Рішення

від 28.04.2025 по справі 922/750/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/750/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" (місцезнаходження: 61033, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 235; код ЄДРПОУ: 32136270) про стягнення 941 904,81 грн. за участю представників:

позивача: Чубенко З.Ю. (самопредставництво);

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" (відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати оредної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Договору оренди землі №72170105 від 26.12.2025 за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 у розмірі 941 904,81 грн. Також у позовній заяві позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 позовну заяву Харківської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/750/25. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31 березня 2025 року о 11:40. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвіза», разом з тим, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, відзив на позовну заяву до суду не надало.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 про відкриття провадження у справі було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою ТОВ "Альвіза" , вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61033, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 235. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти від 17.03.2025 (а.с.38).

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Отже ухвала є судовим рішенням.

Відповідно до статті відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2019 року у справі № 916/2349/17.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 17.03.2025, а тому він мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 01.04.2025 (включно). Однак відповідач своїм правом на подання відзивіву не скористався, у визначений судом строк відзив на позов не надав.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу Українивизнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Розгляд справи № 922/750/25 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин.

За результатами підготовчого засідання 14.04.2025 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 922/750/25 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 28 квітня 2025 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 28.04.2025 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.2025 не з`явився, про закриття підготовчого провадження та про розгляд справи по суті повідомлений шляхом направлення на його адресу ухвали Господарського суду Харківської області про закриття підготовчого провадження від 14.04.2025. Дана ухвала повернута на адресу суду з довідкою Укрпошти від 21.04.25 про невручення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також надання відповідачу достатньо часу для реалізації ним процесуальних прав передбачених ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин та враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вказано в позовній заяві, 26 грудня 2005 року, на підставі рішення Харківської міської ради від 27 квітня 2005 року за № 78/05 «Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд», між Харківською міською радою (далі - позивач/орендодавець) та ТОВ «Альвіза» (далі відповідач/орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 26 грудня 2005 року за № 72170/05 (далі - Договір).

Відповідно до умов пункту 1, 2 та 8 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в платне користування строком до 01 липня 2055 року земельну ділянку загальною площею 0,3815 га несільськогосподарського призначення землі транспорту, яка знаходиться: місто Харків, в підестакадному просторі Кузинського шляхопроводу.

За умовами пункту 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

на період будівництва:

-2005 рік: 1616,37 грн.;

-2006 рік: 2379,66 грн.;

-з 2007 року: 4489,93 грн.

на період експлуатації:

з 01.12.2007: 13596,26 грн.

Відповідно до пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва СТО автомобілів ( але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об`єкту.

Невід`ємними частинами договору за абзацом 2 пункту 43 договору є, в тому числі:

план земельної ділянки кадастровий № 6310137200:01:032:0013, площею 0,3815 га;

план меж зон обмежень земельної ділянки, а саме загальна площа земельної ділянки, що відводиться - 0,3815 га, площа на якій діє обмеження - 0,0617 га.

а також акт приймання передачі земельної ділянки від 26 грудня 2005 року, за адресою: місто Харків, в підестакадному просторі Кузинського шляхопроводу.

Як вказує позивач у позові, базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за договором - є грудень 2007 року. Починаючи з січня 2008 року орендна плата повинна сплачуватися вже з урахуванням індексу інфляції. Розмір орендної плати, яку на думку позивача, повинно було сплатити ТОВ «Альвіза» за період 17 березня 2019 року по 28 лютого 2022 року складає:

- за період з 17 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 526 710,95 грн;

- за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року (крім березня 2020 року) 625 622.21 грн;

- за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року 745 617,16 грн;

- за період з 01 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року 131 590,91 грн.

Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 30 серпня 2023 року за № 16104/5/20-40-04-02-12 ТОВ «Альвіза» за земельну ділянку сплачено:

-за 2019 рік - 401 788,23 грн. (за період з 17 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 317 542,31 грн.);

-за 11 місяців 2020 року - 368 305,88 грн.;

-за 2021 рік - 401 788,23 грн.

Позивач стверджує, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіза» обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,3815 га , яка знаходиться: місто Харків, підестакадний простір Кузинського шляхопроводу (кадастровий номер 6310137200:01:032:0013), відповідно до договору оренди землі від 26 грудня 2005 року № 72170/05 за період з 17 березня 2019 року по 28 лютого 2022 року в загальному розмірі 941 904,81 грн.

Вище викладені обставини послугували підставою для звернення позивачем до суду для захисту своїх прав та інтересів про стягнення заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Предметом судового розгляду у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З викладеного вбачається, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

У статті 21 цього Закону також передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

Згідно зі ст.288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з п.288.4 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З наведених положень ПК України та Закону України Про оренду землі вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2018 у справі №916/3236/16, від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 19.12.2019 у справі №922/1137/19, від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, у яких Верховний Суд, розглянувши подібні за своїм змістом, підставами виникнення, фактичними обставинами правовідносини дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у цих справах щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з урахуванням індексів інфляції, оскільки така умова передбачена як Законом України Про оренду землі, так і умовами договору оренди землі.

Виходячи зі змісту п.10 Договору розмір орендної плати має обчислюватися Орендарем з урахуванням індексів інфляції.

Так, за розрахунком позивача, розмір орендної плати , яку повинно було сплатити ТОВ "Альвіза" з 17.03.2019 по 28.02.2022 складає:

- за період з 17.03.2019 по 31.12.2019 - 526 710,95 грн;

- за період з 01.01.2020 по 30.12.2020 (крім березня 2020 року) - 625 622,21 грн;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 745 617,16грн.

- за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 131 590,91 грн.

Різниця фактично сплаченої ТОВ "Альвіза" орендної плати за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 та щомісячною орендною платою, яку відповідач повинен був сплачувати з урахуванням п.9 Договору (зі змінами) та індексу інфляції складає 941 904,81 грн.

Так, умовами п. 10 укладеного між сторонами договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

У постанові Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі №922/1658/19 вказано на те, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абз. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про те, що у спірних відносинах, що виникли між сторонами, зобов`язання щодо сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції встановлені умовами договору (п.10).

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі №905/21/19, де, зокрема, вказано на те, що при розрахунку інфляційних втрат за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі Постанова №1078).

Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 Постанови №1078).

Перевіривши відповідні розрахунки позивача, суд встановив, що здійснений позивачем розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою за спірний період, з урахуванням індексу інфляції, який є складовою орендної плати, є таким, що відповідає умовам договорів.

За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі, та повністю не розрахувався за оренду землі у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, вимоги про стягнення 941 904,81 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, підестакадний простір Кузинського шляхопроводу відповідно до договору оренди землі №72170/05 від 26.12.2005 за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 є обгрунтованими та доведеними, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати ТОВ "Альвіза" орендної плати у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

З огляду на наведене, керуючись статтями 1, 2, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" (місцезнаходження: 61033, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 235; код ЄДРПОУ: 32136270) на користь Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 04059243; платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (IBAN) - UA508999980334109812000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 18010600) -941904,81 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Харків, підестакадний простір Кузинського шляхопроводу відповідно до договору оренди землі від 26.12.2005, зареєстрованого 26.12.2005 за № 72170/05, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" (місцезнаходження: 61033, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 235; код ЄДРПОУ: 32136270) на користь Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 128,58 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "07" травня 2025 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/750/25