Ухвала

від 30.04.2025 по справі 905/1584/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

30.04.2025 Справа № 905/1584/24

За заявою Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1584/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»доКомунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської радипростягнення 28 483 058,91 грн

Суддя Хабарова М.В.

Секретар судового засідання Сухіна В.А.

за участі представників (в режимі відеоконференції):

від позивача (стягувача) Рак О.В.від відповідача (боржника) Литвиненко В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.03.2025 у справі №905/1584/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволено повністю; стягнуто з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заборгованість у розмірі 28483058,91 грн та судовий збір у розмірі 341796,71 грн.

03.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1584/24 до 03.03.2026. В обґрунтування необхідності відстрочення відповідач посилається на скрутне фінансове становище. Відповідач зазначає, що підприємство знаходиться на території, на якій ведуться (велися) бойові дії. Унаслідок ракетних ударів по об`єктам критичної інфраструктури, яка належить підприємству, була необхідність у відновленні обладнання, незважаючи на брак фінансування. Також зазначає, що єдиним джерелом доходу є оплата за послуги постачання, а оскільки внаслідок збройної агресії зменшилася кількість споживачів та відповідно кількість платежів за послуги. Крім того, в населення наявні борги за надані послуги з теплопостачання та зміни до законодавства стосовно заборони нарахування неустойки, нарахованих на заборгованість та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка утворилася після початку збройної агресії на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, що призводить до збитковості та неплатоспроможності підприємства. Також посилається на невідповідність тарифів на теплову енергію фактичним витратам підприємства на виробництво та надання послуг. В свою чергу, примусове стягнення боргу призведе до арештів рахунків відповідача та повного блокування роботи підприємства та наступного опалювального сезону.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.04.2025 призначено засідання з розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 30.04.2025; запропоновано стягувачу у строк до 28.04.2025 надати суду письмові пояснення щодо поданої боржником заяви.

28.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача, у яких зазначає, що боржник веде активну господарську діяльність, та факт введення воєнного стану не може вважатись належною підставою для невиконання зобов`язань. Також зазначає,що боржником не доведено намірів виконання рішення суду по справі.

У судове засідання 30.04.2025 в режимі відеоконференції з?явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача заявлене клопотання про відстрочення виконання рішення у справі підтримав.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1584/24 до 03.03.2026, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 такого Кодексу. Відповідно до вказаної статті суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності як застосування самого механізму відстрочення виконання рішення суду, так і строків відстрочення його виконання, в цілому. Наявність підстав для відстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилення від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, а й його намір, що свідчить про бажання виконати рішення.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Судом враховано, що згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався, станом на теперішній час воєнний стан не припинений. Укази Президента України затверджені відповідними законами Верховної Ради України.

Загальновідомим є факт, що зокрема на території Донецької області, внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії проти України, ведуться жорстокі бойові дії.

Судом прийнято до уваги те, що Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради» є ліцензіатом з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.

На підтвердження скрутного матеріального становища заявником надано довідку щодо обсягу заборгованості різниці в тарифах за надані послуги постачання теплової енергії №03-02/395 від 02.04.2025, довідку про дебіторську заборгованість станом на 01.04.2025, звіти про фінансовий стан за 2023 та 2024 роки.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що Краматорська міська територіальна громада відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради» знаходиться у місті Краматорськ Донецької області, яке відноситься до територій можливих бойових дій та продовжує надавати послуги з теплопостачання в особливий період.

Неодноразово здійснювались масовані ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури.

Суд зазначає, що Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, в умовах воєнного стану.

Наведені вище обставини вочевидь призвели до суттєвого погіршення фінансового становища відповідача, яке виникло в тому числі і внаслідок збройної агресії проти України, зокрема масованих ракетних обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, які належать боржнику.

За твердженням боржника відстрочення виконання рішення надасть можливість підприємству продовжити діяльність в умовах воєнного стану та не призведе до зриву опалювального сезону 2025 2026 років. Боржник зазначає, що відповідно до законодавства з рахунку підприємства списується 65% на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Крім того, посилається на договори реструктуризації заборгованості за спожитий газ №132/2/1730/-Р3 та 132/3/1730-Р3 від 11.07.2023, укладені між боржником та Акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Нафтогаз України» на строк до червня 2030 року. Накопичення коштів внаслідок погашення державою суми боргу перед боржником по компенсації різниці в тарифах за період з 2021 року по 2025, яка становить 101363722,31 грн надасть змогу сплатити борг перед стягувачем до 03.03.2026 за рішенням суду в даній справі.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги та припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Внаслідок дії вказаних нормативних положень значно зменшуються розміри грошових коштів, які надходять від споживачів, зокрема за рахунок заборони стягнення штрафних санкцій.

Статтею 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» введений мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання.

Однак, статтею 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» надані гарантії суб`єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, а саме компенсується: заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення»; витрати та/або втрати, понесені внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрати від зменшення кількості абонентів та/ або обсягу наданих послуг, втрати від зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за періоди з 1 лютого 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

Статтею 3 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» передбачений механізм гарантій і компенсацій, а саме фінансування компенсацій, передбачених статтею 2 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відповідно до довідки щодо обсягу заборгованості різниці в тарифах за надані послуги від 02.04.2025 №03-02/395обсяг заборгованості за період з ІІ півріччя 2021 по 4 квартал 2024 становить 101363722,21 грн. Боржник посилається на те, що погашення державою суми боргу перед боржником по компенсації різниці в тарифах надасть змогу сплатити борг перед стягувачем.

Приймаючи до уваги вищевказані обставини в сукупності, суд вважає, що матеріали справи свідчать про наявність у боржника перешкод для негайної сплати заборгованості та виконання судового рішення, однак не виключають можливості самостійного виконання боржником рішення суду у цій справі. Примусове виконання рішення може негативно вплинути на здійснення ним діяльності з надання послуг теплопостачання у прифронтовому місті в умовах воєнного стану, оскільки призведе до блокування роботи відповідача, зриву опалювального сезону 2025-2026 та призупинення діяльності щодо стягнення заборгованості з осіб, які є його боржниками.

Суд вважає, що відповідач навів достатні та переконливі докази, які свідчать, що зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності відповідача.

Відстрочення виконання рішення для боржника в цьому випадку суд не розцінює як інструмент ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, продовжити господарську діяльність, у тому числі з метою повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб ставити питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02).

Таким чином, виходячи з загальних засад господарського законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи, що військова агресія проти України мали безпосереднім наслідком погіршення фінансового становища відповідача, суд вважає, що наявні підстави для надання відстрочення виконання рішення по даній справі.

Разом з цим, задля дотримання балансу інтересів сторін, а також враховуючи при цьому, що відстрочення виконання рішення суду до 03.03.2026 може призвести до істотного порушення права позивача на отримання присуджених до стягнення коштів і, тим самим, захисту його майнових прав, суд зменшує період відстрочення до 04.09.2025.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1584/24 задовольнити частково.

2. Відстрочити Комунальному виробничому підприємству «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради виконання рішення Господарського суду Донецької області від 04.03.2025 у справі №905/1584/24 до 04.09.2025.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова