Рішення

від 01.05.2025 по справі 910/14800/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.05.2025Справа № 910/14800/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА"простягнення 18 033 076,34 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Дорофєєв Д.О.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/14800/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західукрвибухпром» (далі також - позивач, ТОВ «Західукрвибухпром») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» (далі також - відповідач, ТОВ «Торговий дім УЗКИМЕИМПЄКС-Україна») про стягнення основного боргу в розмірі 12 907 869,60 грн, втрати від інфляції в розмірі 5 125 206,74 грн.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 01.05.2025.

04.04.2025 позивач на виконання вимог суду надав докази надіслання Акту звірки розрахунків відповідачу.

Представник позивача в судовому засіданні 01.05.2025 наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по справі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 01.05.2025 не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Оскільки наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору по суті, то суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА» (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДУКРВИБУХПРОМ» (як покупцем) було укладено договір поставки № 16/08/2021 (далі також - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити на умовах цього договору товар, згідно зі Специфікаціями.

Найменування, кількість, асортимент, ціна, терміни, умови оплати та поставки кожної окремої партії товару, що постачається за даним договором, визначається у Специфікаціях, що є додатками до договору (п. 1.2. договору).

У розділі 2 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату вартості товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника на підставі рахунка-фактури постачальника в терміни і на умовах згідно Специфікацій. Ціна на товар вказується в Специфікаціях/Додатках до даного договору.

Згідно з п.п. 3.1.-3.3. договору, поставка товару здійснюється на умовах, які зазначені сторонами у Специфікації (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010). Поставка товару здійснюється окремими партіями згідно Специфікації. Строк поставки, вид транспорту вказується у Специфікаціях. На кожну партію товару постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи:

- видаткову накладну;

- рахунок;

- сертифікат якості заводу-виробника на відвантажений товар.

Відповідно до п. 8.1. договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.12.2021, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 01.03.2022.

24.11.202 на виконання умов договору сторони підписали Специфікацію № 4, за умовами якої постачальник поставляє покупцю партію товару загальною кількістю 4 500 тон. Загальна вартість товару, яка поставляється по даній Специфікації складає 61 209 000,00 грн.

У пункті 4 вказаної Специфікації визначено, що термін передачі та поставки: орієнтовано до 01.03.2022. Підставою для поставки товару є 100% оплата покупця.

Як стверджує позивач, він виконав свої зобов`язання в частині оплати товару, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Проте, у встановленні Специфікацією строки відповідач товар у повному обсязі не поставив, сплачені кошти не повернув, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 12 907 869,60 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 16/08/2021 від 02.08.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що ТОВ "Західукрвибухпром" сплатило на користь ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА" грошові кошти на виконання Специфікації № 4 до договору. Строк поставки товару закінчився, однак доказів поставки товару в повному обсязі матеріали справи не містять.

27.06.2023 сторони підписали (за допомогою електронних підписів) Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 27.06.2023, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 907 869,60 грн.

Суд наголошує, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо (зокрема не може засвідчувати факт належного, або неналежного виконання зобов`язань з перевезення), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Таким чином, акти звірки є суто бухгалтерськими документами за якими бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов`язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Надані позивачем первинні документи підтверджують факт виконання позивачем обов`язків з оплати та не підтверджують виконання відповідачем поставки оплаченого товару чи повернення коштів.

Наявність обов`язку відповідача щодо повернення 12 907 869,60 грн авансового платежу ( попередньої оплати) підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем. Позов в частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню на суму 12 907 869,60 грн.

Крім суми основної заборгованості позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 5 125 206,74 грн.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставкиу відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу. Вказану правову позицію наведено у постанові Великої палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Отже, у зв`язку з закінченням строку поставки 01.03.2022, позивач за наявності належних правових підстав нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з 02.03.2022 по 18.11.2024.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню на суму 5 125 206,74 грн.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту.

А кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснюють свої офіційні повноваження (п. 73 рішення у справі «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006).

Отже, як визначено в п. 28 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006, відповідно до встановленого прецедентного права суду втручання має підтримувати «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.

Враховуючи всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром".

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, зважаючи на задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА" (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 5-А, офіс 11; код ЄДРПОУ 44098464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 19; код ЄДРПОУ 32744298) основний борг в розмірі 12 907 869,60 грн, втрати від інфляції в розмірі 5 125 206, 74 грн та судовий збір в розмірі 270 496,15 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2025 року.

Суддя Ю.О.Підченко