Вирок від 08.05.2025 по справі 756/4123/25

08.05.2025 Справа № 756/4123/25

Справа № 756/4123/25

№ 1-кп/756/1238/25

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16 лютого 2025 року за № 12025100050000378, стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Києві, громадянин України, здобув середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

-за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2025 за № 12025100050000378, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. 12 січня 2025 року о 15 годині 35 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «Rozetka», який розташований у ТЦ «Lake Plaza» за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 12, де з метою власного збагачення викрав з полиці товар, який належить ТОВ «ОТК ЄВРОПЛЮС» код ЄДРПОУ 302170021, а саме: Samsung Battery Pack 20000 mAh 45W Super Fast Charging 2.0 Beige (EB-P4520XUEGEU) у кількості 2 одиниці. Вартість за одну одиницю складає 2 082 (дві тисячі вісімдесят дві) гривні 50 (п`ятдесят) копійок (без урахування ПДВ). Загальна вартість зазначеного товару становить 4 165 (чотири тисячі шістдесят п`ять) гривень 00 копійок (без урахування ПДВ).

В подальшому обвинувачений сховав викрадений товар під куртку та пройшов лінію кас не розрахувавшись за нього. Також, залишив зазначений магазин, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Отже, в наслідок вказаних дій власнику майна - ТОВ «ОТК ЄВРОПЛЮС» (ЄДРПОУ 30217001) завдано майнову шкоду на загальну суму 4 165 (чотири тисячі шістдесят п`ять) гривень 00 копійок (без урахування ПДВ).

1.2. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Прокурор ОСОБА_3 вважала, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України вчинено останнім, кваліфікацію органом досудового розслідування здійснено правильно, яку доведено в судовому засіданні наданими суду доказами, а тому просила суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років із застосуванням ст. 75 КК України, встановити випробувальний термін строком на 1 (один) рік.

2.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, не оспорював викладені в обвинувальному акті дату, місце, час та події, щиро розкаявся. Зазначив, що 12 січня 2025 року перебував у приміщенні магазину «Rozetka», який розташований у ТЦ «Lake Plaza» де вкрав з полиці дві мобільні батареї. В подальшому, покинув місце вчинення, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

3. Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, не оспорював обставин викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, також дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені частиною третьою статті 349 КПК, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд розцінює показання ОСОБА_4 як належні, допустимі та достатні докази його вини, оскільки вони є добровільними та такими, що повністю підтверджують всі обставини кримінального правопорушення, а саме: крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану.

4. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання

4.1. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

4.2. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому каявся, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо сам обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії обвинуваченого, як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального правопорушення та осуд своєї поведінки), а отже є підставою для врахування таких дій як обставину, що пом`якшує покарання.

4.3. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

5.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

5.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, його вид та наслідки. Представник потерпілого подав заяву у якій зазначив, що цивільний позов не заявлено, а при призначені покарання обвинуваченому, покладається на розсуд суду. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх, малолітніх дітей та інших осіб не має, здобув середню освіту, офіційно не працевлаштований, повністю визнав винуватість, щиро розкаюється, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Суд також бере до уваги і наведені в розділі 4 обставини, що пом`якшують покарання.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статей 69, 69-1 КК України, не встановлено. Отже, з огляду на викладене вище, суд призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років.

5.3. Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого. При цьому з огляду на положення ст. 75 КК законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Суд вважає, що щире каяття, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, усвідомлення обвинуваченим наслідків своїх дій, відсутність судимостей, можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 , оскільки не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, беззаперечно визнав вину, тяжких наслідків від його дій не настало, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. ст. 75,76 КК України.

Відтак, суд дійшов висновку звільнити ОСОБА_4 від відбування з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік, за умови, що він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Отже, суд вважає, що відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 необхідно покласти такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або перебування; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

6.1. У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 застосовано запробіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 , а також необхідності призначення покарання, зазначений запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

6.2. Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлено.

6.3. Потерпілим у кримінальному провадженні визнано ТОВ «ОТК ЄВРОПЛЮС».

6.4. Процесуальні витрати на проведення експертизи відсутні.

6.4. Речові докази у кримінальному провадження відсутні.

6.5. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128-129, 368-370, 374, 376, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік, за умови, що він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або перебування;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді нічного домашнього арешту, до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з випробувальним строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Матеріали кримінального провадження № 12025100050000378 залишити при матеріалах справи № 756/4123/25, провадження № 1-кп/756/1238/25.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті 08 травня 2025 року.

Суддя ОСОБА_1