Рішення

від 06.05.2025 по справі 240/2285/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/2285/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 01 січня 2025 року пенсії по інвалідності, яка пов`язана з аварією на ЧАЕС у розмірі, визначеному частиною третьою статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-XII);

- зобов`язати відповідача провести з 01 січня 2025 року нарахування та виплату пенсії по інвалідності, яка пов`язана з впливом аварії на ЧАЕС, у розмірі, визначеному частиною третьою статтею 54 Закону № 796-XII, як інваліду ІІ групи, що дорівнює восьми мінімальним пенсіям за віком щомісячно (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

В обґрунтування позову зазначає, що є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, перебуває на пенсійному обліку у відповідача і отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно доЗакону № 796-XII. З прийняттямКонституційним Судом України Рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 підпункт 13 пункту 4розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"(надалі - Закон № 76-VIII) визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним). Отже, пенсія позивачки має виплачуватись у розмірі, визначеному устатті 54 Закону № 796-XIIу редакції до внесення таких змін, що відповідає й висновкам Конституційного Суду України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024, яким поновлено діюстатті 54 Закону № 796-XIIта, відповідно, право позивачки на пенсію по інвалідності внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. У своїх доводах покликається на висновки Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, від 15 травня 2024 року у справі № 400/12171/21, а також від 10 грудня 2024 року у справі № 240/1121/24.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому наполягає на тому, що умовою виникнення у позивачки права на перерахунок пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком було не приведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дняухвалення Конституційним Судом України Рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 нормативного регулювання спірного питання у відповідність ізКонституцією України. Однак, 29 червня 2021 року Верховною Радою України, на виконання цього Рішення Конституційного Суду України прийнятоЗакон України від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 1584-ІХ), який набрав чинності 01 липня 2021 року, згідно з якимстаттю 54 Закону № 796-ХІІвикладено у новій редакції. Правову оцінку цим положеннямЗакону № 1584-ІХнадано уРішенні Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024. Водночас, у цьому Рішенні Конституційний Суд України зауважив, що згідно з частиною другоюстатті 152 Конституції Українитастаттею 91 Закону України № 2136-VIIIзакони, інші акти або їх окремі приписи, що визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідач акцентує на тому, що у цьому ж Рішенні Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності частиною третьоюстатті 54 Закону № 796-ХІІ, а саме через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022зі змінами. Тому відповідач вважає правомірним застосування чинних нормЗакону № 1584-ІХпри обрахунку пенсії позивачки. З таких підстав просить відмовити у позові.

Розглянувши доводи позовної заяви та заперечення у відзиві на позов, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи з такого.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (1 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 26 листопада 2019 року Житомирською облдержадміністрацією, з 25 листопада 2019 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, захворювання, пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС, обчислену відповідно доЗакону № 796-XII.

На звернення позивачки щодо перерахунку та виплати пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 04 жовтня 2024 року № 24444-23206/К-02/8-0600/24 повідомило про відмову у перерахунку пенсії зазначаючи про те, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 квітня 2023 року № 7-р(І)/2023 визнано неконституційним положення пункту 26розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу Україниу частині, за якою нормистатті 54 Закону № 796-XIIзастосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України виходячи із наявних фінансових ресурсів. Проте, цими положеннямиБюджетного кодексу Українине внесено змін та доповнень доЗакону № 796-XII, який є спеціальним і встановлює розмір пенсійного забезпечення громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особам, віднесеним до категорії 1 іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, ніж визначений частиною третьоюстатті 54 Закону № 796-XII, не передбачено. Водночас зазначено, щоРішенням Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024) визнано неконституційною частину третюстатті 54 Закону № 796-XIIй при цьому визначено, що частина третястатті 54 Закону № 796-XIIвтрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022зі змінами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Приписами частини четвертоїстатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надаліЗакон № 230/96-ВР), яка була чинною до внесення змінЗаконом № 76-VIII, було передбачено таке:

"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".

28 грудня 2014 Верховна Рада України прийнялаЗакон за № 76-VIII, яким текстстатті 54 Закону № 796-XIIбув викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.

Згодом, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210зі змінами (надалі - Порядок № 1210).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1210 (в первинній редакції), мінімальний розмір пенсії становить:

1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:

осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідаєКонституції України(є неконституційною), частину третюстатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституційний Суд України вирішив, що частина третястатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановленестаттею 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність ізКонституцією Українита цим Рішенням (від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021).

29 червня 2021 року Верховною Радою України на виконанняРішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 прийнятоЗакон № 1584-ІХ, який набрав чинності 01 липня 2021 року, відповідно до якого, зокрема:

частину третюстатті 54 Закону № 796-XIIвикладено в такій редакції:

"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;

для II групи інвалідності - 4800 гривень;

для III групи інвалідності - 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".

Визначаючись щодо застосування до спірних правовідносин положеньЗакону № 1584-ІХ, слід враховувати, що у Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертоїстатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВРта пунктів 11, 12 Порядку № 1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється діястатті 54 Закону № 796-XII, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою цієїстатті Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР. Водночас приписи статей3,16,50 Конституції Україниу їх взаємозв`язку зобов`язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров`ю.

Як убачається зі змістустатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 1584-IXвизначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Ключовим для правильного вирішення цієї справи і з`ясування питання про застосування нормизаконує визначення, чи виконанеРішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, і застосування редакціїЗакону № 796-XII, що відповідає цьому Рішенню.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимогКонституції Українияк особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьоюстатті 54 Закону № 796-XIIвчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першійстатті 50 Конституції України.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей3,16,50 Конституції України, Рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 констатував, щоВерховна Рада України Законом № 1584-IXповторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третійстатті 54 Закону № 796-XIIмінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантованоЗаконом № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз нормистатті 54 Закону № 796-XIIв редакціїЗакону № 1584-IX, суд доходить висновку, що незважаючи на те, що формально законодавець виконаврішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантованоЗаконом № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Отже, прийняттямЗакону № 1584-IXне досягаються всуперечрішенню Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, оскількиКонституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якогозаконучи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідностіКонституціїі в усіх необхідних випадках застосовуватиКонституціюяк акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись наКонституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосуванняКонституціїу поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.

Змінюючи законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено. Така позиція була висловлена уРішенні Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 і має бути застосована судом.

Повертаючись до висновків Конституційного Суду України у Рішенні від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 необхідно узяти до уваги те, що Верховній Раді України було приписано протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановленестаттею 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність ізКонституцією Українита цим Рішенням.

Також слід враховувати й те, що окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленогостаттею 54 Закону № 796-XIIу редакції Закону 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність ізКонституцією Українита цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме частина четвертастатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Крім того, у Рішенні від 03 квітня 2024 року у справі № 4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей3,16,50 Конституції Україниу частині четвертійстатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВРв усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Отже, до спірних правовідносин слід застосувати нормиЗакону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Такі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, від 15 травня 2024 року у справі № 400/12171/21, від 10 вересня 2024 року у справі № 240/34675/23, від 11 вересня 2024 року у справах № 240/590/24, № 240/739/24, від 12 вересня 2024 року у справі № 240/1024/24, від 02 жовтня 2024 року у справах від № 400/5534/23, № 240/955/24, № 240/1092/24, № 240/1067/24, № 240/34883/23, які в силу частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипідлягають урахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вирішувала питання відступлення від правового висновку у вказаних постановах Верховного Суду, зокрема, з огляду на те, що на час вирішення пенсійним органом заяви позивачки, результати розгляду якої є предметом спору у цій справі,Закон № 1584-IXбув чинним і підлягав виконанню суб`єктами правовідносин, які він регулює, а вимога щодо зобов`язання пенсійного органу здійснити виплату пенсії в розмірах, визначенихЗаконом № 230/96-ВР, суперечитьРішенню Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року у справі № 4-р(І)/2024, яким відтерміновано виконання цьогоРішеннядо закінчення воєнного стану.

Такі ж доводи наводить відповідач і у справі, що розглядається.

У постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 240/1121/24, на яку слушно покликається позивачка, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаних вище судових рішеннях Верховного Суду резюмуючи, що внесенимиЗаконом № 1584-IXзмінами достатті 54 Закону № 796-XIIзаконодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до спірних правовідносин (подібних з цією справою) слід застосувати нормиЗакону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВР.

Застосовуючи ці висновки до обставин цієї справи вимоги позивачки щодо перерахунку пенсії відповідно достатті 54 Закону № 796-XIIу редакціїЗакону № 230/96-ВРу розмірі восьми мінімальних пенсій за віком є обґрунтованими, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність понесених позивачкою судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями6-9,77,90,139,242-246,255,257,262,295,297 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 січня 2025 року пенсії по інвалідності у розмірі, визначеному частиною третьоюстатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01 січня 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі, визначеному частиною третьоюстатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює восьми мінімальним пенсіям за віком щомісячно згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

06.05.25