Рішення

від 28.04.2025 по справі 921/716/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/716/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участі секретаря судового засідання: Дика Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м.Тернополя (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 11, ЄДРПОУ 02220059)

до відповідача: Приватне підприємство Інтер`єр - М (46008, м. Тернопіль, вул. Подільська, 42 (юридична адреса), 46013, м.Тернопіль. вул.Протасевича,6/76, код ЄДРПОУ 30497831)

про: стягнення 66 278,33 грн. заборгованості, судовий збір в сумі 3028,00 грн. та інші судові витрати в сумі 611,20 грн.

За участю представників:

-позивача: Сагайдак Тетяна Зіновіївна, юрисконсульт 1 категорії, довіреність №31/04 від 03.03.2025;

-відповідача: Ванкевич Андрій Віталійович, адвокат, ордер серія ВО №1068263 від 09.04.2025

Зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя, (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 11, ЄДРПОУ 02220059) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства Інтер`єр М, 46008, м. Тернопіль (вул.Подільська, 42, ЄДПОУ 30497831) про стягнення 66 278,33 грн. кошти за несплачену орендну плату, 3028,00грн судового збору та 611,20 грн інші судові витрати.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя посилається на неналежне виконання Приватним підприємством Інтер`єр М, умов Договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна що належить до комунальної власності № 121 від 26.04.2019 та №286 від 22.08.2019 щодо спати орендної плати, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 66278,33 грн.

Позиція відповідача.

До матеріалів справи відповідачем не було подано Відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рух справи.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 прийнято позовну заяву № без номера без дати (вх.№850 від 30.12.2024) Комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м.Тернополя - до розгляду та відкрито провадження у справі №906/537/24; призначено у справі підготовче засідання на 03.02.2025 на 16 год. 30 хв.

Ухвалою від 03.02.2025 відкладено підготовче засідання на 03.03.2025 на 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 03.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/716/24 до судового розгляду по суті на 31.03.2025 на 12 год. 00хв.

Ухвалою від 31.03.2025 повідомлено відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.04.2025 до 12 год. 00 хв.

Ухвалою (протокольна) від 24.04.2025 повідомлено учасників справи про оголошення перерви в судовому засіданні до 28.04.2025 до 15 год. 30 хв.

Явка сторін.

В судове засідання з`явилася представник позивача Сагайдак Тетяна Зіновіївна, просила суд позовні вимоги задовольнити з врахуванням часткової оплати відповідачем суми боргу та стягнути з останнього 58 725,90грн.

В судове засідання з`явився представник відповідача Ванкевич Андрій Віталійович, зазначив, що позивачем не вірно здійснено нарахування пені, просив відмовити в позові.

Розгляд заяв та клопотань.

25.04.2025 від позивача поступила Заява про долучення доказів №46/06 від 24.04.2025 (вх.№2998 від 25.04.2025) в якій позивач повідомив, що відповідачем 04.04.2025 проведено часткову оплату заборгованості за договорами оренди на суму 17 310,61 грн,, що підтверджується платіжною інструкцією №31-00000/8578d636-c5cb-4a20-b272-84f52da1129c від 04.04.2025, яку простить долучити до матеріалів справи. При цьому позивачем у заяві зазначено, що сплачені відповідачем кошти враховуючи подальші нарахування заборгованості з грудня 2024 по квітень 2025 року, зараховані наступним чином: - 8706,33 грн в оплату заборгованості згідно договору №121 від 26.04.2018 та 8604, 28 грн в оплату заборгованості за договором №286 від 26.04.2019 враховуючи дану оплату сума заборгованості змінилася і станом на 24.04.2025 становить 58 727,90 грн.

Суд, розглянувши подану позивачем заяву про долучення доказів, приймає таку до розгляду та долучає до матеріалів справи платіжною інструкцією №31-00000/8578d636-c5cb-4a20-b272-84f52da1129c від 04.04.2025 про сплачу частини заборгованості, оскільки така оплата була здійснена відповідачем лише 04.04.2025, тобто позивач не міг подати такі докази разом із позовною заявою.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).

Господарський процес.

Судом оголошено скорочене рішення ( вступна та резолютивна частини).

Суд, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступні фактичні обставини.

26.04.2019 між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а комунальним підприємством "Об`єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя", як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (Орендодавець) та приватним підприємством "Інтер`єр М" (Орендар), укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №121 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно ( нежитлові приміщення) комунальної власності ( далі майно), площею 17.7 кв.м., розміщене за адресою м. Тернолпіль вул. Подільська, 42 на 1-му та 2-му поверхах, що знаходиться на балансі КП "Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна/ актом оцінки станом на 30 листопада 2018 і становить 25 860,00 грн без ПДВ.

Згідно пункту 2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном одночасно із підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі майна. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендародавця. У випадку відмови Орендаря підписати акт приймання-передачі орендодавець складає акт відмови від підпису, який засвідчується підписами трьох осіб, що є підтвердженням передачі майна в оренду.

Пунктом 2.7 Договору визначено, що орендоване майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Порядок розрахунку орендної плати встановлено в розділі 3 Договору оренди.

Згідно пункту 3.1 Договору, орендна плата визначена за результатом проведення аукціону на право оренди за базовий місяць грудень 2018 без ПДВ становить 325,84 грн. ПДВ на суму орендної плати становить 65,17 грн в місяць.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди, і перераховується Орендарем на рахунок уповноваженого органу по укладенню договору Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п.3.2 Договору).

Відповідно до умов Договору (п.3.5) за здане в оренду майна, Орендар вносить орендну плату з врахуванням ПДВ на рахунок КП "Об`єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя".

Відповідно до п.10.1 Договору строк його дії визначено сторонами з 17.12.2018 по 17.11.2021.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору ( п. 10.3 Договору ).

Згідно пункту 10.7 Договору, його чинність може бути припинено достроково за згодою сторін.

15.12.2021 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення №1161 про продовження без проведення аукціону договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, а саме майна площею 17.7 кв.м., розміщене за адресою м. Тернопіль вул. Подільська, 42 на 1-му та 2-му поверхах, що знаходиться на балансі КП "Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", Приватному підприємству "Інтер`єр М" терміном на 35 місяців.

17.12.2021 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а комунальним підприємством "Об`єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя", як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (Орендодавець) та приватним підприємством "Інтер`єр М" укладено Додаток до Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №121 від 26.04.2019, в якому сторони встановили, зокрема, що орендна плата становить 686,96 грн без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати становить 137,39 грн за перший місяць.

22.08.2019 між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а комунальним підприємством "Об`єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя", як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (Орендодавець) та приватним підприємством "Інтер`єр М" (Орендар), на підставі рішення виконавчого комітету від 17.07.2019 №659, укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №286 (далі-Договір 2), відповідно до умов п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно ( нежитлові приміщення) комунальної власності ( далі майно), площею 12,4 кв.м. ( в тому числі площа спільного користування 3,9кв.м.), розміщене за адресою м. Тернопіль вул. Подільська, 42 на 2-му поверсі, що знаходиться на балансі КП "Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна/ актом оцінки станом на 31 березня 2019 року становить 38 800,00 грн без ПДВ.

Згідно пункту 2.1 Договору - 2, Орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном одночасно із підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі майна. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендародавця. У випадку відмови Орендаря підписати акт приймання-передачі орендодавець складає акт відмови від підпису, який засвідчується підписами трьох осіб, що є підтвердженням передачі майна в оренду.

Пунктом 2.7 Договору -2 визначено, що орендоване майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Порядок розрахунку орендної плати встановлено в розділі 3 Договору оренди.

Згідно пункту 3.1 Договору -2, орендна плата визначена за результатом проведення аукціону на право оренди за базовий місяць липень 2019 без ПДВ становить 585,44 грн. ПДВ на суму орендної плати становить 117,09 грн в місяць.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди, і перераховується Орендарем на рахунок уповноваженого органу по укладенню договору Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п.3.2 Договору -2).

Відповідно до умов Договору - 2 (п.3.5) за здане в оренду майно, Орендар вносить орендну плату з врахуванням ПДВ на рахунок КП "Об`єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя".

Відповідно до п.10.1 Договору - 2 строк його дії визначено сторонами з 31.07.2019 по 30.06.2022.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору ( п. 10.3 Договору 2 ).

Згідно пункту 10.7 Договору - 2, його чинність може бути припинено достроково за згодою сторін.

