Рішення від 22.04.2025 по справі 907/68/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

22 квітня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/68/25

За позовом Державного підприємства Національний інститут розвитку інфраструктури, м. Київ

до відповідача Приватного підприємства Артембуд, с. Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 13 134 грн заборгованості за надані послуги,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Мацнєва О.В.

представники:

Позивача без виклику

Відповідача без виклику

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Державне підприємство Національний інститут розвитку інфраструктури, м. Київ звернулося до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства Артембуд, с. Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 13 134 грн заборгованості за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.02.2025 відкрито провадження у справі №907/68/25 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 19.03.2025.

Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови укладеного між сторонами спору Договору про надання послуг №1065-21 від 21.12.2021 в частині взятих на себе зобов`язань щодо повної оплати вартості виконаних позивачем робіт із обстеження горизонтальної дорожньої розмітки з оцінюванням відповідності показників вимогам нормативних документів, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед ДП Національний інститут розвитку інфраструктури в розмірі 13 134 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 17.02.2025 про відкриття провадження у справі №907/68/25 була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

21.12.2021 між Державним підприємством Державний дорожній науково дослідний інститут імені М.П. Шульгіна, яке перейменоване на Державне підприємство Національний інститут розвитку інфраструктури на підставі наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури №Н-34 від 02.02.2024 Про внесення змін до Статуту державного підприємства Державний дорожній науково дослідний інститут імені М.П. Шульгіна (виконавцем, позивачем у справі), та Приватним підприємством Артембуд (замовником, відповідачем у справі) було укладено Договір про надання послуг №1065-21 (далі Договір), пунктом 1.1. якого встановлено, що виконавець зобов`язується надати замовникові, а замовник прийняти та оплатити послуги: Код ДК 016:2010 71.12 Послуги інженерні та пов`язані з ними послуги щодо технічного консультування (Перевіряння якості надання послуг з нанесення дорожньої розмітки на автомобільних дорогах).

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість послуг на проведення одного випробування коефіцієнта яскравості при розсіяному денному та штучному освітленні або коефіцієнта світлоповертання дорожньої розмітки складає 295 грн, у тому числі ПДВ 20% 49,17 грн. Час проведення контролю та кількість випробувань залежить від об`єму нанесеної розмітки. Протяжність розмітки, що підлягає контролю, повинна становити не менше ніж 10% від об`єму нанесеної розмітки. Кількість показників та які саме показники підлягають перевірці, визначаються замовником окремим завданням, що надається виконавцю перед наданням послуг.

Згідно з п. 2.2. 2.4. Договору, замовник перед наданням послуг здійснює авансові платежі на розрахунковий рахунок виконавця. Кінцевий розрахунок замовник проводить на підставі актів наданих послуг. Замовник гарантує оплату виконавцю наданих послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг.

За змістом п. 2.6. Договору визначено, що у разі виробничої необхідності виконавець має право змінювати розподіл витрат за окремими статтями калькуляції кошторисної вартості послуг (далі калькуляція) у межах встановленої вартості надання послуг, передбаченої пунктом 2.1. цього Договору.

Пунктами 3.1. 3.3. Договору передбачено, що вимоги до результатів надання послуг визначаються в Технічному завданні. Терміни надання послуг визначаються Календарним планом. Окремі етапи надання послуг (проміжні та заключні) здаються замовнику у терміни та в обсягах, передбачених Технічним завданням та Календарним планом.

Відповідно до п. 3.5. Договору, перелік наукової, технічної та іншої продукції (документації), яка підлягає оформленню і здачі виконавцем замовнику на окремих етапах і по закінченню надання послуг за цим Договором, визначається у Технічному завданні.

Після надання послуг виконавець передає замовнику акт наданих послуг та акт приймання-передачі науково-технічної документації (далі акт приймання-передачі НТД), з додатком комплекту наукової, технічної та іншої документації (продукції). Замовник зобов`язаний негайно підписати та повернути акт приймання-передачі НТД. Акт наданих послуг замовник повинен підписати та повернути виконавцю в строк до 5 (п`яти) календарних днів від дня його отримання, або повернути не підписаним разом з мотивованою письмовою відмовою від прийняття наданих послуг (п. 4.1., 4.2. Договору).

За умовами п. 5.3. та 6.1. Договору, виконавець має право на вчасну оплату послуг за цим Договором, а замовник, у свою чергу, зобов`язаний прийняти надані послуги та оплатити їх.

Пунктом 13.1. Договору визначено, що останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 січня 2022 року, а в частині оплати наданих послуг до повного виконання.

Додатком №1 до Договору є Технічне завдання з наведеним у ньому об`єктом надання послуг та складом останніх.

В Додатку №2 до Договору Календарному плані сторонами погоджено етапи надання послуг, строк їх надання та розрахункову ціну.

Додатком №3 до Договору є Калькуляція кошторисної вартості послуг.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги, пов`язані з обстеженням горизонтальної дорожньої розмітки, оцінюванням відповідності показників вимогам нормативних документів та складанням науково-технічної документації, загальною вартістю 53 134 грн, свідченням чого є наявні в матеріалах справи акт наданих послуг №17 від 18.01.2022 та акт приймання-передачі науково-технічної документації б/н від 18.01.2022, що підписані та скріплені печатками замовника (відповідача) та виконавця (позивача) без будь-яких зауважень.

Судом встановлено, що вартість наданих позивачем послуг відповідачем була оплачена лише частково в розмірі 40 000 грн, із огляду на що в останнього виникла та рахується заборгованість перед позивачем на суму 13 134 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг №1065-21 від 21.12.2021 у частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт із обстеження горизонтальної дорожньої розмітки, оцінювання відповідності показників вимогам нормативних документів та складання науково-технічної документації стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми 13 134 грн заборгованості у примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір №1065-21 від 21.12.2021 за своєю правовою природою є договором підряду, а тому, спірні правовідносини в даній справі підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

З аналізу вищенаведених норм чинного цивільного законодавства випливає, що договір підряду складається із двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи, пов`язані з обстеженням горизонтальної дорожньої розмітки, оцінюванням відповідності показників вимогам нормативних документів та складанням науково-технічної документації, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 13 134 грн.

При цьому, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати суми заборгованості.

Згідно із положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, саме акт виконаних робіт (наданих послуг) є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, та, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи (надані послуги).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 13 134 грн заборгованості за надані послуги є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Приватного підприємства Артембуд, вул. Ужанська, будинок 104-А, с. Кам`яниця, Ужгородський район, Закарпатська область, 89411 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36856010) на користь Державного підприємства Національний інститут розвитку інфраструктури, просп. Берестейський, будинок 57, м. Київ, 03113 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 03450778) суму 13 134 грн (Тринадцять тисяч сто тридцять чотири гривні) заборгованості за надані послуги, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 08.05.2025.

Суддя Л.І. Пригара