Ухвала

від 02.05.2025 по справі 916/831/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

підготовчого засідання суду

про відкриття провадження у справі про банкрутство

"02" травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/831/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участю секретаря судового засідання Ігнатишеної А.О.,

дослідивши матеріали

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТК Електрум (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8; код ЄДРПОУ 37780084)

до боржника: Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства Одеські дріжджі (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; код ЄДРПОУ 24532055)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

від заявника: Іванченко А.В. (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від боржника: не з`явився.

Судове засідання 02.05.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛТК Електрум (далі ТОВ ЛТК Електрум, заявник) звернулось із заявою, сформованою в системі Електронний суд 05.03.2025 (вх. № 853/25 від 05.03.2025), про відкриття провадження у справі про банкрутство Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства Одеські дріжджі (далі СП Одеські дріжджі, боржник).

Заява обґрунтована тим, що 03.04.2020 між заявником та боржником було укладено додаток 1 заяву-приєднання, додаток 2 комерційну пропозицію до договору № 206/04/20 про постачання електричної енергії споживачу, умовами якої передбачено: графік оплати: І платіж 25% від заявленого обсягу до 01 числа поточного місяця постачання; ІІ платіж 25% від заявленого обсягу до 09 числа поточного місяця постачання; ІІІ платіж 25 % від заявленого обсягу до 14 числа поточного місяця постачання, IV платіж 25% від заявленого обсягу до 19 числа поточного місяця постачання; здійснення оплати у строк, визначений згідно пункту «Графік оплати» Комерційної пропозиції; кінцевий розрахунок здійснюється продовж 3 (трьох) банківських днів після відправки постачальником сканкопії акту здачі-приймання електричної енергії на електронну адресу споживача. Заявник вказує, що початком постачання електричної енергії споживачу є 01.05.2020.

15.02.2024 між ТОВ «ЛТК Електрум», СП «Одеські дріжджі», ПАТ «Чорноморська тютюнова компанія» укладено договір розстрочення кредиторської заборгованості, на виконання умов якого боржником сплачено грошові кошти у розмірі 2 161 384, 52 грн, однак поточні зобов`язання за договором № 206/04/20 від 03.04.2020, починаючи з 13.05.2023 СП «Одеські дріжджі» не виконувались. Вказує про виконання ним належним чином взятих на себе зобов`язань стосовно постачання боржнику електропостачання, що підтверджується актами приймання-здачі електричної енергії. З огляду на порушення боржником своїх грошових зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії кредитором було нараховано боржнику 0, 2 % за несвоєчасний платіж в розмірі 744 641, 01 грн. у відповідності до положень Комерційної пропозиції.

Заявником зазначено, що загальна сума заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 206/04/20 від 03.04.2020 за період з 13.05.2023 по 04.03.2025 становить 1 858 877, 60 грн, з яких: 1 114 236, 59 грн основний борг; 744 641, 01 0, 2 % за несвоєчасний платіж.

У письмових поясненнях (вх. № 10968/25 від 07.04.2025) заявник вказує, що розмір заборгованості в сумі 1 114 236, 59 грн підтверджується актами здачі-приймання електричної енергії за договором № 206/04/20 від 03.04.2020 з травня 2023 по грудень 2024.

Боржник відзиву не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце засідань суду був повідомлений згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвал в електронній формі до Електронного кабінету, про що свідчать довідки про доставку електронних листів, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі.

З огляду на принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, суд з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист не порушено, доходить висновку про можливість розгляду заяви про відкриття провадження у справі за відсутності боржника та відзиву на заяву.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 прийнято та призначено до розгляду заяву за вх. № 853/25 від 05.03.2025 ТОВ ЛТК Електрум про відкриття провадження у справі про банкрутство СП Одеські дріжджі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2025 відкладено підготовче засідання суду щодо розгляду заяви ТОВ ЛТК Електрум за вх. № 853/25 від 05.03.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство СП Одеські дріжджі на 07.04.2025 о 12 год. 30 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2025 призначено підготовче засідання суду по розгляду заяви ТОВ ЛТК Електрум за вх. № 853/25 від 05.03.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство СП Одеські дріжджі на 21.04.2025 о 14 год. 30 хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2025 викликано СП Одеські дріжджі у судове засідання з розгляду заяви ТОВ ЛТК Електрум за вх. № 853/25 від 05.03.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство СП Одеські дріжджі, яке відбудеться 02.05.2025 об 11 год. 00 хв.

Дослідивши матеріали заяви за вх. № 853/25 від 05.03.2025 ТОВ ЛТК Електрум про відкриття провадження у справі про банкрутство СП Одеські дріжджі, у підготовчому засіданні, господарським судом встановлено наступне.

03.04.2020 між ТОВ ЛТК Електрум та СП Одеські дріжджі був укладений договір № 206/04/20 про постачання електричної енергії споживачу, п. 2.1. якого передбачено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

П. 5.2. договору передбачено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Відповідно до п. 5.3. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з п. 5.4. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

П. 5.5. договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 5.6 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

За умовами п. 5.7. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, споживач несе відповідальність, передбачену в Комерційній пропозиції.

П. 6.2. договору передбачено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. п. 7.1., 7.2. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію. Постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору.

Згідно з п. п. 13.1., 13.14., 13.15. договору споживач може приєднатися до цього договору шляхом підписання заяви-приєднання (додаток 1). Заява-приєднання (додаток 1), скріплена підписами споживача і постачальника, є невід`ємною частиною договору. Комерційна пропозиція (додаток 2), скріплена підписами споживача і постачальника, є невід`ємною частиною договору.

Між ТОВ ЛТК Електрум та СП Одеські дріжджі було укладено додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №206/04/20 від 03.04.2020, а саме заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якої початок постачання з 01.05.2020; договір постачання електричної енергії споживачу укладається на умовах Комерційної пропозиції (додаток 2) до договору по постачання електричної енергії споживачу № 206/04/20 від 03.04.2020.

Між ТОВ ЛТК Електрум та СП Одеські дріжджі було укладено додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №206/04/20 від 03.04.2020, а саме Комерційну пропозицію, за умовами якої:

- графік оплати: І платіж 25% від заявленого обсягу до 01 числа поточного місяця постачання; ІІ платіж 25% від заявленого обсягу до 09 числа поточного місяця постачання; ІІІ платіж 25 % від заявленого обсягу до 14 числа поточного місяця постачання, IV платіж 25% від заявленого обсягу до 19 числа поточного місяця постачання (п. 4);

- оплата здійснюється у строк, визначений згідно пункту «Графік оплати» цієї Комерційної пропозиції. Кінцевий розрахунок здійснюється продовж 3 (трьох) банківських днів після відправки Постачальником скан-копії акту здачі-приймання електричної енергії на електронну адресу Споживача. У разі відсутності оплати за погодженим графіком упродовж 3 днів сума неотриманого платежу збільшується на 0, 2% за кожен день прострочення (п. 5);

- постачальник зобов`язується до 12 (дванадцятого) числа включно, місяця наступного за розрахунковим, направити на електронну пошту споживача акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період. Оригінал підписаних постачальником актів купівлі-продажу електричної енергії та інших документів за розрахунковий період (у двох примірниках) надсилаються в скасованому вигляді на електронну пошту з подальшим надсиланням засобами поштового зв`язку (п. 8).

- договір діє до 31.12.2020. Договір вважається автоматично продовженим на той же строк, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 30 днів до дня його закінчення.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 31.05.2023 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за травень 2023 боржнику було поставлено електроенергію в обсязі 10, 975 тис.кВт.год; вартість поставки: 46 791, 69 без ПДВ; нараховано ПДВ: 9358, 34; вартість поставки з ПДВ: 56 150, 03; сплачено у травні 2023 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.05.2023 складає 1 201 802, 39 грн.

Акт підписаний електронним підписом ТОВ «ЛТК Електрум» та СП «Одеські дріжджі» та направлений на електронну адресу останнього, зазначену у контактних даних боржника, на підтвердження чого надано скріншот листа електронної пошти.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 30.06.2023 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за червень 2023 боржнику було поставлено електроенергію в обсязі 9, 818 тис.кВт.год; вартість поставки: 42 367, 03 без ПДВ; нараховано ПДВ: 8473, 41; вартість поставки з ПДВ: 50 840, 44; сплачено у червні 2023 0, 00 грн; заборгованість станом на 30.06.2023 складає 1 252 642, 83 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 31.07.2023 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за липень 2023 боржнику було поставлено електроенергію в обсязі 9, 354 тис.кВт.год; вартість поставки: 46 450, 90 без ПДВ; нараховано ПДВ: 9290, 18; вартість поставки з ПДВ: 55 741, 08; сплачено у липні 2023 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.07.2023 складає 1 308 383, 91 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 31.08.2023 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за серпень 2023 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 8, 719 тис.кВт.год; вартість поставки: 47 983, 30 без ПДВ; нараховано ПДВ: 9596, 66; вартість поставки з ПДВ: 57 579, 96; сплачено у серпні 2023 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.08.2023 складає 1 365 963, 87 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 30.09.2023 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за вересень 2023 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 7, 572 тис.кВт.год; вартість поставки: 39 105, 49 без ПДВ; нараховано ПДВ: 7821, 10; вартість поставки з ПДВ: 46 926, 59; сплачено у вересні 2023 0, 00 грн; заборгованість станом на 30.09.2023 складає 1 412 890, 46 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 31.10.2023 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за жовтень 2023 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 8, 618 тис.кВт.год; вартість поставки: 45 516, 27 без ПДВ; нараховано ПДВ: 9103, 25; вартість поставки з ПДВ: 54 619, 52; сплачено у жовтні 2023 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.10.2023 складає 1 467 509, 98 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 30.11.2023 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за листопад 2023 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 7, 579 тис.кВт.год; вартість поставки: 42 037, 17 без ПДВ; нараховано ПДВ: 8407, 43; вартість поставки з ПДВ: 50 444, 60; сплачено у листопаді 2023 0, 00 грн; заборгованість станом на 30.11.2023 складає 1 517 954, 58 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 31.12.2023 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за грудень 2023 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 9, 203 тис.кВт.год; вартість поставки: 48 425, 91 без ПДВ; нараховано ПДВ: 9685, 18; вартість поставки з ПДВ: 58 111, 09; сплачено у грудні 2023 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.12.2023 складає 1 576 065, 67 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 31.01.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за січень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 10, 115 тис.кВт.год; вартість поставки: 53 133, 14 без ПДВ; нараховано ПДВ: 10 626, 63; вартість поставки з ПДВ: 63 759, 77; сплачено у січні 2024 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.01.2024 складає 1 639 825, 44 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 29.02.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за лютий 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 9, 587 тис.кВт.год; вартість поставки: 49 215, 63 без ПДВ; нараховано ПДВ: 9843, 13; вартість поставки з ПДВ: 59 058, 76; сплачено у лютому 2024 296 645, 97 грн; заборгованість станом на 29.02.2024 складає 1 402 238, 23 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 31.03.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за березень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 9, 864 тис.кВт.год; вартість поставки: 48 975, 64 без ПДВ; нараховано ПДВ: 9795, 13; вартість поставки з ПДВ: 58 770, 77; сплачено у березні 2024 370 000 грн; заборгованість станом на 31.03.2024 складає 1 370 511, 61 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 30.04.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за квітень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 7, 183 тис.кВт.год; вартість поставки: 36 847, 68 без ПДВ; нараховано ПДВ: 7369, 54; вартість поставки з ПДВ: 44 217, 22; сплачено у квітні 2024 0, 00 грн; заборгованість станом на 30.04.2024 складає 1 414 728, 83 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 31.05.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за травень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 6, 417 тис.кВт.год; вартість поставки: 38 355, 15 без ПДВ; нараховано ПДВ: 7671, 03; вартість поставки з ПДВ: 46 026, 18; сплачено у травні 2024 740 000 грн; заборгованість станом на 31.05.2024 складає 720 755, 01 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 30.06.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за червень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 5, 53 тис.кВт.год; вартість поставки: 38 932, 43 без ПДВ; нараховано ПДВ: 7786, 49; вартість поставки з ПДВ: 46 718, 92; сплачено у червні 2024 0, 00 грн; заборгованість станом на 30.06.2024 складає 767 473, 93 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 31.07.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за липень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 6, 268 тис.кВт.год; вартість поставки: 47 841, 29 без ПДВ; нараховано ПДВ: 9568, 26; вартість поставки з ПДВ: 57 409, 55; сплачено у липні 2024 18 509 грн; заборгованість станом на 31.07.2024 складає 806 374, 48 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 31.08.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за серпень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 5, 847 тис.кВт.год; вартість поставки: 44 360, 05 без ПДВ; нараховано ПДВ: 8872, 01; вартість поставки з ПДВ: 53 232, 06; сплачено у серпні 2024 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.08.2024 складає 859 606, 54 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 30.09.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за вересень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 6, 838 тис.кВт.год; вартість поставки: 51 068, 81 без ПДВ; нараховано ПДВ: 10 213, 76; вартість поставки з ПДВ: 61 282, 57; сплачено у вересні 2024 0, 00 грн; заборгованість станом на 30.09.2024 складає 920 889, 11 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 31.10.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за жовтень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 8, 47 тис.кВт.год; вартість поставки: 62 661, 38 без ПДВ; нараховано ПДВ: 12 532, 28; вартість поставки з ПДВ: 75 193, 66; сплачено у жовтні 2024 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.10.2024 складає 996 082, 77 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання електричної енергії від 30.11.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за листопад 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 9, 322 тис.кВт.год; вартість поставки: 68 525, 40 без ПДВ; нараховано ПДВ: 13 705, 08; вартість поставки з ПДВ: 82 230, 48; сплачено у листопаді 2024 0, 00 грн; заборгованість станом на 30.11.2024 складає 1 078 313, 25 грн.

Згідно з актом здачі-приймання електричної енергії від 31.12.2024 на умовах договору від 03.04.2020 № 206/04/20 за грудень 2024 боржнику було поставлено електроенергію у обсязі 3, 731 тис.кВт.год; вартість поставки: 29 936, 12 без ПДВ; нараховано ПДВ: 5987, 22; вартість поставки з ПДВ: 35 923, 34; сплачено у грудні 2024 0, 00 грн; заборгованість станом на 31.12.2024 складає 1 114 236, 59 грн.

Вказані акти здачі-приймання електричної енергії направлялися на електронну адресу СП «Одеські дріжджі», зазначену у контактних даних останнього, на підтвердження чого надано скріншоти листів електронної пошти.

15.02.2024 між ТОВ «ЛТК Електрум», СП «Одеські дріжджі» та Публічним акціонерним товариством «Чорноморська тютюнова компанія» був укладений договір розстрочення кредиторської заборгованості, п. 1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, визначених договором, кредитор, боржник -1 та боржник 2 домовилися про розстрочення кредиторської заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 206/04/20 від 03.04.2020, додатком № 2 комерційна пропозиція № 206/04/20 від 03.04.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 206/04/20 від 03.04.2020, договором № 207/04/20 від 03.07.2020, договором поруки № 02-15-1 від 15.02.2024, рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 по справі № 916/2455/23, шляхом розстрочення на шість календарних місяців в порядку, передбаченому п. 3 цього договору.

П. 3 договору передбачено, що СП «Одеські дріжджі» зобов`язується повернути ТОВ «ЛТК Електрум» кошти в розмірі 2 161 384, 52 грн частинами (з розстрочення).

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.02.2024, підписаного між ТОВ «ЛТК Електрум» та СП «Одеські дріжджі», за договором розстрочення кредиторської заборгованості № 02-15-1 від 15.02.2024 заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 206/04/20 від 03.04.2020, додатком № 2 комерційна пропозиція № 206/04/20 від 03.04.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 206/04/20 становить 1 808 527, 88 грн. Станом на 15.02.2024 заборгованість на користь ТОВ «ЛТК Електрум» складає 2 161 384, 52 грн.

Вказаний акт підписаний та скріплений печатками ТОВ «ЛТК Електрум» та СП «Одеські дріжджі».

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період: травень 2023 грудень 2024 між ТОВ «ЛТК Електрум» та СП «Одеські дріжджі» за договором № 206/04/20 від 03.04.2020 заборгованість останнього станом на 31.12.2024 1 114 236, 59 грн.

Згідно детального розрахунку 0, 2% за несвоєчасний платіж від суми заборгованості за кожен поточний місяць прострочення з оплати за електричну енергію сума нарахованих відсотків становить 744 641, 01 грн за період з травня 2023 року по грудень 2024 року.

ТОВ «ЛТК Електрум» надано оригінали документів, доданих до заяви за вх. № 853/25 від 05.03.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Кредитор відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство

Неплатоспроможність згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Грошове зобов`язання (борг) у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Згідно з ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Отже, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань (постанова Верховного Суду від 11.03.2025 у справі № 903/439/24).

Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, зроблені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 13.10.2021 у справі № 904/2104/19).

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Разом з тим, надаючи оцінку заяві ініціюючого кредитора та поданим з такою заявою документам, суд повинен дотриматися балансу, який унеможливить підміну однієї процесуальної (процедурної) дії, передбаченої КУзПБ, іншою (наприклад, перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні процедурою розгляду заяви недійсності (фраудаторності) окремого правочину боржника).

Для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають дві можливі підстави:

-вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

-вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23.

Законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора, як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Водночас, правова категорія "спору про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

З огляду на викладене, суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування статті 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому наявність спору про право, згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:

(1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);

(2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч.1 ст.75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).

За змістом КУзПБ кредитор(и), який(і) звернувся(лися) із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не мають більшого, порівняно з конкурсними кредиторами обсягу процесуальних повноважень, крім тих, які обумовлені самим фактом ініціювання процедури банкрутства. Відтак, вимоги щодо детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, також стосуються й вимог кредитора, який звернувся з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 908/1336/23.

Щодо поняття "спір про право" в розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, згідно з якою спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може спостерігатися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі підтверджуватися судовими актами, так і в матеріально-правовій формі підтверджуватися юридичними фактами (відповідна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, від 24.11.2021 у справі № 902/560/20, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21, від 26.10.2022 у справі № 911/299/21).

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі N904/3251/20).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/862/22.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, яка кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з наведених положень законодавства та здійснивши тлумачення умов договору та додатків у сукупності, суд вважає, що передбачений комерційною пропозицією платіж у розмірі 0,2%, враховуючи також встановлений сторонами спосіб обчислення (за кожен день прострочення), за своєю правовою природою є пенею.

Ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що за період з травня 2023 по грудень 2024 заявником поставлено, а боржником прийнято електричну енергію, що підтверджується доданими до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство актами здачі-приймання електричної енергії.

Однак, боржником оплату за поставлену електричну енергію здійснено частково; ані доказів оплати всієї вартості поставленої електроенергії, ані доказів підтверджуючих спроможність їх виконати, боржник не надав.

Також, матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено обставин задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора (ТОВ «ЛТК Електрум») до підготовчого засідання суду.

Враховуючи наведене, перевіривши можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, суд встановив, що такі зобов`язання виникли на підставах, передбачених законодавством України та не виконані боржником.

Таким чином, господарським судом встановлено, що станом на дату проведення підготовчого засідання спір між кредитором і боржником за заявленим боргом відсутній, заборгованість не погашена, законодавчі заборони, зокрема, визначені пунктами 1-3, 1-7, 1-8 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, щодо відкриття провадження у даній справі відсутні.

Тобто, підстави для відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд встановив наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та визнання вимог заявника у сумі 1 114 236, 59 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та 744 641, 01 грн., що підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

Господарський суд зазначає, що заявником у даній справі понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 224, 00 грн та з авансування винагороди арбітражного керуючого у розмірі 72 000 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями №№ 13684, 13685 від 13.03.2025.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, витрати заявника, пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 24 224 грн та авансуванням винагороди арбітражного керуючого у розмірі 72 000 грн, підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.

Тому, з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 3. ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК однією з підстав виникнення представництва є договір.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 924/232/22.

Системний аналіз статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.

Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Така правова позиція узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, від 26.10.2023 у справі № 908/100/21.

На підтвердження обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу надано копії договору № 0121-1 про надання правничої допомоги від 21.01.2025; додаткової угоди № 1 від 21.01.2025 до вказаного договору, згідно якої фіксований розмір гонорару становить 50 000 грн; акту про приймання-передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 0121-1 від 21.01.2025, відповідно до якого в період з 21.01.2025 по 04.02.2025 адвокат виконав послуги, загальна вартість яких 50 000 грн; інформаційного повідомлення про зарахування коштів № 14054 від 03.04.2025 на суму 1626, 31 грн (витрати на купівлю квитків на потяг).

Отже, заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 51 626, 31 грн є документально підтвердженими та підлягають віднесенню до першої черга задоволення вимог кредиторів у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись положеннями п. 2-1 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства, ТОВ «ЛТК Електрум» просить суд призначити розпорядником майна СП «Одеські дріжджі» арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича, заява на участь у справі якого наявна у матеріалах справи.

У вказаній заяві арбітражний керуючий Корольова Вадима Вячеславовича повідомив суду, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; управління боржником раніше не здійснював; відсутні будь-які обмеження або заборони щодо займання ним керівних посад; судимості за вчинення корисливих злочинів не має; стосовно нього відсутні будь-які заборони займатися діяльністю арбітражного керуючого; не є особою, що має конфлікт інтересів; не є особою, яка здійснювала раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження; не є близькою особою боржника; наявний достатній досвід та кваліфікаційний рівень для призначення розпорядника майна СП «Одеські дріжджі».

До заяви надано копії свідоцтва № 942 від 11.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства; договору № АК-6404158 страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого від 21.10.2024; платіжної інструкції від 29.10.2024; лист Міністерства юстиції України № 9.5-33/57 від 12.01.2016; договору оренди від 01.01.2025; акт приймання-передачі приміщення від 01.01.2025.

Підстави для відмови у призначенні арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича, кандидатура якого запропонована кредитором, розпорядником майна СП «Одеські дріжджі» відсутні.

Ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

З огляду на вказані обставини, господарський суд вводить процедуру розпорядження майном боржника СП «Одеські дріжджі», розпорядником майна боржника призначає арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича та встановлює грошову винагороду розпоряднику майном боржника у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих ТОВ «ЛТК Електрум» на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області.

Відповідно до ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення). Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним. Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім`я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім`я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника. Інформація про відкриття провадження у справі про банкрутство додатково може оприлюднюватися на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства, а також у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.

Враховуючи зазначене, господарський суд оприлюднює на офіційному веб-порталі Касаційного господарського суду у складі Верховного суду оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство СП «Одеські дріжджі».

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) не пізніше 20 днів.

Ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи дослідження значного обсягу документів, з метою надання можливості заявнику та боржнику реалізувати свої процесуальні права, забезпечення безпеки учасників судового процесу, знаходження судді на лікарняному, суд розглянув вказану заяву поза межами встановленого ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства строку, у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. 1, 2, 28, 30, 39, 41, 44, 45, п. 21 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити провадження у справі № 916/831/25 про банкрутство Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства Одеські дріжджі (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; код ЄДРПОУ 24532055).

2. Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТК Електрум до Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства Одеські дріжджі (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; код ЄДРПОУ 24532055) у сумі 1 858 877, 60 грн та витрати у сумі 96 224, 00 грн понесені у зв`язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 51 626, 31 грн.

Встановити наступну черговість задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум»:

147 850, 31 грн перша черга задоволення вимог кредиторів;

1 114 236, 59 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів;

744 641, 01 грн шоста черга задоволення вимог кредиторів.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

-забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

-не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

-зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

-не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів на період дії процедури погашення заборгованості щодо сум заборгованості учасників розрахунків, що підлягають погашенню на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії".

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті та статтею 94 цього Кодексу.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства Одеські дріжджі (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; код ЄДРПОУ 24532055) строком на 170 календарних днів до 10.10.2025.

5. Призначити розпорядником майна боржника Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства Одеські дріжджі (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; код ЄДРПОУ 24532055) арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора № 942 від 11.07.2013).

6. Встановити грошову винагороду розпоряднику майном Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства Одеські дріжджі у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих Товариством з обмеженою відповідальністю ЛТК Електрум на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області.

7. Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:

-реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;

-створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;

-створення філій та представництв;

-виплату дивідендів;

-проведення боржником емісії цінних паперів;

-вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;

-відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;

-надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

8. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про:

-участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб;

-передачу нерухомого майна в оренду;

-одержання позик (кредитів).

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника.

9. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

10. Визначити наступні дати у даній справі:

- строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду до 23.06.2025.

- строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців до 02.07.2025.

- дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а саме до 11.07.2025.

11. Оприлюднити на офіційному веб-порталі Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства Одеські дріжджі (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; код ЄДРПОУ 24532055).

12. З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство:

- пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;

- пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;

- арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;

- корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

- задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється;

- рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.

13. Попереднє засідання суду призначити на "02" червня 2025 р. о 12:00, про що повідомити учасників справи.

Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду (м. Одеса, просп. Шевченка, 29), зал судових засідань № 14 (5-й поверх) тел. /0482/ 307-971.

14. Явку усіх учасників справи у судове засідання визнати не обов`язковою.

15. Зобов`язати боржника надати суду: відзиви на заяви кредиторів; відомості щодо загальної суми заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; установчі документи боржника - юридичної особи; статистичну та бухгалтерську звітність, яка надавалась до управління статистики за 2022-2024 роки; аудиторські висновки; звіти за 2022-2024 роки; інші відомості, що мають значення для розгляду справи.

16. Зобов`язати розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича надати суду відзиви на заяви кредиторів; письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду їх грошових вимог та докази їх отримання кредиторами; відомості щодо виконання повноважень відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала є підставою для зупинення виконавчих дій відповідно до ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження.

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили 02 травня 2025 року з моменту її постановлення згідно з ч. 12 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано 07 травня 2025 року.

Суддя О.О. Мусієнко