Герб України

Ухвала від 07.05.2025 по справі 500/2570/25

Тернопільський окружний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2570/25

07 травня 2025 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Юзьків М.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Кравченка Руслана Андрійовича директора приватної юридичної особи корпоративного управління Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кравченка Руслана Андрійовича директора приватної юридичної особи корпоративного управління Державної податкової служби України у якій позивач просить суд:

- скасувати податкове рішення від 07.08.2023 № 0707615-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області, повернути оплачені кошти в сумі 14583,33 грн та податковий штраф в розмірі 930,98 грн повернути;

- скасувати податкове рішення від 15.07.2024 № 0833407-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області;

- зобов`язати відповідача юридична особа приватного права Державна податкова служба України код ЄДРПОУ: 43005393, ОСОБА_2 - керівник, Організаційна форма: Орган державної влади відшкодувати мені людині моральні та матеріальні збитки відповідно до взятих на себе зобов`язань Держави України, щодо людини у статті 56 Конституції України у розмірі 390000 гривень;

- зобов`язати юридичну особу приватного права корпоративного управління "Тернопільський окружний адміністративний суд" ЄДРПОУ: 35157712, керівник Мірінович Уляна Анатоліївна, Організаційна форма: Державна організація (установа, заклад), за порушення прав і свобод людини в статті 56 Конституції України відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану незаконним рішенням чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень виплатити компенсацію в розмірі 20000 гривень.

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень (частини друга статті 46 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частини третя статті 46 КАС України).

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В розумінні вищенаведених положень КАС України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб`єкт владних повноважень, який своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За нормами пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Із положень пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу (обов`язок доказування) випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв`язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Такі відомості у позові відсутні.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставини, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Крім того, у позовній заяві, з урахуванням змісту наведених положень КАС України та враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені у частині першій статті 2 КАС України, а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, позивач має обґрунтовано довести існування у взаємозв`язку сукупності таких обставин: 1) юридичного спору між ним і відповідачем; 2) публічно-правових відносин між ним і відповідачем; 3) порушеного права (прав) позивача відповідачем у існуючих між ними правовідносинах; 4) факту порушення права (прав) позивача відповідачем.

Відтак, відповідача у справі позивач визначає не довільно, а вказує того суб`єкта владних повноважень, який має відповідати за його позовними вимогами, оскільки приймав оскаржуване рішення, вчиняв дію чи допустив бездіяльність, і з приводу яких у позивача з ним виник юридичний спір.

Так відповідачем у позовній заяві зазначено Кравченка Руслана Андрійовича директора приватної юридичної особи корпоративного управління Державної податкової служби України.

Однак в прохальній частині позовної заяви зазначено:

- скасувати податкове рішення від 07.08.2023 №0707615-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області, повернути оплачені кошти в сумі 14583,33 грн та податковий штраф в розмірі 930,98 грн повернути;

- скасувати податкове рішення від 15.07.2024 №0833407-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області;

- зобов`язати відповідача юридична особа приватного права Державна податкова служба України код ЄДРПОУ: 43005393, ОСОБА_2 - керівник, Організаційна форма: Орган державної влади відшкодувати мені людині моральні та матеріальні збитки відповідно до взятих на себе зобов`язань Держави України, щодо людини у статті 56 Конституції України у розмірі 390000 гривень;

- зобов`язати юридичну особу приватного права корпоративного управління "Тернопільський окружний адміністративний суд" ЄДРПОУ: 35157712, керівник Мірінович Уляна Анатоліївна, Організаційна форма: Державна організація (установа, заклад), за порушення прав і свобод людини в статті 56 Конституції України відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану незаконним рішенням чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень виплатити компенсацію в розмірі 20000 гривень.

Отже, позивачу необхідно визначитися з предметом оскарження, суб`єктним складом відповідачів і врахувати вимоги статті 5 КАС України, яка визначає способи судового захисту у разі порушення прав, свобод та законних інтересів особи рішенням суб`єкта владних повноважень і пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, які наведені вище.

Також, відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень (пункт 3 частини п`ятої статті 160 КАС України).

Позивач просить суд зобов`язати Державну податкову службу України відшкодувати йому моральні та матеріальні збитки у розмірі 390000 гривень та зобов`язати Тернопільський окружний адміністративний суд відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану незаконним рішенням чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень виплатити компенсацію в розмірі 20000 гривень, однак, в порушення вимог пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України суду не надано обґрунтованого розрахунку заявленої суми "моральних та матеріальних збитків".

Крім того, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 (провадження № К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

Тому з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі № 826/5325/17, від 23.05.2018 у справі № 803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та сформулювала правовий висновок згідно з яким процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Верховний Суд відзначив, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є скасування податкових повідомлень-рішень від 07.08.2023 № 0707615-2407-1915-UA61040010000042862 та від 15.07.2024 № 0833407-2407-1915-UA61040010000042862.

З цим позовом до суду позивач звернувся лише 02.05.2025, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, як це передбачено частиною шостою статті 161 КАС України, не подано.

Зазначення позивача в позовній заяві, що він звернувся із даним позовом "як тільки мені стало відомо, що порушені мої права, а я одразу ж звернувся до з заявою до органу виконавчої влади, який утворено Указом Президента (без конституційних повноважень суду стаття 125 Конституції України), для мирового врегулювання, якому було присвоєно номер справи 500/1284/25. Однак, заява не була розглянута через ряд порушень зобов`язань держави України зокрема в статтях 8, 56, 63, 125 органом виконавчої влади Тернопільський окружний адміністративний суд ЄДРПОУ: 35157712, керівник Мірінович Уляна Анатоліївна", суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Інший недолік позивної заяви полягає у тому, що до позовної заяви позивачем не додано документ про підтвердження сплати судового збору.

Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даному випадку складає 1211,20 грн або з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 при поданні до суду позовної заяви в електронній формі, що становить 968,96 грн.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору № 4076-4ТСН-Е93Е-ВХКК від 28.03.2025 на суму 968,96 грн.

Водночас, як слідує з Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України квитанція № 4076-4ТСН-Е93Е-ВХКК від 28.03.2025, вказаний судовий збір в сумі 968,96 грн вже був використаний позивачем при поданні адміністративного позову до суду у справі № 500/1771/25.

Таким чином, квитанція про сплату судового збору № 4076-4ТСН-Е93Е-ВХКК від 28.03.2025 не може бути підтвердженням сплати судового збору у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена позивачем сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018 у справі № 810/504/17.

Суд зазначає, що звернені до суду вимоги, безпосереднім наслідком розгляду та вирішення яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

До позовних же заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Як сліду зі змісту позову, позивач звернулася до суду з вимогою:

- скасувати податкове рішення від 07.08.2023 № 0707615-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області, повернути оплачені кошти в сумі 14583,33 грн та податковий штраф в розмірі 930,98 грн повернути;

- скасувати податкове рішення від 15.07.2024 № 0833407-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області.

Така вимоги є майновими, а отже судовий збір за такі вимоги підлягає сплаті за ставками, визначеними Законом як за вимоги майнового характеру. Судовий збір за такі вимогу має вираховуватися із ціни позову.

Таким чином, позивачу потрібно сплатити судовий збір розрахований відповідно до ціни позову за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:

ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 3, 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, і обґрунтуванням порушення ним прав, свобод, інтересів позивача;

- обґрунтованого розрахунку суми відшкодування шкоди, що заявлена до стягнення;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням підстав поважності пропуску строку звернення до суду та з наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку;

- документа про сплату судового збору у розмірі та за реквізитами, вказаними вище.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кравченка Руслана Андрійовича директора приватної юридичної особи корпоративного управління Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6, або через систему "Електронний суд".

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЮзьків М.І.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.05.2025
Оприлюднено09.05.2025
Номер документу127165737
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на майно, з них транспортного податку

Судовий реєстр по справі —500/2570/25

Ухвала від 20.05.2025

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Юзьків Микола Іванович

Ухвала від 07.05.2025

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Юзьків Микола Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні