Рішення від 06.05.2025 по справі 487/1205/25

Справа № 487/1205/25

Провадження № 2/487/1389/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06.05.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Нікітіна Д.Г., при секретарі Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Універсальна біржа "Південь" провизнання договору дійсним та визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 провизнання договорудійсним наквартирута просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2001 р. № 3258, а саме квартири АДРЕСА_1 , укладений на Універсальній біржі «Південь» між ОСОБА_1 яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_3 по Дорученню № 1452 від 05.06.2001року, та ОСОБА_2 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.02.2025 року відкрито провадження по справі та ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подали заяву про слухання справи за їх відсутності.

В судове засідання відповідач не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Як встановлено судом, 14 листопада 2001 року між ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області) та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області) був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна № 3258, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Квартира належала Продавцю на підставі договору купівлі-продажу № 4295 виданому та зареєстрованому на Товарній біржі «Нерухомість-Південь» 06 березня 2000 р. зареєстрованому в Миколаївському бюро технічної інвентаризації за № 18160 від 30.03.2000 р.

Договір був укладений на Універсальній біржі «Південь», за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана квартира, за домовленістю сторін продано за 1700 (одну тисячу сімсот) гривень, грошові кошти у розмірі 1700 гривень Продавець отримав від Покупця до підписання цього договору.

ОСОБА_1 , діяла від свого імені та на підставі доручення реєстровий №1452 посвідченого приватним нотаріусом Савіною Л.П. Миколаївського міського нотаріального округу від 05.06.2001 року від імені свого чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Таком чином в результаті цього договору ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали по 1/2 квартири АДРЕСА_1 . Зареєстроване на той час прво власності та перехід вказаної квартири у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується і довідкою з КП «ММБТІ» № 2-962 від 05.02.2025.

Правочин обома сторонами повністю виконаний: відповідачем були звільнені всі приміщення та передані ключі від квартири Позивачу. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв.

Відповідно до вимог законодавства, що діяло на час укладання договору, вказаний договір було зареєстровано та підтверджено перехід права власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 29.11.2001 р. за № 18160.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Крім того, ст.2 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Відповідно до ст.5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли в 1999 році, для їх врегулювання слід застосовувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору стаття 47 цього Кодексу.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Право позивача, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав пов`язаних з правом володіння власністю не може бути обмежено позовною давністю.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в Миколаївському бюро технічної інвентаризації, тому позивач на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набула право власності на квартиру і правомірно володіє нею.

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу квартири, її виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу спірної квартири.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту посвідчення договору, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним, якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст. 47 ч.2 ЦК України ( у редакції 1963р.), суд

ВИРІШИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Універсальна біржа"Південь"провизнання договорудійсним тавизнання прававласності наквартиру- задовольнити.

Визнати дійснимдоговір купівлі-продажуквартири АДРЕСА_1 ,укладений 14листопада 2001року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , зареєстрований Універсальною біржою "Південь"в Журналі реєстрації біржових угод за реєстровим № 3258 від 14 листопада 2001 року та зареєстрованого КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації 29.11.2001 р. за реєстровим номером 18160 - дійсним.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354,355 ЦПК України.

Заочне рішенняможе бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Суддя Д.Г. Нікітін