Рішення

від 18.03.2025 по справі 361/10063/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/10063/24

Провадження № 2/361/5427/24

18.03.2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судових засідань Охріменко Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи: Броварська районна військова адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним з позовом.

Позов мотивували тим, що є спадкоємицями їх бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя, ОСОБА_3 , як член колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Світильнянської сільської ради, отримала сертифікат на земельну частку (пай) серіїКВ№ 0226351 від 12 лютого 1997 року, який наразі втрачений.

Отримати дублікат сертифіката неможливо, оскільки його виготовлення передбачено водному екземплярі.

Підтвердження права власності на земельну частку (пай) є для них важливим, оскільки це надасть змогу в подальшому реалізувати їх законні права та інтереси, як спадкоємців та отримати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки увласність для ведення сільськогогосподарства.

На підставі викладеного, просили суд визнати за ними, в порядку спадкування за законом, врівних частках за кожною, право на земельну частку (пай), розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка відповідно до сертифікату серії КВ № 0226351, належала, як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», виданого на підставі розпорядження Броварської райдержадміністрації від 10листопада 1996 року № 526, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання 12 листопада 2024 року, витребувано у Другій броварській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи № 789/2003 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 30 січня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду 11 березня 2025 року о 15 год. 00 хв.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивачів подала клопотання у якому просила суд провести розгляд справи за відсутністю позивачів та її, як їх представника, за наявними у справі доказами, врахувати, що позовні вимоги вони підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач надав до суду клопотання розгляд справи за відсутності його представника, на підставі наявних письмових матеріалів справи.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 49 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК України) участь усудовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, тому суд з урахуванням того, що усправі достатньо доказів і документів про правовідносини сторін на підставі яких можливо ухвалити рішення без особистої їх участі, дійшов висновку про можливість судового розгляду у відсутність сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу нездійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їхдослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є онуками ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24 липня 2010 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований шлюб Виконкомом Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 2, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 » (а. с. 14).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 789/2003 до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як онукипомерлої, отримали свідоцтва про право на спадщину за законом у рівних частинах на житловий будинок ус.Гребельки Броварського району Київської області.

За життя ОСОБА_3 , як член колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Світильнянської сільської ради, отримала сертифікат на земельну частку (пай) серіїКВ№ 0226351 від 12лютого 1997 року.

Із Книги № 1 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП«Зоря» Світильнянської сільської ради, встановлено, що відповідно до запису № 624 ОСОБА_3 виданий сертифікат на земельну частку (пай) серіїКВ№ 0226351 від12лютого 1997 року розміром 3,76 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області № 526 від 10листопада 1996 року (а. с. 86, 87).

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на звернення ОСОБА_1 повідомило, про відсутність у Відділі № 3 сертифікату на земельну частку (пай) серіїКВ№ 0226351 від12лютого 1997 року на ім`я ОСОБА_3 (а. с. 17); державні акти на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_3 згідно із зазначеним сертифікатом в адмінмежах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області не виготовлялись та не видавались, згідно з інформаційних відомостей Книг реєстрації правовстановлюючих документів на землю фізичних осіб (Поземельних книг) поБроварському району станом на 01 січня 2013 року відсутні реєстраційні записи щодореєстрації прав на земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва на ім`я ОСОБА_3 , згідно із зазначеним сертифікатом в адмінмежах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, землевпорядна документація по виготовленню правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва на ім`я ОСОБА_3 , згідно із зазначеним сертифікатом в адмінмежах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області не виготовлялась (а. с. 44).

Щодо оформлення спадщини на право земельну частку (пай) державний нотаріус Другої броварської державної нотаріальної контори надала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз`яснення, відповідно до якого, у спадковій справі міститься лише довідка видана відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру ум. Києві та Київській області від 18 грудня 2023 року № Т-2488/19-23, у якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_3 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серіїКВ№0226351 від 12 лютого 1997 року (виписка з Книги № 1 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Зоря» Світильнянської сільської ради, запис №624). Оскільки не надано оригіналів документів, які посвідчують право власності померлої на земельну частку (пай), асаме оригіналу сертифікату серіїКВ№ 0226351 від 12лютого 1997року, необхідно звернутися до суду з позовом про визнання права власності на право на земельну частку (пай) в порядку спадкування (а. с. 105).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Здійснення права на спадкування врегульовано Главою 87 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи абооголошення її померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

З огляду на ч. 2 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця інароджені живими після відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1266 ЦК України встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують тучастку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право наспадщину на нерухоме майно.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, іззбереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Згідно з пунктом «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд івирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав унотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 610/1117/20 дійшов наступних висновків.

У частині другій статті 23 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно з пунктом 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу № 720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.

У разі смерті члена КСП, включеного до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд встановивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємицями ОСОБА_3 , яказажиття, як член колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Світильнянської сільської ради, отримала сертифікат на земельну частку (пай) серіїКВ№0226351 від 12 лютого 1997 року, однак через втрату оригіналу зазначеного сертифікату, позбавлені можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай), дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 82, 141, 259, 263 265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доВеликодимерської селищноїради Броварськогорайону Київськоїобласті,треті особи:Броварська районнавійськова адміністраціяКиївської області,Головне управлінняДержгеокадастру ум.Києві таКиївській області,про визнанняправа власностів порядкуспадкування зазаконом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, в рівних частках за кожною, право на земельну частку (пай), розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка відповідно до сертифікату серії КВ № 0226351, належала, як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», виданого на підставі розпорядження Броварської райдержадміністрації від 10 листопада 1996 року № 526, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів здня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Гізатуліна