Вирок

від 26.10.2010 по справі 1-91/10

БОРЩІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-91/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Денисової Т.С.

за участю секретаря Тимківа Б.В.

прокурора Дуди В.Б.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя с.Шупарка Борщівського району, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 в липні 2010 року, попередньо домовившись з іншою особою, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, передав останньому свої документи, а в серпні 2010 року, отримавши від іншої особи трудову книжку на його ім»я, в якій був запис про прийняття його 15 січня 2009 року на роботу на посаду водія в приватне підприємство «Ланос» та звільнення з роботи 31 липня 2009 року із займаної посади за згодою сторін, а також дві довідки №22 та №23 від 11 липня 2009 року, видані тим же підприємством, про те, що його сукупний заробіток за період з січня 2009 року по липень 2009 року становив 4027,26 грн., достовірно знаючи, що ніколи в приватному підприємстві «Ланос» водієм не працював і заробітної плати не отримував, і що зазначена в документах інформація є недостовірною, діючи умисно, з корисливих спонукань, надав зазначені документи в Борщівський районний центр зайнятості для реєстрації та надання йому статусу безробітного і в зв»язку з цим для отримання допомоги по безробіттю.

На підставі вищезгаданих підроблених довідок та трудової книжки підсудний, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних» № 219 від 14 лютого 2007 року, щомісячно з серпня 2009 року по травень 2010 року незаконно отримував матеріальну допомогу як безробітний, загальна сума якої склала 5566,11 грн.

Підсудний ОСОБА_2 вину у вчинені злочинів передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст.358 КК України, визнав повністю та показав, що в липні 2009 року він та ОСОБА_3 виконували ремонтні роботи в господарстві ОСОБА_4 Останній, щоб не платити їм гроші за роботу, запропонував допомогти оформити в Борщівському районному центрі зайнятості допомогу по безробіттю. Йому було відомо, що для того, щоб оформитися в центр зайнятості потрібно пред'явити довідку про доходи за останні півроку та трудову книжку з відповідним записом у ній. Однак протягом 2009 року він офіційно ніде не працював. Для цього він передав ОСОБА_4 свою трудову книжку, а через деякий час отримав від останнього книжку з відповідним записом у ній та дві довідки про доходи. В трудовій книжці був зроблений запис про те, що він працював в приватному підприємстві «Ланос» у м.Борщеві водієм. В довідках було вказано, що він отримував заробітну плату в цьому ж підприємстві. В дійсності він в приватному підприємстві «Ланос» не працював. В серпні 2009 року зазначені документи він надав в Борщівський районний центр зайнятості, і його було поставлено на облік як безробітного. Після того він щомісячно з серпня 2009 року отримував допомогу по безробіттю в середньому по 300-500 грн. на місяць.

Суд, об”єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України, ч.3 ст.358 КК України. В цьому суд переконали наступні докази.

З оглянутої в судовому засіданні трудової книжки на ім»я ОСОБА_2, виданої 21 травня 1973 року, вбачається, що останній працював в приватному підприємстві «Ланос» водієм з 15 січня по 31 липня 2009 року. Звільнений останній за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. (копія трудової книжки а.с.115-119).

З довідок про середню заробітну плату за вих.№№22,23 від 11 липня 2009 року вбачається, що за період роботи в приватному підприємстві «Ланос» з січня по липень 2009 року ОСОБА_2 отримав заробітну плату у сумі 4027,26 грн. (а.с.11,12).

З повідомлення Борщівського районного центру зайнятості від 21 серпня 2010 року, вих.№02/972, вбачається, що на обліку у Центрі як безробітний з серпня 2009 року по час видачі довідки перебував ОСОБА_2 (ід.код:НОМЕР_1), який працював в ПП «Ланос», м.Борщів вул.Л.Курбаса, 12/3, ЄДРПОУ 32808508.

З того ж повідомлення: ОСОБА_2 за період з 24 серпня 2009 року по 21 серпня 2010 року отримав матеріальне забезпечення по безробіттю в сумі 5566,11 грн. Станом на 21 серпня 2010 року допомога по безробіттю вищевказаною особою повернута на рахунок Борщівського районного центру зайнятості (а.с.211).

Однак, згідно довідки виданої Борщівською міжрайонною ДПІ в Тернопільській області 19 серпня 2010 року вих.№ 4865/1700, звіти за формою 1 ДФ «Податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»

приватне підприємство «Ланос» (код ЄДРПОУ 32808508) за 2009 рік до Борщівської МДПІ не подавало (а.с.206).

Згідно довідки виданої управлінням пенсійного фонду України в Борщівському районі 20 серпня 2010 року вих.№ 753/08, відомості про застрахованих осіб за 2009 рік в ПП «Ланос» (код ЄДРПОУ 32808508) відсутні (а.с.209).

Згідно довідки, виданої управлінням статистики в Борщівському районі від 19 серпня 2010 року, вих.№96, інформація щодо списку найманих осіб, які працювали у ПП «Ланос» (код ЄДРПОУ 32808508) за період з січня 2009 року по липень 2009 року в управлінні статистики відсутня (а.с.207).

Вину підсудного також повністю доведено іншими, наявними в матеріалах справи доказами, які в порядку ст.299 КПК України не досліджувалися в судовому засіданні, проти чого ніхто з учасників судового засідання не заперечував.

Аналізуючи дії підсудного ОСОБА_2 суд находить, що останній умисно заволодів чужим майном, а саме державними коштами по безробіттю, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, а тому, за наведеними ознаками його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, кваліфікуючою ознакою якої є вчинення злочину за попередньою змовою осіб.

Окрім цього, підсудний ОСОБА_2 використав завідомо підроблений документ трудову книжку та довідки про середню заробітну плату, і тому, за наведеними ознаками його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.358 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який злочин вчинив вперше, його позитивну характеристику по місцю проживання та пом”якшуючі покарання обставини: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяної шкоди, а тому вважає за необхідне обрати йому покарання у виді штрафу.

В обвинувальному висновку зазначені судові витрати за проведення судових почеркознавчих експертиз та експертиз техніко-криміналістичного дослідження документів.

Поряд з цим, ні в обвинувальному висновку орган досудового слідства, ні обвинувач в судовому засіданні, не зазначили висновки судових експертиз як доказ вини підсудного ОСОБА_2

З цих підстав, суд вважає, що зазначені витрати безпосередньо не пов»язані зі збиранням і дослідженням доказів винуватості підсудного, а тому відшкодуванню за рахунок підсудного ОСОБА_2 не підлягають.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України, і призначити покарання:

- за ч.2 ст.190 КК України 1000 грн. штрафу,

- за ч.3 ст.358 КК України 850 грн. штрафу.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим вважати ОСОБА_2 остаточно засудженим до сплати 1000 (однієї тисячі) гривень штрафу в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду Т.С. Денисова