Постанова

від 06.05.2025 по справі 910/5814/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5814/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Андрушка І. П. (адвокат),

відповідача-1 - Ковальчука В. В. (адвокат),

відповідача-2 - не з`явилися,

розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "ЛІКО-ХОЛДІНГ" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "ВЕНЕЦІЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 (суддя Чинчин О. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 (головуючий - Андрієнко В. В., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "ЛІКО-ХОЛДІНГ",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "ВЕНЕЦІЯ"

про зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 10.05.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1" (далі - ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1", Об`єднання, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "ЛІКО-ХОЛДІНГ" (далі - ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ", Товариство, відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "ВЕНЕЦІЯ" (далі - ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ", Компанія, управитель, відповідач-2) про зобов`язання солідарно відповідачів передати позивачу протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням у цій справі документацію на багатоквартирний будинок за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, а саме: один комплект проєктної документації на будівництво; іншу технічну документацію на багатоквартирний будинок згідно з переліком, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176 (далі - наказ № 176), а саме: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проєктну документацію зі схемами влаштування внутрішньо-будинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; технічну документацію обладнання котелень; технічну документацію на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; інформацію та документи щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань (далі - спірна технічна документація), посилаючись на положення статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023), статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023), наказу № 176.

2. Позовна заява обґрунтовується наявністю передбачених нормами статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023) і статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023) підстав для солідарного зобов`язання Товариства та Компанії передати Об`єднанню спірну технічну документацію в зв`язку зі створенням 06.12.2023 ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" та ухиленням відповідачів від виконання неодноразових клопотань позивача про надання зазначеної документації, оформлених листами від 22.12.2023 № 1, від 30.01.2024 № 6, від 12.02.2024 № 14, від 15.02.2024 № 17, від 25.04.2024 № 29, від 25.04.2024 № 30.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025, позов задоволено. Зобов`язано ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" і ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" передати ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" спірну технічну документацію.

4. Рішення та постанова мотивовані обґрунтованістю позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що:

1) обов`язок забудовника та/або особи, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, з передачі технічної документації визначений законодавчо (статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023)) та є безумовним і не ставиться в залежність від того, чи є відповідні документи в наявності, а невиконання такого обов`язку унеможливлює здійснення позивачем функцій з утримання житлового будинку (схожий правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 921/753/16-г/11, від 13.11.2019 у справі № 917/1208/18, від 01.06.2021 у справі № 925/318/20, від 02.09.2021 у справі № 925/1068/20, від 26.10.2021 у справі № 925/610/20);

2) з дня державної реєстрації ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" в Об`єднання виникло право витребувати в забудовника та/або в особи, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, всю технічну документацію на житловий будинок, а у зазначених осіб - обов`язок у 30-денний строк передати документацію на будинок;

3) оскільки із запитами щодо передачі спірної технічної документації позивач неодноразово звертався до відповідачів, які так і не надали відповідної документації, то в Товариства як забудовника та в Компанії як особи, що здійснювала управління багатоквартирним будинком, виник обов`язок в установлений законом 30-денний строк передати ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" всю технічну та іншу документацію на будинок № 10/1 на вулиці Маршала Конєва, перейменованій на вулицю Самійла Кішки згідно з рішенням Київської міської ради від 25.08.2022 № 4928/4969.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про те, що ані законом, ані договором не визначено наявності саме солідарного (в розумінні статті 541 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) обов`язку відповідачів перед позивачем, тому в ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" і ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" не виникло солідарного зобов`язання передати документацію на багатоквартирний будинок за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" (скаржник-1) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог до відповідача-1 та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позову.

У свою чергу, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" (скаржник-2) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

6. На обґрунтування своїх вимог скаржник-1 посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:

1) суди не врахували висновку щодо підстав виникнення зобов`язання із множинністю осіб, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц і в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 495/6332/14-ц;

2) суди не врахували висновку щодо пріоритетного регулювання спірних правовідносин положеннями Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в співвідношенні з нормами частин 5, 6 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", викладеного в пункті 75 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20;

3) суди не врахували висновку щодо застосування положень частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023) (у контексті презумпції отримання особою, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок від замовника будівництва), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21.

7. На обґрунтування своїх вимог скаржник-2 посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що суди не врахували висновків щодо застосування положень пунктів 3, 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (у контексті належності до господарської юрисдикції спорів щодо визнання недійсним рішення органу акціонерного товариства про відсторонення особи від виконання повноважень директора товариства, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (в частині статутного або складеного капіталу товариства, складу або інформації про його засновників), визнання недійсними рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку як таких, що виникли з корпоративних відносин), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18, від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

8. ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" у відзиві на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення з мотивів, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 прийнято до провадження касаційні скарги ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" і ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 910/5814/24 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22.04.2025.

22.04.2025 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 22.04.2025 в судовому засіданні усно оголошувалася перерва з розгляду касаційних скарг ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" і ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 910/5814/24 до 06.05.2025.

10. У касаційній скарзі ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" заявлено клопотання про передачу справи № 910/5814/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в зв`язку з виключною правовою проблемою, яка, на думку скаржника-1, полягає в необхідності забезпечення формування єдиної правозастосовної практики при застосуванні норм частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" з огляду на те, що оскільки в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 910/5065/19 та в інших постановах Верховного Суду, на які послалися суди, йдеться про одну особу (відповідача), що здійснює управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), та безумовно зобов`язана передати ОСББ технічну документацію, а не про двох чи більше осіб, які одночасно зобов`язані вчинити дії з передачі такої документації, то колізія, утворена судовими рішеннями в справі № 910/5814/24, впливатиме на подальшу судову практику і цей вплив є шкідливим, адже невизначеність розподілу обов`язків відповідачів за виконавчими документами порушує право кожного із боржників знати межі виконання своєї частини зобов`язання.

Проте, колегія суддів залишає зазначене клопотання Товариства без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України Суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми в застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає Суду право та, як наслідок, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Зі змісту наведеної норми процесуального права вбачається, що для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, які свідчать про відсутність усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначено на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Натомість заявником не викладено правової проблеми в застосуванні положень частин 31, 32 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023), які на відміну від норм частин 18, 19 цього Закону в редакції, чинній до 09.11.2023 (на них помилково посилається скаржник-1), регулюють спірні правовідносини в цій справі, зокрема, ним не обґрунтовано, що саме становить складність застосування відповідних норм матеріального права в зазначеній правовій ситуації, не наведено аргументів на підтвердження невизначеності поставлених ним правових питань на нормативному рівні, неможливості подолання проблеми за допомогою наявних процесуальних механізмів.

Колегія суддів наголошує на неврахуванні заявником тих істотних обставин, що наразі сформувалася усталена практика Верховного Суду щодо вирішення господарських спорів про зобов`язання саме колишнього балансоутримувача багатоквартирного будинку або особи, яка здійснювала управління ним або його обслуговування/утримання до створення об`єднання, передати ОСББ технічну документацію, тобто відповідний передбачений законом обов`язок не покладався на замовника будівництва (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18 та постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 921/753/16-г/11, від 13.11.2019 у справі № 917/1208/18, від 29.01.2020 у справі № 910/5065/19, від 12.03.2020 у справі № 904/1878/19, від 21.04.2021 у справі № 904/1653/20, від 01.06.2021 у справі № 925/318/20, від 02.09.2021 у справі № 925/1068/20, від 26.10.2021 у справі № 925/610/20, від 02.11.2022 у справі № 925/253/21, від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21, від 28.08.2024 у справі № 914/2874/23, від 17.12.2024 у справі № 911/44/24, від 04.03.2025 у справі № 925/425/24).

При цьому наявні суперечливі аргументи скаржника-1 зводяться передусім до посилань на існування правової проблеми в одній конкретній справі, що наразі розглядається, що вочевидь не відповідає кількісному та якісному критеріям виключної правової проблеми.

Наведеним повністю спростовується припущення скаржника-1 про те, що оскільки в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 910/5065/19 та в інших постановах Верховного Суду, на які послалися суди, йдеться про одну особу (відповідача), що здійснює управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), та безумовно зобов`язана передати ОСББ технічну документацію, а не про двох чи більше осіб, які одночасно зобов`язані вчинити дії з передачі такої документації, то колізія, утворена судовими рішеннями в справі № 910/5814/24, нібито впливатиме на подальшу судову практику і цей вплив є шкідливим, адже невизначеність розподілу обов`язків відповідачів за виконавчими документами порушує право кожного із боржників знати межі виконання своєї частини зобов`язання.

Отже, Товариство жодним чином не довело та не обґрунтувало того, що справа № 910/5814/24 дійсно містить виключну правову проблему, а її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідною для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики в справах зі спорів, що виникають з подібних правовідносин, що в свою чергу виключає підстави для задоволення відповідного клопотання скаржника-1.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11. Рішенням установчих зборів ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1", оформленого протоколом від 01.10.2023 № 1, передбачено створити Об`єднання.

06.12.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис № 1000681020000066188 про проведення державної реєстрації юридичної особи - ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1".

12. Рішенням позачергових загальних зборів ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1", оформленого протоколом від 18.04.2024 № 2, передбачено: 1) передати позивачу з 01.07.2024 всі функції з управління багатоквартирним будинком (у тому числі прибудинковою територією та вбудованим/вбудовано-прибудованим підземним паркінгом (гаражем)), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1; 2) Об`єднанню прийняти в управління з 01.07.2024 багатоквартирний будинок (у тому числі прибудинкову територію та вбудований/вбудовано-прибудований підземний паркінг (гараж)), розташований за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1; 3) уповноважити Правління Об`єднання та голову Правління вчинити для цього всі дії та підписати необхідні документи; 4) з 01.07.2024 управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1, ОСББ "Венеція 10/1" здійснювати самостійно, шляхом самозабезпечення.

13. Згідно з пунктом 1 розділу 1 статуту ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1", оформленого протоколом від 18.04.2024 № 2, Об`єднання створено власниками квартир і нежитлових приміщень (далі - співвласники) секцій А, Б, В, Г, Д, Е багатоквартирного будинку № 10/1 на вул. Самійла Кішки в м. Києві відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу 1 статуту ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" будинок - це єдина забудова, що утворена з шести секцій (секції А, Б, В, Г, Д, Е) багатоквартирного будинку № 10/1 з місцезнаходженням: місто Київ, вул. Самійла Кішки, які об`єднані спільною прибудинковою територією, розташовані в межах земельної ділянки, що належить співвласникам будинку на праві власності чи користування, елементами благоустрою, обладнанням, єдиною інженерною інфраструктурою (у тому числі трансформаторна підстанція), мають єдині вузли обліку постачання води, тепла та електроенергії, а також вбудований та вбудовано-прибудований підземний гараж (автостоянку) для машин, мотоциклів та інших транспортних засобів (паркінг).

Пунктом 13 розділу 2 Статуту ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" передбачено, що метою створення Об`єднання є забезпечення й захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення реалізації прав співвласників щодо паркінгу, а також забезпечення його належного утримання, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

14. Листами від 22.12.2023 № 1, від 30.01.2024 № 6, від 12.02.2024 № 14, від 25.04.2024 № 29, від 25.04.2024 № 30 ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" неодноразово вимагало від ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" надати таку документацію: комплект проєктної документації на будівництво; іншу технічну документацію на багатоквартирний будинок згідно з переліком, затвердженим наказом № 176, а саме: 1) технічний паспорт на багатоквартирний будинок; 2) паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; 3) енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; 4) проєктна документація зі схемами влаштування внутрішньо будинкових систем; 5) документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) технічна документація обладнання котелень; 7) технічна документація на ліфти; 8) план земельної ділянки; 9) акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; 10) паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; 11) ціна (тариф), який діє для оплати використаної електроенергії для ОСББ станом на 01.01.2024; 12) інформацію та документи щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо. Також позивач вимагав, щоб у разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної частиною 31 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відновити її протягом шести місяців з дня направлення відповідного звернення за власний рахунок і передати Об`єднанню.

Направлення зазначених листів підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи, фіскальних чеків, накладних, роздруківками з офіційного вебсайту Акціонерного товариства "Укрпошта" за відстеженням поштового відправлення, підписами уповноваженого представника ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" про отримання листів.

У відповідь Компанія листами № 210 від 05.03.2024, від 10.05.2024 № 420 просила Об`єднання надати відповідну інформацію, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 05.03.2024, від 13.05.2024, рекомендованого повідомлення про вручення від 07.03.2024, роздруківкою з офіційного вебсайту Акціонерного товариства "Укрпошта".

15. Листом від 15.02.2024 № 17 ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" просило ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" надати документацію на будинок № 10/1 на вул. Маршала Конєва у м. Києві.

У відповідь листом від 07.03.2024 № 21 Товариство повідомило Об`єднання про те, що не здійснює управління зазначеним будинком.

16. Із наявних у матеріалах справи сертифікатів засвідчення закінченого будівництвом об`єкта від 30.05.2017, від 27.04.2018, від 14.09.2018 та інформації з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вбачається, що замовником будівництва житлового будинку № 10/1 на вул. Маршала Конєва у м. Києві є ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ", а управителем вказаного будинку в розумінні положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, є ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ", що підтверджується укладеними з фізичними особами договорами про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки, договорами про надання послуг і рахунками на оплату.

Позиція Верховного Суду

17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційних скарг наведені в них доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу відповідача-1 необхідно задовольнити повністю, а касаційну скаргу відповідача-2 - частково з таких підстав.

18. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про обґрунтованість заявлених до обох відповідачів позовних вимог з огляду на те, що:

1) з дня державної реєстрації ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" (тобто з 06.12.2023) в Об`єднання виникло право витребувати в забудовника та/або в особи, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, всю технічну документацію на житловий будинок, а у зазначених осіб - обов`язок у 30-денний строк передати документацію на будинок;

2) оскільки із запитами щодо передачі спірної технічної документації позивач неодноразово звертався до відповідачів, які так і не надали відповідної документації, то в Товариства як забудовника та в Компанії як особи, що здійснювала управління багатоквартирним будинком, виник обов`язок в установлений законом 30-денний строк передати ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" всю технічну та іншу документацію на багатоквартирний будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, 10/1.

Щодо касаційної скарги ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" (скаржника-2)

19. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, звернутих до відповідача-2 (управителя), з огляду на таке.

20. Відповідно до частин 31, 32 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023, тобто станом на час створення ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1") замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об`єднання, протягом 30 календарних днів з дня направлення об`єднанням відповідного звернення забезпечує передачу такому об`єднанню:

одного комплекту проєктної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної частиною 31 цієї статті, замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об`єднання, протягом шести місяців з дня направлення об`єднанням відповідного звернення відновлює її за власний рахунок та передає об`єднанню.

Аналогічні за змістом норми містяться в частині 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023).

21. Правовий аналіз положень статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє дійти висновку про те, що передбачений зазначеною нормою обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено. При цьому обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення цієї категорії спорів, оскільки відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку відповідачу, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок він відповідно до вимог частини 19 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023) зобов`язаний відновити її за власний рахунок.

Такий усталений правовий висновок, який на підставі частини 4 статті 236 ГПК України правомірно враховано судами попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 921/753/16-г/11, від 13.11.2019 у справі № 917/1208/18, від 29.01.2020 у справі № 910/5065/19, від 12.03.2020 у справі № 904/1878/19, від 21.04.2021 у справі № 904/1653/20, від 01.06.2021 у справі № 925/318/20, від 02.09.2021 у справі № 925/1068/20, від 26.10.2021 у справі № 925/610/20, від 02.11.2022 у справі № 925/253/21, від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21, від 28.08.2024 у справі № 914/2874/23, від 17.12.2024 у справі № 911/44/24, від 04.03.2025 у справі № 925/425/24, і жодних підстав для відступу від цього висновку колегія суддів не вбачає.

22. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов`язок забудовника або особи, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, з передачі технічної документації визначено законодавцем (статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023)) та є безумовним, тобто не ставиться в залежність від того, чи є відповідні документи в наявності зобов`язаної особи. При цьому невиконання нею такого обов`язку унеможливлює здійснення ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" функцій з утримання житлового будинку.

23. Колегія суддів зауважує, що диспозитивною нормою частини 31 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023) передбачено покладання альтернативно на замовника будівництва, колишнього балансоутримувача багатоквартирного будинку або особу, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об`єднання (тобто управителя), що безумовно залежить від часу створення ОСББ. Адже в разі створення ОСББ відразу після введення багатоквартирного будинку в експлуатацію такою зобов`язаною особою виступатиме передусім замовник будівництва, який ще міг не встигнути передати технічну документацію на будинок іншому балансоутримувачу або управителю.

Наведеним спростовується помилкове твердження позивача про те, що зазначеною правовою нормою відповідний обов`язок нібито покладено солідарно та одночасно на трьох суб`єктів - замовника будівництва, колишнього балансоутримувача багатоквартирного будинку, особу, яка здійснювала управління ним або його обслуговування/утримання, оскільки таке твердження ґрунтується на довільному розширеному тлумаченні змісту положень частини 31 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023) та частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023).

Також викладене вище цілком узгоджується зі сформульованим у пункті 8.2.8 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18 висновком про те, що обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення цієї категорії спорів, оскільки відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023) така документація повинна була бути передана управителю замовником будівництва або попереднім власником будинку.

24. З огляду на викладене Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій в частині покладення саме на ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" як управителя обов`язку з передачі спірної технічної документації позивачу, що в свою чергу свідчить про правильність висновку судів щодо задоволення позовних вимог, звернутих до відповідача-2.

25. Компанія в поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

26. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

27. Колегія суддів відхиляє твердження скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування положень пунктів 3, 4 частини 1 статті 20 ГПК України (у контексті належності до господарської юрисдикції спорів щодо визнання недійсним рішення органу акціонерного товариства про відсторонення особи від виконання повноважень директора товариства, щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (в частині статутного або складеного капіталу товариства, складу або інформації про його засновників) та щодо визнання недійсними рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку як таких, що виникли з корпоративних відносин), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18, від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій справі та в зазначених справах не є подібними з огляду на істотні відмінності в фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних із правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає врахування вказаного висновку щодо застосування норми процесуального права як нерелевантного для вирішення цього господарського спору, що виник з правовідносин, урегульованих нормами матеріального права (частинами 31, 32 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023)).

28. Так, ухвалюючи постанову від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 (предмет позову - визнання недійсним рішення наглядової ради акціонерного товариства про відсторонення директора товариства, скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу, зобов`язання поновити відомості), Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога про визнання недійсним рішення наглядової ради, яким особу було відсторонено від виконання повноважень директора товариства, є такою, що виникла з корпоративних відносин, оскільки цей спір не є трудовим, а стосується управління діяльністю юридичної особи, отже, його вирішення належить до юрисдикції господарського суду.

29. У свою чергу, в постанові від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 (предмет позову - визнання протиправними та скасування реєстраційних дій з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників)), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, фактично зумовлене укладенням правочинів щодо відчуження часток у статутному капіталі юридичних осіб від однієї особи - ОСОБА_1 до іншої особи - ОСОБА_2 та подальшою перереєстрацією цих прав, у зв`язку з чим спір у вказаній справі підпадає під юрисдикцію господарських судів.

30. Водночас, ухвалюючи постанову від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 (предмет позову - визнання недійсними та скасування рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, якими затверджено кошторис та перелік і розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку), Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що прийняття рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ судам господарської юрисдикції.

31. Таким чином, зазначені постанови Великої Палати Верховного Суду взагалі не містять висновків щодо застосування норм частин 31, 32 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023), які регулюють спірні правовідносини в справі № 910/5814/24, а спір у цій справі не виник із корпоративних відносин.

Викладене вище переконливо свідчить як про різні фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, так і їх неоднакове правове регулювання в справах №№ 921/36/18, 813/1056/18, 910/5179/20 та в справі № 910/5814/24.

У контексті наведеного немає підстав для висновку про подібність правовідносин у справі, що наразі розглядається, та справах, на постанови Великої Палати Верховного Суду в яких посилається скаржник-2 на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.

32. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог у частині зобов`язання Компанії як особи, що здійснювала управління багатоквартирним будинком, передати спірну технічну документацію Об`єднанню, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови в цій частині позову.

33. З наведених раніше мотивів колегія суддів частково погоджується з обґрунтованими доводами позивача (в частині задоволення позовних вимог, звернутих до відповідача-2), викладеними у відзиві на касаційні скарги.

34. Незважаючи на те, що наведена скаржником-2 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження відповідачем-2 не зазначалися та не обґрунтовувалися в поданій касаційній скарзі, колегія суддів наразі не вбачає визначених пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" з огляду на викладені в ній (скарзі) вимоги щодо повного скасування рішення та постанови (в тому числі в частині задоволення позовних вимог, звернутих до іншого відповідача - ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ") та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, що вимагає подальшого ретельного дослідження доводів касаційної скарги Товариства (скаржника-1).

Щодо касаційної скарги ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" (скаржника-1)

35. Колегія суддів вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, звернутих до відповідача-1 як замовника будівництва, та водночас погоджується з доводами скаржника-1 про неврахування судами висновку щодо застосування положень частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023) (у контексті презумпції отримання особою, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення ОСББ, передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок від замовника будівництва), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21, з огляду на таке.

36. Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023, тобто на час введення в експлуатацію багатоквартирного будинку на вул. Самійла Кішки, 10/1 у м. Києві) замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, примірник технічної документації на будинок передається управителю, якщо його обрано відповідно до закону.

37. У пунктах 59, 60 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21 (предмет позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "П`ята Вежа" - зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Управсервіс - Голосіїв" передати позивачу технічну документацію на багатоквартирний будинок за адресою: м. Київ, вул. Конєва Маршала, 5-Г) викладено такий висновок щодо застосування положень частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023) в подібних правовідносинах:

"59. За змістом цих приписів Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено безальтернативний обов`язок замовника будівництва або попереднього власника будинку передати документацію на будинок управителю, якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено.

60. Отже, презюмується, що особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення ОСББ отримала передбачену законодавством документацію на будинок, адже у випадку зворотного мала право вимагати її передачі або правомірно відмовитися від виконання відповідних зобов`язань".

38. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що схожий за змістом висновок щодо презумпції отримання технічної документації управителем викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18, в пункті 8.2.8 якої зазначено, що обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення цієї категорії спорів, оскільки відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023) така документація повинна була бути передана управителю замовником будівництва або попереднім власником будинку.

Тобто в зазначеній постанові також фактично викладено висновок про презумпцію отримання особою, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення ОСББ, передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок від замовника будівництва.

39. Колегія суддів, спростовуючи викладені у відзиві на касаційні скарги помилкові доводи позивача про нерелевантність до правовідносин, пов`язаних зі створенням 06.12.2023 ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1", висновку щодо застосування положень частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023), наголошує на поширенні дії зазначеної норми на спірні правовідносини з огляду на достовірно встановлені судами попередніх інстанцій обставини введення до експлуатації в 2017- 2018 рр. багатоквартирного житлового будинку № 10/1 (секції А, Б, В, Г, Д, Е), розташованого на вул. Маршала Конєва (наразі перейменована на вул. Самійла Кішки) у м. Києві, що підтверджується наявними у матеріалах справи сертифікатами засвідчення закінченого будівництвом об`єкта від 30.05.2017, від 27.04.2018, від 14.09.2018 та інформації з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вбачається. При цьому управителем зазначеного будинку є ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ", яке, починаючи із серпня 2019 року, укладало зі співвласниками договори про надання послуг і про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки та виставляло рахунки на оплату наданих послуг.

40. Ураховуючи правовий висновок, викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21 зі спору, що виник із подібних правовідносин, колегія суддів зазначає про пред`явлення Об`єднанням позовних вимог до ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" як неналежного відповідача, з огляду на таке.

41. Частинами 1, 3, 4 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

42. Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

43. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

44. Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала про те, що, установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача. При цьому звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189)).

Тобто встановлення особи, до якої належить подавати позов, безпосередньо впливає на результат вирішення спору у таких правовідносинах і може стати підставою для скасування судових рішень.

45. Відповідно до частини 7 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

46. У зв`язку з цим колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, дійшовши спочатку правильного висновку про відсутність виникнення у відповідачів солідарного обов`язку з передачі спірної технічної документації, в подальшому, всупереч вимогам частини 7 статті 238 ГПК України не зазначив в оскаржуваному рішенні про те, в якій частині рішення стосується кожного з відповідачів, як наслідок, безпідставно дійшов висновку про задоволення позову повністю за рахунок обох відповідачів.

47. Отже, задовольняючи позовні вимоги ОСББ "ВЕНЕЦІЯ 10/1" про зобов`язання Товариства (замовника будівництва) передати спірну технічну документацію, суди попередніх інстанцій допустили істотні порушення норм процесуального права (статей 45, 238 ГПК України).

48. Наведене в сукупності переконливо свідчить про те, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду не відповідно, а всупереч висновку щодо застосування норми частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023), викладеному в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21, внаслідок чого оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" вчинити певні дії з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині з мотивів заявлення таких вимог до неналежного відповідача, позаяк належним відповідачем є ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" (відповідач-2) як управитель будинку.

49. Разом з тим колегія суддів відхиляє доводи скаржника-1 в частині неврахування судами попередніх інстанцій як висновку щодо підстав виникнення зобов`язання із множинністю осіб, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц і в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 495/6332/14-ц, так і висновку щодо пріоритетного регулювання спірних правовідносин положеннями Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в співвідношенні з нормами частин 5, 6 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", викладеного в пункті 75 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20, з огляду на таке.

50. Так, у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (предмет позову - стягнення з фізичної особи безпідставно отриманих грошових коштів, сплачених у рахунок відшкодування моральної шкоди) міститься лише висновок щодо застосування статей 23, 1212, 1215 ЦК України, яким сформульовано з урахуванням того, що належним виконанням зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є сплата боржником 97 450 грн, рішення суду, на підставі якого визначено розмір і спосіб компенсації моральної шкоди на користь ОСОБА_3 , не скасовано й не змінено, тому об`єднана палата вважала, що між сторонами у справі не виникло кондиційне зобов`язання (адже підстава не відпала і кошти сплачувалися з наявністю правової підстави).

Однак, зазначений правовий висновок жодним чином не стосується справи № 910/5814/24, оскільки спірні правовідносини в цій справі не регулюються нормами статей 23, 1212, 1215 ЦК України.

51. Водночас, ухвалюючи постанову від 23.09.2020 у справі № 495/6332/14-ц (предмет позову фізичної особи - стягнення солідарно з двох юридичних осіб заборгованості за договорами про надання правової допомоги), якою в задоволенні позову до одного з відповідачів було відмовлено, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, проаналізувавши положення статей 540, 541 ЦК України, дійшов висновку про відсутність підстав виникнення солідарного зобов`язання, передбачених договорами про надання правової допомоги або законом.

Разом з тим зміст оскаржуваних рішень та постанови свідчить якраз про фактичне врахування судами попередніх інстанцій зазначеного правового висновку, оскільки суди зазначили про те, що ані законом, ані договором не визначено наявності саме солідарного (в розумінні статті 541 ЦК України) обов`язку відповідачів перед позивачем, тому в ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" і ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ" не виникло солідарного зобов`язання передати документацію на багатоквартирний будинок (див. пункт 4 цієї постанови).

52. Що стосується висновку щодо пріоритетного регулювання спірних правовідносин положеннями Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в співвідношенні з нормами частин 5, 6 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", викладеного в пункті 75 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20 (предмет позову - визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ про затвердження розміру щомісячних внесків на утримання будинку), то колегія суддів зазначає таке.

По-перше, спір у справі № 914/3112/20 виник із корпоративних відносин.

По-друге, в пункті 75 постанови від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував виключно про те, що відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Отже, частина 6 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не підлягає застосуванню до спірних відносин.

53. Натомість колегія суддів зауважує, що норми частин 31, 32 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023) і частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній з 10.11.2023), які запроваджено одним і тим самим Законом України від 17.07.2023 № 3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" є ідентичними за змістом та не суперечать одна одній, в зв`язку з чим скаржник-1 належним чином не довів і не обґрунтував того, як викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20 висновок щодо пріоритетного застосування положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в співвідношенні з нормою частина 6 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" може вплинути на вирішення спору в справі № 910/5814/24, а тим більше спростувати висновки судів, які ґрунтуються на застосуванні зовсім інших норм матеріального права.

54. Наведене вище переконливо свідчить як про різні фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, так і про їх неоднакове правове регулювання в справах №№ 180/1735/16-ц, 914/3112/20 і в цій справі, в зв`язку з чим немає підстав для висновку про подібність правовідносин у зазначених справах.

Таким чином, за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями правовідносини в справах №№ 180/1735/16-ц, 914/3112/20 і в справі № 910/5814/24, що наразі розглядається, не є подібними з огляду на істотні відмінності в нормативно-правовому регулюванні прав та обов`язків сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин, і, як наслідок, виключає застосування вказаних скаржником правових висновків як нерелевантних для вирішення цього спору.

55. У разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

56. Таким чином, зазначена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала часткове підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу не відповідно, а всупереч висновку щодо застосування норми частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній до 09.11.2023), викладеному в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/17109/21, внаслідок чого оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" вчинити певні дії з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, звернутих до відповідача-1.

57. З наведених раніше мотивів колегія суддів частково відхиляє необґрунтовані доводи позивача, викладені у відзиві на касаційні скарги, а саме в частині задоволення позовних вимог, звернутих до відповідача-1.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

58. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

59. Згідно з частиною 1 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

60. За наведених обставин висновок судів про задоволення позовних вимог, заявлених до відповідача-1, не відповідає положенням статей 45, 86, 236, 238, 269 ГПК України.

61. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, звернутих до ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ", який, на відміну від ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ", не є належним відповідачем, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову в цій частині позову ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

62. Отже, зазначена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, що є підставою для скасування оскаржуваних рішення і постанови в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 вчинити певні дії та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

63. Разом з тим у решті задоволених позовних вимог, заявлених до ТОВ "УК "ВЕНЕЦІЯ", зазначена скаржником-2 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, а подана відповідачем-2 касаційна скарга не містить жодних доводів та обґрунтування на спростування висновку судів про задоволення таких вимог, у зв`язку з чим оскаржувані рішення та постанову в цій частині позову необхідно залишити без змін.

Розподіл судових витрат

64. Оскільки касаційна скарга ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні двох позовних вимог немайнового характеру, звернутих до відповідача-1, то керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, Верховний Суд вбачає підстави для здійснення пропорційного розподілу судових витрат відповідача-1 у виді сплаченого ним судового збору в загальній сумі 16 956,80 грн (7267,20+9689,60), понесених у зв`язку з розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладання цих витрат на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "ЛІКО-ХОЛДІНГ" задовольнити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "ВЕНЕЦІЯ" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 910/5814/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1", заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "ЛІКО-ХОЛДІНГ".

Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

У частині задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1", заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "ВЕНЕЦІЯ", рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у цій справі залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "ЛІКО-ХОЛДІНГ" 16 956 (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість тисяч) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору, понесених у зв`язку з розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Наказ доручити видати Господарському суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай