Рішення від 07.05.2025 по справі 299/1167/25

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/1167/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2025 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори, про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем за законом по смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заповіт померлий не залишив.

Позивачка, я донька по смерті батька, є спадкоємцем за законом першої черги.

До кола спадкового майна входить житловий будинок в АДРЕСА_1 , який рахується за померлим ОСОБА_3 .

Позивач спадщину прийняла, оскільки на час смерті спадкодавця проживала у спадковому будинку і проживає там і надалі. Веде за ним догляд.

За прийняттям спадщини позивач звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті спадкодавця віднайти документовані матеріали, які посвідчують належність йому майнових прав, не вдалося.

Таким чином, через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено. Цей об`єкт нерухомості будівництвом завершений, правовстановлюючі документи не оформлено.

Згідно положень п.2 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на спадковий житловий будинок.

Сторони у судове засідання не з`явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).

У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 18.10.2024 року (а.с.6).

Мати позивачки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 21.04.2015 від 21.04.2014 року (а.с.7).

Родинні відносини позивачки з спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 25.07.2003 року (а.с.5).

Згідно витягу реєстру територіальної громади №2023/004858856 від 29.06.2023 року позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4 зв.).

Згідно довідки Пийтерфолвівської сільської ради №711 від 18.12.2024 року на час смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним проживала дочка позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

Спадкодавцю ОСОБА_1 за життя належав житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Належність спадкового будинку спадкодавцю підтверджується випискою з по господарської книги №8 02-0806-1 за 2016-2023 роки, що підтверджується довідкою Пийтерфолвівської сільської ради №710 від 18.12.2024 року (а.с.13).

Спадкодавцем за життя не оформлено правовстановлюючого документу на цей будинок.

Згідно довідки КП Виноградівське РБТІ №246 від 27.02.2025 року на житловий будинок з надвірними побудовами в АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи на будинок не оформлені. Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013р. на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи не оформлені. Згідно довідки Пийтерфолвівської сільської ради №710 від 18.12.2024 житловий будинок рахується за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно технічного паспорту житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 1991 року побудови (а.с. 10-12 зв.).

Позивачка спадщину прийняла, оскільки на час смерті проживала з спадкодавцем у спадковому будинку, що підтверджується довідкою від 18.12.2024 року (а.с.8).

На випадок своєї смерті спадкодавець заповіт не залишив.

Оформити спадщину в установленому порядку можливості не має, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. 1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.37 постанови №5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Оскільки оформлення спадщини у нотаріальному порядку виявилося об`єктивно неможливим, відсутні перешкоди для переходу права власності на предмет позову в порядку спадкування за законом в судовому порядку, то позивачка звернувся до суду на підставі ст.392 ЦК України не безпідставно.

За таких обставин суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом, має право на набуття всіх прав, має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак не змогла його отримати з незалежних від неї причин.

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом в цілому на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо