Рішення від 07.05.2025 по справі 520/18760/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 травня 2025 року № 520/18760/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (провулок Новожанівський, буд.11, Харків, 61053, код ЄДРПОУ31635720) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд.1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100315/1 від 18 червня 2024 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подані ним документи містять достатні відомості про складові митної вартості, підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару та спростовують необґрунтовані припущення відповідача про наявність розбіжностей, що є підставою для визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем Науково-виробничим підприємством «ЛЮКС-Х» (ТОВ), як покупцем, та компанією EURO-YSER PRODUTOS QUIMICOS S.A. (виробником хімічної продукції) як продавцем, укладений зовнішньоекономічний контракт №YL-01 від 04.06.2018 на купівлю-продаж товару виробництва хімічної продукції EURO-YSER PRODUTOS QUIMICOS S.A. на умовах FCA Aveiro Portugal, або EXW Aveiro Portugal, Інкотермс-2010. Відповідно до додаткової угоди від 01.10.2020 продавцем змінено найменування з «EURO-YSER PRODUTOS QUIMICOS S.A.» на «PINO-PINE PRODUTOS QUIMICOS S.A.»

Загальна вартість контракту 1000000,00 євро. Ціна, кількість і вартість окремої партії товару зазначається в інвойсах на кожну таку партію. Ціна за товар визначається в Євро. Оплата за контрактом здійснюється за кожним отриманим інвойсом шляхом 100% передплати, якщо інше не зазначено у інвойсі, на банківський рахунок продавця.

Відвантаження товару супроводжується: комерційним інвойсом; сертифікатом аналізу, CMR (авто-транспортна накладна).

Контракт укладено на строк до 31.12.2025 року.

На підставі вищевказаного контракту, відповідно до Інвойсу номер FT 2024A5/91 від 12.06.2024, митної декларації країни відправлення 24PT00011526385840 12.06.2024, автотранспортної накладної (CMR) A № 87147 12.06.2024, сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. A 003576 13.06.2024 на митну територію України ввезено товар: «калієва сіль модифікованої каніфолі EcoResin-4003 та диспропорціонована каніфоль EcoTack 1203» всього на суму 45840,00 Євро. Позивачем сплачено за товар на підставі Рахунку-проформи (Proforma invoice) 2024/307 від 29.04.2024, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №187 від 28.05.2024 на суму 48000,00 Євро.

За умовами поставки EXW Aveiro Portugal витрати з поставки покладаються на позивача. Позивачем укладено усні договірні відносини щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом з ФОП ОСОБА_1 . За транспортною заявкою на перевезення вантажу від 06.06.2024 ФОП ОСОБА_2 виконав для позивача транспортно-експедиційні послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень, залучаючи до виконання послуг інших осіб (перевізників). Вантаж було доставлено автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом: м. Аveiro (Португалія) м/п Корчова-Краківець м. Харків (Україна).

Відповідно до рахунку-фактури №Р-0000074 від 12.06.2024, довідки від 12.06.2024, витрати позвача, пов`язані із послугами перевезення вантажу склали на загальну суму 200606, 00 грн., з яких: витрати міжнародного перевезення склали 136408,00грн., внутрішнього перевезення по Україні 64198,00 грн.

З метою митного оформлення товару за вказаним вище контрактом, декларантом (представником ФОП ОСОБА_3 , який діяв на підставі договору доручення з надання митних брокерських послуг №220318 від 22.03.2018) подано до митного оформлення митну декларацію 24UA209230055177U4 17.06.2024. Відповідно до зазначеної електронної декларації, митна вартість ввезеного товару визначена за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) основним (першим) методом (п.1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України).

Декларантом на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів подано митному органу: Рахунок-проформа (Proforma invoice) 2024/307 29.04.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FT 2024A5/91 12.06.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A № 87147 12.06.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A 003576 13.06.2024; Платіжний документ, що підтверджує вартість оплаченого товару № 187 від 28.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних №Р-0000074 12.06.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 12.06.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода б/н від 01.10.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода б/н від 01.02.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу YL-01 від 04.06.2018; Митна декларація країни відправлення 24РТ00011526385840 від 12.06.2024; Договір про надання послуг митного брокера № 220318 від 22.03.2018; транспортна заявка на перевезення вантажу від 06.06.2024.

17.06.2024 декларант отримав від відповідача електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів відповідно до частин 3,4 статті 53 Митного Кодексу України.

Під час процедури митних консультацій позивачем для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору надано додатково довідку про ціни на товар від підприємства-виробника та заявку на транспортне перевезення від 06.06.2024.

Відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товару із визначеною вартістю за основним методом, посилаючись на ненадання документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ та документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом на запит митного органу, відповідно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100315/1 від 18 червня 2024 року, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним (за ціною договору щодо ідентичних товарів) методом 2а за ст. 59 МКУ.

Відповідно до рішення про коригування митним органом визначено вартість:

товару №1 Калієва сіль модифікованої каніфолі, EcoResin 4003, за одиницю - 3,034 Євро, загальна сума 19420,16 Євро;

товару №2 Диспропорціонована каніфоль EcoTack 1203, за одиницю 3,32 Євро, загальна сума 44 871,30 Євро.

Таким чином, митна вартість в результаті коригування збільшилась, у зв`язку з чим, збільшились зобов`язання позивача на 133 381,18 грн.: за товаром №1 на 43206,07 грн. та за товаром №2 на 90175,11грн.

Рішення про визначення митної вартості товарів містить митну вартість товару у розмірі 92024,39 євро. Отже відповідачем збільшено митну вартість товару на 34801,70 Євро. При цьому у графі 30 рішення зазначено митну вартість товару 4,4900 євро за кг товару, у графі 23/24 рішення вказана вага товару 20495,41 кг.

30.08.2022 року на підставі рішення про коригування митної вартості товару відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення №UА205050/2022/001565.

Позивач не погодився із завищенням митної вартості і звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст. 55 МК України. Відповідно до ч.7 ст. 55 МК України позивач надав відповідачу нову митну декларацію №UА205050/2022/055681 від 31.08.2022 р. та сплатив ПДВ у розмірі 674 656,57 грн.

Факт здійснення оплати ПДВ підтверджується платіжним дорученням № 453 від 31.08.2022 року. Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації відстрочення платежів до 29.11.2022 р. згідно із ч.7 сі .55 МК України.

Керуючись ч.8 ст.55 МК України позивач листом № 1\13.09.22 віл 13.09.2022р. звернувся до відповідача з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару. У вказаній заяві позивачем надано пояснення щодо змісту наданих декларантом документів, щодо умов поставки та розрахунків за контрактом. У відповідь на звернення позивача щодо перегляду рішень про коригування митної вартості відповідачем надіслано лист вих. №714-2/15-02/13/1343 від 28.01.2022 р. відмова в скасуванні рішень про коригування митної вартості, оскільки надані позивачем документи не спростовують сумніви митниці щодо правильності заявленої декларантом митної вартості.

Не погоджуючись із визначеною відповідачем митною вартістю товару, однак, з метою уникнення подальшого простою транспортного засобу, 18.06.2024, для можливості випуску товару у вільний обіг, реалізуючи припис відповідача в картці відмови, позивачем відповідно до положень ст. 55 МК України, було надано митному органу нову МД № 23UA209230055639U0 від 18.06.2024, за якою митні платежі, були справлені виходячи з митної вартості товару, визначеної за ціною контракту та зарезервовано різницю митних платежів, відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100315/1 від 18 червня 2024 року. Таким чином, за цією МД залишаються заблокованими на депозиті митниці грошові кошти позивача на загальну суму 133 381,18 грн. (сто тридцять три тисячі триста вісімдесят одна грн. 18 коп).

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості винесене з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне..

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов контракту.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для їх прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, суд прийшов до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем митної декларації, документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

У той же час відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 25.06.2020 (справа №826/4833/20).

Підсумовуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач приймаючи рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2024/100315/1 від 18 червня 2024 року не врахував всіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже рішення є необґрунтованим, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (провулок Новожанівський, буд.11, Харків, 61053, код ЄДРПОУ31635720) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд.1, м. Львів,79000, код ЄДРПОУ43971343) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100315/1 від 18.06.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, буд.1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ43971343) на користь Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (провулок Новожанівський, буд.11, Харків, 61053, код ЄДРПОУ31635720) сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.