Ухвала

від 07.05.2025 по справі 907/469/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"07" травня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/469/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, яка надійшла від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/4326/25 від 05.05.2025 року),

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 44732579, 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Хуст, вул. Хмельницького Б., будинок 1, приміщення 3Б,

до відповідача - 1: Приватного підприємства "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 22174433, 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Хуст, вул. Хмельницького Б., будинок 1, приміщення 3Б,

до відповідача - 2: Фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 44732579, 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Хуст, вул. Хмельницького Б., будинок 1, приміщення 3Б, звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача - 1: Приватного підприємства "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 22174433, 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Хуст, вул. Хмельницького Б., будинок 1, приміщення 3Б, та до відповідача - 2: Фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з позовними вимогами стягнення збитків з відповідачів 360 000.00 грн. солідарно на свою користь.

Ухвалою суду від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 29.05.2025, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

05.05.2025 до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №02.3.1-02/4326/25 від року), в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, які належать відповідачеві Приватному підприємству «Приватна фірма „Камертон» (код ЄДРПОУ 22174433, адреса: Україна, 90400, Україна, Хустський р-н, Закарпатська обл., місто Хуст, вулиця Хмельницького Б., будинок, 1, інше, приміщення 3Б), а також відповідачеві ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) солідарно у межах суми стягнення з врахуванням судових витрат - у сумі 360 000.00 грн. та 4320.00 грн. витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Дана заява обґрунтована тим, що на переконання заявника (позивача у справі) можливість Відповідачів в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на їх рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача. Існує реальний ризик зменшення коштів, які знаходяться на рахунках Відповідачів, та це може призвести до невиконання рішення суду, яким позов буде задоволено.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).

Частиною 1 ст. 138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Приписами ст. 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 5 ст. 139 ГПК України).

Суд зазначає, що ця заява про забезпечення позову (вх. №02.3.1-05/4326/25 від 05.05.2025 року) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Камертон", відповідає приписам ст. 138, 139 ГПК України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Предметом позовних вимог у цій справі є стягнення з відповідачів Приватного підприємства "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 22174433, та Фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , збитків в сумі 360 000.00 грн. солідарно на користь позивача, заявника по даній заяві.

Відповідно до позовної заяви вимоги позивача обгрунтовуються тим, що грошові зобов`язання з повернення суми коштів у розмірі 360 000.00 грн. виникли на підставі Договору від 21.05.2024 року №21-05-2024 про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 360 000,00грн, яка не повернута позивачеві в установлені договором строки.

Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не є учасником Договору поворотної фінансової допомоги. Вимога до ОСОБА_1 обгрунтовується солідарним обов`язком, що існує у нього як у учасника товариства, який не повністю вніс свій вклад до статутного капіталу.

Виконання в майбутньому судового рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач у власності наявні грошові кошти для їхнього стягнення на користь позивача, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем в частині накладення арешту на грошові активи, суд вважає таким, що безпосередньо пов`язаний із предметом позову, є співмірним та відповідним заявленим вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі N 753/22860/17).

Верховний Суд (у постанові від 11.12.2023 у справі №904/1934/23) звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, (у разі набрання останнім законної сили), безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Аналогічний висновок був зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

При цьому, слід враховувати, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат; суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року у справі № 915/538/19 та від 06 листопада 2018 року у справі № 923/560/17.

Водночас, накладення арешту на грошові кошти кожного з відповідачів у межах ціни позову не може свідчити про не співмірність заходів забезпечення позову, оскільки в силу солідарної відповідальності відповідачів перед позивачем останній вправі вимагати належного виконання відповідних грошових зобов`язань від будь-кого з них окремо.

Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 407/05.21 (провадження № 61-12679ав21) та повністю збігаються у постанові КЦС у складі ВС від 06.12.2023 у справі № 306/2458/22.

Так приписами ст. 540 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать Відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення накладається арешт на грошові кошти Відповідачів саме у межах суми ціни позову та судових витрат по справі. (Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в Постанові від 03.03.2023 № 905/448/22).

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що пропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах ціни позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і майбутнім предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).

Згідно приписів ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, вказану заяву належить задовольнити частково, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача Приватного підприємства "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 22174433, у розмірі позовних вимог - 360 000.00 грн., які виникли на підставі Договору від 21.05.2024 року №21-05-2024 про надання поворотної фінансової допомоги, що є предметом спору.

Вимога щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача ОСОБА_1 у цій заяві не є достатньо обгрунтованою, тому відхиляється судом.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-141, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

п о с т а н о в и в:

1. Заяву про забезпечення позову, яка надійшла від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/4326/25 від 05.05.2025 року) - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, які належать Приватному підприємству «Приватна фірма „Камертон» (код ЄДРПОУ 22174433, адреса: Україна, 90400, Україна, Хустський р-н, Закарпатська обл., місто Хуст, вулиця Хмельницького Б., будинок, 1, інше, приміщення 3Б) у межах суми стягнення з врахуванням судових витрат - у сумі 360 000.00 грн. та 4320.00 грн. витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 44732579, 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Хуст, вул. Хмельницького Б., будинок 1, приміщення 3Б.

Боржник: Приватне підприємство "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 22174433, 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Хуст, вул. Хмельницького Б., будинок 1, приміщення 3Б,

Ця ухвала набирає законної сили з 07.05.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 07.05.2028 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 07 травня 2025 року.

Суддя П. Д. Пригуза