Рішення

від 24.04.2025 по справі 906/20/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/20/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Воробйова І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Докиль Н.Б - начальник відділу претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення Житомирського обласного центру зайнятості, діє на підставі довіреності №6 від 26.02.2025,

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості

до Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області

про стягнення 31 394,46 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 31 394,46 грн. коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача, як роботодавця, на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обов`язку відшкодувати суму виплаченої позивачем допомоги по безробіттю за період з 28.06.2022 по 24.08.2022 в сумі 13 318,24 грн. та за період з 29.08.2022 по 27.11.2022 в сумі 18 076,22 грн. ОСОБА_1 , у зв`язку з поновленням її на роботі з 23.04.2022 за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

27.02.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

10.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій відзначено, що відповідач заперечуючи проти позовних вимог не навів жодного правового обґрунтування таких заперечень.

Ухвалою суду від 25.03.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити в повному обсязі.

Також представником позивача подано для долучення до матеріалів справи додатки № 4 до персональної картки безробітного про перерахування та виплату суми допомоги по безробіттю.

Вказані документи долучено судом до матеріалів справи для повного та всебічного розгляду справи.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що його неявка не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2022 до Коростенського міського центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 за сприянням в працевлаштуванні та за відсутності підходящої роботи.

28.06.2022 року їй було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

25.08.2022 року ОСОБА_1 була знята з обліку по заяві в зв`язку з бажанням отримувати послуги в іншому центрі зайнятості.

29.08.2022 року до Овруцького управління Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 за сприянням в працевлаштуванні та за відсутності підходящої роботи.

29.08.2022 року їй було поновлено статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

30.05.2023 року ОСОБА_1 була знята з обліку в зв`язку з поданням заяви про припинення реєстрації.

До настання страхового випадку ОСОБА_1 працювала па посаді діловода Закусилівського старостинського округу Народицької селищної ради Житомирської області і була звільнена з роботи 22.04.2022 року відповідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

На підставі рішення Народицького районного суду Житомирської області від 08.12.2023 про поновлення ОСОБА_1 на посаді діловода Закусилівського старостинського округу Народицької селищної ради Житомирської області з 23.04.2023 Розпорядженням Народицької селищної ради №115-к від 08.05.2024 ОСОБА_1 поновлено на посаді діловода Закусилівського старостинського округу Народицької селищної ради Житомирської області.

Згідно п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі.

За час перебування на обліку за період з 28.06.2022 по 24.08.2022 отримала допомогу по безробіттю в сумі 13 318,24 гри. та за період з 29.08.2022 по 27.11.2022 - 18 076,22 грн.

Позивачем здійснювались заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення до Народицької селищної ради Житомирської області 15.08.2024 та 10.12.2024 претензій щодо сплати виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 31 394,46 грн.

У добровільному порядку кошти відповідачем не сплачені. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Пунктами 2, 6, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що:

- суб`єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик;

- об`єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;

- страховий випадок - це, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили (пункт 2), подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг (пункт 3).

З наведеним кореспондуються приписи ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно з якими виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (пункт 2).

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено право Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Суд враховує, що обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

У постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 року у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 року у справі №914/1875/17, від 06.07.2018 року у справі №921/220/17-г/16 зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №711/8138/18 зазначено, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Як було зазначено вище, суд встановив, що Розпорядженням Народицької селищної ради №115-к від 08.05.2024 ОСОБА_1 поновлено на посаді діловода Закусилівського старостинського округу Народицької селищної ради Житомирської області.

Отже, допущене роботодавцем порушення процедури звільнення працівника призвело до поновлення працівника на роботі за правилом ч. 1 ст. 235 КЗпП України, коли звільнення відбулося без законної на те підстави.

Виходячи з наведеного, сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 28.06.2022 по 24.08.2022 в сумі 13 318,24 гри. та за період з 29.08.2022 по 27.11.2022 в сумі 18 076,22 грн. (загалом 31 394,46 грн.) підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 31 394,46 грн. допомоги по безробіттю, виплаченої незаконно звільненій особі, є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області (11401, Житомирська область, смт. Народичі, вул. 1 Травня,15, код ЄДРПОУ 04346480)

- на користь Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м. Житомир, вул. Київська, 83, код ЄДРПОУ 03491398) 31 394,46 грн. допомоги по безробіттю, виплаченої незаконно звільненій особі, за реквізитами: код ЄДРПОУ 03491398 МФО 820172 БАНК ДКСУ м.Київ PAX UA 658201720355429002007004025;

3. Стягнути з Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області (11401, Житомирська область, смт. Народичі, вул. 1 Травня,15, код ЄДРПОУ 04346480 )

- на користь Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м. Житомир, вул. Київська, 83, код ЄДРПОУ 03491398) 3 028,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.05.25

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості на ел. пошту: kstnmcz@ukr.net

3 - відповідачу в Електронний кабінет