Рішення

від 30.04.2025 по справі 904/89/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2025м. ДніпроСправа № 904/89/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за позовом Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ", Дніпропетровська область, м. Крнивий Ріг

про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки № 456 від 28.04.2021 у загальному розмірі 1 144 749,19 грн.

Представники:

від позивача: Скляр Н.М., представник (поза межами суду);

від відповідача: Даниленко Є.М., адвокат (поза межами суду).

ПРОЦЕДУРА

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ" заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 2021351 від 10.06.2021 у загальному розмірі 1 144 749,19 грн., що складається з: орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:135:0036 у період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у розмірі 1 029 700,20 грн., пеню за період з 01.07.2023 до 31.10.2024 у розмірі 115 048,99 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 17 171,24 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.02.2025 о 12:00 год.

14.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 задоволено заяву представника позивача - Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 04.02.2025 о 12 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

28.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

28.01.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

03.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область"), судове засідання у справі 04.02.2025 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 призначено підготовче засідання на 13.02.2025 об 11:30 год., яке проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

11.02.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 13.02.2025 о 11 год. 30 хв., проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2025 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2025 о 11:30 год. в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

У підготовчому судовому засіданні 12.03.2025 представниками обох сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2025 о 12:00 год., а також вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

Протокольною ухвалою суду від 01.04.2025 оголошено перерву до 30.04.2025 о 11:30 год. в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 30.04.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 1 029 700,20 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором оренди земельної ділянки № 2021351 від 10.06.2021 щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог мотивуючи тим, що заборгованість за орендною платою відсутня, оскільки всі платежі здійсненні своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов договору, тому відсутні підстави для нарахування як заборгованості та пені. Також відповідач просить застосувани строк позовної давності до вимог позивача про стягнення орендної плати за період з 07.01.2022 та пені за період з 01.07.2023 по 06.01.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "ТВІСТ" з 26.11.2013 на праві власності належить комплекс будівель та споруд (опис: комплекс нежитлових споруд із прибудовою допоміжних та офісних приміщень А-2, загальною площею 2110,9 кв.м., огорожа №2, ворота №3,4, хвіртка №5, замощення ІІУ, фонтан III) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Радієвського Генерала, будинок 19, номер відомостей про речове право: 3847976, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 242120612110.

10.06.2021 між Криворізькою міською радою (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ" (орендар/відповідач), на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.04.2021 №456, укладено договір оренди земельної ділянки №2021351 (далі - договір).

Згідно пункту 1 договору оренди Орендодавець на підставі рішення міської ради від 28.04.2021 №456 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та надання їх у оренду" надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови - за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (03.10) для розміщення комплексу нежитлових споруд з прибудовою допоміжних та офісних приміщень з кадастровим номером 1211000000:06:135:0036, площею 0,9200 га, яка розташована на вул. Радієвського Генерала,19 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Термін дії Договору 10.06.2026 року. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 10.06.2021, номер запису про інше речове право: 42533940 (п.7 договору).

В оренду передається земельна ділянка площею 0,9200га (п.2. договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, згідно запису Державному рерєстрі речових прав та нерухоме майно від 26.11.2013 №3847976, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 242120612110, а також інші обєкти інфраструктури: інженерні мережі (п.3. договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки та дату укладення договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.05.2021 №97-4-0,22-957/165-21 становить 33 250 732,00 грн. (п. 4. договору).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 ПК України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 8 договору передбачено, що орендна плата у 2021 році вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році. У наступних роках розмір річної орендної плати визначається Орендарем згідно Податкового кодексу України на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідного рішення Криворізької міської ради, що встановлює річний розмір орендної плати на поточний рік.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (п.9. договору).

Плата вноситься Орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок отримувача (п.10. договору).

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою (п.11. договору).

Пунктом 12 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору в разі:

- зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до пункту 13 Договору від 10.06.2021 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором, стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення з розрахунку 120 відсотків річних облікової станки Національного банку України, діючої на кожен такий день. Разом з тим, до обов`язків Орендаря, ураховуючи умови Договору від 10.06.2021, відноситься систематична сплата орендної плати в повному обсязі в установлений Договором строк.

Позивач зазначає, відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою належним чином не виконуються, зокрема у період з 01.01.2022 по 31.12.2023, що підтверджується інформацією органів податкової служби.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільського, селищною, міською радою.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Тож, ураховуючи умови Договору від 10.06.2021 зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, її індексація та встановлення річного розміру орендної плати проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

А умови Договору від 10.06.2021 є чіткі, зрозумілі та підлягають обов`язковому виконанню ТОВ "ТВІСТ" протягом всього строку його дії.

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Тож, ураховуючи зазначене, правильність декларування та сплати коштів з орендної плати за земельну ділянку покладено на платників податків, в даному випадку Відповідача.

Абзацом другим частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати.

У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За статтею 18 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж; один раз на 5-7 років.

Частинами першою та другою статті 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації (пункту 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (частина перша та друга статті 289 ПК України).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України Про оцінку земель).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втратило чинність, на підставі якого надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 14.05.2021 №97-4-0.22-957/165-21, відповідно до якого нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становила -33 250 732, 00 грн, який покладено в основу при укладенні Договору від 10.06.2021 (пункт 4).

З затвердженням нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає застосуванню Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.01.2023 №97-4-0.110,4-425/301-23, в якому вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 76 486 684,00 грн і є актуальним, а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2022 рік, який підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2023 рік - 87 959 686,60 грн (76 486 684,00грнх 1,15).

Відповідно до роз`яснень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12 січня 2023 р. №6-28-0.222-323/2-23 (ознайомитися можна за посиланням https://land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/ua офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 13 січня 2023 року не містять коефіцієнтів індексації за 2022 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2022 рік.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.01.2023 №97-4-0.110,4-425/301-23 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформовано 09.01.2023, тому відповідно не містить коефіцієнтів індексації за 2022 рік (1,15).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (п.71).

А отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 917/353/19.

Відповідно до статті 143 Конституції України, статей 12, 284 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (https://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 -1,051.

Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:135:0036 у 2022 році за відомостями з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку від 10.01.2023 №97-4-0.110,4-425/301-23 становить - 76 486 684,00 грн, а відповідно нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки у 2023 році, ураховуючи витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.01.2023 №97-4-0.110,4-425/301-23 складає -87 959 686,60 грн (76 486 684,00 грн за витягом х 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2023 рік).

Також, в силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному ПК України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

З метою ефективного використання земельних ресурсів, забезпечення соціальної спрямованості бюджету та подальшого соціально-економічного розвитку міста, Криворізькою міської радою прийнято рішення від 26.05.2021 №506 Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу (надалі - Рішення від 26.05.2021 №506), яким установлено зокрема ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки, яке набрало чинності з 01.01.2022.

Згідно пунктів 1 та 14 Договору від 10.06.2021, цільове призначення спірної земельної ділянки: для розміщення комплексу нежитлових споруд з прибудовою допоміжних та офісних приміщень, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (03.10), що відповідає розміру ставки орендної плати - 1,2% від нормативної грошової оцінки земель міста у 2022,2023 роках (див. рядок 03.10 в додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Розрахунок заборгованості за період з 01.01,2022 по 31.12.2022:

76 486 684,00 грн х 1,2 % = 917 840,21 грн - орендна плата за рік, де:

76 486 684,00 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.01.2023 №97-4-0.110,4-425/301-23;

1,2 % - ставка орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506,

917 840,21 грн : 12 місяців = 76 486,68 грн - орендна плата за місяць.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2024 №53478/5/04-36-04-12-14 ТОВ ТВІСТ за користування земельною ділянкою площею 0,9200 га з кадастровим номером 1211000000:06:135:0036 на вул. Радієвського Генерала, 19 у Саксаганському районі за 2022 рік задекларовано та сплачено 438 909,66 грн.

А отже, заборгованість перед міським бюджетом з орендної плати за землю за Договором від 10.06.2021 у період з 01.01.2022 по 31.12.2022рік складає 478 930,55 грн.

Розрахунок заборгованості за період з 01.01.2023 по 31.12.2023:

87 959 686,60 грн х 1,2 % = 1 055 516,24 грн - орендна плата за рік, де:

87 959 686,60 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.01.2023 №97-4-0.110,4-425/301-23, з урахуванням коефіцієнту індексації за 2022 рік, який підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2023 рік (76 486 684,00 грн х 1,15);

1,2 % - ставка орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.

1 055 516,24 грн : 12 місяців = 87 959 69 грн - орендна плата за місяць.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2024 №53478/5/04-36-04-12-14 ТОВ ТВІСТ за користування земельною ділянкою площею 0,9200 га з кадастровим номером 1211000000:06:135:0036 на вул. Радієвського Генерала,19 у Саксаганському районі за 2023 рік задекларовано та сплачено -504 746,59 грн.

А отже, заборгованість перед міським бюджетом з орендної плати за землю за Договором від 10.06.2021 у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 рік складає 550 769,65 грн.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, спірними договорами оренди земельної ділянки встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає про відсутність заборгованості з орендної плати, що підтверджує лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2024 №53478/5/04-36-04-12-14 наданий Позивачем до позовної заяви, з приводу чого зазначаємо наступне.

Відповідно до статті 191 ПК України на контролюючі органи покладено функції контролю своєчасності подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з абзацами першим та десятим пункту 1 підрозділу 1 розділу II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з абзацом сьомим пункту 2 розділу І вказаного Порядку інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що ведеться за кожним видом платежу.

За пунктом 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відсутність заборгованості по узгодженим грошовим зобов`язанням із плати за землю ще не дає підстав вважати належним виконанням Відповідачем грошових зобов`язань, адже розмір сум податкового та/або грошового зобов`язання, що визначається ним самостійно в податковій декларації, є суто суб`єктивним та у даному конкретному спорі свідчить про неправильне обчислення (заниження) суми зобов`язання зі сплати за використання спірної земельної ділянки.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, Відповідач при розрахунку орендної плати за спірну земельну ділянку вірно застосовує ставку орендної плати, встановлену рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506, яка підлягає застосуванню з 01.01.2022, при цьому застосовуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка на цей час вже втратила чинність.

Плата за використання земельних ділянок комунальної власності є регульованою нормами податкового законодавства та відповідними нормативно правовими актами органу місцевого самоврядування.

Наявність у Витязі із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.01.2023 №97-4-0.110,4-425/301-23 кадастрового номеру земельної ділянки надає можливість ідентифікувати спірну земельну ділянку, що спростовує аргументи Відповідача його неналежності.

Верховний Суд у постанові від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 зазначив, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України Про оцінку земель, не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявників, у зв"язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 по справі №635/4233/19 вказала: ... З аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону України Про оцінку земель, Закону України Про оренду землі Велика Палата Верховного Суду вважає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни....

Ураховуючи вищевикладене, нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

Рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу опубліковано у газеті Червоний гірник №39 (22108) від 03.06.2021 та на офіційній сторінці Криворізької міської ради та її виконавчого комітету в мережі Інтернет 01.06.2021.

Позивачем дотримано строк, встановлений пунктом 271.2 статті 271 ПК України, щодо офіційного оприлюднення рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Нормами матеріального права не передбачено інформування кожного суб`єкта господарювання про зміну нормативної грошової оцінки земель.

А тому достатнім є те, що Криворізька міська рада провела інформаційну роботу через засоби масової інформації з суб`єктами господарювання міста з означеного питання.

Додатково зазначаємо, що в порядку досудового врегулювання спору Криворізькою міською радою направлялася претензія до ТОВ "ТВІСТ" від 05.12.2024 №20/18/8188, отриману останнім 10.12.2024, в якій зазначалося про необхідність в належному розмірі задекларувати та сплатити орендну плату відповідно до умов Договору від 10.06.2021,

Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу.

Проте, Відповідач не вжив заходів щодо декларування та сплати коштів в належному розмірі за спірну земельну ділянку.

Доказів погашення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:135:0036 у період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в сумі 1 029 700,20 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав, у зв`язку з чим зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Щодо нарахування пені.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

В силу статті 525, частини першої статті 526, частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України та частиною другою статті 218 ГК України договір є обов`язковим для виконання його сторонами і має виконуватись належним чином.

Як передбачено статтею 610, частиною першою статті 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

А відтак, порушення Відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 16.08.2023 щодо сплати орендної плати за землю і є підставою для звернення Криворізької міської ради, як сторони Договору, до суду за захистом своїх порушених прав із вимогою про стягнення пені за невиконання договірних зобов`язань.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України.

Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (чч. 1, 2 ст. 217 ГК України).

Відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як визначено статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведені вище положення норм діючого законодавства, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань.

Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій, їх розміру та строку (терміну) нарахування за прострочення виконання зобов`язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України регламентовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Понад те, згідно з частиною 4 статті 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки (термін) їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пунктом 13 Договору від 10.06.2021 сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення.

А отже, вказаний пункт Договору оренди містить конкретний термін нарахування пені за прострочення сплати орендної плати, з вказівкою на подію, що має неминуче настати - день погашення боргу зі сплати орендної плати (фактичний момент оплати).

Отже сторони у договорі від 10.06.2021 передбачили сплату пені у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:135:0036.

Суд зауважує, що умови договору оренди, а саме п. 13, за яким сторони передбачили нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

Тобто сторони домовились, що період нарахування пені становить повний період заборгованості та не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже розрахунок позивача відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України і не суперечить їм, а тому останній правомірно здійснив нарахування пені за період з 01.07.2023 до 31.10.2024.

Наведене узгоджується з правовою позицією у постановах Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 904/6455/17, від 04.10.2019р. у справі № 912/1433/16, від 15.11.2019р. у справі № 904/1148/19.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, арифметично вірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, 02.04.2020 року набрав чинності Закон України №540-ІХ від 30.03.2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (надалі - Закон № 540-ІХ), яким доповнено пункт 12 Розділу Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаним законом також доповнено пункт 7 Прикінцевих положень ГК України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні введений 11.03.2020 року та скасовано 30.06.2023 року.

А отже, відповідно до Закону №540-ІХ, на строк дії карантину, тобто по 30.06.2023 року включно, були продовжені строки позовної давності, встановлені статтями 257,258 ЦК України.

Крім того, згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану, розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Разом з тим, у подальшому, Законом України №3450-ІХ від 08.11.2023 року Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було викладено в редакції: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, за положенням зазначеної норми, з огляду на те, що введений в Україні з 24.02.2022 року воєнний стан був неодноразово продовжений та триває дотепер, перебіг строків позовної давності, встановлених статтями 257,258 ЦК України, наразі є зупиненим, а відтак Позивач, звертаючись до суду за даним позовом, не пропустив строки позовної давності.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 171,24 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІСТ" (50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Радієвського Генерала, буд. 19; код ЄДРПОУ 31224012) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1; код ЄДРПОУ 33874388) орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:135:0036 у розмірі 1 029 700,20 грн., пеню у розмірі 115 048,99 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 171,24 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 08.05.2025.

Суддя В.Г. Бєлік