Рішення від 07.05.2025 по справі 380/23865/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 рокусправа № 380/23865/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО» (81016, Львівська область, Яворівський район, с. Щеплоти, вул. С. Бандери, 104, ЄДРПОУ 39057934) до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) (79034, м. Львів, вул. Тернопільська, 2а, ЄДРПОУ 41759514) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Інститут рибного господарства національної академії аграрних наук України (03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135, ЄДРПОУ 04372342) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО» до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль), у якій просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль), викладеного у формі листа № 2-3-16/561-24 від 12.08.2024 яким припинено розгляд поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО» на погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта: Завадівського (Грушівського) водосховища, розташованого у Львівській області, Яворівському районі, село Грушів;

- зобов`язати Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО» від 05.08.2024 про погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта: Завадівського (Грушівського) водосховища, розташованого у Львівській області, Яворівському районі, село Грушів відповідно до вимог «Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України 15 січня 2008 року № 4 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), з врахуванням викладених судом висновків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на замовлення ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України розробив Режим рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушівського) водосховища (Львівська область, Яворівський район, с. Грушів). 21.12.2023 позивач подав вказаний вище Режим на погодження до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль). Листом від 12.01.2024 № 1-3-16/53-24 відповідач залишив без розгляду Режим з підстав, що Інститутом рибного господарства НААН (як розробником Режиму) не отримано Дозволу на спеціальне використання водних ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах). У листі зазначає, що фактичні дослідження не проводились, а оцінка стану сировинної бази Завадівського (Грушівського) водосховища в рамках підготовки проекту Режиму була проведена на підставі аналізу промислових уловів з використанням показника середнього промислового зусилля. Наведене суперечить Програмі дослідних робіт на 2023-2027 р.р. та вимогам законодавства. Листом № 36-01/24 від 19.01.2024 Інститут рибного господарства НААН України зазначив, що в специфічних умовах Завадівського (Грушівського) водосховища (переважання у складі промислової іхтіофауни адвентивних видів та об`єктів вирощування, стабільно низький вилов аборигенних видів протягом всього періоду попередньої експлуатації в режимі СТРГ (в середньому не більше 2% від запасу), наявність багаторічної промислової статистики) розрахунок запасів водних біоресурсів на підставі середнього вилову на зусилля промислових знарядь лову є допустимим, а отримані дані можуть бути використані для прогнозування промислового вилову на період дії Режиму СТРГ. Вказує, що з врахуванням листа Інституту рибного господарства НААН України № 36-01/24 від 19.01.2024 позивач 23.01.2024 повторно подав Режим на погодження до відповідача. 30.01.2024 відповідач звернувся до Інституту рибного господарства НААН України з листом № 1-3-16/83-24 у якому зазначив, що інформація для розробки науково-біологічного обґрунтування щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, отримується за даними проведених досліджень. Вказані дослідження проводяться згідно з методикою, за якою проводитимуть дослідження, відповідно до погодженої зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, Програми дослідних робіт. Листом № 1-3-16/106-24 від 07.02.2024 «Щодо погодження Режиму рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушівського) водосховища», Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) залишено згаданий вище Режим без розгляду, з підстав зазначених у листі № 1-3-16/53-24 від 12.01.2024, а також не вчиненням Інститутом рибного господарства НААН України, як розробником Режиму, дій які передбачені «Програмою дослідних робіт на 2023-2027 р.р.». 08.02.2024 Інститут рибного господарства НААН України у відповіді № 72-02/24, наданій на лист відповідача № 1-3-16/83-24 від 30.01.2024, просить прийняти позитивне рішення з розгляду по суті Науково-біологічного обґрунтування та Режиму. Вказує, що при розробці Науково-біологічного обґрунтування та «Режиму рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушевського) водосховища» ніяких порушень та/або недотримання методики проведення досліджень, які визначені Програмою дослідних робіт на 2023-2027 рр. «Розробка наукових обґрунтувань щодо рибогосподарських та природоохоронних аспектів використання водних об`єктів України». Ця програма погоджена Держрибагенством України 20.06.2022 не допущено, застосовані методи досліджень дозволили визначити кількісні показники запасу водних біоресурсів з прийнятою для нормального функціонування спеціального товарного рибного господарства точністю. З врахуванням інформації, викладеної в листах Інституту рибного господарства НААН України № 36-01/24 від 19.01.2024 № 72-02/24 від 08.02.2024 позивач 05.08.2024 з разом з заявою подав Режим на погодження до відповідача. Однак, на заяву від 8.02.2024 листом № 2-3-16/561-24 від 12.08.2024 відповідач повідомив, що припинив розгляд поданого на погодження Режиму рибогосподарської експлуатації з підстав що рішення щодо погодження вказаного Режиму було розглянуто по суті в листі від 12.01.2024 за № 1-3-16/53-24. Вважає таке рішення відповідача протиправним, відтак звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою від 26 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до пункту 7 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони). З метою сприяння належному виконанню завдань, покладених на територіальні органи Держрибагентства, повідомляє, що 12 серпня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.07.2024 №2012 «Про визнання такими, що втратив чинність, наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року №4», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.07.2024 за № 1109/42454. Вказує, що органи Держрибагентства на законодавчому рівні не наділені повноваженнями з розгляду та погоджень режимів СТРГ в зв`язку з втратою чинності вище зазначеного наказу.

