Постанова від 06.05.2025 по справі 320/12348/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12348/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Кобаля М.І., Ключковича В.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, суддя Парненко В.С., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Победит" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Победит" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 05 червня 2023 року №64675 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» (ЄДРПОУ 42937909) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №8686823/42937909 від 24.04.2023 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» в реєстрації податкової накладної №5 від 28.02.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» №5 від 28.02.2023 днем її подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.06.2023 №64675. Вказує, що надані податковому органу документи в повній мірі підтверджують наявність умов та достатніх матеріальних та трудових ресурсів для здійснення діяльності, що на думку податкового органу є ризиковою, реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «ВАРТІС» та ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ», наявність місць для зберігання нереалізованих товарів. Вказане рішення прийнято взагалі без дослідження наданих первинних документів, а підтвердженням цього слугує зазначення податковим органом документів, які нібито не було надано, які насправді позивачем надавались, зокрема договори, договори оренди офісних та складських приміщень, акти наданих послуг, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, тощо. Тобто податковий орган поставився формально до аналізу наданих документів при цьому навіть не встановивши і не зазначивши які конкретно документи не надано нашим підприємством, що позбавляє можливості платника податків зрозуміти підстави включення підприємства до переліку ризикових й відповідно спосіб виключення з такого переліку. Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №5 від 28.02.2023. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію було зупинено на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваним рішенням Головного управління ДПС у Київській області позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної, у зв`язку з ненаданням платником податків документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарських операцій, на виконання яких складено податкову накладну. Вказане свідчить про протиправність рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН як такого, що не відповідає критерію правової визначеності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» (код ЄДРПОУ 42937909) зареєстровано 08.04.2019, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, Києво-Святошинська державна податкова інспекція (Києво-Святошинський район).

Основним видом діяльності за КВЕД є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів.

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.05.2019, що підтверджується витягом №2310134500126 від 28.03.2023.

Головного управління ДПС у Київській області рішенням № 40322 від 31.03.2023 визнало ТОВ «ТВК «ПОБЕДИТ» підприємством, шо відповідає пункту 8 критерій ризиковості на наступних підставах:

- постачання товарів, відмінне від придбаних, за відсутності умов та матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;

- постачання товару, походження якого не прослідковується по ланцюгу постачання;

- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності;

- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень).

Зокрема в рішенні ризиковими наступні операції:

1) придбання в січні-березні 2023 року арматури у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» (код ЄДРПОУ: 34350636);

2) постачання в січні-березні 2023 року піску ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ: 448549945).

Не погоджуюсь з таким рішенням податкового органу, ТОВ «ТВК «Победит» підготувало письмові пояснення разом з первинними документами (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти, тощо) на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вищезазначеними підприємствами, які 26.05.2023 подано з повідомленням про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості через електронний кабінет платника, отримання яких підтверджується квитанцією № 2 від 26.05.2023.

До вказаного повідомлення платником податку долучено письмові пояснення, в яких детально описано взаємовідносини з суб`єктами господарювання, надано обортно-сальдові відомості з контрагентами, надано 20-ОПП, договори оренди офісних та складських приміщень, надано договори, акти, видаткові накладні, ТТН, виписки з банківських рахунків, акти звірки, тощо.

05.06.2023 Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ТВК ПОБЕДИТ» критеріям ризиковості платника податку №64675.

Вказане рішення прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності; з огляду на відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку:

04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;

01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: придбання з 01.01.2023 по 31.03.2023 у платника податку код ЄДРПОУ 34350636; постачання з 01.01.2023 по 31.03.2023 у платника податку код ЄДРПОУ 44854945.

Вважаючи рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості та про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

У пункті 3 Порядку №1165 наведені ознаки безумовної реєстрації, у разі відповідності яким податкових накладних/розрахунків коригування, що подані на реєстрацію в Реєстрі, такі податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку) згідно з пунктом 4 цього Порядку підлягають безумовній реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до положень додатку 1 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 затверджений довідник кодів податкової інформації (далі - Наказ № 17). Даний Наказ № 17 містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку включає, зокрема:

04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;

01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачем 05 червня 2023 року прийнято рішення №64675 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2023 № 244/10-36-18-02-03, слідує, що член комісії доповів щодо надходження повідомлення від 31.03.2023 № 40322 від ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПОБЕДИТ" (код ЄДРПОУ 42937909) стосовно невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Членами Комісії ухвалено: прийняти рішення про відповідність ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПОБЕДИТ" (код ЄДРПОУ 42937909) критеріям ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення та відповідно включити до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

До протоколу не надано доказів та податкової інформації, на підставі якої члени Комісії дійшли відповідних висновків.

Жодних доказів проведення перевірки, аналізу баз даних, аналізу актів перевірки контрагентів позивача тощо документи, подані до відзиву, не містять.

При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено, що інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: придбання з 01.01.2023 по 31.03.2023 у платника податку код ЄДРПОУ 34350636; постачання з 01.01.2023 по 31.03.2023 у платника податку код ЄДРПОУ 44854945, проте оскаржуване рішення не розкриває суть господарських правовідносин позивача з контрагентами, щодо яких встановлено ризикові операції, не зазначено в чому саме полягає суть ризиковості вказаних господарських операцій.

26.05.2023 позивачем подано повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості через електронний кабінет платника, отримання яких підтверджується квитанцією № 2 від 26.05.2023. Членами Комісії не надано жодної оцінки поданим позивачем документам. Тобто питання про віднесення позивача до критеріїв ризикових платників податків здійснено без дослідження первинних документів.

Рішення не містить посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.

Отже, оскаржуване рішення не містить жодної інформації про контрагентів позивача, по взаємовідносинам з якими наявна податкова інформація про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.

Однак, пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Також відповідач не надав доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема відповідачем не подано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст оскаржуваного рішення та зміст відзиву на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Рішення містить у вигляді таблиці виключно перелік із описом кодів податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Однак такий опис є узагальненим, без посилання на конкретні господарські операції.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.

Також Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Так, податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.04.2020 року у справі №160/93/19, від 04.06.2020 року у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Також у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений ст. 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Документального підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав, та як не і не надано жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Отже, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, а тому рішення Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.06.2023 року № 64675 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «ТВК ПОБЕДИТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то вони також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи, що рішення про визнання ТОВ «ТВК ПОБЕДИТ» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, тому належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» (ЄДРПОУ 42937909) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Окрім того, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №8686823/42937909 від 24.04.2023 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» в реєстрації податкової накладної №5 від 28.02.2023, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПОБЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» (Замовник) було укладено Договір на поставку піску №01-0102 від 01.02.2023.

На виконання умов Договору здійснено поставку піску Замовнику, відповідно згідно п.11.3 Договору та п. 201.4 ПКУ, п. 19 Порядку № 1307 виписана зведена податкова накладна № 5 від 28.02.2023 (перша подія).

На підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» позивачем надано:

- договір на поставку піску №01-0102 від 01.02.2023р., Специфікацію до Договору (Додаток № 1);

- рахунки-фактури №ПБ1 від 07.02.2023р., №ПБ2 від 09.02.2023р., №ПБ4 від 10.02.2023р., №ПБ5 від 10.02.2023р., №ПБ6 від 10.02.2023р., №ПБ7 від 10.02.2023р., №ПБ8 від 10.02.2023р., №ПБ9 від 14.02.2023р., №ПБ10 від 22.02.2023р., №ПБ12 від 20.02.2023р.;

- видаткові накладні №ПБ2 від 09.02.2023р., №ПБ3 від 09.02.2023р., №ПБ4 від 10.02.2023р., №ПБ5 від 10.02.2023р., №ПБ6 від 10.02.2023р., №ПБ7 від 11.02.2023р., №ПБ8 від 11.02.2023р., №ПБ9 від 11.02.2023р., №ПБ10 від 13.02.2023р., №ПБ11 від 13.02.2023р., №ПБ12 від 13.02.2023р., №ПБ13 від 13.02.2023р, №ПБ14 від 13.02.2023р., №ПБ15 від 14.02.2023р., №ПБ16 від 14.02.2023р., №ПБ17 від 14.02.2023р., №ПБ18 від 14.02.2023р., №ПБ19 від 14.02.2023р., №ПБ20 від 14.02.2023р., №ПБ21 від 15.02.2023р., №ПБ22 від 15.02.2023р., №ПБ23 від 17.02.2023р., №ПБ24 від 20.02.2023р., №ПБ25 від 22.02.2023р., №ПБ26 від 20.02.2023р.;

- ТТН №РПБ2 від 09.02.2023р., ТТН №РПБ4 від 10.02.2023р., ТТН №№ПБ7 від 11.02.2023р.,ТТН №РПБ10 від 13.02.2023р.,ТТН №РПБ15 від 14.02.2023р.,ТТН №РПБ21 від 15.02.2023р.,ТТН №РПБ23 від 17.02.2023р.,ТТН №РПБ24 від 20.02.2023р.,ТТН №РПБ25 від 22.02.2023р.; ТТН № РПБ26 від 20.02.23;

- акт звірки з покупцем ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ»;

- виписку банківської оплати від покупця, період з 01.02.2023 по 30.04.2023.

Для дотримання термінів поставки товару замовнику - ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК «ПОБЕДИТ» здійснило придбання піску у наступних постачальників: ФОП ЗАГРИВА ГАННА ФРАНЦІВНА; ТОВ «ШЛЯХОЛБУД»; ТОВ «ТДТ СТОУН»; ТОВ «Острозький піщаний кар`єр», який в подальшому було поставлено Замовнику - ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ».

На підтвердження здійснення господарської операції з придбання піску у ФОП ОСОБА_1 та його поставки ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ» суду надані наступні документи:

- Договір №08-02 від 08.02.2023р.;

- Видаткові накладні №РН-000003 від 09.02.2023р., №РН-000004 від 09.02.2023р., №РН-000005 від 10.02.2023р., №РН-000006 від 10.02.2023р., №РН-000007 від 13.02.2023р., №РН-000008 від 10.02.2023р., №РН-000009 від 11.02.2023р., №РН-000012 від 13.02.2023р., №РН-000014 від 14.02.2023р., №РН-000015 від 14.02.2023р., №РН-000016 від 15.02.2023р., №РН-000018 від 17.02.2023р., №РН-000019 від 20.02.2023р., №РН-000023 від 22.02.2023р., №РН-000024 від 20.02.2023р.;

- ТТН до №РН-000003 від 09.02.2023р, ТТН до №РН-000005 від 10.02.2023р; ТТН до №РН-000007 від 13.02.2023р, ТТН до №РН-000014 від 14.02.2023р, ТТН до №РН-000016 від 15.02.2023р, ТТН до №РН-000019 від 20.02.2023р.;

- рахунки-фактури №СФ-0000001, СФ-0000002 від 07.02.2023р., №СФ-0000003 від 10.02.2023р., №СФ-00004 від 13.02.2023р., №СФ-00006 від 13.02.2023р., №СФ-00007 від 15.02.2023р.;

- акт звірки взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_1 ;

- банківську виписку за період з 01.02.2023р. по 28.02.2023р.;

- платіжні інструкції № 26 від 17.02.2023, №№ 1,2 від 08.02.2023, №№ 10, 11 від 10.02.2023, №№ 20, 21 від 14.02.2023.

На підтвердження реальності господарської операції з придбання піску у ТОВ «ШЛЯХОЛБУД» та його поставки ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ» суду надані наступні документи:

- договір поставки №0802-2023 від 08.02.2023;

- видаткові накладні №13 від 10.02.2023р., №14 від 10.02.2023р., №15 від 10.02.2023р., №16 від 10.02.2023р., №17 від 10.02.2023р., №18 від 10.02.2023р., №19 від 13.02.2023р., №20 від 13.02.2023р., №21. та 13.02.2023р; - ТТН №13 від 10.02.2023р., №14 від 10.02.2023р., №15 від 10.02.2023р., №16 від 10.02.2023р., №17 від 10.02.2023р., №18 від 10.02.2023р., №19 від 13.02.2023р., №20 від 13.02.2023р., №21 від 13.02.2023р.; - рахунками-фактурами №№ 13, 14 від 08 та 13.02.2023;

- банківську виписку за період з 01.02.2023 по 28.02.2023;

- платіжні інструкції № 8 від 09.23.23, № 18 від 13.02.23;

- акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «ШЛЯХОБУД».

На підтвердження реальності господарської операції з придбання піску у ТОВ «ТДТ СТОУН» та його поставки ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ» суду надані наступні документи:

- договір №10/02/2023-1 від 10.02.2023р. та Додаток № 1 до нього;

- видаткові накладні №55, від 11.02.2023р., №56 від 13.02.2023р., №58 від 14.02.2023р;

- ТТН до ВН №55 від 11.02.2023р, ТТН до ВН №56 від 13.02.2023р., та ТТН до ВН №58 від 14.02.2023р;

- акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «ТДТ СТОУН»;

- банківську виписку за період з 01.02.2023 по 28.02.2023.

На підтвердження реальності господарської операції з придбання піску у ТОВ «Острозький піщаний кар`єр» суду надані наступні документи:

- договір купівлі-продажу будівельного піску №127 від 07.02.2023р.;

- видаткові накладні № 162 від 09.02.2023р., №169 від 11.02.2023р., №174 від 13.02.2023р., №178 від 14.02.2023р., №185 від 15.02.2023р.;

- банківську виписку за період з 01.02.2023 по 28.02.2023;

- платіжними інструкціями № 17 від 13.02.2023, № 3 від 08.02.2023, № 12 від 10.02.2023;

- актом звірки взаєморозрахунків з ТОВ «Острозький піщаний кар`єр».

Транспортування піску замовнику здійснювалось в тому числі ТОВ «А-БЕТОН Україна», ТОВ «ЛА-ТРАНС Україна», фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на підставі укладених договорів з надання послуг перевезення.

Пісок, що придбавався у зазначених контрагентів, придбавався з метою виконання Договору поставки піску №01-0102 від 01.02.2023р., укладеного з ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ».

У Додатку № 1 до Договору поставки піску №01-0102 від 01.02.2023р «Специфікація» зазначено місця поставки піску та кількість тон, зокрема:

- 1477, 5 тон - НПС «Плещівка», Житомирська обл., с. Васьковичі;

- 1614 тон - ЛВДС «Чижівка», Житомирська обл., с. Чижівка;

- 1817, 25 тон - НПС «Новини», Рівненська обл., село Плоске;

- 990 тон - ПС « 4Ч», Житомирська обл., с. Майстрова Воля;

- 225 тон - ЛВДС «Новоград-Волинський».

Загальна кількість піску, який необхідно поставити складає 6 123, 75 тон.

Так, ТОВ «А-БЕТОН Україна» на підставі укладеного Договору про надання послуг по перевезенню № 23-1302/01 від 13.02.23 здійснило поставку піску з Острозького піщаного кар`єру до пункту поставки ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» в с. Плоске Рівненської області, що підтверджується:

- актами наданих послуг № 01302-3 від 13.02.2023, № 01402-1 від 14.02.2023, №01502-5 від 15.02.2023;

- рахунками № 43 від 13.02.2023, № 44 від 14.02.2023, № 49 від 15.02.2023;

- ТТН №№ 6534-0002, 6534-0003, 6534-0004 від 13.02.2023;

- банківською випискою за період з 01.02.2023 по 28.02.2023.

Загальна кількість поставленого піску перевізником - ТОВ «А-БЕТОН Україна» складає 245, 36 тон.

Також, ТОВ «Ла-Транс Україна» на підставі укладеного договору про надання послуг по перевезенню № 23-1002/01 від 10.02.2023 здійснило поставку піску з Острозького піщаного кар`єру до пункту поставки ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» в с. Плоске Рівненської області, що підтверджується:

- актами наданих послуг № ОУ-0110201 від 11.02.2023, № ОУ-0130201 від 13.02.2023, №ОУ-0140202 від 14.02.2023, № ОУ-0150202 від 15.02.2023;

- рахунками-фактурами № СФ-0000038 від 11.02.2023, № СФ-0000041 від 13.02.2023, №СФ-0000042 від 14.02.2023; СФ-0000046 від 15.02.2023;

- ТТН до акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0110201 від 11.02.2023р; до акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0130201 від 13.02.2023р, акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0140202 від 14.02.2023р; акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0150202 від 15.02.2023;

- банківською випискою за період з 01.02.2023 по 28.02.2023.

Загальна кількість поставленого піску перевізником ТОВ «Ла-Транс Україна» складає 978, 32 тон.

Також, ФОП ОСОБА_2 на підставі укладеного Договору на перевезення вантажу №9 від 10.02.23 здійснив поставку піску з Острозького піщаного кар`єру до пункту поставки ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» в с. Плоске Рівненської області, що підтверджується:

- актами наданих послуг №59 від 13.02.2023р., №65 від 14.02.2023р.;

- ТТН до актів наданих послуг № 59 від 13.02.2023р., №65 від 14.02.2023р.;

- рахунками № 54 від 13.02.2023, № 59 від 14.02.2023;

- банківською випискою, період з 01.02.2023 по 28.02.2023.

Загальна кількість поставленого піску перевізником - ФОП ОСОБА_2 складає 125,42 тон.

Також, ФОП ОСОБА_3 на підставі укладеного договору про надання послуг на перевезення вантажу № 07-02 від 07.02.2023 здійснив поставку піску з Острозького піщаного кар`єру до пункту поставки ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» в с. Плоске Рівненської області, що підтверджується:

- актами наданих послуг №3 від 09.02.2023р., №4 від 11.02.2023р., №5 від 13.02.2023р., №6 від 14.02.2023р.;

- ТТН до актів виконаних робіт №3 від 09.02.2023р., №4 від 11.02.2023р., №5 від 13.02.2023р., №6 від 14.02.2023р.;

- банківською випискою за період з 01.02.2023 по 28.02.2023.

Загальна кількість поставленого піску перевізником - ФОП ОСОБА_3 складає 377,66 тон.

Загальна кількість піску поставленого позивачем на користь ТОВ «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» в пункти розвантаження складає 4 956,21 тон.

За результатом господарської операції з ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ», що здійснювалась на підставі договору на поставку піску №01-0102 від 01.02.2023, ТОВ «ТВК «Победит» сформовано та подано на реєстрацію зведену податкову накладну №5 від 28.02.2023 на загальну суму 2 010 506,45 грн (обсяг постачання).

Проте, 15 березня 2023 року Головним управлінням ДПС у Кихвській області надіслано позивачу квитанцію №1 про те, що документи прийнято, реєстрація податкової накладної №5 від 28.02.2023 зупинена. Вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК № 5 від 28.02.23 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2505, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

19 квітня 2023 року позивачем було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 9051877626 на підтвердження факту реальності господарської операції, та копії відповідних документів.

До повідомлення надано пояснення за вих. № 1 від 31.03.2023 року, в яких крім іншого, зазначено, що проданий ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ» пісок (2505) придбано та відвантажено на підставі укладених Договорів поставки з ФОП ЗАГРИВА ГАННА ФРАНЦІВНА; ТОВ «ШЛЯХОЛБУД»; ТОВ «ТДТ СТОУН»; ТОВ «Острозький піщаний кар`єр».

Також зазначено, що крім іншого перевезення піску в пункти розвантаження ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ» здійснено на підставі договорів перевезення, укладених позивачемз ТОВ «А-БЕТОН Україна», ТОВ «ЛА-ТРАНС Україна», фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

На підтвердження придбання, перевезення та отримання піску ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ» позивачем разом з повідомленням було надано договори, рахунки, акти наданих послуг, видаткові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, які повністю підтверджують відповідність придбаним обсягам піску реалізованим.

24 квітня 2023 року комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення № 8686823/42937909 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 28.02.2023, згідно з яким підстава для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є: надання документів, складених із порушенням законодавства, а саме: купівля товару у ФОП ОСОБА_4 , у якої придбання не прослідковується.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач 05.05.2023 звернувся зі скаргою на рішення, додатково надавши пояснення та відповідні копії підтверджуючих документів, до скарги додано документи, які додавались до повідомлення на розблокування ПН, в тому числі первинні документи на підтвердження придбання у ФОП ОСОБА_1 піску з його транспортуванням в пункт розвантаження ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ».

Рішенням № 42660/42937909/2 від 12 травня 2023 року скарга залишена без задоволення, рішення 8686823/42937909 залишено без змін, з наступних підстав: ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/ придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси; ненадання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Так, відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 ПК України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

У відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

У відповідності до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

У відповідності до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Так, на виконання контрольних функцій, зупинивши реєстрацію податкової накладної, відповідач запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без визначення переліку документів.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.12.2019 у справі №560/435/19, від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №380/5383/21.

Як свідчать матеріали справи, в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що не надало йому можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Отже, у разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №826/9457/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18.

При цьому, чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є неподання документів.

Проте, на підтвердження здійснення господарської операції, позивачем направлено на адресу податкового органу пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Податковим органом зупинено реєстрацію податкової накладної лише з підстав відсутності підтвердження транспортування піску від ФОП ОСОБА_1 до позивача.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем було придбано пісок у декількох контрагентів-постачальників, а тому зупинення реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам з поставки піску ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ» за відсутності недоліків в оформленні первинної документації з цим контрагентом, є неправомірним.

Щодо посилань податкового органу про те, що транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення піску від ФОП ОСОБА_1 не фіксувались на території Житомирської області, не випливає на факт реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ «КВІЗМІ ІНВЕСТМЕНТ», оскільки ланцюг постачання товару можливо дослідити не на етапі реєстрації податкової накладної, а шляхом проведення документальної перевірки.

Вживання податковим органом загального Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної.

Водноачс, надані позивачем документи є достатніми для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН. При цьому, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

Окрім того, саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена пунктом 5 Порядку №520, не є виконанням вимог щодо форми і змісту індивідуального акту.

Таким чином, податковий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при прийнятті оскаржуваного рішення, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Окрім того, зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі № 0940/1240/18, у справі № 819/330/18, у справі № 824/245/19-а.

Верховний Суд у справах №640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Матеріали справи свідчать, що позивачем до контролюючого органу були надіслані пояснення та копії первинних документів

Згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Таким чином, відповідач, як при зупиненні реєстрації податкових накладних, так і при винесенні оскаржуваних рішень, обмежилося лише загальними фразами та не вказало конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Разом з тим, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 року у справі №640/983/19 та від 15 лютого 2023 року у справі № 2240/3117/18.

Під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено мотивів прийняття оскаржуваних рішень. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про наявність підстав для реєстрації спірних податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Також у постанові від 23 лютого 2023 року у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23 травня 2023 року у справі №500/770/21.

Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 8686823/42937909 від 24.04.2023 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» в реєстрації податкової накладної №5 від 28.02.2023 прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для її прийняття, а відтак воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» №5 від 28.02.2023 днем її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, оскільки рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Победит» №5 від 28.02.2023 днем її подання на реєстрацію.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті ПО рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Ключкович В.Ю.