Рішення

від 08.05.2025 по справі 597/1842/24

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 р. Справа № 597/1842/24

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської областіпро зобов`язання виділити земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської областіпро зобов`язання виділити земельну частку (пай).

В позовній заяві позивач просить зобов`язати Товстенську селищну раду Чортківського району Тернопільської області виділити їй земельну частку (пай) в натурі на місцевості, розміром 2,13 га, в тому числі: номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 122 (рілля) площею 1,92 га, номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 52 (пасовища) площею 0,21 га.

Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 06.12.2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

10.04.2025 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій остання просить визнати за ОСОБА_1 право власності на передані їй земельні часки (пай) розміром 1,45 га, в тому числі: номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 161 (рілля) площею 1,20 га, номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 214 (пасовища) площею 0,25 га.

В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданої 26.10.1999 на ім`я ОСОБА_1 , остання прийнята в селянську спілку «Ворвулинці» бухгалтером по рослинництву і працювала там до 20.03.2000 року. Позивач під № 148 була включена в додаток №3 до рішення Ворвулинської сільської ради № 17 від 20.11.2002 року, яким затверджено список громадян, яким передаються земельні частки (паї) в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ворвулинської сільської ради Заліщицького району.

Загальна площа переданої їй земельної частки (паю) 1,45 га, в тому числі: номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 161 (рілля) площею 1,20 га, номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 214 (пасовища) площею 0,25 га, що підтверджується відповіддю архівного відділу Чортківської РДА №03-02/5 від 01.11.2024 року на адвокатський запит №79/24 від 26.10.2024 року.

08 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Товстенської селищної ради із заявою про надання їй дозволу на виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, як колишньому члену селянської спілки Ворвулинці на території колишньої Ворвулинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області.

Свою заявупозивач мотивувавтим,що їїправо наземельну частку(пай)забезпечене ст.ст.1,3Закону УкраїниПро порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв). Однак Товстенська селищна рада в листі №169/03-14 від 26.06.2024 року відмовила ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами с.Ворвулинці.

Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 10.04.2025 року прийнято заяву про зміну позовних вимог у справі №597/1842/24, підготовче судове засідання відкладено на 08.05.2025 року о 10год. 00 хв.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала клопотання, в якому просить справу розглядати без її участі, змінені позовні вимоги, підтримує повністю та просить їх задовольнити. Раніше заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі №597/856/20) просить залишити без розгляду.

Відповідач не делегував свого представника в судове засідання, подав заяву про розгляд справи без участі його представника, щодо задоволення змінених позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно матеріалів справи у ній відсутні дані, які б вказували, що визнання позову представником відповідача суперечить вимогам закону.

Відповідно до положень ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задовольнити позов, виходячи із наступного.

З наявної в матеріалах справи копії архівної довідки Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області № 03-02/5 від 01 листопада 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 під номером 148 включена у список громадян, яким передаються земельні частки (паї) у приватну власність для товарного сільськогосподарського виробництва на території Ворвулинської сільської ради Заліщицького району (додаток 3) загальна площа 1,45 га, в тому числі № земельної частки (паю) по Проекту поділу 161 (рілля) 1,20 га, пасовища 0,25 га - № земельної частки (паю) по Проекту поділу 214.

Згідно з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 26.10.1999 ОСОБА_1 прийнята в селянську спілку «Ворвулинці» бухгалтером по рослинництву і працювала там до 20.03.2000 року.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №Б-280/1-378/6-23 від 11 грудня 2023 року в Книзі реєстрації сертифікатів записів про видачу ОСОБА_1 сертифіката на право на земельну частку (пай) не міститься. Щодо формування земельних ділянок згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) колишньої селянської спілки «Ворвулинці» вказано, що Розпорядженням голови Заліщицької районної державної адміністрації від 01.04.2003 № 119 погоджено Проект поділу земельних ділянок (масивів) на земельні частки (паї) власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) с. Ворвулинці на території Ворвулинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області та передано громадянам членам селянської спілки «Ворвулинці» та їх спадкоємцям земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до даного розпорядження громадяни набували у власність земельні ділянки у двох частках різних угідь (рілля і пасовище). Їх права посвідчено виданими державними актами на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Ворвулинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області № 17 від 20.11.2002 року затверджено Проект поділу земельних ділянок /масивів/ на земельні частки /паї/ власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Ворвулинської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області та вирішено передати безоплатно власникам сертифікатів на право на земельну частку /пай/ у приватну власність земельні частки /паї/.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.3 ст. 12 та ч.ч.1, 5, 6 статті 81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України установлено,що судоцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 ЗК України (в редакції Кодексу від 22 червня 1993 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 2003 року, визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом: громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно дост. 2 цього Законуосновним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже, рішенням сільської, селищної чи міської ради неможливо встановлювати право особи на земельну частку (пай). Тому, відповідно, сільським головою не можуть бути внесені пропозиції до порядку денного сесії ради з питань, які не входять до повноважень відповідної ради.

Відповідно до пунктів 1, 2 Указу ПрезидентаУкраїни від08серпня 1995року №720/95«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності па землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві.

Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у Постанові від 17.03.2020 по справі № 396/1683/18-ц (провадження № 61-9879св19).

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)», у разі виявлення після розробки проекту факту не включення одного чи кількох громадян, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська рада чи райдержадміністрація приймає одне з рішень (розпоряджень) або про коригування проекту землеустрою організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); або про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Державний комітет України по земельних ресурсах у листі від 10 грудня 2001 року зазначає, що виходячи з Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»право на земельну частку - пай мають тільки члени недержавного сільськогосподарського підприємства, а надання права на земельну частку - пай здійснюється не за місцем проживання, а відповідно до встановленого членства в підприємстві (за місцем роботи або виходом на пенсію).

Частиною дев`ятоюстатті 5 ЗК України1990року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомоюстатті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України1990року право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другійстатті 23 ЗК України1990року зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Позивачем доведено факт її членства у селянській спілці «Ворвулинці» Заліщицького району Тернопільської області; під номером 148 ОСОБА_1 включена у список громадян, яким передаються земельні частки (паї) в приватну власність для товарного сільськогосподарського виробництва на території Ворвулинської сільської ради Заліщицького району (додаток 3) загальна площа 1,45 га, в тому числі: номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 161 (рілля) площею 1,20 га, номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 214 (пасовище) площею 0,25 га.

Таким чином досліджені докази в їх сукупності та взаємному зв`язку дають суду підстави для висновку, що оскільки на час розпаювання земель колишньої селянської спілки «Ворвулинці», на підставіУказу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 рокупозивач була членом селянської спілки «Ворвулинці», то відповідно має право на земельну частку (пай).

В статті 321 ЦК Українивизначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.386 ЦК Українидержава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено порушення прав позивача на отримання останньою гарантованої зазначеним вище Указом Президента України спірної земельної ділянки (паю).

В розрізі поняття ст. 1 протоколу доКонвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»є захист права володіння майном особи та зауваження з приводу неможливості позбавлення особи права власності, не інакше як в інтересах суспільства.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.6 ч.1ст.264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах, оскільки позивачка не заявляє вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач не заперечив щодо задоволення позову (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог), суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об`ємі.

Керуючись ст.ст.10,12,76,77,81-82,141,258-259,263, 265, 268, 272, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнанняправа наземельну частку(пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) розміром 1,45 га, в тому числі: номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 161 (рілля) площею 1,20 га, номер земельної частки (паю) по Проекту поділу 214 (пасовище) площею 0,25 га.

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:Товстенська селищнарада Чортківськогорайону Тернопільськоїобласті, місцезнаходження: смт.Товсте, вул.Українська, 84, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДПОУ 02045722.

Повний текст судового рішення складено 08.05.2025 року.

Суддя Анна ТРЕНИЧ