КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
справа №133/1943/24
18.03.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,
за участю секретаря судових засідань Штепи В.С.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Козятині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Самгородоцька сільська рада Вінницької області, про встановлення юридичного факту,-
В С Т А Н О В И В :
Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємицею першої черги за законом на майно покійної матері. Спадщину після смерті матері прийняла, подавши відповідну заяву про прийняття спадщин до нотаріуса. Однак нотаріус роз`яснила, що необхідно встановити факт родинних відносин з покійною матір`ю, так як прізвище матері у свідоцтві про її народження та у свідоцтві про смерть матері різняться. У зв`язку з наведеним, з метою встановлення факту родинних відносин вона вимушена звернутись до суду із вказаною заявою.
В судовому засіданні заявник та її представник адвокат Юрченко І.О. заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Клопотання про виклик свідків що подавалась разом з заявою до суду в частині допиту свідка ОСОБА_4 підтримала, в іншій його частині - відмовилась.
Представник заінтересованої особи Самгородоцька сільська рада Вінницької області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що вона давно знайома із заявницею. Її двоюрідній брат був одружений з матір`ю заявниці - ОСОБА_5 , дошлюбне прізвище якої " ОСОБА_6 ", а тому заявниця доводиться їй племінницею. У її брата було прізвище " ОСОБА_7 ", після укладення шлюбу його дружина також взяла дане прізвище, яке було і у їх доньки ОСОБА_1 , до укладення нею шлюбу. Жодної інформації про різнобіжність прізвища між подружжям їй не було відомо, вказує що ОСОБА_1 дійсно була донькою ОСОБА_8 .
Вислухавши пояснення учасників справи, покази свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_9 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.05.1976, батьками якої є ОСОБА_10 та ОСОБА_3 . Після укладення шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на " ОСОБА_11 ".
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.12.2018, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.11.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17.04.2024 зареєстрована спадкова справа №72313569 щодо майна померлої ОСОБА_3 .
Довідка №600 від 28.05.2024 видана виконавчим комітетом Самгородоцької сільської ради Хмільницького району містить інформацію про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по день смерті дійсно була зареєстрована та проживала у с. Самгородок. На день її смерті з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований.
Згідно копії витягу з погосподарської книги, за однією адресою були проживали: голова сім`ї - ОСОБА_10 , дружина - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_12 , дочка - ОСОБА_9 .
До матеріалів справи додано копію Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 , серія ЯБ №677286 від 26.06.2006, згідно якого у її власності перебуває земельна ділянка площею 1,5000 га. на території Самгородоцької сільської ради.
Згідно з ч. 1ст. 293 ЦПК України,окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України,суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Як встановлено, що підставою звернення заявника до суду із зазначеними вимогами є необхідність встановлення факту родинних відносин, які обґрунтовані серед іншого тим, що зазначений факт породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки від цього залежить оформлення спадкових прав. Відповідно, метою встановлення зазначеного факту є забезпечення реалізації заявником права на спадкування відповідно до положеньЦК України.
Тобто, наразі заявник здійснює оформлення спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До складу спадщини за законом входить земельна ділянка розташована на території Самгородоцької сільської ради.
Заявник зазначає, що вона є дочкою померлої - ОСОБА_3 , тобто, встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 є необхідною передумовою для реалізації заявником її спадкових прав для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Отже, між заявником та заінтересованою особою спір про право відсутній, а тому відсутні перешкоди щодо встановлення відповідного факту родинних відносин в окремому провадженні та подальше здійснення оформлення спадщини щодо майна померлої.
Статтею 5 ЦПК Українивстановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1ст. 293 ЦПК України).
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено вст.315 ЦПК України.
За нормою ч. 2ст. 315 ЦПК Українипередбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18.11.2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25.11.2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно положення п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, відповідно суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що встановлення факту родинних відносин породжує для заявника юридичні наслідки, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту, і заявник у зв`язку з цим не має іншої можливості встановити зазначений вище юридичний факт та отримати підтверджуючий його документ, який буде юридично значимим для всіх установ та організацій на території України та за її межами, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявник, дані докази повністю узгоджуються з її заявою, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.76-81,95,229,258,259,263-265,268,315-319,354,355 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
18.03.25
Суд | Козятинський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2025 |
Оприлюднено | 09.05.2025 |
Номер документу | 127174580 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Пєтухова Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні