Рішення

від 28.02.2025 по справі 757/55233/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55233/24-ц

Пр. № 2-4377/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Остапчук Т.В., при секретарі судових засідань Корнелюка Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про виключення даних про заборгованість,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) звернувся до суду із вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (надалі по тексту - Відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача видалити дані про кредитну історію позивача зі своїх ресєтрів протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в позивача була заборгованстіь, відомотсі про яку знаходилися в реєстрі Українського бюро кредитниї історій. Виконавчі провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які були відкритті Соломянським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві про стягнення з позивача заборгованості на користь АТ КБ «Приватбанк», нині завершені. Відповідно до довідки, виданої АТ КБ «Приватбанк» від 27.03.2023, ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк». Відповідно до довідки від 13.09.2024 №1299, виданої ТОВ «Українське бюро кредитних історій» щодо ОСОБА_1 відсутні виконавчі провадження.Оскільки в позивача відсутня заборгованость за кредитними договорами, а також виконавчі провадження, яякі були відкриті на підставі наявної заборговансоті, інформація щодо кредитної історії має бути видалена з реєстрі ТОВ «Українське бюро кредитних історій», а тому просить зобов`язати відповідача видалити дані про кредитну історію позивача зі своїх ресєтрів протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.11.2024 року відкрито провадження за правилами позовного спрощеного провадженням з виклком сторін. Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками, судом направлялися за місцем перебування вказаним в позовній заяві. Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як зазначив позивач, що в позивача була заборгованстіь, відомотсі про яку знаходилися в реєстрі Українського бюро кредитниї історій. Виконавчі провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які були відкритті Соломянським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві про стягнення з позивача заборгованості на користь АТ КБ «Приватбанк», нині завершені. Відповідно до довідки, виданої АТ КБ «Приватбанк» від 27.03.2023, ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк». Відповідно до довідки від 13.09.2024 №1299, виданої ТОВ «Українське бюро кредитних історій» щодо ОСОБА_1 відсутні виконавчі провадження.Оскільки в позивача відсутня заборгованость за кредитними договорами, а також виконавчі провадження, яякі були відкриті на підставі наявної заборговансоті, інформація щодо кредитної історії має бути видалена з реєстрі ТОВ «Українське бюро кредитних історій», а тому просить зобов`язати відповідача видалити дані про кредитну історію позивача зі своїх ресєтрів протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. За таких обставин, позивач зазначив в позовній заяві, що боргові зобов`язання перед кредитором виконав, а отже, інформація що міститься в кредитній справі не відповідає дійсності. Правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб`єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій визначені Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Відповідно до ст. 3 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» ведення кредитної історії - діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію. Користувач Бюро - юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію. Згідно з пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», відомості про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії це: а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину); б) сума зобов`язання за укладеним кредитним правочином; в) вид валюти зобов`язання; г) строк і порядок виконання кредитного правочину; ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов`язання за кредитним правочином; д) дата виникнення прострочення зобов`язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення; е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо); є) відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання. Згідно з частинами першої, другої ст. 9 Закону інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем. Користувач у разі укладення кредитного правочину та отримання письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації щодо нього надає до Бюро інформацію про себе, що ідентифікує його як Користувача; про суб`єкта кредитної історії, яка визначена п. п. 1, 2 частини першої ст. 7 цього Закону. Позивачем не заперечується факт надання такої згоди. Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», бюро вилучає з кредитної історії: 1) інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7, у разі відсутності кредитного правочину, договору або визнання їх недійсними; 2) всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього; 3) інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії. Згідно ч. 2 ст. 10 Закону Бюро має право за участю Користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим Користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та Договором. За правилами статті 13 Закону суб`єкт кредитної історії має право звернутися до Бюро з письмовою заявою у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, за винятком інформації про кредитний бал. Заява має включати коментар обсягом не більше ніж 100 слів щодо інформації, що заперечується. Бюро при отриманні заяви від суб`єкта кредитної історії зобов`язане на час перевірки інформації позначити кредитну історію такого суб`єкта кредитної історії відповідною позначкою та протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви звернутися до Користувача, який надав інформацію, що заперечується, про її підтвердження або зміну. Бюро вносить зміни до інформації, що міститься у кредитній історії суб`єкта кредитної історії, та знімає з кредитної історії позначку у разі зміни Користувачем інформації, що заперечувалася суб`єктом кредитної історії. Бюро вилучає з кредитної історії суб`єкта кредитної історії інформацію, що заперечується суб`єктом кредитної історії, а також знімає відповідну позначку, якщо Користувач, який надав цю інформацію, у п`ятнадцятиденний термін з моменту звернення до нього Бюро не надав відповіді. Суб`єкт кредитної історії має право оскаржити в судовому порядку дії Бюро або Користувача, які порушують його права. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. У відповідності до частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності до норм частини першої, третьої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки позивач тільки посилався на такі докази як довідка від 13.09.2024 №1299, виданої ТОВ «Українське бюро кредитних історій`щодо ОСОБА_1 , щодо відсутнісх виконавчих проваджень, на те, що звертався із запитами до відповідача щодо вилучення інформації з його кредитної історії, але ніяких доказів цьому не надав як того вимагає ст.ст. 78-81 ЦПК України, а відтак суд позбавлений можливості оцінити чи інформація про існування заборгованості на сайті відповідача. Тому суд приходить до висновку, що позивачем на підтвердження викладених ним доводів не надано належні та допустимі докази, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити. На підставі ст.ст. 1-16, 22 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-289, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ: В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про виключення даних про заборгованість, - відмовити. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», код ЄДРПОУ: 33546706, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д.

Суддя Т.В.Остапчук