Постанова

від 06.05.2025 по справі 331/4571/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 06.05.2025 Справа № 331/4571/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/4571/24

Провадження №22-ц/807/787/25

Головуючий в 1-й інстанції Світлицька В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Кухаря С.В.

суддів: Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.,

секретар Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Яремчук Людмили Валентинівни на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. В обґрунтування уточненого позову зазначила, що ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 . Від шлюбу народилась дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент народження дитини позивач була у цивільних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , однак у зв`язку з тим, що шлюб зареєстрований з ОСОБА_4 дитину записали на чоловіка з яким вона була в офіційних шлюбних відносинах. Таким чином, рідним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який записаний батьком дитини помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключити з актового запису № 1086 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 22.12.2017 р. Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; внести зміни до актового запису № 1086 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 22.12.2017 р. Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області, а саме: вказавши відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, замість ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; по батькові дитини змінити з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »; прізвище, ім`я, дату та місце народження дитини залишити без змін.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задоволено.

Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України (місце народження: м. Нікополь, Дніпропетровська область, Україна) батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Виключено з актового запису № 1086 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного 22 грудня 2017 року Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України.

Внесено зміни до актового запису № 1086 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного 22 грудня 2017 року Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, вказавши відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України та по батькові дитини з « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 ». Інші відомості про народження дитини залишити без змін.

Не погоджуючисьіз зазначенимрішенням судупершої інстанції,ОСОБА_1 в особі представника адвоката Яремчук Людмили Валентинівни подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що експертний висновок наданий на підтвердження вимог позову є неналежним і недостовірним доказом, що за відсутності інших доказів вказує на відсутність підстав для задоволення позову. Права та інтереси скаржника у справі порушені ухваленням вказаного рішення, оскільки впливають на кількість осіб, що мають право на отримання грошового забезпечення за зниклого без вісті (загиблого) сина апелянта.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 в особі представника адвоката Левченко М.М. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

За вимогами ч. 1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.02.2017 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.02.2017 року.

ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.12.2017 року, батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046384116 від 07.08.2024 року, відомості про батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було внесено до актового запису про народження № 1086 від 22.12.2017 р., складеного Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відповідно до ст. 133 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 20.01.2020 року.

Згідно із отриманого результату аналізу ДНК від 10.02.2022 року вірогідність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 99,9999995%.

Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з того, що урахуванням інтересів дитини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, враховуючи встановлені судом обставини, наявні підстави для встановлення батьківства, а також підлягають задоволенню вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом 25 липня 2024 року.

Відповідач у справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , про що 07 квітня 2025 року складено відповідний актовий запис №538 Новомиколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (свідоцтво серія НОМЕР_4 ).

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Системний аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. На момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року в справі № 185/998/16).

Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства (пункти 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 473/1433/18).

З огляду на вищенаведене, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку із чим на підставі пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України підлягає скасуванню, а провадження в цій справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Яремчук Людмили Валентинівни задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року у цій справі скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 08 травня 2025 року.

Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар

Судді: І. В. Кочеткова

І. В. Подліянова