Рішення

від 17.04.2025 по справі 910/5429/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2025 р. м. Київ Справа №910/5429/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, оф. 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудмаш» (08200, Київська обл., м. Ірпінь(з), вул. Садова, буд. 94, літ. «П»)

про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом виселення

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглянута справа №910/5429/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудмаш» (відповідач) про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом виселення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.03.2025 у справі №910/5429/24, надалі рішення у справі №910/5429/24, позовні вимоги задоволено.

При ухваленні рішення у справі №910/5429/24 питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, судом вирішено не було.

24.03.2025 до Господарського суду Київської області від ТОВ «Інком Рент» (позивач у справі) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, надалі заява про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою останній просить стягнути з ТОВ «Інвестбудмаш» (відповідача) 66000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом судом справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2025 судове засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення призначено на 17.04.2025.

02.04.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення без його участі.

04.04.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому відповідач з посиланням на неспівмірність заявлених позивачем витрат та критерій пропорційності, розумності та справедливості просив суд зменшити розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розміру не більше 25000,00 грн. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач просив проводити без участі представника відповідача.

У судове засідання 17.04.2025 з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення сторони справи не з`явились, що не перешкоджає її розгляду судом по суті, враховуючи клопотання обох сторін про її розгляд судом без участі представників сторін.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та відповідні заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи та пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що вказана заява позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 та 2 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представництво позивача в суді першої інстанції здійснювала адвокат Безносик Алла Олександрівна на підставі ордера АІ №1738050 від 31.10.2024, копія якого міститься в матеріалах справи.

При ухваленні рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2025 у справі №910/5429/24 питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено не було, враховуючи, що під час судових дебатів позивач зробив заяву про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть ним подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі.

24.03.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення разом із відповідними доказами понесення цих витрат. Із доданого до заяви позивача акта приймання-передачі наданих адвокатом послуг від 24.03.2025, в якому міститься опис наданих адвокатом послуг на загальну суму 66 000,00 грн, випливає, що вказаний акт приймання-передачі був складений адвокатом та схвалений позивачем як клієнтом по факту завершення адвокатом представництва інтересів клієнта-позивача в суді першої інстанції у цій справі, тобто вже після ухвалення рішення суду від 20.03.2025. Відтак, цей акт від 24.03.2025 про сукупність наданих адвокатом клієнту-відповідачу правничих послуг за період розгляду справи в суді першої інстанції об`єктивно не міг бути поданий до моменту ухвалення рішення суду від 20.03.2025 у справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач вчасно та правомірно звернувся до господарського суду в порядку ч.8 ст.129 та ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України із заявою про розподіл витрат на правову допомогу.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та запереченням відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.126 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Також, згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд також враховує висновок, що міститься в п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п.5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), відповідно до якого при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.03.2025 у справі №910/5429/24 позовні вимоги задоволено.

Представництво інтересів позивача під час розгляду справи №910/5429/24 в суді першої інстанції здійснював адвокат. Отже, відповідач, отримавши позовну заяву та беручи участь в судових засіданнях, був обізнаний із фактом участі адвоката позивача у цій справі та заявленим позивачем у позові орієнтовним (попереднім) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, в розмірі 50000,00 грн (попередній розрахунок).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано в якості доказів:

- копію договору про надання правової допомоги від 30.08.2023, укладеного позивачем в якості клієнта із Адвокатським бюро Алли Безносик;

- копію додаткової угоди від 26.04.2024 №1 до вказаного договору про надання правової допомоги із розцінками послуг адвокатського бюро;

- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 24.03.2025, який містить детальний опис наданих адвокатом позивача послуг (позиції №1-№3 опису із зазначенням конкретної послуги) на загальну суму 66000,00 грн.

Суд відмічає, що не всі заявлені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі в загальній сумі 66000,00 грн відповідають критерію співмірності, реальності та неминучості таких витрат, а саме.

Заявлені позивачем витрати в частині позиції №2 опису (складення відповіді на відзив та складення відповіді на доповнений відзив) переважно охоплюються позицією №1 опису (складення позовної заяви, вартість послуги 20000,00 грн), беручи до уваги, що вказані процесуальні документи у позиції №2 в значній мірі повторювали правову позицію позивача щодо спірного майна у позовній заяві (позиція №1 опису - складення позовної заяви).

Щодо решти заявлених позивачем витрат (а саме в позиції №3 представництво в чотирьох судових засіданнях, загальна вартість послуг 16000,00 грн), то суд враховує, що представництво адвокатом сторони в судовому засідання є правом сторони, реалізація якого стороною сама по собі не свідчить про неминучість відповідних витрат сторони.

У зв`язку з цим, виходячи із критерію співмірності, реальності та неминучості витрат, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у позиціях №1 та №2 на загальну суму 50000,00 грн суд для цілей їх відшкодування за рахунок протилежної сторони обмежує розміром 20000,00 грн (що відповідає позиції №1 опису - складення позовної заяви, вартість послуги 20000,00 грн), а заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у позиції №3 на загальну суму 16000,00 грн обмежує розміром 8000,00 грн.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу шляхом стягнення з відповідача документально підтверджених та обґрунтованих витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн (20000+8000=28000).

Керуючись ст.ст.2, 3, 7, 11, 13-16, 73-80, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236-238, 240-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» від 24.03.2025 про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат шляхом стягнення 66000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/5429/24 задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудмаш» (08200, Київська обл., м. Ірпінь(з), вул. Садова, буд. 94, літ. «П», код ЄДРПОУ 38180330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, оф. 5, код ЄДРПОУ 42283072) 28000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.05.2025.

Суддя О.О. Третьякова