Рішення

від 28.04.2025 по справі 180/2437/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/2437/24

2/180/101/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Янжули О.С.

при секретарі - Котовій Н.С.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивапча - адвоката Нестеченка Д.С.

відповідача- ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Бардадим О.К.

представника третьої особи Дзябенко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Марганець, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини,-

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2024 року адвокат Нестеченко Д.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Позовну заявуобґрунтовує тим,що 26 серпня 2017 року між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений та зареєстрований шлюб. Означений факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу позивач з відповідачем мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.03.2021 року рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 182/7675/20 шлюб між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 був розірваний.

Після розірвання шлюбу донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишилась проживати з відповідачем - ОСОБА_2 . На сьогоднішній день, відповідач - ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Після розірвання шлюбу Відповідач - ОСОБА_2 не дає позивачу - ОСОБА_1 повноцінно спілкуватися зі своєю донькою, та приймати участь у її виховані. Останнім часом Відповідачка взагалі відмовилася надавати Позивачеві можливість спілкуватися з дитиною. В жовтні 2024 року навіть викликала поліцію щоб заборонити Позивачеві бачити свою дитину.

Дані дії Відповідача не були будь яким чином обґрунтовані та спричинені виключно образою на Позивача після розірвання шлюбу. Проте Позивач вважає, що особисті відносини матері та батька не повинні впливати на право дитини на спілкування з обома батьками. І те що мати наразі, використовуючи той факт, що донька проживає з нею, обмежує право дитини на спілкування з батьком - це є явним порушенням прав дитини.

Позивач має дуже гарні стосунки зі своєю донькою, любить свою дитину та бажає з нею спілкуватися.

Також відмічає той факт, що позивач офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату.

Більш того, позивач має власне житло, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Означений факт підтверджується копією договору купівлі-продажу від 07 травня 2020 року та копією технічного паспорту.

Також позивач має власний транспортний засіб Маzdа 6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Позивач має в своєму розпорядженні квартиру за адресою АДРЕСА_3 , яка належить його батькові ОСОБА_4 , який зараз проживає в Австрії.

Тобто Позивач має можливість вивозити дитину (принаймні на канікули та вихідні дні) в більш безпечне місто аніж Марганець та ОСОБА_5 . Зводити дитину в кіно, театр, МакДональдс, парки розваг і т. д.. Проте, через впертість та конфліктність Відповідача, дитина майже весь час проводить під обстрілами в м. Марганці.

Позивач є особою, що не підлягає мобілізації і пропонував Відповідачці, щоб дитина провела канікули разом з ним у його батьків в Австрії. Відповідачка знову була категорично проти. Але Позивач вважає, що за згоди матері немає нічого поганого в тому щоб дитина на якийсь час змінила обстановку з прифронтового по суті міста на мирну країну.

Жодних компромісів з Відповідачем досягти не вдалося, Відповідач відкинула будь яку можливість участі батька у вихованні дитини.

Тому, у зв`язку, з вчиненням відповідачем позивачеві перешкод у спілкуванні зі своєю донькою - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач вимушений звернутися до Марганецького міського суду Дніпропетровської області.

Просить суд: зобов`язати ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 не чинити ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в наступний спосіб:

-систематичні побачення батька з дитиною щотижня протягом трьох днів, а саме середа, субота та неділя, у тому числі з ночівлями, за місцем проживання батька, без присутності матері, з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних, розважальних та оздоровчих закладів;

-щорічний спільний відпочинок дитини з батьком без присутності матері у літній час протягом 30 календарних днів за попереднім повідомленням матері за 20 календарних днів до запланованого спільного відпочинку;

-щорічне спільне проживання дитини з батьком без присутності матері під час осінніх канікул по парним рокам (2024,2026 рік і далі ) та весняних канікул по непарним рокам (2025,2027 рік і далі);

-спільне батька і дитини без присутності матері святкування Нового Року по непарним рокам (2025,2027 рік і далі);

-необмежене спілкування з дитиною особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною.

Судові витрати та витрати на професійну-правничу допомогу покласти на Відповідача у справі.

02 грудня 2025 року представник відповідача адвокат Бардадим О.К. подала відзив на позовну заяву, згідно якого зазначила, що твердження Позивача в частині того, що відповідач не дає можливості спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні не відповідає дійсності, оскільки позивач регулярно приїздить до їх спільної доньки, а в період з 2022-2023 роки він практично весь час знаходився разом з донькою за місцем мешкання Відповідачки. Даний факт підтверджується поясненнями сусідів, які долучені до даного відзиву в якості додатків.

Також позивач у своєму позові зазначає про те, що «... є особою,що непідлягає мобілізаціїі пропонувавВідповідачці щобдитина провелаканікули разомз ниму йогобатьків вАвстрії.Відповідачка зновубула категоричнопроти». Зазначене позивач обґрунтовує тим, що має бажання щоб дитина на якийсь час змінила обстановку з прифронтового по суті міста на мирну країну. Так, дійсно Відповідачка проти виїзду їх спільної дитини за межі країни у супроводі колишнього чоловіка, з огляду на наступне.

Позивач неодноразово заявляв Відповідачці про те, що він має намір виїхати за межі країни з їх спільною донькою, на що кожного разу отримував відповідь відповідачки про те, що після закінчення військового стану в країні вона буде не проти, щоб її дитина поїхала до бабусі та дідуся. Дану позицію Відповідачка обґрунтовує тим, що вона є військово зобов`язаною особою, оскільки має медичну освіту та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно не має можливості виїзду за межі країни. Відповідачка дуже турбується про те, що у разі, якщо Позивач не повернеться разом з їх спільною донькою назад до країни, вона не матиме можливості виїхати за нею. Тому у свою чергу Позивачу було неодноразово повідомлено про те, що після закінчення воєнних дій на території країни Відповідач буде не проти, щодо виїзду їх спільної доньки за кордон.

Так, Позивач вказує на те, що має у своєму розпорядженні квартиру за адресою АДРЕСА_3 , яка належить його батькові ОСОБА_4 , який зараз проживає в Австрії. На підтвердження даного факту долучає до позовної заяви копію договору дарування квартири, відповідно до якого громадянину ОСОБА_4 передають у власність на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_4 безоплатно. Проте, Позивач не надає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що то дійсно є його батько, про знаходження останнього з межами країни, а саме в Австрії, а саме головне Позивачем не підтверджено факт надання права розпорядження даним майном, оскільки сам факт наявності у батька Позивача даного нерухомого майна, не дає Позивачу права на безумовне розпорядження ним.

Щодо виклику працівників поліції в жовтні 2024 року, то даний факт дійсно був присутній, проте працівників поліції викликала мати відповідачки, оскільки позивач у черговий раз приїхав з сильним запахом алкоголю, та поводив себе агресивно.

24 жовтня 2024 року було проведено моніторингове дослідження психоемоційного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке було проведено на підставі повідомлення від 24.10.2024 року № 1066/1, зміст направлення до центру - взаємовідносини дитини з батьком. Відповідно до якого було з`ясовано, зокрема, але не виключно те, що « ОСОБА_6 усвідомлено проявляє страх, стосовно батька. Любить проводити свій час з бабусею та матусею. Якщо тато приїжджає з іншого міста на зустріч з донькою, то у ОСОБА_7 з`являється підвищена тривожність, страх. При кожній зустрічі з татом ОСОБА_6 почуває себе роздратованою. Під час прогулянок з татом ОСОБА_6 неодноразово отримувала тілесні ушкодження.

-забиття грудної клітини тощо (про що свідчать медичні висновки з лікарні). Татові не контрольовані маніпуляції на прогулянках, негативно впливають на подальший емоційний стан ОСОБА_7 . Батько ОСОБА_7 неодноразово був в стані алкогольного сп`яніння та наполягає, щоб ОСОБА_6 поїхала з ним до іншого міста. За таких натисків дівчинка замикається в собі. .... Рекомендовано мінімізувати спілкування батька з донькою, бо це є травматично для ОСОБА_7 на фізичному та психічному рівні».

Окремо звертає увагу суду на той факт, що Позивач окрім побачень з дитиною, зовсім не цікавиться успіхами дитини в закладі освіти, в якому вона навчається, у вчителя-дефектолога, а також в секції карате. Даний факт підтверджується документами, доданими до даного відзиву в якості додатків.

Просить суд: позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, задовольнити частково.

Прийняти рішення, яким встановити наступний порядок побачень ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 :

-спілкування з донькою засобами телефонного та електронного зв`язку без обмежень;

-особисте спілкування з донькою в присутності матері кожного тижня середи та п`ятниці місяця в період з 12 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин за місцем постійного проживання дитини.

-особисте спілкування з донькою в присутності матері кожного тижня суботи в період з 10 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин за місцем постійного проживання дитини.

В задоволені решти позовних вимог відмовити повністю.

09 грудня 2025 року представник позивача адвокат Нестеченко Д.С. подав відповідь на відзив, згідно якого просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні частково визнала позовні вимоги, не заперечує проти спілкування батька з дитиною, але виключно у присутності матері або бабусі, оскільки побоюється того, що позивач може вивезти дитину за кордон без її згоди, оскільки є особою, що не підлягає мобілізації, а вона перебуває на військовому обліку як медичний працівник і не має права перетинати кордон. Також донька повідомляла їй, що батько водив її фотографуватися на документи без її згоди. Відповідачка пояснила, що вона не в повному обсязі узгоджувала свою позицію зі своїм представником при виготовленні відзиву на позовну заяву, працює у лікарні та не має постійного графіку, два рази на місяць вона чергує по вихідним.

Представник відповідача підтримала позицію відповідача.

Представник третьої особи у судовому засіданні просила винести рішення з врахуванням інтересів дитини, згідно наданого висновку.

Суд, взявши до уваги позицію сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 26 серпня 2017 року між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений та зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу позивач з відповідачем мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 31.03.2021 року рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 182/7675/20 шлюб між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 був розірваний. Після розірвання шлюбу донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишилась проживати з відповідачем - ОСОБА_2 .

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідност.15 Закону України «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідност. 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Згідност. 153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідност. 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідност. 159 СК Україниякщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами, виявлення турботи про дитину шляхом її належного утримання, зокрема, сумлінність виконання обов`язків з виплати аліментів.

В даному випадку з позивача аліменти не стягуються, він добровільно надає кошти відповідачці на утримання дитини у сумі яка є достатньою та узгоджена між ними.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Виконавчий комітет Марганецької міської ради Дніпропетровської області у висновку № 15/20-467 від 28.03.2025 вважав можливим визначити порядок участі батька дитини, гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення систематичних зустрічей: щотижня, у суботу чи неділю, в залежності від робочого графіку гр. ОСОБА_1 , з 9.00 до 16.00 год., у присутності матері, гр. ОСОБА_2 .

Суд встановив, що між сторонами склались відносини, які не створюють об`єктивних перешкод у спілкуванні позивача з донькою. При цьому суд враховує насамперед інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні, бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, та приходить до висновку про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень батька з дитиною виключно у присутності матері - відповідачки у справі, оскільки дитина є малолітньою, у зв`язку з віком не здатна у повній мірі самостійно виконувати елементарні функції власного догляду, при цьому ніколи до цього з батьком не проживала окремо від матері, відповідно таке відокремлене перебування вірогідно може бути травмуючим для дитини. Також суд враховує, що через вік дитини неможливо виключати неусвідомлення нею розлучення батьків, сутності їх стосунків, що теж може сприйматись як дискомфорт, тому спілкування дитини з батьком у відсутності матері може стати травматичним. Також суд враховує побоювання відповідачки того, що батько може вивезти дитину за кордон без її згоди, оскільки він має право перетину кордону в період воєнного стану та вживав заходи, щодо фотографування дитини для виготовлення документів. При цьому суд враховує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.

Таким чином, зважаючи, що сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, обопільне бажання приймати участь у цьому і спілкування між ними та дитиною не перешкоджає її нормальному розвитку, суд приходить до висновку про необхідність визначити ОСОБА_1 , як батьку дитини, спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обмежений час, виключно у присутності матері дитини і встановити відповідні дні та години для цього.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позов частково задоволено, тому судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Витрати на правничу допомогу у розмірі 40000 гривень не підлягають стягненню, оскільки ні позивачем ні його представником не надано доказів понесення позивачем витрат у вказаній сумі.

Керуючись ст. ст.141,153,157,159 СК України, ст. ст.10-13,141,142,258-259,263-265ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Орган опікита піклуваннявиконавчого комітетуМарганецької міськоїради проусунення перешкод успілкуванні здитиною тавизначення способуучасті батькау вихованнідитини - задовольнити частково.

Визначити способи участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з батьком ОСОБА_1 шляхом:

- встановлення систематичних зустрічей щотижня, у суботу чи неділю, в залежності від робочого графіку ОСОБА_1 , з 09:00 год. до 16:00 год., у присутності матері, ОСОБА_2 .

- встановлення необмеженого спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , понесені судові витрати які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текстрішення судувиготовлено 08травня 2025року.

Суддя: О. С. Янжула