Справа №760/19097/23
2-з/760/13/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про забезпечення доказів
23 січня 2025 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши заяву адвоката Бондарчука Зореслава Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ», про забезпечення доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний квартал» про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний квартал» про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до розпорядження керівника аппарату від 05.02.2024 №60 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №760/19097/23 у зв`язку з неможливість продовжувати розгляд справи суддею Митрофановою А.О. у зв`язку із відрахуванням її зі штату суду, пов`язаного із закінченням строку відрядження відповідно до наказу голови суду від 01.02.2024 №7-К.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 цивільну справу №760/19097/23 розподілено судді Козленко Г.О.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16.01.2024 суд ухвалив перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний квартал» про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадженнпозя з повідомленням сторін.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21.02.2024 у задоволенні клопотань адвоката Бондарчука З.В., який діє в інтересах ТОВ «Сучасний квартал» про витребування доказів - відмовлено.
Від представника відповідача надійшла заява про забезпечення доказів, в якій просив суд:
витребувати у ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , орган, що видав 5928, дата видачі 01.12.2020, запис №19700922-05669, дійсний до 01.12.2030) слідуючі документи та інформацію:
- чи орендує ОСОБА_1 у ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Якщо так, то з якої дати;
- яку вартість орендної плати за місяць вказаної квартири ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 ;
- надати платіжні-доручення (квитанції про оплату житлово-комунальних послуг за період оренди вказаної квартири ОСОБА_1 ;
- надати підтверджуючі документи, які свідчать про отримання ОСОБА_2 щомісячних орендних платежів від ОСОБА_1 за оренду вказаної квартири.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем до позовної заяви на підтвердження понесення збитків додано договір оренди-найму житлового приміщення №1 від 27.12.2022, відповідно до якого позивач орендує у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 . Зазначає, що у відповідача є обґрунтовані сумніви щодо достовірності та дійсності даного договору.
Представником відповідача були вжиті заходи щодо самостійного отримання даних доказів шляхом направлення адвокатського запиту, однак відповіді на останній отримано не було. Оскільки дані докази мають суттєве значення для розгляду справи, представник відповідача звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення доказів заперечував.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
У відповідності до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (ч. 4 ст. 116 ЦПК України).
Згідно п. 4-6 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо застосування положень статті 114 КАС України викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, а щодо застосування положень статті 116 ЦПК України в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
За змістом частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а власне докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом.
Пунктами 2 та 3 частини першої ст. 43 ЦПК України учасникам справи надано право, між іншим, подавати докази, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду. При цьому пунктом 2 частини другої цієї ж статті Кодексу на учасників справи покладено обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (частина четверта ст. 43 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на захист жодним чином не допускає обмеження держави у виборі правових засобів і їх реалізації в ході розгляду його справи, оскільки у своїх доводах Суд виходить з теорії «рівності зброї», тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді (постанова у справі «Рожков проти РФ» від 31 жовтня 2013 року). Сам принцип «рівності зброї» передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.
Разом з тим, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд приходить до висновку про вмотивованість клопотання про забезпечення доказів, що мають відношення до предмета доказування у справі, а отже заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1-19, 43, 49, 77, 81, 116-118, 261, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Бондарчука Зореслава Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ», про забезпечення доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний квартал» про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди - задовольнити.
Забезпечити докази, витребувавши у ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , орган, що видав 5928, дата видачі 01.12.2020, запис №19700922-05669, дійсний до 01.12.2030) наступні документи та інформацію:
- чи орендував ОСОБА_1 у ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , якщо так, то з якої дати?;
- яку вартість орендної плати за місяць вказаної квартири ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 .?;
- надати платіжні-доручення (квитанції про оплату житлово-комунальних послуг за період оренди вказаної квартири ОСОБА_1 ;
- надати підтверджуючі документи, які свідчать про отримання ОСОБА_2 щомісячних орендних платежів від ОСОБА_1 за оренду вказаної квартири.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Г.О. Козленко
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2025 |
Оприлюднено | 13.05.2025 |
Номер документу | 127194088 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Козленко Г. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні