Ухвала

від 06.05.2025 по справі 363/2668/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" травня 2025 р. Справа № 363/2668/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Крюкової В.Є.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку загального позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» про витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2025 керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації, звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною вище позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви від 04.07.2024, просив витребувати на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:012:0001 площею 0,2 га., а також стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.06.2024, з урахуванням ухвали суду від 21.02.2025 про виправлення описки, позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання земельною ділянкою, прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі у загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого засідання 21.07.2024 о 12:00.

15.07.2024 прокурором Вишгородської окружної прокуратури О.Дацько подано до суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 21.07.2024, у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні в Іванківському районному суді Київської області.

У зв`язку із неявкою прокурора, підготовче засідання було відкладено на 18.09.2024 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

У підготовчому засіданні 18.09.2024, за клопотанням прокурора для надання йому можливості ознайомитися із клопотаннями, поданими відповідачем, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.11.2024 до 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

12.11.2024 прокурором Вишгородської окружної прокуратури О.Дацько подано до суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 12.11.2024, у зв`язку із його зайнятістю у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні, зазначивши його номер.

У зв`язку із неявкою прокурора, підготовче засідання було відкладено на 21.01.2025 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

21.01.2025 прокурором Вишгородської окружної прокуратури О.Дацько подано до суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 21.01.2025, у зв`язку із його зайнятістю в інших судових засіданнях в Іванківському районному суді Київської області.

У зв`язку із неявкою прокурора, підготовче засідання було відкладено на 13.03.2025 об 11:30, про що повідомлено учасників провадження.

13.03.2025 прокурором Вишгородської окружної прокуратури С.Кривошея подано до суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 13.03.2025, у зв`язку із його зайнятістю у іншому судовому засіданні, призначеному у Вишгородському районному суді Київської області на 13.03.2025 об 11:30.

У зв`язку із неявкою прокурора, підготовче засідання було відкладено на 06.05.2025 об 11:30, про що повідомлено учасників провадження.

У підготовче судове засіданні, призначене на 06.05.2025 прокурор вкотре не з`явився, поважності причин неявки суду не повідомив, із клопотаннями про відкладення, не звертався.

Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду, вказуючи, що прокурор у судові засідання не з`являється, а раніше подані ним клопотання аналогічні за змістом про його зайнятість, без будь-яких підтверджуючих доказів поважності його неявки.

Заслухавши клопотання відповідача, дослідивши у цій частині матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з таких підстав.

Так, як убачається із матеріалі справи, прокурор не з`явився у судові засідання, призначені на стадії підготовчого провадження на 12.11.2024, 21.01.2025, 13.03.2025, при цьому подавав до суду аналогічні за змістом клопотання про їх відкладення, з причин його зайнятості у інших судових засідання, не долучаючи про те відповідні докази.

У підготовче судове засідання, призначене на 06.05.2025, прокурор, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце його проведення, до суду не з`явився, поважності причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (Постанова Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти та реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами (Постанова Верховного Суду від 18.10.2021 у справі № 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Так, згідно частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Норми ЦПК України про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2025 у справі №753/16762/15.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що позивач керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи через електронний кабінет, у підготовчі судові засідання, призначені на 12.11.2024, 21.01.2025, 13.03.2025 та 06.05.2025, прокурора не направив, а також те, що позивач у справі, маючи зареєстрований електронний кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, із заявами про можливість проведення підготовчого провадження без участі сторони позивача та/або відкладення з поважних причин судового засідання, призначеного на 06.05.2025, до суду не звертався, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Керуючись частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частинами першою, другою статті 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» про витребування земельної ділянки із незаконного володіння залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 08.05.2025.

Суддя О.П. Лукач