Рішення

від 08.05.2025 по справі 925/204/25

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/204/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", м.Київ, вул.Івана Мазепи,6

до Ротмістрівської сільської ради, Черкаська область, Черкаський район, с.Ротмістрівка, вул.Михайлівська,18

про стягнення заборгованості за договором в сумі 130013,03 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Сікорська О.І. адвокат - за довіреністю, в режимі ВКЗ;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Ротмістрівської сільської ради із вимогами про стягнення 130013,03 грн заборгованості за договором постачання природного газу від 29.01.2019 №6, зокрема: 78790,89 грн основного боргу, 37367,27 інфляційних втрат, 7078,18 грн 3% річних, 6736,90 грн збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, 39,79 грн пені, а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалами суду: від 10.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, проведення судового засідання призначено на 10.04.2025; від 20.03.2025 задоволено клопотання позивача про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконферненції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему "EasyCon"; від 10.04.2025 розгляд справи відкладено на 01.05.2025.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань.

Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

п.3 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з:

відповіддю від 11.03.2025 №7910401 (а.с.36), сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М., Ротмістрівська сільська рада (код ЄДРПОУ 26359075) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";

від 11.03.2025 №1187591 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.37-39) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про Ротмістрівську сільську раду: місцезнаходження Черкаська область, Черкаський район, с.Ротмістрівка, вул.Михайлівська, 18, актуальний стан на фактичну дату та час формування зареєстровано.

Згідно з даними сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" рекомендовані відправлення за штриховими кодовими ідентифікаторами №0610238755410 та 0610246016855 (ухвали суду від 10.03.2025 та від 10.04.2025), направлені відповідачу за адресою його місцезнаходження зареєстрованою у встановленому законом порядку (зокрема вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і іншої адреси відповідачем до суду не повідомлено), та "вручені за довіреністю" 20.03.2025 та 17.04.2024 відповідно (а.с.50, 59).

Відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Оголошення про виклик відповідача у судові засідання були розміщені на офіційному вебсайті судової влади України 10.04.2025 та 05.05.2025 (а.с.58, 65).

Відповідно до ч.1, 4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судові засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив; відзиву на позов чи й доказів належного та повного виконання умов договору до суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Позивач у позовній заяві (а.с.1-9) та його представник у судових засіданнях вимоги підтримав і пояснив, що: ним на виконання умов договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 у період з лютого до березня 2020 року здійснено поставку відповідачу природного газу на загальну суму 78790,89 грн, однак відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленого природного газу за вказаний період не виконав; повторно направлені 23.08.2024 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором 0101048855742) відповідачу акти приймання-передачі 31.01.2020 №00000000854, від 29.02.2020 №00000003382 та від 31.03.2020 №00000005536 останнім підписаними позивачу не повернуто, мотивованої відмови від їх підписання позивачу не направлено, - відтак вказані акти вважаються прийнятими та підписаними згідно з умовами договору; за періоди прострочення виконання грошового зобов`язання (за березень 2020 року в сумі 63500,65 грн період з 16.03.2020 до 16.03.2024; за квітень 2020 року в сумі 15290,24 грн період з 01.05.2020 до 16.04.2023) згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано до стягнення інфляційні втрати в розмірі 37367,27 грн та 3% річних в розмірі 7078,18 грн, а також відповідно до п.6.2 договору пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, - у загальному розмірі 39,79 грн (зокрема: за період 16.03.2020 до 16.09.2020 на суму боргу 63500,65 грн 32,10 грн; за період з 16.04.2020 до 16.10.2024 на суму боргу 15290,24 грн 7,68 грн); за умовами додаткової угоди від 31.12.2019 №02 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 сторонами на період, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, встановлено плановий обсяг постачання газу у розмірі 7579 куб.м, водночас, в обумовлений вказаною додатковою угодою період відповідачем спожито 14227,27 куб.м природного газу, що відповідно до п.6.4 договору є підставою для позивача вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу у розмірі 6736,90 грн.

У судовому засіданні 01.05.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено учасників справи про час його проголошення о 09:45 год. 08.05.2025.

Відповідно до ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

29.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (постачальник, позивач, кредитор, стягувач) та Ротмістрівською сільською радою (споживач, відповідач, боржник) укладено договір постачання природного газу від 29.01.2019 №6 (а.с.12), за умовами якого: постачальник зобов`язується забезпечувати поставку у 2019 році природного газу (код згідно ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 09120000-6 Газове паливо; (природний газ)) споживачу для його власних потреб (споживання), а споживач зобов`язується приймати природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору (п.1.1); поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2019 році у обсязі 62300 куб.м, в тому числі виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу: січень ; лютий 20050 куб.м; березень 10200 куб.м; квітень 1900 куб.м; травень 30 куб.м; червень 25 куб.м; липень 25 куб.м; серпень 25 куб.м; вересень 25 куб.м; жовтень 4220 куб.м; листопад 11200 куб.м; грудень 14600 куб.м; всього за 2019 рік 62300 куб.м (п.1.2); за розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов (Т-20 град.С.Р.=101,325 КПа/760 мм.рт.ст./) (п.1.5); споживач за даним договором отримує природний газ з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для продажу (п.1.6); відноси сторін, що не врегульовані даним договором, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, Кодексом газорозподільних систем, Кодексом газотранспортної системи, затвердженими в установленому законом порядку (п.1.7); обсяг переданого (спожитого) природного газу на об`єкт споживача визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку газу, визначеного договором розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п.2.2); передача обсягів газу від постачальника споживачеві у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі газу (п.2.7); за підсумками розрахункового періоду споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ/Кодексу ГТС (п.2.8.1); на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ/ГТС постачальник протягом 3 робочих днів готує два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних представником постачальника (п.2.8.2); споживач протягом 2 днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.2.8.3); у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ/ГТС /.../ (п.2.8.4); у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ/ГТМ (п.2.8.5); ціна за 1000 куб.м природного газу на момент укладення цього договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 10133,30 грн (десять тисяч сто тридцять три грн 30 коп.) з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу 8444,42 грн (вісім тисяч чотириста сорок чотири грн 41 коп.); податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу 1688,88 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім грн 88 коп.). Загальна вартість всього обсягу поставки складає 631305 грн (шістсот тридцять одна тисяча триста п`ять грн) з урахуванням ПДВ 105217,50 грн (сто п`ять тисяч двісті сімнадцять грн 50 коп.) (п.3.1); ціна договору може змінюватись протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п.3.2); сторони домовились. що ціна газу, розрахована відповідно до пункту 3.1 цього договору, застосовується сторонами при складенні актів приймання-передачі газу та розрахунках за природний газ згідно з умовами договору (п.3.3); місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість поставленого (спожитого) газу. Загальна суму договору складається із місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві (п.3.4); оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.1); розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.2); в платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у споживача за даним договором постачальник зарахує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу (п.4.4); постачальник і споживач зобов`язані керуватися цим договором, додержуючись правил постачання природного газу, кодексів ГРМ/ГТС (п.5.1); постачальник зобов`язується: виконувати умови договору (п.5.2.1); забезпечувати постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором, за умови дотримання дисципліни споживання природного газу та розрахунків за цього (п.5.2.2); складати та погоджувати акт приймання-передачі у порядку, визначеному умовами договору (п.5.2.7); постачальник має право: отримувати від споживача своєчасну оплату за природний газ відповідно до умов договору (п.5.3.1); споживач зобов`язується: виконувати умови договору (п.5.4.1); забезпечувати дотримання дисципліни споживання природного газу в обсягах та на умовах визначених договором і Правилами постачання природного газу (п.5.4.2); не допускати несанкціонованого споживання природного газу (п.5.4.3); здійснювати повні і своєчасні розрахунки за поставлений і спожитий природний газ згідно умов, визначених договором (п.5.4.4); за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.6.1); у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в п.4.1 даного договору споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.6.2); якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф Vп) х Ц х К, де Vф обсяг (об`єм) газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vп підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц ціна природного газу за договором; К коефіцієнт, який дорівнює 0,1 /.../ (п.6.4); всі суперечки та розбіжності, що виникли між сторонами в процесі виконання договору, розв`язуються шляхом переговорів. Спори між споживачем і постачальником вирішуються шляхом досудового врегулювання у прозорий, справедливий і швидкий спосіб (п.10.1); взаємовідносини сторін, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України (п.10.3); договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного їх закінчення (п.11.1); всі зміни до цього договору оформлюються письмовими додатковими угодами (п.11.3); істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі /.../ (п.11.5); сторони узгодили, що юридичну силу мають оригінали документів за цим договором, але для прискорення обміну інформацією за договором дозволяється обмін документами між сторонами по факсу і/або електронній пошті, за умови негайного направлення оригіналів документів. Усі документи, пов`язані з виконанням, зміною або розірванням цього договору, повинні направлятися контактним особам сторін на вказані у договорів адреси (п.11.9); при вирішенні питань, що не врегульовані цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання газу, Кодексом ГРС, Кодексом ГРМ, іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюються правовідносини на ранку природного газу (п.11.10).

Додатковою угодою від 31.12.2019 №02 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 (а.с.17), керуючись ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони узгодили: встановити плановий обсяг постачання газу 7579 куб.м (п.1); загальна сума договору на 2020 рік складає 76801,00 грн (сімдесят шість тисяч вісімсот одна грн 00 коп.) у т.ч. ПДВ 12800,17 грн (п.2); керуючись ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони дійшли згоди продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.3); інші пункти залишаються без змін (п.4).

На виконання умов договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 та додаткової угоди до нього постачальником у період з січня до квітня 2020 року поставлено споживачу природного газу в обсязі 14,2273 тис.куб.м на загальну суму 144169,24 грн (зокрема: у січні 2020 року в обсязі 6,45183 тис.куб.м вартістю 8444,42 грн без ПДВ, на загальну суму 65378,35 грн з ПДВ; у лютому 2020 року в обсязі 6,26653 тис.куб.м за ціною 8444,42 грн без ПДВ, на загальну суму 63500,65 грн з ПДВ; у березні 2020 року в обсязі 1,50891 тис.куб.м, вартістю 8444,42 грн без ПДВ, на загальну суму 15290,24 грн), що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 №00000000854 від 29.02.2020 №00000003385 та від 31.03.2020 №00000005536 (а.с.18-20), а також даними оператора газорозподільної системи Публічного акціонерного товариства "Черкасигаз", до газових мереж якого підключений споживач на підставі договору розподілу природного газу від 18.02.2016 №12/843/Т-16, за період з січня до березня 2020 року (а.с.30-32).

Споживач розрахунків за поставлений природний газ у повному обсязі та у строки, визначені умовами договору, не здійснив. Частковий розрахунок споживача із постачальником на суму 65378,35 грн (платіжні документи від 28.02.2020 №10192485 та №10192486) підтверджується витягом з реєстру платежів Державної казначейської служби України по рахунку кореспондента Ротмістрівської сільської ради (а.с.21). Заборгованість становить 78790,89 грн, що є предметом спору.

Крім того, за підсумками розрахункового періоду (обумовленого додатковою угодою від 31.12.2019 №02 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 періоду з січня до березня 2020 року) споживачем перевищено підтверджений плановий обсяг постачання газу 7579 куб.м та фактично спожито 14227,27 куб.м, у зв`язку із чим у постачальника відповідно до п.6.4 договору виникло право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу в сумі 6736,90 грн.

23.08.2024 постачальником на адресу споживача направлено вимогу від 22.08.2024 вих.№1051 (а.с.22-24) про перерахування протягом 7 днів з моменту її отримання на поточний рахунок постачальника 78790,89 грн основної заборгованості за спожитий у лютому-березні 2020 року природний газ та 6736,90 грн відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу. Разом із вимогою постачальником повторно направлено споживачу акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 №00000000854, від 29.02.2020 №00000003385 та від 31.03.2020 №00000005536 - для їх підписання уповноваженими особами останнього та повернення підписаного примірника постачальнику чи й надання в письмовій формі мотивованої та обґрунтованої відмови.

Однак в установлений вимогою термін споживач не здійснив погашення заборгованості за поставлений природний газ; не направив на адресу постачальника мотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі газу.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" за захистом порушеного права в Господарський суд Черкаської області із позовом до Ротмістрівської сільської ради з вимогами про примусове стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 29.01.2019 №6 в сумі 78790,89 грн, 6736,90 грн збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до п.6.2 договору штрафних санкцій (пені) в сумі 39,79 грн, та відповідно до ст.625 ЦК України 37367,27 грн інфляційних втрат, 7078,18 грн 3% річних.

Станом на день проголошення рішення відповідачем доказів виконання у повному обсязі умов договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 до суду не надано. Вимоги позивача не спростовані у належний спосіб та не заперечені відповідачем.

Інших доказів та документів не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу, на підставі укладеного між сторонами договору.

Сторони за договором є: суб`єктом господарювання на ринку постачання газу для виробництва теплової енергії населенню як кінцевому споживачеві та органом місцевого самоврядування, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 78790,89 грн заборгованості за договором постачання природного газу від 29.01.2019 №6, та обтяжень на суму боргу.

Договір від 29.01.2019 №6 відповідає положенням глави 54 Цивільного кодексу України поставка товару (енергоносіїв) як різновид відносин "купівлі-продажу". До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з положеннями ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6; договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ст.714. 1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. 2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. 3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами;

ч.1 ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

ч.1 ст.663. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу;

ч.1 ст.692. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 та додаткової угоди до нього у період з січня до березня 2020 року здійснено поставку газу, а відповідачем прийнято природний газ в кількості 14227,27 куб.м на загальну суму 144169,24 грн (зокрема: у січні 2020 року в обсязі 6451,83 куб.м вартістю 8444,42 грн без ПДВ, на загальну суму 65378,35 грн з ПДВ; у лютому 2020 року в обсязі 6266,53 куб.м за ціною 8444,42 грн без ПДВ, на загальну суму 63500,65 грн з ПДВ; у березні 2020 року в обсязі 1508,91 куб.м, вартістю 8444,42 грн без ПДВ, на загальну суму 15290,24 грн), що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 №00000000854, від 29.02.2020 №00000003385 та від 31.03.2020 №00000005536 (а.с.18-20), а також даними оператора газорозподільної системи Публічного акціонерного товариства "Черкасигаз", до газових мереж якого підключений споживач на підставі договору розподілу природного газу від 18.02.2016 №12/843/Т-16 за період з січня до березня 2020 року (а.с.30-32).

Відповідач у встановлений п.2.8.3 договору строк одного примірника акту приймання-передачі газу, підписаного його уповноваженим представником, чи й мотивованої та обґрунтованої письмової відмови від підписання акту приймання-передачі газу - позивачу не направив. Разом з тим, відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору, а також часткову оплату відповідачем поставленого товару з реквізитами договору від 29.01.2019 №6 суд розцінює як доказ часткового виконання позивачем своїх зобов`язань за договором та підтвердження чинності самого договору постачання газу №6 та зобов`язань відповідача за цим договором.

За умовами договору (п.4.1) оплата за газ здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом установлено, що відповідач розрахунків за поставлений природний газ у повному обсязі та у строки, визначені умовами договору, не здійснив. Частковий розрахунок відповідача з позивачем на суму 65378,35 грн за поставлений у січні 2020 року природний газ здійснено відповідачем 28.02.2020 згідно з платіжними документами №10192485 та №10192486, що підтверджується витягом з реєстру платежі Державної казначейської служби України по рахунку кореспондента Ротмістрівської сільської ради (а.с.21). Заборгованість становить 78790,89 грн.

Станом на день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не подано.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені п.4.1 договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу (78790,89 грн) у примусовому порядку.

Крім того, відповідно до умов додаткової угоди від 31.12.2019 №02, якою дію договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6 продовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році (п.3), - сторонами узгоджено, що плановий обсяг постачання газу на цей період становить 7579 куб.м (п.1).

Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496:

п.10 розд.ІІ. Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил;

п.п.2 п.1 розд.VI. Відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф Vп) x Ц х K, де Vф об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5 /.../.

Вказане кореспондується з пунктами 2.9, 5.4.2, 5.4.3 та 6.4 договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6.

За підсумками розрахункового періоду (обумовленого додатковою угодою від 31.12.2019 №02 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 №6) з січня до березня 2020 року) споживачем перевищено підтверджений плановий обсяг постачання газу (7579 куб.м) та фактично спожито 14227,27 куб.м, у зв`язку із чим у постачальника відповідно до п.п.2 п.1 розд.VI Правил постачання природного газу, а також п.6.4 договору виникло право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу.

Здійснений позивачем розрахунок збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу на суму 6736,90 грн ((14227,27 7579) х 101300,30 х 0,1) є правильним і відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача грошової заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних.

Згідно з наданими позивачем розрахунками розмір інфляційних втрат та 3% річних становлять: 37367,27 грн (зокрема: 29916,50 грн за період з 16.03.2020 до 16.03.2023 із суми боргу 63500,65 грн за лютий 2020 року та 7450,77 грн за період з 01.05.2020 до 16.04.2023 із суми боргу 152960,24 грн за березень 2020 року) та 7078,18 грн (зокрема: 5720,49 грн за період з 16.03.2020 до 16.03.2023 із суми боргу 63500,65 грн за лютий 2020 року та 1357,68 грн за період з 01.05.2020 до 16.04.2023 із суми боргу 152960,24 грн за березень 2020 року) - відповідно.

Перевірку розрахунків 3% річних та інфляційних втрат за вказані позивачем періоди здійснено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок позивача на вказані суми індексу інфляції та 3% річних є неправильним, оскільки здійснений з арифметичними помилками.

Враховуючи заявлені позивачем періоди для стягнення інфляційних втрат, розмір останніх становить 37367,27 грн (зокрема: за зобов`язаннями за лютий 2020 року в сумі 63500,65 грн за період прострочення з 16.03.2020 до 16.03.2023 розмір інфляційних втрат становить 31508,72 грн, однак враховуючи, що заявлений позивачем розмір не перевищує суми, на яку позивач має право, інфляційні підлягають стягненню за вказаний період у заявленій сумі 29916,50 грн; та 7450,77 грн за зобов`язаннями за березень 2020 року в сумі 15290,24 грн у визначений позивачем період прострочення з 01.05.2020 до 16.04.2023).

Враховуючи заявлені позивачем періоди для стягнення 3% річних, розмір останніх становить 7073,82 грн (5716,13 грн за зобов`язаннями за лютий 2020 року в сумі 63500,65 грн за період прострочення з 16.03.2020 до 16.03.2023 та 1357,69 грн за зобов`язаннями за березень 2020 року в сумі 15290,24 грн у визначений позивачем період прострочення з 01.05.2020 до 16.04.2023).

В частині стягнення 4,36 грн решти суми 3% річних необхідно відмовити з мотивів необґрунтованості, безпідставності та недоведеності.

За невиконання грошового зобов`язання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, п.6.2 договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі №910/2031/16, від 10.04.2018 у справі №916/804/17 та від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Сторонами у п.6.2 договору досягнуто згоди, що у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в п.4.1 даного договору споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто сторонами договору за взаємною згодою іншого строку нарахування пені, ніж той, який передбачений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, з вказівкою на подію, яка має неминуче настати не встановлено.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

ст.256. Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу;

ч.1, п.1 ч.2 ст.258. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

ч.1 ст.261. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

ч.4 ст.267. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, аналіз норм п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується.

Як установлено судом вище, згідно з умовами договору: оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.1); у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в п.4.1 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.6.2).

В даному випадку нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За прострочення відповідачем строків оплати спожитого природного газу: у лютому 2020 року, на суму боргу 63500,65 грн позивачем нараховано пеню за період з 16.03.2020 до 16.09.2020 в сумі 32,10 грн; у березні 2020 року, на суму боргу 152960,34 грн за період з 16.04.2020 до 16.10.2020 7,69 грн, а разом 39,79 грн.

Перевірку розрахунку пені за вказані позивачем періоди здійснено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок позивача є неправильним.

Суд вважає, що позовна давність щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 39,79 грн не спливла з огляду на наступне.

Так, згідно з п.12 Постановою Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також, відповідно до п.7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" від 11.03.2020 №211 (зі змінами та доповненнями), а також Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) від 09.12.2020 №1236, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.

У той же ж час, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, на всій території України відмінено карантин з 24:00 год. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 та станом на момент звернення позивачем до суду з цим позовом (04.03.2025), карантин відмінений.

Разом з цим, згідно із Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Ураховуючи викладене, позовна давність за заявленими позовними вимогами, яка була продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є продовженою на строк дії правового режиму воєнного стану.

Оскільки станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом (04.03.2025) правовий режим воєнного стану на території України продовжує свою дію, то на момент пред`явлення цього позову не сплив строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 39,79 грн, а тому відповідна вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду відзиву на позов чи й доказів проведення розрахунку з позивачем.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту належного виконання зобов`язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 130008,67 грн заборгованості за договором постачання природного газу від 29.01.2019 №6, зокрема: 78790,89 грн основного боргу, 37367,27 інфляційних втрат, 7073,82 грн 3% річних, 6736,90 грн збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, 39,79 грн пені.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору за мінімальною ставкою судового збору.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Ротмістрівської сільської ради (Черкаська область, Черкаський район, с.Ротмістрівка, вул.Михайлівська,18, код ЄДРПОУ 26359075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (м.Київ, вул.Івана Мазепи,6, код ЄДРПОУ 36716332) 78790,89 грн основного боргу, 37367,27 інфляційних втрат, 7073,82 грн 3% річних, 6736,90 грн збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, 39,79 грн пені та 2422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

1.2. У решті вимог позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 08.05.2025.

Суддя Г.М.Скиба