Рішення

від 29.04.2025 по справі 920/1420/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.2025м. СумиСправа № 920/1420/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1420/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ГАЗ" (вул. Калнишевського Петра, буд. 1, м. Київ, Київська обл., 04201; код за ЄДРПОУ 40883679),

до відповідача Комунального підприємства «Конотопське транспортне управління» (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 120, м. Конотоп, Сумська обл., 41600; код за ЄДРПОУ 03328557),

про стягнення 503260,02 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

26.11.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 503260,02 грн (п`ятсот три тисячі двісті шістдесят грн 02 коп.), із них: 121193,86 грн (сто двадцять одна тисяча сто дев`яносто три грн 86 коп.) інфляційних збитків; 52698,78 грн (п`ятдесят дві тисячі шістсот дев`яносто вісім грн. 78 коп.) 3% річних, 329367,38 грн. (триста двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят сім грн 38 коп.) 18,75% річних, а також 7548,90 грн (сім тисяч п`ятсот сорок вісім грн 690 коп.) судового збору.

У пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просив здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

26.11.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №920/1420/24 призначено судді Котельницькій В.Л.

27.11.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Комунальне підприємство «Конотопське транспортне управління», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Успенсько-Троїцька, буд. 120, м. Конотоп, Сумська обл., 41600.

Ухвалою від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1420/24; задоволено клопотання позивача, викладене в пункті 1 прохальної частини позовної заяви, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

23.12.2024 відповідач надіслав заяву, що фактично є відзивом на позов (вх №4098), відповідно до якої просить долучити відзив до матеріалів справи, призначити справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 25.12.2024 у справі №920/1420/24 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх №б/н від 23.12.2024), викладене в п.2 прохальної частини відзиву на позов (вх №4098 від 23.12.2024); постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче судове засідання у справі на 03.02.2025, 10:30.

03.02.2025 розгляд справи, призначений на 10:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом господарського суду Сумської області від 03.02.2025 №920/1420/24.

Ухвалою від 04.02.2025 у справі №920/1420/24 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; призначено підготовче судове засідання на 17.03.2025, 11:30.

Ухвалою від 13.03.2025 у справі №920/1420/24 задоволено клопотання Комунального підприємства "Конотопське транспортне управління" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №1220 від 12.03.2025); постановлено провести судове засідання у справі №920/1420/24, призначене на 17.03.2025, 11:30, за участі представника відповідача - Комунального підприємства "Конотопське транспортне управління", Лазаренко Олени Олександрівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13.03.2025 представник позивача подав заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх №1083), в якій позивач просить розглянути справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні 17.03.2025 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 16.04.2025, 10:00, за участі представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

Ухвалою від 17.03.2025 у справі №920/1420/24 повідомлено позивача про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 16.04.2025, 10:00.

У судовому засіданні 16.04.2025 розпочато розгляд справи по суті та відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 29.04.2025, 14:30, за участі представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

Ухвалою від 16.04.2025 у справі №920/1420/24 повідомлено позивача про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 29.04.2025, 14:30.

28.04.2025 представник відповідача подав клопотання (вх №1949), в якому представник відповідача просить здійснити подальший розгляд справи за відсутності представника Комунального підприємства «Конотопське транспортне управління».

У судовому засіданні 29.04.2025 встановлено.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не прибули, відповідно до поданих заяви (вх №1083 від 13.03.2025) та клопотання (вх №1949 від 28.04.2025) просять здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Судом продовжено розгляд справи по суті.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні суд здійснив перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписав скорочене рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

У провадженні Господарського суду Сумської області перебувала справа №920/167/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ГАЗ", до Комунальне підприємство «Конотопське транспортне управління» про стягнення 2105592,33 грн.

Предметом розгляду у справі №920/167/24 є стягнення з відповідача 2105592,33 грн, із них:

-1971351,15 грн основний борг за договорами про закупівлю від 30.06.2023 №12-01/218, від 12.10.2023 №12-01/321, від 31.10.2023 №12-01/326,

-110740,22 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором №12-01/218 від 30.06.2023,

-9282,73 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором №12-01/321 від 12.10.2023,

-14218,23 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором №12-01/326 від 31.10.2023.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.06.2024 у справі №920/167/24 ухвалено позов задовольнити частково; закрити провадження у справі в частині стягнення 282149,57 грн (двісті вісімдесят дві тисячі сто сорок дев`ять грн 57 коп.) основного боргу; стягнути з Комунального підприємства "Конотопське транспортне управління" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ГАЗ" 1689201,58 грн основного боргу та 20000,00 грн пені, а також 27351,64 грн судового збору; в іншому відмовити.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2024 у справі №920/167/24 набрало законної сили 24.07.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.06.2024 у справі №920/167/24 встановлено наступні обставини:

«…Між Комунальним підприємством «Конотопське транспортне управління» (далі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі газ» (далі - позивач, постачальник) 30.06.2023 укладено договір про закупівлю №12-01/218 (далі - договір №218), 12.10.2023 - договір про закупівлю №12-01/321 (далі - договір №321) та 31.10.2023 - договір про закупівлю №12-01/326 (далі - договір №326), далі - договори.

Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник зобов`язується поставити у власність покупця нафтопродукти, визначені сторонами в Специфікації, що є Додатком №1 до договору (далі - Паливо), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Паливо в порядку та на умовах договору.

За пунктом 2.1 договорів загальна ціна (вартість) Палива за цим договором та ціна за одиницю Палива визначається у Специфікації, що є додатком 1 до Договору.

Відповідно до п. 3.1 договорів покупець здійснює оплату за паливо в безготівковому порядку за фактом його постачання протягом тридцяти календарних днів з дати поставки (передачі) Палива та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Датою здійснення будь-яких платежів покупцем за цим договором є дата списання відповідних коштів з розрахункового рахунку покупця.

Згідно з п. 7.1.3 договорів постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлене Паливо відповідно до умов цього договору.

Відповідно з п. 8.1 договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Згідно з п. 8.5 договорів у разі порушення покупцем строків оплати за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3 Специфікацій до договорів оплата Палива здійснюється впродовж тридцяти календарних днів з дати поставки (передачі) Палива та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

21.08.2023, 23.08.2023, 04.09.2023 між сторонами спору були укладені додаткові угоди до договору №218, що є його невід`ємними частинами.

За матеріалами справи, на виконання умов договорів позивач поставив, а відповідач прийняв товару на загальну суму 4369107,02 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

-за договором №218 в сумі 2195107,06 грн, а саме: від 31.08.2023 №25439 на суму 53070,19 грн, від 10.09.2023 №26932 на суму 504269,17 грн, від 20.09.2023 №27527 на суму 506131,43 грн, від 30.10.2023 №28770 на суму 524557,10 грн, від 13.10.2023 №31340 на суму 607079,17 грн,

- за договором №321 в сумі 1087999,96 грн, а саме: від 17.10.2023 №31337 на суму 41125,31 грн, від 23.10.2023 №31099 на суму 207144,86 грн, від 24.10.2023 №31224 на суму 289218,14 грн та №31223 на суму 44325,12 грн, від 31.10.2023 №33382 на суму 58340,15 грн та №32520 на суму 374037,00 грн, від 16.11.2023 №34212 на суму 73809,38 грн;

- за договором №326 в сумі 1086000,00 а саме: від 16.11.2023 №34204 в сумі 629600,00 грн, від 30.11.2023 №36060 на суму 456400,00 грн,

В подальшому між позивачем та відповідачем підписано акти звірки взаєморозрахунків.

За актом звірки взаєморозрахунків за період з червня по листопад 2023 року за договором №218 позивач поставив відповідачу товар на суму 2195107,06 грн, з якої сплачено 597070,19 грн та борг відповідача за договором №218 склав 1598036,87 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з жовтня по листопад 2023 року за договором №326 позивач поставив відповідачу товар на суму 1086000,00 грн, з якої сплачено 629600,00 грн та борг відповідача за договором №326 склав 456400,00 грн.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період з жовтня по листопад 2023 року за договором №321 позивач поставив відповідачу товар на суму 1088000,00 грн, з якої сплачено 870400,00 грн та борг відповідача за договором №321 склав 217600,00 грн.

Позивач у позові зазначив, що станом на 31.01.2024 борг відповідача за договорами склав 2021351,15 грн, але 01.02.2024 відповідачем сплачено на розрахунковий рахунок позивача 50000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за договорами склала 1971351,15 грн.

У зв`язку із несплатою зазначеного боргу за договорами, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 1971351,15 грн боргу за договорами та 134241,18 грн пені.».

«……Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що на момент звернення з позовом борг відповідача за договорами складав 1917351,15 грн, з огляду на що вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми суд визнає законними та обґрунтованими.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем здійснено часткову сплату боргу на загальну суму 282149,57 грн що підтверджено наступними платіжними інструкціями: від 10.04.2024 №261 - 50000,00 грн, від 17.04.2024 №2711 - 50000,00 грн, від 23.04.2024 №2726 - 50000,00 грн, від 25.04.2024 №2733 - 58340,15 грн, від 08.05.2024 №342 - 13000,00 грн, від 15.05.2024 №2757 - 20809,42 грн, від 15.05.2024 №357 - 40000,00 грн. Таким чином, за позовною вимогою щодо стягнення з відповідача 282149,57 грн боргу за договорами відсутній предмет спору.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення з відповідача 282149,57 грн боргу за договорами суд закриває провадження у справі. В той час як позовні вимоги в частині стягнення 1689201,58 грн боргу за договорами (1971351,15 грн - 282149,57 грн) є законними, обґрунтованими та задовольняються судом.».