Третя особа надала пояснення щодо позовної заяви та зазначає, що при розробці НБО та "Режиму рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушівського) водосховища" ніяких порушень та/або недотримання методики проведення досліджень, які визначені Програмою, не допущено. Застосовані методи досліджень дозволили визначити кількісні показники запасу водних біоресурсів з прийнятною для нормального функціонування спеціального товарного рибного господарства точністю, а розроблені ІРГ НААН НБО та Режим рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушівського) водосховища містили всю необхідну інформацію, яка визначена діючими регламентаційними документами, з наведенням методик отримання первинних матеріалів та розрахунку кількісних показників промислової іхтіофауни. Відповідно їх відхилення без розгляду по суті та висловлювання конкретних зауважень (зокрема, в частині похибок у визначенні промислового запасу) є безпідставним. Вважає, що доводи позивача по суті позову є обґрунтованими, що вказує на наявність правових підстав для задоволення позову.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

13.12.2023 Інститут рибного господарства НААН України затвердив Науково-біологічне обґрунтування режиму рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушівського) водосховища (Львівська область).

На замовлення ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України розробив Режим рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушівського) водосховища (Львівська область, Яворівський район, с. Грушів) (далі Режим).

ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» неодноразово (21.12.2023, 23.01.2024) подавало Режим на погодження до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль).

Листами від 12.01.2024 № 1-3-16/53-24, 07.02.2024 відповідач залишив без розгляду Режим з підстав, що Інститутом рибного господарства НААН (як розробником згаданого вище Режиму) не отримано Дозволу на спеціальне використання водних ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), фактичні дослідження не проводились, а оцінка стану сировинної бази Завадівського (Грушівського) водосховища в рамках підготовки проекту Режиму була проведена на підставі аналізу промислових уловів з використанням показника середнього промислового зусилля, що суперечить Програмі дослідних робіт на 2023-2027 р.р. та вимогам законодавства.

ТОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» 05.08.2024 позивач повторно подав Режим на погодження до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль).

Листом № 2-3-16/561-24 від 12.08.2024 відповідач зазначив, що припинив розгляд поданого на погодження Режиму рибогосподарської експлуатації з підстав що рішення щодо погодження вказаного Режиму було розглянуто по суті в листі від 12.01.2024 № 1-3-16/53-24.

Позивач не погодився із таким рішенням відповідача, відтак звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 року № 3677-VI.