На виконання умов Договору - 2 приміщення передано згідно Актом передавання нежитлових приміщень від 22.08.2019, який підписаний повноважними представниками без заперечень.

Пунктом 5.3 Договору та Договору - 2 встановлено, що орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування майном.

Відповідач свої зобов`язання за Договорами оренди щодо сплати орендної плати за користування приміщеннями виконував не належним чином, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями а саме: від 11.04.2023 №75/04, від 14.09.2023 № 241/04, від 12.06.2024 №78/04, від 12.06.2024 №79/04, від 08.08.2024 №98/04 від 08.08.2024 №99/04. Однак, відповіді на претензії не отримано, заборгованість відповідачем не усунено.

12.09.2024 за взаємною згодою, Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №286 від 22.08.2019 про розірвання Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №286 від 22.08.2019, у зв`язку з чим, згідно акту передавання нежитлового приміщення від 12.09.2024 орендоване майно площею 12,4 кв.м. ( в тому числі площа спільного користування 3,9 кв.м.), розміщене за адресою м. Тернопіль вул. Подільська, 42 на 2-му поверсі було повернуто Орендодавцю. Таким чином, дію Договору - припинено 12.09.2024.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань Договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду Тернопільської області про стягнення 66 278,33 грн, з яких згідно розрахунку позивача за Договором оренди №121 33032,51грн заборгованість по оренді та 1046,87 грн пеня, та за Договором оренди №286 29455,29 грн заборгованість по оренді та 987,25 грн пеня.

Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що за своїм змістом і правовою природою між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди).

Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому п.6 зазначеної норми визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 759 ЦК України визначає зміст зобов`язань з оренди, зокрема, згідно з вказаною нормою, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Зважаючи на те, що предметом оренди є індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності, на правовідносини сторін за вказаним правочином поширюються приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон).

Пунктами 10-12 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що: оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч.4 ст.17 Закону).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається із долучених до матеріалів справи доказів Приватне підприємство Інтер`єр - М взяті на себе зобов`язання згідно Договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності належним чином не виконувало, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі за період з січня 2022 по листопад 2024 (включно) і згідно розрахунку позивача складає за Договором оренди №121 - 33032,51грн заборгованості по оренді та за Договором оренди №286 - 29455,29грн заборгованості по оренді.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до статті 230 ГК України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Словосполучення "якщо інше не встановлено законом або договором", яке містить частина шоста статті 232 ГК України, потрібно розуміти так, що допускається існування іншого припису в законі, яке регулює відповідні відносини, або іншої умови договору, що регулює конкретні відносини сторін, які виконують функцію спеціальної норми стосовно загальної норми частини шостої статті 232 ГК України.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду із застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах, цим приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З аналізу ч. 6 ст. 232 ГК України, під час вирішення цього спору пеня за спірними актами має розраховуватися з наступного дня після останнього дня виконання зобов`язання та за шість місяців до відповідного числа останнього місяця шестимісячного строку окремо за кожним актом.".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №921/403/22.

Як слідує з розрахунку поданого позивачем, останнім нараховано відповідачу пеню за період з січня 2022 по листопад 2024 року у наступному розмірі: за Договором оренди №121 13 711,09грн, та за Договором оренди №286 - 13248,26грн, однак враховуючи часткову оплату відповідача, а саме по Договору №121 у сумі 12 664,22грн та по Договору №286 у сумі 12261,01грн, то позивачем до стягнення заявлено пеню у розмірі 1046,87грн за Договором №121 та 987,25грн пеня за Договором №286.

Суд, враховуючи вищезазначені норми законодавства, перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу пеню встановив, що позивачем така нарахована поза межами строку встановленого ч. 6.ст. 232 ГК України.

Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов до висновку, що пеня за прострочення виконання зобов`язання відповідачем по сплаті орендної плати за період з січня 2022 по листопад 2024 (включно) становить 6 208,08 грн за Договором №121 та 5866,70 грн за Договором №286, таким чином враховуючи кошти які сплачені відповідачем та зараховані позивачем в рахунок пені, борг відповідача по сплаті пені відсутні а також міститься переплата а саме за Договором №121 на суму 6456,14 грн (13 711,09 грн - 6 208,08 грн ) та за Договором №286 на суму 6394,31 грн ( 13248,26грн - 5866,70 грн).

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, як безпідставно заявлені.

Разом з тим, приймаючи до уваги, сплачені відповідачем кошти а саме за Договором №121 на суму 6456,14 грн та за Договором №286 на суму 6394,31 грн, які були зараховані позивачем як оплата пені, суд приходить до висновку що такі мають бути зараховані в погашення суми заборгованості по орендній платі, а тому заборгованість по такій становить: за Договором №121 на суму 26 576,37 грн (33032,51 грн - 6 456,14 грн ) та за Договором №286 на суму 23061,01 грн ( 29455,32 грн 6394,31 грн).

Також, у процесі розгляду справи відповідачем 04.04.205 проведено часткову сплату заборгованості за договорами оренди на суму 17 310,61 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31-00000/8578d636-c5cb-4a20-b272-84f52da1129c від 04.04.2025, що не заперечується сторонами у справі.

Отже, станом на дату винесення рішення позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за оренду частково сплачені на суму 17310,61 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи оплату відповідачем 17310,61грн заборгованості по оренді суд закриває провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору.

Твердження позивача, що кошти сплачені відповідачем згідно платіжної інструкції №31-00000/8578d636-c5cb-4a20-b272-84f52da1129c від 04.04.2025 зараховані в погашення заборгованості, яка виникла станом на 24.04.2025, суд відхиляє, оскільки у платіжній інструкції вказано призначення платежу " спільне користування площею, оренда квітень листопад 2023р.", а тому такі кошти не можуть бути зараховані в погашення заборгованості що виникла поза межами заявлених позовних вимог станом на 01.12.2024.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлено до стягнення загальну суму позовних вимог в розмірі 66 278,33 грн, тоді як згідно поданого розрахунку заборгованість становить Договором оренди №121 33032,51грн заборгованість по оренді та 1046,87грн пеня, та за Договором оренди №286 29455,29грн заборгованість по оренді та 987,25грн пеня, що загально становить 64521,64грн, таким чином позовні вимоги на суму 1756,69 заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

За даних обставин, суд дійшов до висновку, що правомірними та такими що підлягають до задоволення є позовні вимоги Комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя про стягнення з Приватного підприємства Інтер`єр - М - 32 326,77 грн - заборгованості за договорами оренди №121 та №286.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. згідно платіжної інструкції №374 від 12.11.2024.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, часткового задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 2 267,74 грн на користь позивача.

Крім того позивачем заявлено до стягнення 611,20 грн витрат на кореспонденцію.

Положеннями ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат понесених позивачем на поштову кореспонденцію у зв`язку з розглядом в суді цієї справи представником відповідача було надано до суду докази, а саме: фіскальні чеки про направлення відповідачу претензій та фіскальний чек від 30.12.2024 на суму 121,00грн про направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів..

Враховуючи наведене, витрати позивача на поштову кореспонденцію в частині направлення відповідачу претензій не відносяться до судових витрат та не підлягають розподілу.

Витрати позивача на поштову кореспонденцію в частині направлення відповідачу позовної заяви є судовими витратами пов`язаними з розглядом справи та підлягають розподілу пропорційно задоволених позовних вимог, а відтак враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за не обхідне стягнути з відповідача на користь позивача - 90,62 грн витрат на кореспонденцію.

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 231, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства Інтер`єр - М (46008, м. Тернопіль, вул. Подільська, 42 (юридична адреса), 46013, м.Тернопіль. вул.Протасевича,6/76 (фактична адреса), код ЄДРПОУ 30497831) на користь Комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м.Тернополя (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 11, ЄДРПОУ 02220059):

- 32 326,77 грн.- заборгованості;

- 2 267,74 грн судового збору в повернення сплачених судових витрат;

- 90,62 грн витрат на кореспонденцію.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 17 310,61 грн закрити.

5. В решті позову відмовити.

6. Копію рішення надіслати:

- позивачу (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС Електронний Суд);

- відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресами:

-вул. Подільська,42, м.Тернопіль, 46008;

-вул. Протасевича, 6/76, м.Тернопіль, 46013.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано: 08 травня 2025 року.

Суддя С.О. Хома