У позовній заяві позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що Комунальне підприємство «Конотопське транспортне управління» добровільно не виконало рішення від 24.04.2024 у справі №920/167/24 позивач звернувся з заявою до державної виконавчої служби про примусове виконання зазначеного рішення.

14.08.2024 Конотопським відділом виконавчої служби відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду Сумської області від 29.07.2024 у справі №920/167/24 про стягнення з Комунального підприємства «Конотопське транспортне управління» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ГАЗ" 1689201,58 грн основного боргу, 20000,00 грн пені та 27351,64 грн судового збору.

Позивач у позовній заяві зауважує, що на момент звернення з даним позовом до суду, станом на 20.11.2024, виконавче провадження ВП НОМЕР_1 не закінчено та рішення суду від 24.06.2024 у справі №920/167/24 не виконано. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.10.2024 у справі №920/167/24 постановлено частково задовольнити заяву Комунального підприємства "Конотопське транспортне управління" (вх №4304 від 26.09.2024) про розстрочення виконання судового рішення; розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 24.06.2024 у справі №920/167/24 в частині стягнення з Комунального підприємства "Конотопське транспортне управління" 943450,25 грн залишку основного боргу станом на 01.10.2024, 20000,00 грн пені та 27351,64 грн судового збору рівними частинами згідно з графіком погашення заборгованості до 24 червня 2025 року: до 31.10.2024 - 110000,00 грн; до 30.11.2024 - 110000,00 грн; до 31.12.2024 - 110000,00 грн; до 31.01.2025 - 110000,00 грн; до 28.02.2025 - 110000,00 грн; до 31.03.2025 - 110000,00 грн; до 30.04.2025 - 110000,00 грн; до 30.05.2025 - 110000,00 грн; до 24.06.2025 - 110801,89 грн; в іншому відмовити.

Позивач у позовній заяві зазначає, що грошові зобов`язання не сплачувались відповідачем у період з 13.11.2023 по 03.10.2024, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням та позивач скористався своїм право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення, звернувшись до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 52698,78 грн 3% річних, 121193,86 інфляційних збитків та 329367,38 грн 18,75% річних.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

У частині 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків суд зазначає наступне.

Відповідно до поданих до позову розрахунків, позивач нарахував відповідачу 52698,78 грн 3% річних та 121193,86 грн інфляційних втрат на заборгованість 1971351,15 грн за період з 13.11.2023 по 03.10.2024.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, у рішенні Господарського суду Сумської області від 24.06.2024 у справі №920/167/24 встановлено, що: «Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що на момент звернення з позовом борг відповідача за договорами складав 1971351,15 грн, з огляду на що вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми суд визнає законними та обґрунтованими. Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем здійснено часткову сплату боргу на загальну суму 282149,57 грн що підтверджено наступними платіжними інструкціями: від 10.04.2024 №261 - 50000,00 грн, від 17.04.2024 №2711 - 50000,00 грн, від 23.04.2024 №2726 - 50000,00 грн, від 25.04.2024 №2733 - 58340,15 грн, від 08.05.2024 №342 - 13000,00 грн, від 15.05.2024 №2757 - 20809,42 грн, від 15.05.2024 №357 - 40000,00 грн.»

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.10.2024 у справі №920/167/24 встановлено, що: «За час примусового виконання з рахунків підприємства списано та з каси підприємства вилучено кошти, залишок основного боргу станом на 01.10.2024 складає 943450,25 грн.».

З огляду на зазначене суд робить висновок, що у період з 13.11.2023 по 09.04.2024 борг відповідача перед позивачем дійсно був 1971351,15 грн, але враховуючи вищезазначене, розмір заборгованості відповідача у межах заявленого позивачем періоду змінювався та складав:

-у період з 10.04.2024 по 16.04.2024 : 1921351,15 грн (1917351,15 грн - 50000,00 грн);

-у період з 17.04.2024 по 22.04.2024 : 1871351,15 грн (1921351,15 грн - 50000,00 грн);

-у період з 23.04.2024 по 24.04.2024 : 1821351,15 грн (1871351,15 грн - 50000,00 грн);

-у період з 25.04.2024 по 07.05.2024 : 1763011,00 грн (1821351,15 грн - 58340,15 грн);

-у період з 08.05.2024 по 14.05.2024 :1750011,00 грн (1763011,00 грн - 13000,00 грн);

-у період з 15.05.2024 по 30.09.2024 : 1689201,58 грн (1750011,00 грн - 20809,42 грн - 40000,00 грн);

-у період з 01.10.2024 по 03.10.2024 : 943450,25 грн.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань зауважує, що такий розрахунок здійснений арифметично невірно, оскільки позивач не врахував вищезазначене зменшення боргу відповідача перед позивачем у межах заявленого позивачем періоду.

Таким чином, суд за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи зменшення боргу відповідача у вище визначені періоди, перерахував 3% річних та інфляційні збитки в межах заявленого позивачем періоду : з 13.11.2023 по 03.10.2024.

Згідно з розрахунком суду розмір 3% річних за період з 13.11.2023 по 03.10.2024 склав 48779,90 грн та був розрахований судом наступним чином:

-на заборгованість 1971351,15 грн за період з 13.11.2023 по 09.04.2024 розмір 3% склав 24098,03 грн;

-на заборгованість 1921351,15 грн за період з 10.04.2024 по 16.04.2024 розмір 3% - 1102,41 грн;

-на заборгованість 1871351,15 грн за період з 17.04.2024 по 22.04.2024 розмір 3% - 920,34 грн;

-на заборгованість 1821351,15 грн у період з 23.04.2024 по 24.04.2024 розмір 3% - 298,58 грн;

-на заборгованість 1763011,00 грн у період з 25.04.2024 по 07.05.2024 розмір 3% - 1878,62 грн;

-на заборгованість 1750011,00 грн у період з 08.05.2024 по 14.05.2024 розмір 3% - 1004,10 грн;

-на заборгованість 1689201,58 грн у період з 15.05.2024 по 30.09.2024 розмір 3% - 19245,82 грн;

-на заборгованість 943450,25 грн у період з 01.10.2024 по 03.10.2024 розмір 3% -232,00 грн.

Відповідно до розрахунку суду розмір інфляційних втрат за період з 13.11.2023 по 03.10.2024 склав 135750,81 грн та був розрахований судом з урахуванням вищезазначених сум заборгованості та періодів.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних суд визнає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 48779,90 грн, а іншій частині стягнення 3918,88 грн 3% річних відмовляє за необґрунтованістю здійсненого позивачем розрахунку.

Разом з тим, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат суд задовольняє в межах заявленого позивачем розміру - 121193,86 грн.

Щодо стягнення 18,75% річних суду зазначає наступне.

Дані позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ «Енерджі Газ» як позичальником та АТ «Таскомбанк» як банком укладено кредитний договір №Т15.09.2020 І 3480 від 30.10.2023, відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію. На підставі зазначеного кредитного договору ТОВ «Енерджі Газ» отримало кредит на 11000000,00 грн. від АТ «Таскомбанк» для купівлі паливо-мастильних матеріалів з відсотковою ставкою 18,75 %.

Позивач зауважує, що за рахунок недоотриманого прибутку в наслідок відсутності розрахунку за договорами, він вважаю за необхідне нарахувати та стягнути з позивача 18,75 % річних у розмірі 333407,03 грн.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

У рішенні Господарського суду Сумської області від 24.06.2024 у справі №920/167/24 судом проаналізовано умови договорів про закупівлю від 30.06.2023 №12-01/218, від 12.10.2023 №12-01/321, від 31.10.2023 №12-01/326, сторонами яких були позивач та відповідач. Умовами даних договорів не передбачено 18,75 % як розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Також судом вивчено положення умов кредитного договору №Т15.09.2020 І 3480 від 30.10.2023, сторонами якого є позивач та АТ «Таскомбанк» та встановлено, що у кредитному договорі відсутні положення, які б передбачали будь-яку відповідальність Комунального підприємства «Конотопське транспортне управління» за неналежне виконання умов даного кредитного договору в т.ч.: відповідальність у вигляді нарахування 18,75 % за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 329367,38 грн 18,75 %, що нарахована позивачем як відсоткова ставка за кредитним договором №Т15.09.2020 І 3480 від 30.10.2023, стороною якого не є відповідач, є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дійшов висновку, що відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 48779,90 грн 3% річних та 121193,86 грн інфляційних втрат за період з 13.11.2023 по 03.10.2024, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задовольняються як законні та обґрунтовані. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір. Як доказ сплати судового збору до матеріалів справи додане платіжне доручення від 21.11.2024 №1975 в сумі 7548,90 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2549,61 грн судового збору, що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Конотопське транспортне управління» (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 120, м. Конотоп, Сумська обл., 41600; код за ЄДРПОУ 03328557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ГАЗ" (вул. Калнишевського Петра, буд. 1, м. Київ, Київська обл., 04201; код за ЄДРПОУ 40883679) 48779,90 грн (сорок вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять грн 90 коп.) 3% річних, 121193,86 грн (сто двадцять одна тисяча сто дев`яносто три грн 86 коп.) інфляційних втрат, а також 2549,61 грн (дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять грн 61 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 08.05.2025.

Суддя В.Л. Котельницька