Згідно з приписами частини 1 статті 6 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 895 (із змінами), (далі Положення № 895) передбачено, що Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Відповідно до пункту 7 Положення № 895 Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також, зокрема, через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Згідно з абзацом 29 статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Відповідно до приписів статей 9, 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, зокрема, належать погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

Підпунктом 44 пункту 4 Положення № 895 передбачено, що Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області, затвердженого наказом Держрибагентства від 15.02.2024 року № 77 Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Львівського рибоохоронного патруля поширюються на Львівську область, територію та акваторію водного об`єкта в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством (далі - район діяльності).

Основним завданням Львівського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель, (п. 3 Положення)

Згідно з п.п. 7.9. п. 7 згаданого Положення Львівський рибоохоронний патруль має право: в межах компетенції погоджувати режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечувати державний нагляд (контроль) за їх дотриманням.

Відповідно до приписів частини 3 статті 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими промислу для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими промислу затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Абзацом 37 статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено, що спеціальне товарне рибне господарство (далі - СТРГ) - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об`єкті (його частині).

Суд встановив, що на момент звернення позивача до відповідача за погодженням режиму, а саме 5.08.2024, зазначені правовідносини регулювалися Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою Наказом Державного комітету рибного господарства України 15.01.2008 № 4.

Однак, з 12 серпня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.07.2024 №2012 «Про визнання такими, що втратив чинність, наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року №4», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.07.2024 за № 1109/42454. Вказує, що органи Держрибагентства на законодавчому рівні не наділені повноваженнями з розгляду та погоджень режимів СТРГ в зв`язку з втратою чинності вище зазначеного наказу.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Суд зазначає, що у цій справі спірним є законність відмови Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль), викладеного у формі листа № 2-3-16/561-24 від 12.08.2024 яким припинено розгляд поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОМ ПЛЕСО» на погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта: Завадівського (Грушівського) водосховища, розташованого у Львівській області, Яворівському районі, село Грушів.

Зі змісту оскаржуваного листа вбачається, що останнім в межах наданих повноважень, викладено відповідь за результатами розгляду звернення позивача від 5.08.2024 (відповідно до Закону України «Про звернення громадян») до відповідача за погодженням режиму.

Вказаний лист має роз`яснювальний характер. В цьому листі позивачу з посиланням на норми Закону України «Про звернення громадян» роз`яснено, що повторно подані заяви та не підписані керівником ТзОВ «ГАЛКОМ ПЛЕСО» не розглядаються.

Отже, оскаржений лист-відповідь на звернення сам по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, вказаний лист безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Поряд з цим, слід зазначити, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Суд наголошує, що вказаний лист відповідача від 12.08.2024 не є актом індивідуальної дії, не породжує для позивача будь яких прав та обов`язків, а є лише відповіддю на звернення.

Крім того, в позовній заяві позивач жодним чином та доказами не обґрунтовує, в чому полягає протиправність такої відмови.

Щодо твердження відповідача про те, що органи Держрибагентства на законодавчому рівні не наділені повноваженнями з розгляду та погоджень режимів СТРГ в зв`язку з втратою чинності наказу Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року №4, суд зазначає наступне.

У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання (в даній справі щодо наявності підстав для погодження Режиму рибогосподарської експлуатації Завадівського (Грушівського) водосховища (Львівська область, Яворівський район, с. Грушів) (далі Режим) було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Суд звертає увагу на те, що у теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).

У відповідача як територіального органу Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель, відсутні повноваження щодо погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів, оскільки з 12 серпня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.07.2024 №2012 «Про визнання такими, що втратив чинність, наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року №4», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.07.2024 за № 1109/42454.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що органи Держрибагентства на законодавчому рівні не наділені повноваженнями з розгляду та погоджень режимів СТРГ в зв`язку з втратою чинності вище зазначеного наказу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) щодо припинення розгляду Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта: Завадівського (Грушівського) водосховища, викладені у формі листа № 2-3-16/561-24 від 12.08.2024 є правомірними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович