.

У подальшому, ОСОБА_5 забезпечив прибуття ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які не були обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_5 , до вищевказаної лісосмуги, розміщеної між с. Плоске та с. Демидівка Решетилівської ТГ Полтавського району Полтавської області на земельній ділянці з кадастровим номером 5324280500:00:006:0179 та безпосередньо здійснював контроль за діями останніх, які навантажували пиляну деревину на тягач марки «Renault Magnum 440», р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом «VAN HOOL» р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_5 , для завантаження спиляною деревиною.

У процесі завантаження спиляною деревиною ОСОБА_6 на вищевказаному тягачі з напівпричепом, діючи за вказівкою та під контролем ОСОБА_5 , разом з останнім були зупинені працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_5 , використовуючи працю осіб, які не були обізнані в його злочинних намірах на незаконну порубку дерев та були впевнені у правомірності дій і наявності всіх дозвільних документів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним із встановленим законодавством порядком здійснення спеціального лісокористування, всупереч положень ст. 69 Лісового кодексу України (на лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом) та Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів), здійснив незаконну порубку дерев, а саме 170-ти сироростучих дерев породи «Клен» та 5-ти сироростучих дерев породи «Акація» до ступеня припинення росту, розміщених лісосмузі, котра розміщена між с. Плоске та с. Демидівка Решетилівської ТГ Полтавського району Полтавської області на земельній ділянці з кадастровим номером 5324280500:00:006:0179, чим заподіяв державі в особі Полтавської обласної військової адміністрації шкоду в розмірі 115 833 грн 18 коп, що у 76 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та згідно п. 2 примітки до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.

Цими діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 246 КК України, а саме незаконну порубку дерев у інших лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки.

07.05.2025 між прокурором Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 на підставі статей 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у рамках кримінального провадження, внесеного 27.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170440000074.

Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, ОСОБА_5 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні в обсязі підозри, про яку обвинуваченому повідомлено 28.03.2025. Сторони досягли відповідних домовленостей, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 246 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням із встановленням іспитового строку.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначила, що 07.05.2025 між нею та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угоду про визнання винуватості, угода відповідає положенням КПК України, укладена добровільно, без застосування примусу, погроз, за участю захисника. Просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання та застосувати спеціальну конфіскацію щодо засобів та предметів вчинення кримінального правопорушення, вирішити долю інших речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, скасувати арешт та стягнути з ОСОБА_5 витрати на проведення експертиз. Цивільний позов уточнила, зазначивши, що ОСОБА_5 07.05.2025 добровільно відшкодовано частину суми шкоди у розмірі 11 600 грн, тому просила стягнути з обвинуваченого шкоду у розмірі 104 233, 18 грн, цивільний позов підтримала.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України визнав повністю, зазначив що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, викладені правильно, вказані обставини відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі визнає. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, наслідки невиконання умов угоди. До вчиненого ставиться негативно. Цивільний позов прокурора визнав у повному обсязі, зазначив, що 07.05.2025 ним часткового здійсненна оплата спричиненої шкоди у розмірі 11 600 грн.

Захисник у підготовчому судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та його підзахисним 07.05.2025. Указана угода була укладена добровільно, за його участі. Просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами угоди покарання, з урахуванням пом`якшуючих обставин, особи обвинувачений, часткового добровільного відшкодування шкоди просив призначити мінімальний іспитовий строк. Зазначив, що проти задоволення цивільного позову у розмірі з урахуванням сплаченої обвинуваченим суми не заперечує. Щодо вирішення питання речових доказів погоджується з позицією прокурора.

Представник потерпілого Полтавської обласної військової адміністрації - ОСОБА_10 у підготовче судове засіданні не з`явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. 09.04.2025 до суду подана заява, в якій просить проводити розгляд справи без участі потерпілого.

07.05.2025 від представника потерпілого надійшла заява у якій просить угоду про визнання винуватості розглядати без його участі. Не заперечує проти призначення обвинуваченому узгодженого угодою покарання. Цивільний позов прокурора підтримує. Повідомляє, що Полтавською ОВА цивільний позов не заявлявся та заявлятися не буде.

Розглядаючи кримінальне провадження згідно ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у інших лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки.

Враховуючи, що між прокурором та обвинуваченим досягнуто угоди, суд розглядає справу відповідно до положень ст. 474, 475 КПК України.

Судом встановлено, що під час судового провадження між сторонами кримінального провадження - прокурором Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 укладено та підписано угоду від 07.05.2025 про визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за змістом якої ОСОБА_5 беззастережно зобов`язався визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України в обсязі підозри повідомленої 28.03.2025. Сторони угоди узгодили призначення ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 246 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із звільненням обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. 468-470, 472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, а також надання представником потерпілого письмової заяви прокурору про надання згоди на укладання угоди.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_5 та встановлено, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, неодружений, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно зі ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової заяви прокурору на укладання ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, надає згоду на призначення узгодженого угодою покарання.

Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України.

Суд вважає, що узгоджені прокурором та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

На підставі викладених в угоді обставин, а також установлені під час розгляду угоди відомостей особистості обвинуваченого, на думку суду існують обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, з урахуванням особи обвинуваченого, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між прокурором і обвинуваченим угоди про визнання винуватості від 07.05.2025 та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання - 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням із встановленням іспитового строку.

Згідно з ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Враховуючи особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, часткове добровільне відшкодування шкоди, узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд вбачає за можливе встановити обвинуваченому ОСОБА_5 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації заявлено цивільний позов про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушення у розмірі 115 833, 18 грн, розмір якої підтверджується висновком судової економічної експертизи № 510 від 19.03.2025, який обвинувачений ОСОБА_5 визнає повністю.

Разом з тим, враховуючи, що 07.05.2025 ОСОБА_5 в рахунок добровільного відшкодування шкоди сплачено за квитанцією № 8 суму у розмірі 11 600 грн, прокурором уточнено суму цивільного позову, яка підлягає до стягнення - 104 233, 18 грн.

Суд вбачає за необхідне уточнений цивільний позов прокурора задовольнити та стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації матеріальн шкоду, завдану кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 104 233, 18 грн.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення економічної експертизи № 510 від 19.03.2025 у розмірі 3 392,64 грн підлягають стягненню з обвинуваченого згідно вимог ст. 124 КПК України.

Крім того, підлягає скасуванню арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 29.01.2025 на (справа №554/1084/25, провадження №1-кс/554/2164/2025) (із врахуванням ухвали про виправлення описки від 28.03.2025 (справа №554/1084/25, провадження №1-кс/554/2164/2025) на бензопилу марки «Stihl MS 270» та арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05.02.2025 на бензопилу марки «Stihl MS 230»; тягач марки «Renault Magnum 440», д.н.з НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_5 ; напівпричіп марки «VAN HOOL», д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_7 , деревина в загальній кількості близько 40 м?.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з п. 1 цієї норми гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

правилами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України та ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) цього майна знав про його незаконне використання. У випадку, якщо власник цього майна не знав і не міг знати про його незаконне використання, таке майно повертається власнику.

Враховуючи, що деревина породи «Клен» у кількості 170 шт та деревина породи «Акація» у кількості 5 шт, у загальній кількості близько 40 м? є предметом скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, бензопила марки «Stihl MS 270» є знаряддям вчиненого злочину і є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, тому з огляду на зазначені вимоги кримінального та кримінального процесуального закону підлягають спеціальній конфіскації.

Щодо речових доказів: тягача марки «Renault Magnum 440», д.н.з НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 , свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_5 ; напівпричіп марки «VAN HOOL», д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_6 , свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_7 та бензопили марки «Stihl MS 230» , суд вважає необхідно відповідно до ст. 100 КПК України повернути власникам (законним володільцям), оскільки вони не знали про їх незаконне використання ОСОБА_5 .

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 7 , 100, 124, 128, 368-371, 373, 374, 394, 395, 468-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 травня 2025 року між прокурором Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покласти такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Уточнений цивільний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Полтавської обласної військової адміністрації (ЄДРПОУ 37959255 юридична адреса: 36014 Полтавська область, м. Полтава, вул. Соборності, 45, тел. (0532) 560290 e-mail: oda@adm-pl.gov.ua ) на р/р UA668999980333159331000016606 код ЄДРПОУ 37959255, банк одержувача ДКСУ м. Київ, одержувач: ГУК у Полтавській області/тг м. Решетилівка/24062100) шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 104 233 (сто чотири тисячі двісті тридцять три) гривні 18 копійок.

Стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на проведення судової економічної експертизи № 510 від 19.03.2025 у розмірі 3 392 (три тисячі триста дев`яносто дві) гривень 64 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 29.01.2025 на (справа №554/1084/25) (із врахуванням ухвали про виправлення описки від 28.03.2025 на бензопилу марки «Stihl MS 270».

Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05.02.2025 на бензопилу марки «Stihl MS 230»; тягач марки «Renault Magnum 440», д.н.з НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_5 ; напівпричіп марки «VAN HOOL», д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_7 , деревина в загальній кількості близько 40 м?.

Речові докази:

-тягач марки «Renault Magnum 440», д.н.з НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_5 ; напівпричіп марки «VAN HOOL», д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_7 - вважати повернутими власнику ОСОБА_11 ;

-бензопилу марки «Stihl MS 230», яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавської області за квитанцією № 983 повернути власнику - ОСОБА_12 ;

-деревину породи «Клен» у кількості 170 шт та деревина породи «Акація» у кількості 5 шт, у загальній кількості близько 40 м?, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавської області за квитанцією № 984 на підставі ст.ст.96-1,96-2 КК України конфіскувати в дохід держави, застосувавши спеціальну конфіскацію;

-бензопила марки «Stihl MS 270», яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавської області за квитанцією № 982 на підставі ст.ст.96-1,96-2 КК України конфіскувати в дохід держави, застосувавши спеціальну конфіскацію.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя - ОСОБА_1