Постанова

від 29.04.2025 по справі 907/665/18

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2025 р. Справа №907/665/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

СуддівЗварич О.В.,

Малех І.Б.,

Секретар судового засідання:Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: Шубак М.І.;

від ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНАКТИВ: Сінгур В.В.;

від ПАТ Ужгородський Турбогаз: Васильєв А.А.;

арбітражний керуючий: Козирицький А.С.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод б/н від 08.10.2024 (вх.№01-05/2831/24 від 08.10.2024)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 (повний текст ухвали складено 15.08.2024)

про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно

у справі № 907/665/18 (суддя Ремецькі О.Ф.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Техніка, смт. Воловець, Воловецький район, Закарпатська область,

про банкрутство Публічного акціонерного товариства Ужгородський Турбогаз, м. Ужгород (код ЄДРЮОФОП та ГФ 00153608)

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2018 року відкрито провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства Ужгородський Турбогаз, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено по справі №907/665/18 розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Тищенко Наталію Петрівну та призначено попереднє засідання.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 06.12.18 було здійснено офіційне оприлюднення про порушення справи про банкрутство №56172 та встановлено кредиторам граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2021 у справі №907/665/18 задоволено клопотання ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №907/665/18 про банкрутство Акціонерного товариства «Ужгородський Турбогаз». Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних щодо належного Акціонерному товариству «Ужгородський Турбогаз» (ідентифікаційний код 00153608; 88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3) об`єкта нерухомого майна, а саме:

- об`єкт нерухомого майна - Цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 441272121101, найменування підприємства Акціонерне товариство «Ужгородський Турбогаз», код ЄДРПОУ 00153608, адреса - Закарпатська обл.., м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3;

- об`єкт нерухомого майна - Вбудовані приміщення площею 3097,51 м.кв., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 8131586, найменування підприємства - Акціонерне товариство «Ужгородський Турбогаз», код ЕДРПОУ 00153608, адреса - Закарпатська обл., м. Ужгород, пр. Свободи (пр. 40 річчя Жовтня), буд. 52;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, загальною площею 34,2014 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, загальною площею 4,7588 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2 1 24883600:02 :004:00 1 0, загальною площею 2,1250 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- устаткування, інвентар, інше майно, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3 та права Єдиного майнового комплексу підприємства Іпотекодавця зазначені у переліку, згідно Додатку № 7 до договору іпотеки цілісного майнового комплексу від 27.06.2007 року №2180ЦИК/0607, який посвідчено приватним Нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі № 2206-д (далі Об`єкти нерухомого майна).

29.03.2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ» придбало у ТОВ «Фінансова Компанія «Монтале» усі права вимоги до ПАТ «Ужгородський Турбогаз» за кредитами та заставою (іпотекою).

07.05.2024 року, ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/665/18, проведено заміну сторони (кредитора) ТОВ «Фінансова Компанія «Монтале» на належного кредитора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ».

До Господарського суду Закарпатської області надійшла заява (вх. №02.3.1-02/4630/24 від 05.06.2024) від Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНАКТИВ про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно, вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2021 року у справі №907/665/18.

Заява обґрунтована тим, що процедуру розпорядження майном боржника введено ще 04.12.2018 року та станом на день звернення із цією заявою іншої процедури до боржника не застосовано, наявні підстави для задоволення заяви ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНАКТИВ про надання згоди на звернення стягнення на предмет застави за договором іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607 від 27.06.2007 року, який посвідчено приватним Нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі №2206-д.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі №907/665/18 задоволено заяву (вх. №02.3.1-02/4630/24 від 05.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНАКТИВ про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно. Скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/665/18 від 08.09.2021 року, а саме:

Заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних щодо належного Акціонерному товариству Ужгородський Турбогаз (ідентифікаційний код 00153608; 88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3) об`єкта нерухомого майна, а саме:

- об`єкт нерухомого майна - Цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 441272121101, найменування підприємства Акціонерне товариство Ужгородський Турбогаз, код ЄДРПОУ 00153608, адреса - Закарпатська обл.., м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3;

- об`єкт нерухомого майна - Вбудовані приміщення площею 3097,51 м.кв., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 8131586, найменування підприємства - Акціонерне товариство Ужгородський Турбогаз, код ЄДРПОУ 00153608, адреса - Закарпатська обл., м. Ужгород, пр. Свободи (пр. 40 річчя Жовтня), буд. 52;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, загальною площею 34,2014 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська; - земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, загальною площею 4,7588 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2 1 24883600:02 :004:0010, загальною площею 2,1250 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- устаткування, інвентар, інше майно, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3 та права Єдиного майнового комплексу підприємства Іпотекодавця зазначені у переліку, згідно Додатку № 7 до договору іпотеки цілісного майнового комплексу від 27.06.2007 року №2180ЦИК/0607, який посвідчено приватним Нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі № 2206-д.

Надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМ- ПАНІЯ ФІНАКТИВ (04053, місто Київ, вул. Кудрявська, будинок 3/5, код ЄДРПОУ 39827925) в порядку Закону України Про іпотеку звернути стягнення на предмет іпотеки/застави згідно Договору іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607 від 27.06.2007 року, який посвідчено приватним Нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі №2206-д що належить Боржнику, а саме:

- об`єкт нерухомого майна - Цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 441272121101, найменування підприємства Акціонерне товариство Ужгородський Турбогаз, код ЄДРПОУ 00153608, адреса - Закарпатська обл.., м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3;

- об`єкт нерухомого майна - Вбудовані приміщення площею 3097,51 м.кв., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 8131586, найменування підприємства - Акціонерне товариство Ужгородський Турбогаз, код ЄДРПОУ 00153608, адреса - Закарпатська обл., м. Ужгород, пр. Свободи (пр. 40 річчя Жовтня), буд. 52;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, загальною площею 34,2014 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, загальною площею 4,7588 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2 1 24883600:02 :004:0010, загальною площею 2,1250 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- устаткування, інвентар, інше майно, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3 та права Єдиного майнового комплексу підприємства Іпотекодавця зазначені у переліку, згідно Додатку № 7 до договору іпотеки цілісного майнового комплексу від 27.06.2007 року №2180ЦИК/0607, який посвідчено приватним Нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі № 2206-д.

Ухвала, з посиланням на абз. 2 ч. 8 ст. 41 КУзПБ, мотивована тим, що оскільки, процедура розпорядження майном боржника була розпочата до дати введення Кодексу України з процедур банкрутства в дію, зазначений строк має обраховуватися з дати введення в дію Кодексу, тобто з 21.10.2019. Таким чином, 09.04.2020 закінчився строк розпорядження майном боржника та припинилася дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, а тому заява (вх. №02.3.1-02/4630/24 від 05.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНАКТИВ про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство Токмацький ковальсько-штампувальний завод оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 08.10.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі №907/665/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНАКТИВ про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно.

Зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки фактично призведе до втрати будь-яких шансів на відновлення платоспроможності боржника, призведе до непропорційного погашення заборгованості перед кредиторами Боржника та, нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки, становить значну частину майна Боржника, за рахунок якого підприємство може відновити свою платоспроможність, а за відсутності такої можливості, за рахунок реалізації цього майна у процедурі банкрутства можуть бути задоволені вимоги кредиторів з врахуванням принципів черговості та пропорційності, а невжиття заходів забезпечення вимог кредиторів призведе до позбавлення Боржника активу та, як наслідок, виключить будь-яку можливість відновити платоспроможність ПАТ «Ужгородський Турбогаз» та проведення розрахунків з кредиторами, включаючи виплату заробітної плати та розрахунки з державою.

Також, вказує, що оцінка майна щодо якого оскаржуваною ухвалою Господарського суду Закарпатської області скасовані заходи забезпечення вимог кредитора та надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ» звернути стягнення на предмет іпотеки не проводилась, а за наявною інформацією погоджена вартість предмета застави (іпотеки) на яке ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ» має намір звернути стягнення, становить більше ніж 1 177 003 353 грн, що майже в двічі більше аніж заявлена товариством вимога.

09.12.2024 від АТ "Ужгородський Турбогаз" та ТзОВ "Фінансова компанія "Фінактив" надійшли відзиви б/н від 09.12.2024 (вх. № 01-04/8517/24 та вх. № 01-04/8537/24) на апеляційну скаргу. Розглянувши подані відзиви АТ "Ужгородський Турбогаз" та ТзОВ "Фінансова компанія "Фінактив" на апеляційну скаргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частиною 1 статті 263 встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод б/н від 08.10.2024 (вх.№01-05/2831/24 від 08.10.2024) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі №907/665/18. Даною ухвалою встановлено десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скарги. Вказаний строк є таким, що встановлений судом та відповідає встановленому законом строку.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Колегія суддів зазначає, що заявниками пропущено встановлений процесуальний строк на подачу відзивів на апеляційну скаргу та не заявлено про продовження строку на подачу останніх, а отже, судова колегія дійшла висновку про залишення таких без розгляду.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Желік М.Б. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод б/н від 08.10.2024 (вх.№01-05/2831/24 від 08.10.2024) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі №907/665/18 та призначено розгляд справи на 10.12.2024.

Ухвалою суду від 10.12.2024 відкладено розгляд справи на 21.01.2025.

Ухвалою суду від 15.01.2025 2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод б/н від 08.10.2024 (вх.№01-05/2831/24 від 08.10.2024) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі №907/665/18 зупинено до повернення матеріалів справи №907/665/18 з касаційної інстанції.

31.03.2025 до суду повернулись матеріали справи №907/665/18 із суду касаційної інстанції.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Малех І.Б.

Ухвалою суду від 01.04.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод б/н від 08.10.2024 (вх.№01-05/2831/24 від 08.10.2024) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі № 907/665/18 та призначено розгляд справи на 29.04.2025.

У судовому засідання 29.04.2025 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представники ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНАКТИВ та боржника заперечили щодо доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзивах на апеляційну скаргу. Арбітражний керуючий залишив розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, тоді як статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

Частиною 1 статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

У статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець визначив мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядника майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства охоплює не всі процесуальні особливості та порядок вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Наведений висновок підтверджується тим, що у статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем закріплено положення про те, що при розгляді справ про банкрутство суди, крім іншого, керуються положеннями ГПК України.

Так, як убачається з положень статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено можливість вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, однак, при цьому, не унормовано порядок розгляду таких заяв.

Як вже зазначалось, главою 10 Господарського процесуального кодексу України врегульовано процедуру вжиття заходів забезпечення позову, а також унормовано порядок розгляду заяв про вжиття заходів забезпечення.

Поняття "заходи забезпечення вимог кредиторів" та поняття "заходи забезпечення позову" є спорідненими поняттями та направлені на досягнення однієї мети: забезпечення виконання судового рішення - в позовному провадженні та забезпечення можливості кредиторів реалізувати своє право отримати задоволення визнаних судом вимог - в процедурі банкрутства.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

З моменту порушення провадження у справі банкрут-боржник перебуває у особливому правовому режимі, що змінює існуючий щодо нього комплекс юридичних відносин: з відкриттям провадження у справі про банкрутство судом одночасно вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо боржника, метою якого є забезпечення збереження майнових активів боржника задля подальшого задоволення вимог кредиторів на засадах конкурсу, який би мав забезпечити максимально можливу ціну продажу майна банкрута відповідно до законних процедур.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів не передбачає індивідуального задоволення вимог окремих кредиторів, проте передбачені законодавством процедури забезпечують пропорційність задоволення вимог кредиторів однієї черги в ході здійснення провадження у процедурі банкрутства.

Завданням мораторію на задоволення вимог кредиторів є забезпечення збереження майнових активів боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів на засадах конкурсу, який би забезпечував максимально можливу ціну предмета продажу на ринку.

Аналіз норм Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що після відкриття провадження у справі про банкрутство всі питання, пов`язані із задоволенням вимог забезпечених кредиторів вирішуються виключно господарським судом в межах справи про банкрутство.

При цьому, сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту ч. 3 абз. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника та ч. 6 цієї статті, за якою задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства про банкрутство, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство. Тобто, реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог.

Вказаний висновок повністю заснований на частині 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 06.12.18 було здійснено офіційне оприлюднення про порушення справи про банкрутство №56172 та встановлено кредиторам граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2021 у справі №907/665/18 задоволено клопотання ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №907/665/18 про банкрутство Акціонерного товариства «Ужгородський Турбогаз». Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних щодо належного Акціонерному товариству «Ужгородський Турбогаз» (ідентифікаційний код 00153608; 88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3) об`єкта нерухомого майна, а саме:

- об`єкт нерухомого майна - Цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 441272121101, найменування підприємства Акціонерне товариство «Ужгородський Турбогаз», код ЄДРПОУ 00153608, адреса - Закарпатська обл.., м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3;

- об`єкт нерухомого майна - Вбудовані приміщення площею 3097,51 м.кв., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 8131586, найменування підприємства - Акціонерне товариство «Ужгородський Турбогаз», код ЕДРПОУ 00153608, адреса - Закарпатська обл., м. Ужгород, пр. Свободи (пр. 40 річчя Жовтня), буд. 52;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, загальною площею 34,2014 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, загальною площею 4,7588 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2 1 24883600:02 :004:00 1 0, загальною площею 2,1250 га за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Коритнянська;

- устаткування, інвентар, інше майно, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3 та права Єдиного майнового комплексу підприємства Іпотекодавця зазначені у переліку, згідно Додатку № 7 до договору іпотеки цілісного майнового комплексу від 27.06.2007 року №2180ЦИК/0607, який посвідчено приватним Нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі № 2206-д (далі Об`єкти нерухомого майна).

В частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).

Таким чином, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що на момент розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції загальний розмір заявлених та визнаних кредиторських вимог становить 1 238 462 471,64 грн, з яких розмір забезпечених вимог заставного кредитора становить 630 443 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, у додатку №7 до договору іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.06.2007 за №2206-д, на підставі якого апелянт заявляє про своє право на звернення стягнення на заставне майно боржника, визначено, що первинна балансова вартість майна, переданого в іпотеку (2003 позиції) становить 1 177 003 353,24 грн.

Оскільки в заставу банку було передано цілісний майновий комплекс боржника, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що звернення стягнення на майно боржника, призведе до фактичного унеможливлення задоволення за заявленими у даній справі вимогами іншим кредиторам.

Також слід зазначити, що забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Також, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що перед зверненням (05.06.2024) із клопотанням про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно актуальна оцінка заставного майна не проводилась, а за наявними у справі матеріалами та з огляду на відомості, зазначені у договорі іпотеки, заставна вартість майна боржника становить суму 1 177 003 353,00грн., що у свою чергу майже у двічі перевищує суму забезпечених грошових вимог заставного кредитора до боржника.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо того, що у разі звернення стягнення на заставлене майно, існують ризики непропорційного втручання у порядок та черговість задоволення вимог кредиторів. Також слід зазначити, що звернення стягнення на заставлене майно боржника (яке є основною масою активів боржника) призведе до ускладнення ефективного захисту порушених прав інших кредиторів у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Ужгородський Турбогаз.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі №907/665/18 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод б/н від 08.10.2024 (вх.№01-05/2831/24 від 08.10.2024) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі №907/665/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви (вх. №02.3.1-02/4630/24 від 05.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно.

3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 07.05.2025.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяЗварич О.В.,

Малех І.Б.