Ухвала від 07.05.2025 по справі 731/281/25

Справа №731/281/25

Провадження №2-н/731/49/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 року с-ще Варва

Суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Савенко А.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області із зазначеною заявою.

Дослідивши матеріали заяви та додатки до неї, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Суд зважає, що згідно з ч. 1, 3 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу, у тому числі, додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

З п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2011 року вбачається, що у випадку заявлених вимог про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.

Суд зважає, що до заяви про видачу судового наказу заявником додано копію Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, з змісту якого вбачається, що дата його оформлення, підписи сторін та ідентифікуючі відомості споживача відсутні.

У зв`язку з цим суд констатує, що заявником до матеріалів справи не додано копії відповідного договору за яким пред`явлено вимоги до боржника про стягнення грошової заборгованості. Не зазначено і не підтверджено доказами обставини, що боржник є власником будинку або користувачем послуг, оплату за які просить стягнути заявник.

Аналогічно, суд бере до уваги, що матеріали справи не містять доказів фактичного надання, отримання та споживання таких послуг у вказаному заявником розмірі, оскільки відповідний розрахунок суми боргу по особовому рахунку боржника, який виготовлений заявником, не може слугувати беззаперечним доказом цього.

Поза цим, суд бере до уваги, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою, суддя також відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено зі змісту поданої заяви та доданих до неї письмових доказів, заборгованість боржника ОСОБА_1 виникла за період з вересня 2019 року по квітень 2022 року, у той час, заява про видачу судового наказу надійшла до суду 05 травня 2025 року, яка була відправлена заявником засобами поштового зв`язку 01 травня 2025 року, тобто з явним перевищенням трирічного строку позовної давності, що є твердженням його пропуску.

Ураховуючи вищевикладене, заявником пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України.

Наразі, та обставина, що заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника заборгованості за період, що виходить за межі загальних строків позовної давності, свідчить про те, що заявником заявлено вимоги про наявність спору між стягувачем і боржником у частині строків позовної давності та, відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, заявлений спір має бути вирішений в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

За наведених обставин у видачі судового наказу слід відмовити.

Керуючись ст. 165, 166, 186, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству зобмеженою відповідальністю«ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу.

Повідомити заявника, що відмова у видачі судового наказу із зазначених в ухвалі підстав не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя А.І. Савенко