Рішення

від 07.05.2025 по справі 925/1640/24

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/1640/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, м.Київ, вул.Січових стрільців,45-А

до Приватного підприємства "Антифон", м.Черкаси, бул.Шевченка,299, оф.23

про зобов`язання здійснити сплату за спеціальне використання водних біоресурсів у сумі 122715,00 грн,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Воробей О.С. самопредставництво в режимі ВКЗ;

від відповідача: Гаврилов Д.О. адвокат - за ордером.

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Приватного підприємства "Антифон" з вимогами про зобов`язання останнього здійснити сплату за спеціальне використання водних біоресурсів в сумі 122715,00 грн згідно з договором від 27.03.2024 №KR38MIDAХ2024 на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалами суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 13.02.2025; від 13.02.2025 задоволено клопотання відповідача, продовжено останньому строк подання відзиву на позов; проведення судового засідання відкладено на 12.03.2025. Судове засідання 13.02.2025 не було відкрито. Проведення судового засідання 12.03.2025 відкладено на 10.04.2025.

10.04.2025 в розгляді справи оголошено перерву до 29.04.2025.

Від учасників справи надійшли такі документи:

від позивача 1) заява про уточнення позовних вимог від 24.02.205 (вх.суду №3048/25 від 24.02.2025) з доказами її направлення на адресу відповідача та документами на підтвердження повноважень представника;

2) клопотання від 07.03.2025 (вх.суду №3723/25 від 07.03.2025) про залишення відзиву без розгляду;

3) письмові пояснення від 08.04.2025 (вх.суду №5461/25 від 10.03.2025);

4) заява позивача про приєднання доказів у справу листування з ДПСУ щодо заборгованості відповідача перед бюджетом вх.суду №6522/25 від 28.04.2025.

Від відповідача відзив на позовну заяву від 27.02.2025 (вх.суду №3263/25 від 28.02.2025) з клопотаннями про: продовження процесуального строку на подання відзиву; закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору та про компенсацію понесених відповідачем судових витрат;

Заяву позивача про уточнення позовних вимог залишено судом без задоволення ухвала суду у справі від 10.04.2025.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача вимоги заперечує та вказує на відсутність внесення позивачеві плати за використання водних біоресурсів на умовах укладеного договору від 27.03.2024 №KR38MID2024. Представник відповідача заявляє про повну сплату внесків в Державний бюджет за умовами спірного договору і відсутність заборгованості перед бюджетом, що підтверджено довідкою контролюючого органу, поданою разом з відзивом на позов.

Представник позивача заявляє про укладення спірного договору за наслідками проведеного аукціону і визначення розміру лоту на продаж права спеціального використання водних біоресурсів; заявляє про звернення до Державної Казначейської служби України стосовно заборгованості відповідача та отримання відповіді на запит.

В судовому засіданні 29.04.2025 суд перейшов до стадії підготовки рішення з проголошенням рішення 07.05.2025.

За результатами судового розгляду 07.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

На підставі затвердженого постановою КМУ №1479 від 30.12.2022 Порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів Державним агентством меліорації та рибного господарства 19.03.2024 проведено електронний аукціон (конкурс) з продажу лота "Право використання водних біоресурсів Кременчуцьке водосховище №KR38MID2024".

Переможцем даного електронного аукціону визначено ПП "Антифон", код ЄДРПОУ 36196747. З переможцем аукціону укладено договір від 27.03.2024 №KR38MID2024 (а.с. 8-10). Текст договору не містить посилання та підстав укладення договору за результатами електронного аукціону з продажу права на спеціальне використання водних біоресурсів.

Предметом спірного договору є отримання відповідачем (ПП) права на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об`єкті Кременчуцьке водосховище з переліком видів риби та об`ємів видобутку, переліком та кількістю знарядь лову, типів риболовних суден та їх кількості. Договором передбачені права та обов`язки сторін п.8 договору.

Строк дії договору до 31.12.2024 п. 12. договору. Договір набирає чинності з дня його укладення п.13 договору.

Умови припинення договору сторонами визначені в п. 14 договору.

Ціна договору становить 163620 грн на рахунок UA158999980334169898000023697 за кодом бюджетної класифікації 13070200 п. 21 договору.

Сторони договору підписали документ електронним цифровим підписом, що підтверджено протоколом з QR-кодом (а.с. 11).

В обов`язках відповідача визначено внесення плати за спеціальне використання водних біоресурсів підпункт 7 п.8 договору. Розмір плати договором не визначений. Строк внесення плати договором не визначений.

Позивач наполягає на зобов`язанні відповідача щодо внесення плати 122715 грн за спеціальне використання водних біоресурсів на умовах договору 27.03.2024 №KR38MID2024.

Відповідач заперечив проти доводів позивача. Заперечив настання для нього обов`язку внесення плати за договором 27.03.2024 №KR38MID2024, оскільки це не обумовлено в істотних умовах тексту договору.

Ухилення відповідача від проведення розрахунків з бюджетом стали причиною звернення позивача в суд за захистом порушеного права та відновлення права на повне та належне внесення плати за спеціальне використання водних біоресурсів на умовах договору 27.03.2024 №KR38MID2024.

Позивач вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Подано листування з ДПСУ щодо обов`язкових платежів в бюджет за спеціальне використання водних біоресурсів відповідачем. В цих документах відсутнє пряме встановлення заборгованості відповідача перед бюджетом щодо невнесення плати за спеціальне використання водних біоресурсів.

Відповідач вимоги заперечив та вказав, що відсутні підстави внесення платежів за спірним договором, а позивачем використано неналежний спосіб захисту не порушеного його права. Подані позивачем документи не заслуговують на увагу. Просить в позові відмовити.

Інших доказів сторонами не надано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Позивач на момент вчинення спірних дій (2024 рік) та відповідач є самостійними юридичними особами, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ, є суб`єктами господарювання на ринку послуг та використання водних біоресурсів України.

Позивач є органом виконавчої влади в державі та може діяти лише в спосіб, визначений законами України, і не інакше приписи ст. 19 Конституції України.

Місце проведення господарської діяльності сторін станом на 2024 рік відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За результатами проведеного 19.03.2024 Державним агентством меліорації та рибного господарства відкритого конкурсу у формі електронного аукціону з продажу лота "Право використання водних біоресурсів Кременчуцьке водосховище КR38МID2024" Сторонами 27.03.2024 укладено письмовий оплатний двосторонній строковий консенсуальний договір КR38МID2024 на використання водних біоресурсів України в межах Кременчуцького водосховища (а.с. 8-10). Суд розцінює спірний договір як змішаний договір послуги та найму майнових прав за умовами глав 58 та 63 ЦК України. Волевиявлення сторін було направлено на настання певних юридичних наслідків, що відповідає приписам ст.ст. 4 та 11 ЦК України.

Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України)

Спірний договір №КR38МID2024 від 27.03.2024 не містить посилання на умови проведеного відкритого конкурсу на право використання водних біоресурсів.

Спірний договір від 27.03.2024 №KR38МID2024 не містить розміру, умов та строків внесення плати за спеціальне використання водних біоресурсів.

Натомість договір від 27.03.2024 №KR38МID2024 містить умову чинності договору з моменту підписання договору.

Застосування судом норм матеріального права до спірних відносин:

Відповідач заперечує наявність обов`язку відповідача щодо внесення плати в бюджет за використання водних біоресурсів на умовах письмового господарського договору від 27.03.2024 №KR38МID2024, оскільки розмір плати, періодичність плати, строки внесення плати договором не визначені.

Натомість вимоги позову ґрунтуються позивачем на умовах спірного договору від 27.03.2024 №KR38МID2024 (а.с. 8-10).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зобов`язальна дія на вчинення визначеної законом або договором дії в інтересах заявника, або примус на стягнення заборгованості (ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Оскільки вказані пояснення позивача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях представника позивача, суд відхиляє їх як не обґрунтовані.

Обґрунтування належності способу захисту у спірних правовідносинах

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Натомість позивач не доводить порушення свого права відповідачем за умовами спірного письмового двостороннього договору від 27.03.2024 №KR38МID2024.

Запропонований позивачем спосіб захисту права у виді зобов`язання відповідача на внесення плати в бюджет за спеціальне використання водних біоресурсів не призведе до реального, дієвого, належного захисту права позивача та не відповідає способам захисту порушеного права, запропонованим законодавцем у ст.ст. 15-16 Ц України.

Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності із встановленими обставинами та перевіркою поданими доказами, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність існування причинно-наслідкового зв`язку між вимогою позивача про зобов`язання відповідача на сплату 122715 грн та порушенням обов`язку відповідачем за договором від 27.03.2024 №KR38МID2024 вносити плату 122715 грн, а також наявність цієї заборгованості відповідача перед позивачем.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

На підставі аналізу отриманих документів, застосування принципів допустимості та вірогідності зібраних доказів у справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача з мотивів їх необґрунтованості, безпідставності та недоведеності порушеного права (яке підлягає захисту), оскільки подані докази позивача не заслуговують на довіру, а вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях спірного договору від 09.02.2024 №KR8MAХ2024.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України суд має здійснити розподіл понесених сторонами судових витрат. З огляду на відмову в задоволенні позову понесені витрати покладаються повністю на позивача та не стягуються.

Суд не розглядає питання стягнення витрат відповідача на правову допомогу, про яку заявлено разом з поданням відзиву на позов.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, м.Київ, вул.Січових стрільців,45-А, код ЄДРПОУ 37472282

До Приватного підприємства "Антифон", м.Черкаси, бул.Шевченка,299, оф.23, код ЄДРПОУ 36196747

про зобов`язання здійснити сплату за спеціальне використання водних біоресурсів у сумі 122715,00 грн відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 07.05.2025

Суддя Г.М.Скиба