Постанова

від 07.10.2010 по справі 2а-8396/10/14/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2010 р.

Справа №2а-8396/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кірєєва Д.В.,при секретарі судового засідання Белової Ю.Г.

За участю представників сторін:

від позивача – не з’явився,

від  відповідача  – не з’явився.

розглянувши адміністративну справу

,  

за позовом   Прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим   в інтересах держави в особі   Управління Пенсійного фонду України  в Залізничному районі м. Сімферополя АРК    

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримеколайф"              

про стягнення 2791,36 грн.

Суть спору: Прокурор Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Залізничному району м. Сімферополя АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримеколайф» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 2791,36  грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, позов підтримує у повному обсязі.

 Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та місце розгляду справи сповіщений належним чином, через засоби масової інформації, про причини неявки суд не повідомив, заперечень суду не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи є докази повідомлення відповідача про час та місце судового засідання належним чином суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримеколайф» зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, ЄДРПОУ 34212393, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України від 09.07.03 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”(далі –Закон №1058).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003, із змінами і доповненнями (далі – Закон), всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування  регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абз. 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

          Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управління ПФУ в Залізничному району м. Сімферополя АР Крим, тобто є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

            Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

          Судом встановлено, що зобов’язання відповідача по сплаті страхових внесків відповідно до розрахунку за липень 2008р. складає  2791,36 грн.   

          Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів  із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону – один календарний місяць.

           Судом встановлено, що відповідач страхові внески у зазначений строк у повному обсязі не сплатив. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 2791,36 грн.

           Пенсійним фондом, відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, була направлена страхувальнику вимога на сплату боргу №Ю-1240-с  від 05.09.2008р. на суму 2791,36 грн., яка отримана відповідачем 08.09.08р., про що свідчить підпис про вручення поштового відправлення.

Згідно з п.п. 2,3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків, вчасно не нараховані й/або не сплачені страхувальниками в строки, зазначені ст.20 даного Закону, вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків.

Вимога Управління ПФУ  відповідачем не оскаржена,  у встановленому  законом порядку не скасована.

Отже, позовні вимоги Управління ПФУ підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94,158-163 КАС України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримеколайф» (, м. Сімферополь, пр. Елеваторний, 16-а, ЄДРПОУ 34212393) на користь Управління ПФУ в Залізничному району м. Сімферополя АР Крим (р/р 25606010045501 в КРУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 20727038) заборгованість у сумі 2791,36 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Кірєєв Д.В.