Ухвала від 01.05.2025 по справі 204/3053/25

Справа № 204/3053/25

Провадження № 4-с/204/11/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового зсідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Башкірової Руслани Русланівни, стягувач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 71», -

У С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Башкірової Р.Р., в якій прохала визнати її дії щодо виконання виконавчого листа від 19 лютого 2025 року № 204/4187/21 за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2021 року про стягнення з неї на користь ОСББ «Робоча 71» 9204 гривні 15 копійок, неправомірними.

В обґрунтування скарги зазначає, що 19 березня 2025 року вона дізналась про відкриття виконавчого провадження із повідомлення про арешт коштів її рахунку у банку. Стверджує, що одразу через портал Дія вона знайшла відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження. Так, вона дізналася, що на виконанні у державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) Башкірової Р.Р. перебуває ВП № 77371457 про стягнення з неї на користь ОСББ «Робоча 71» 9204 гривні 15 копійок. Вказує, що виконавче провадження відкрито 18 березня 2025 року на підставі виконавчого листа від 19 лютого 2025 року № 204/4187/21 за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 24 лютого 2022 року. При цьому зазначає, що відстрочка або розстрочка виконання вищевказаного рішення не надавалась. Виконавчий лист надійшов до ВДВС на виконання 03 березня 2025 року. Тому вважає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено, оскільки пройшло більше трьох років з дати набрання чинності судового рішення та відкриття виконавчого провадження відбулось із порушенням. Тому прохає суду визнати дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Башкірової Р.Р. щодо виконання виконавчого листа від 19 лютого 2025 року № 204/4187/21 за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2021 року про стягнення з неї на користь ОСББ «Робоча 71» 9204 гривні 15 копійок, неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2025 року (а. с. 1-2).

Ухвалою суду від 28 березня 2025 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 (а. с. 7).

30 квітня 2025 року на електронну адресу суду надійшов відзив представника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Босенка М. (а. с. 42-48), в якому він вимоги скарги не визнає, проти її задоволення заперечує.

В обґрунтування відзиву зазначає, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що на виконанні Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 77371457 з примусового виконання виконавчого листа № 204/4187/21 виданого 19 лютого 2025 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Робоча 71» заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5990 гривень, 3 % річних у сумі 285 гривень 17 копійок, інфляційних витрат 658/ гривень 98 копійок, судові витрати 2270 гривень, а всього 9204 гривні 15 копійок. Постановою державного виконавця від 31 березня 2025 року виконавче провадження було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним виконанням рішення. Зазначає, що 27 березня 2025 року державним виконавцем було направлено до АТ «КБ «Приватбанк» платіжну інструкцію № 8712, на підставі якої 28 березня 2025 року з рахунку боржника № НОМЕР_1 було списано грошові кошти у розмірі 10493 гривні 57 копійок для задоволення вимог виконавчого провадження у повному обсязі, у зв`язку з тим виконавче провадження 31 березня 2025 року було закрито. Тому, вважає, що скаржницею було пропущено десятиденний строк для подання даної скарги, оскільки кошти з її рахунку були списані 28 березня 2025 року про що вона не могла не знати. Разом з цим, зазначає про те, що боржницею не надано суду належних та допустимих доказів, що державний виконавець своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив права боржниці, а тому вважає, що скарга ОСОБА_1 є незаконною і необґрунтованою, а отже задоволенню не підлягає.

Скаржниця у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд скарги за її відсутності, у якій скаргу підтримала у повному обсязі (а. с. 53).

Представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, у відзиві на скаргу прохав суд здійснювати її розгляд за його відсутності (а. с. 48).

Представник ОСББ «Робоча 71» у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду скарги повідомлений належним чином (а. с. 36), причини неявки суду не відомі.

Вивчивши скаргу, перевіривши фактичні обставини справи наданими до неї доказами, суд доходить висновку про задоволення скарги, з огляду на наступне.

Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2021 року у справі № 204/4178/21 задоволено позовні вимого ОСББ «Робоча 71» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Робоча 71» заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5990 гривень, 3 % річних у сумі 285 гривень 17 копійок, інфляційних витрат 658 гривень 98 копійок, судові витрати 2270 гривень, а всього 9204 гривні 15 копійок. Рішення суду набрало законної сили 24 лютого 2022 року.

19 лютого 2025 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за вищевказаним рішенням суду видано виконавчий лист № 204/4187/21, зі строком пред`явлення його до виконання до 24 лютого 2025 року.

З Інформації про виконавче провадження від 29 квітня 2025 року убачається, що вищевказаний виконавчий лист надійшов на виконання до ВДВС 03 березня 2025 року, а виконавче провадження № 77371457 відкрито 18 березня 2025 року та закінчено 31 березня 2025 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження (а. с. 49-51).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18 вказав на те, що у порядку судового контролю за виконанням судових рішень судовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Так, звертаючись із даною скаргою до суду на неправомірність дій державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Башкірової Р.Р., скаржниця ОСОБА_1 посилалася на те, що виконавче провадження відкрито за виконавчим листом, строк пред`явлення якого до виконання сплив.

Суд погоджується з указаними доводами скаржниці, з огляду на наступне.

Так,відповідно довимог ст.11Закону України«Про виконавчепровадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки увиконавчому провадженнівстановлюються законом,а якщовони невизначені законом встановлюютьсявиконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно звимогами ч.1ст.12Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьомуприписами ч.2цієї статтівстановлено,що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно довимог ч.4ст.12цього Закону,строки пред`явленнявиконавчого документадо виконанняперериваються уразі: пред`явленнявиконавчого документадо виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

При цьому ч. 6. цієї статті встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приписами п.2ч.4ст.4Закону України«Про виконавчепровадження» визначено,що виконавчийдокумент повертаєтьсястягувачу органомдержавної виконавчоїслужби,приватним виконавцембез прийняттядо виконанняпротягом трьохробочих днівз дняйого пред`явлення,якщо: рішення,на підставіякого видановиконавчий документ,не набралозаконної сили(крімвипадків,коли рішенняу встановленомузаконом порядкудопущено донегайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішення суду, за яким видано виконавчий лист № 204/4187/21, набрало законної сили 24 лютого 2022 року, таким чином облік строків визначених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», розпочинається з 25 лютого 2022 року (з наступного дня після набрання рішенням законної сили), а оскільки відстрочки або розстрочки виконання рішення судом встановлено не було, виконавчий лист раніше не пред`являвся на виконання, то строки його пред`явлення до виконання закінчується 25 лютого 2025 року.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а державним виконавцем не спростовано того, що виконавчий лист № 204/4187/21 від 19 лютого 2025 року надійшов на виконання до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) 03 березня 2025 року, тобто після спливу строку його пред`явлення до виконання та без ухвали суду про його поновлення.

В той же час, державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Башкіровою Р.Р., у порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», 18 березня 2025 року було відкрито виконавче провадження, що свідчить про протиправність дій державного виконавця, оскільки виконавчий документ було пред`явлено до виконання з порушенням встановленого законом строку, а відтак державний виконавець не мав законних підстав для відкриття виконавчого провадження 18 березня 2025 року.

З огляду на викладене, суд доходить переконливого висновку про те, що виконавчий лист № 204/4187/21 від 19 лютого 2025 року, який виданий Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Робоча 71» заборгованості з послуг обслуговування будинку та прибудинкової території, не міг бути прийнятий державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Башкіровою Р.Р. до примусового виконання й відповідно, за ним не могло бути відкрито виконавче провадження ВП № 77371457, бо поданий стягувачем з пропущеними строками його пред`явлення до виконання, а тому повинен бути повернутий державним виконавцем стягувачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а оскільки останній прийнятий до виконання та за ним 18 березня 2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, суд доходить висновку про те, що вказані дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Башкірової Р.Р. є неправомірними та підлягають скасуванню, а скарга ОСОБА_1 задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 258-261, 353, 447-451 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіональногоуправлінняМіністерстваюстиції (м.Одеса) Башкірової Руслани Русланівни (49000, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 108; ЄДРПОУ 44896456), стягувач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 71» (49000, вул.. Юрія Кондратюка, буд. 108; ЄДРПОУ 44896456) задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби по Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Башкірової Руслани Русланівни щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 77371457 з примусового виконання виконавчого листа № 204/4187/21 від 19 лютого 2025 року за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 71» заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території усього в сумі 9204 гривні 15 копійок.

Визнати неправомірною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77371457 від 18 березня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна