Вирок

від 07.05.2025 по справі 522/5734/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/5734/18

Провадження № 1-кп/522/1365/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42017160000001216 від 11.09.2017 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що відповідно до наказу №35-к від 05.01.2016 року ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

Відповідно до підпункту 2 п. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», до категорії «Б» відносять посади: керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників; керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, заступників; заступників голів місцевих державних адміністрацій; керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників; заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територіюУкраїни.

Отже, посада заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області відноситься до категорії «Б».

Приміткою до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються в тому числі, і особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», тобто ОСОБА_7 згідно займаної посади є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджену постановою КМУ від 11.02.2015 року №103, одним з основних завдань Укртрансбезпеки є: здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України.

Відповідно до пункту 2.9 посадової інструкції на заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 покладено обов?язки на складання, у випадках передбачених законом, актів перевірок та протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 2 Примітки 1статті 368 КК України, ОСОБА_7 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Однак, всупереч взятих на себе обов`язків, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, ОСОБА_7 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, умисно вчинив корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Співробітниками управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акти №0156355 від 29.07.2017 року та №0156794 від 16.08.2017 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відносно ТОВ «Ламан-Транс Експрес».

У подальшому зазначені акти, направлено до управляння Укратрансбезпеки в Одеській області для прийняття рішення щодо застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» та штрафних санкцій передбачених Постановою кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування».

На початку вересня 2017 року, точну дату та час під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_7 біля адміністративної будівлі управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розташованої за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Базарна, 61, повідомив директора ТОВ «Ламан-Транс Експрес» ОСОБА_19 , про необхідність надання останньому неправомірної вигоди за зменшення суми штрафів за перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів.

Так, 04.09.2017 року, ОСОБА_7 перебуваючи у своєму службовому кабінеті №25, розташованому на другому поверсі адмінбудівлі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61, отримав від ОСОБА_19 неправомірну вигоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, за зменшення суми адміністративно-господарських штрафів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» та штрафних санкцій передбачених Постановою кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», по акту №0156794 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.08.2017 року та акту №0156355 проведення перевірки додержання вимог законодавства автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2017 року, які були складені співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, шляхом підміни товаро-супровідних документів.

Отриманою від ОСОБА_19 неправомірною вигодою, ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, на думку сторони обвинувачення, дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 22.07.2017 року на водіїв транспортних засобів марки «Даф» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки «Ман» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , співробітниками УПП у місті Одеса ГУНП в Одеській області складено адміністративні протоколи та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення №728836 та №760493 за статтею 132-1 КУпАП (Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами).

Цього ж дня, співробітниками управління Укртрансбезпеки в Одеській області, ім?я та прізвище яких слідством не встановлено, складено акти про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів.

Послуги з експедиції вказаних транспортних засобі надавав ОСОБА_20 , відповідно до договору від 20.06.2017 року, укладеного між ТОВ «Август-Будпроект» та ОСОБА_20 , про надання послуг по перевезенню автомобільним транспортом №20/173/17.

У подальшому зазначені акти, направлено до управляння Укратрансбезпеки в Одеській області для прийняття рішення щодо застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» та штрафних санкцій передбачених Постановою кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування».

Приблизно на початку серпня місяця 2017 року, точний час та дату під час досудового розслідування не встановлено, експедитор ТОВ «Август-Будпроект» ОСОБА_20 прибув до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, адміністративна будівля якої розташована за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61, з метою встановлення та оплати суми штрафних санкцій за актами про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів від 22.07.2017 року.

В Управлінні Укртрансбезпеки в Одеській області, останній дізнався, що виконавцем по вказаним матеріалами є заступник начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 .

Цього ж дня, точний час під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, заступник начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 перебуваючи у кабінеті №25, розташованому на другому поверсі адмінбудівлі управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61, повідомив ОСОБА_20 про необхідність надання неправомірної винагороди у розмірі 35000 гривень, за невжиття відносно підприємства ТОВ «Август-Будпроект» адміністративно-господарських штрафів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» та штрафних санкцій передбачених Постановою кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» У разі відмови останнього у наданні неправомірної винагороди, ОСОБА_7 висловив ОСОБА_20 погрозу застосувати до ТОВ «Август-Будпроект» штрафних санкцій у розмірі 70000 гривень.

У свою чергу, експедитор ТОВ «Август-Будпроект» ОСОБА_20 був змушений погодитись на незаконні вимоги ОСОБА_7 , з метою запобігання фінансових втрат підприємства.

У подальшому 02.10.2017 року, приблизно о 11.00 годині, ОСОБА_20 прийшов до службового кабінету ОСОБА_7 , де під час зустрічі останній збільшив суму вимагаємої неправомірної вигоди до 46500 грн.

Після чого, 05.10.2017 року, приблизно о 17.00 годині, заступник начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 , перебуваючи на першому поверсі адміністративної будівлі управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61 отримав від ОСОБА_20 , раніше вимагаєму ним неправомірну вигоду у розмірі 46500 гривень, за невжиття відносно підприємства ТОВ «Август-Будпроект» адміністративно-господарських штрафів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» та штрафних санкцій передбачених Постановою кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування».

Таким чином, за версією обвинувачення, дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене повторно, службовою особою яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину не визнав та пояснив, що дійсно на підставі наказу №35-к від 05.01.2016 року займав посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області, на підставі наказу №35-к від 05.01.2016 року. За час перебування на вказаній посаді, зокрема у період 2017 року, йому стало відомо про те, що на його місце претендує інша невідома йому особа, та його прагнуть змістити, але законних підстав для цього не існувало, оскільки він сумлінно виконував покладені на нього завдання та функції, та ніколи не притягувався до дисциплінарної відповідальності. З особами ОСОБА_20 та ОСОБА_19 жодних стосунків не мав, та практично їх не знав. Можливо й спілкувався, але виключно в межах надання консультацій чи роз`яснень з приводу процедури проходження контролю зважування, чи наслідків порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», та Постанови кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування». Від вказаних та будь-яких інших осіб ніколи жодної неправомірної вигоди не вимагав та не отримував, оскільки не є відповідальною особою за складання актів чи протоколів про накладання адміністративно-господарських санкцій чи штрафів. Також зазначив, що не має прямого чи опосередкованого впливу на осіб, які приймають рішення про необхідність накладання санкцій чи штрафів, за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», та Постанови кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування». Фактично, як зазначив ОСОБА_7 , він здійснює лише нагляд за правильністю оформлення адміністративних матеріалів особами, які відповідальні за прийняття рішень щодо їх формування.

Пояснив, що дійсно спілкувався з особою ОСОБА_20 , з приводу можливості та шляхів обходження законодавчо визначеної процедури притягнення до відповідальності за правопорушення на транспорті, однак виключно в контексті своїх уявлень, та слухів, які розповсюджуються серед колег чи інших перевізників. При цьому, він не мав жодної мети чи наміру вимагати, чи натякати на передання йому неправомірної вигоди, адже він не був відповідальним за прийняття вигідних для ОСОБА_20 рішень, та не мав впливу на інших осіб, які приймали такі рішення. На думку та за показами ОСОБА_7 , в даному кримінальному провадженні місце має провокація, штучно створена на підставі намірів невідомих йому осіб, з метою прибрати його з займаної посади для призначення на неї «своєї людини». Що стосується наявності фарби на його долонях, якою було помічено купюри, зазначив, що фарба могла перейти на його руки після привітання з ОСОБА_20 , з яким він бачився в день затримання, але жодних коштів від нього не отримував. Яким чином пакет з грошовими коштами опинились у шафі, яку в подальшому було обшукано, він гадки не має, адже приміщення, де знаходилась шафа є загальнодоступним, та до нього самостійно. Без стороннього супроводу може потрапити будь-яка особа, в тому числі й будь-який відвідувач управління.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що у період липня жовтня 2017 року займав посаду старшого державного інспектора управління Укртрансбезпеки в Одеській області. До його повноважень входило складання актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. ОСОБА_7 знає як заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області. Нічого поганого у відношенні останнього він сказати не може, жодних вказівок від ОСОБА_7 про складання або не складання актів проведення перевірки ніколи не отримував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надав покази, що у період липня жовтня 2017 року займав посаду старшого державного інспектора управління Укртрансбезпеки в Одеській області. До його повноважень входило складання актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. ОСОБА_7 знає як заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області. Нічого поганого у відношенні останнього він сказати не може, жодних вказівок від ОСОБА_7 про складання або не складання актів проведення перевірки ніколи не отримував. З усіма підлеглими та сторонніми особами спілкувався виключно в межах закону.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що у період липень-жовтень працювала на посаді заступника директора з загальних питань ТОВ «Ламан Транс-Експрес». На той час директором був ОСОБА_19 . Нажаль, станом на час розгляду справи ОСОБА_19 помер. По суті питань, зазначила, що раніше бувала неодноразово в управлінні Укртранбезпеки в Одеській області під час розгляду актів про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Особисто з ОСОБА_7 ніколи не спілкувалась. Колись бачила, як ОСОБА_19 спілкувався з ОСОБА_7 , але коли саме не пам`ятає, та про що саме не знає, так як ОСОБА_19 їй про це не розповідав. Від ОСОБА_7 ніколи не чула жодних вимог про надання неправомірної вигоди, та про вимагання ОСОБА_7 від ОСОБА_19 якихось грошей вона нічого не знає.

Заявник у кримінальному провадженні, директор ТОВ «Ламан Транс-Експрес» в судовому засіданні не допитувався у зв`язку із смертю.

Заявник у кримінальному провадженні ОСОБА_20 в судовому засіданні не допитувався. Ухвалами суду від 21.02.2024 року та від 02.04.2024 року до заявника застосовано привід, реалізацію якого доручено УСБУ в Одеській області, але з відповіді останнього, місце знаходження заявника встановити не вбачалось за можливе. Ухвалою суду від 08.05.2024 року до заявника застосовано привід, реалізацію якого доручено ГУНП в Одеській області, але з відповіді останнього, місце знаходження заявника встановити не вбачалось за можливе. Ухвалою суду від 02.09.2024 року за клопотанням прокурора направлено запити для встановлення місця знаходження заявника, однак Ухвала залишена без фактичної реалізації, так як місце знаходження особи ОСОБА_20 не відоме.

Інші свідки в судовому засіданні не допитувались, у зв`язку із заявленням прокурором клопотання про відмову від їх допиту.

Відповідно до норм чинного кримінального процесуального законодавства, а саме ч. 4ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

На підтвердженні винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме:

- Протоколи за результатами проведення НСРД, а саме аудіо та відео-контролю особи, з додатками у вигляді дисків з аудіо, відеозаписів аудіо та відео-контролю особи від 28.09.2017 року, 02.10.2017 року, 13.10.2017 року ;

- Протоколи за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.10.2017 року;

- Рапорт про самостійне виявлення правопорушення від 07.09.2017 року;

- Заява про вчинення правопорушення від імені ОСОБА_20 від 28.09.2017 року;

- Заява про вчинення правопорушення від ОСОБА_19 від 09.10.2017 року;

- Протокол вилучення грошових коштів від 05.10.2017 року;

- Протокол огляду та помітки грошових коштів від 05.10.2017 року;

- Протокол вручення грошових коштів від 05.10.2017 року;

- Протоколи обшуку від 05.10.2017 року, відповідно до якого було виявлено та вилучено речі, документи, грошові кошти в сумі 46500 грн., змиви з рук ОСОБА_7 тощо;

- Повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 06.10.2017 року;

- Висновок експертів №2728-Х/480-П від 29.12.2017 року;

- Повідомлення про зміну підозри ОСОБА_7 від 09.02.2018 року;

- Протоколи допиту свідків та заявників та іншими матеріалами досудового розслідування.

В свою чергу, стороною захисту, під час судового розгляду були надані і долучені до матеріалів провадження, з дотриманням вимог ч. 11ст. 290 КПК Українитакі докази:

- Адвокатський запит на адресу ТОВ «Август Будпроект»;

- Відповідь ТОВ «Август-Будпроект» від 26.04.2018 року №102-9;

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб стосовно ФОП « ОСОБА_20 »;

- Скріншот з бази МВС України щодо запиту стосовно ТОВ «Август Будпроект»;

- Адвокатський запит до УСБУ в Одеській області;

- Відповідь УСБУ в Одеській області №65/4/У-1/389 від 08.01.2019 року;

- Адвокатський запит до УСБУ в Одеській області;

- Відповідь на запит УСБУ в Одеській області №65/4/У-2/389 від 07.02.2019 року;

- Протокол відкриття матеріалів стороні обвинувачення від 10.10.2019 року.

Оцінивши покази обвинуваченого ОСОБА_7 та фактичні дані, що підлягали доведенню у судовому засіданні, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідност. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до положеньст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленомуКПК України. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідност. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Принцип законності, який розкритост. 9 КПК України, зобов`язує службових осіб органу досудового розслідування неухильно додержуватися вимогКонституціїта законів України.

Недопустимість доказів, одержаних незаконним шляхом, закріплена у ч. 3ст. 62 Конституції України, а згідно з ч. 2ст. 64 Конституції Україниця гарантія не може бути обмежена.

На вказані обставини наголошено в п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, коли на підставі аналізу положення ч. 3ст. 62 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме, з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо. (п. 3.2 Рішення конституційного Суду України №12-рп/2011).

Суд, безпосередньо дослідивши зібрані під час досудового розслідування докази сторони обвинувачення у їх сукупності, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_7 .

Суд визнає, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 про його непричетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, не спростовані, дослідженими в ході судового розгляду жодними вагомими, переконливими, допустимими та належними доказами, наданими стороною обвинувачення.

Так, як вбачається з Рапорту ст. о/у в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_21 , скерованого на адресу заступника начальника управління, начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_22 від 06.09.2017 року, старшим оперуповноваженим ОСОБА_21 у вересні 2017 року, отримана інформація стосовно можливого факту протиправної діяльності з боку заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 .

З рапорту вбачається, що за отриманою інформацією, ОСОБА_7 організував протиправну схему по систематичному отриманню неправомірної вигоди від підприємців у галузі автоперевезень за вирішення питань щодо списання штрафних санкцій нарахованих за перевищення допустимих норм ваги вантажу.

На підставі зазначеного рапорту до ЄРДР 11.09.2017 року за № 42017160000001216 прокуратурою Одеської області внесені відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Водночас,інформації щодо проведення співробітниками УСБУ будь-яких оперативно-розшукових заходів, при проведенні яких була отримана зазначена у рапорті інформація, рапорт не містить.

В ході розгляду справи, стороною обвинувачення не було надано жодних пояснень або доказів законності походження та джерела отримання ст. о/у в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_21 інформації, яка вказана у рапорті.

Відтак, оцінивши рапорт, який слугував підставою для відкриття кримінального провадження суд не виключає отримання інформації про можливе правопорушення в неофіційний спосіб, що може свідчити про штучне створення підстав для проведення досудового розслідування.

Водночас, відповідно до заяви громадянина ОСОБА_20 від 28.09.2017 року, яка скерована на ім`я Прокурора Одеської області ОСОБА_23 , ОСОБА_20 повідомляє про те, що службові особи управління Укртрансбезпеки в Одеській області вимагають від нього, як від експедитора ТОВ «Август Будпроект», грошові кошти у сумі 35000 грн. за не вжиття заходів правового характеру щодо реалізації накладання штрафних санкцій у сумі 70000 грн. на ТОВ «Август Будпроект» за нібито виявлені порушення з перенавантаження допустимих норм вантажу.

На підставі даної заяви, прокуратурою Одеської області 28.09.2017 року внесені відомості до ЄРДР за № 42017160000001309 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_24 від 28.09.2017 року, кримінальні провадження № 42017160000001216 від 11.09.2017 року та № 42017160000001309 від 28.09.2017 року об`єднані в одне провадження, якому присвоєно № 42017160000001216.

В подальшому, за участю особи ОСОБА_20 , органом досудового розслідування, проведено ряд слідчих дій а саме: вилучення грошових коштів (Протокол від 05.10.2017 року); помічення грошових коштів (Протокол від 05.10.2017 року); вручення ОСОБА_20 грошових коштів (Протокол від 05.10.2017 року); контроль за вчиненням злочину (Постанова від 04.10.2017 року).

05.10.2017 року в приміщенні Управління Укртрансбезпеки в Одеській області затримано ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Отже за сукупності наведених даних та обставин, суд приходить до висновку, що фактичне досудове розслідування та збирання стороною обвинувачення доказів відбулось за безпосередньою участю особи ОСОБА_20 .

Разом з цим, на стадії дослідження доказів в судовому засіданні прокурор, який підтримує державне обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні, надав суду:

Заяву ОСОБА_20 від 28.09.2017 року (зареєстрована за вх. №47235-17вх) на ім`я прокурора Одеської області, відповідно до якої останній повідомив, що: «Службові особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області вимагають від нього як від експедитора ТОВ «Август-Будпроект» відповідно договору №20/173/17 від 20.06.2017 року грошові кошти у сумі 35000 грн. за невжиття заходів правового характеру щодо реалізації накладення штрафних санкцій у сумі 70000 грн. на ТОВ «Август-Будпроект» за нібито виявлені порушення з перевантаження допустимих норм вантажу, який перевозився автомобілями, які я експлуатував, а саме автомобілі «МАН» д/н НОМЕР_2 та «ДАФ» д/н НОМЕР_1 ».

Протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 28.09.2017 року, в якому вказано місце роботи експедитор ТОВ «Август-Будпроект», відповідно до якого останній повідомив, що: «Ним 28.09.2017 року до прокуратури Одеської області 28.09.2017 року було написано заяву, що службові особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області вимагають від нього як від експедитора ТОВ «Август-Будпроект» відповідно договору №20/173/17 від 20.06.2017 року грошові кошти у сумі 35000 грн. за невжиття заходів правового характеру щодо реалізації накладення штрафних санкцій у сумі 70000 грн. на ТОВ «Август-Будпроект» за нібито виявлені порушення з перевантаження допустимих норм вантажу, який перевозився автомобілями, які я експлуатував, а саме автомобілі «МАН» д/н НОМЕР_2 та «ДАФ» д/н НОМЕР_1 . Щодо обставин написання вказаної заяви пояснив, що він є експедитором на ТОВ «Август-Будпроект» відповідно до договору №20/173/17 від 20.06.2017. Під час роботи використовує автомобілі МАН» д/н НОМЕР_2 та «ДАФ» д/н НОМЕР_1 . 22.07.2017 року на водіїв вказаних автомобілів ОСОБА_25 та ОСОБА_26 співробітниками УПП у м. Одесі ГУНП України в Одеській області були винесені постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі: серія БР №760493, серія БР №728836, а саме щодо порушень перевезення вантажів з перенавантаженням, понад допустимі норми. Крім цього, на вказаних водіїв службовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області були складені окремі «Європротоколи» щодо сплати за проїзд великовагових ТЗ автомобільними дорогами загального користування на загальну сум близько 70000 грн. Однак, у подальшому службові особи управління Укртрансбезпеки в Одеській області вказали мені, що притримають вказані «Європротоколи» у себе, тобто не будуть відправляти на реєстрацію, але за це я повинен їм особисто сплатити половину від штрафних санкцій, тобто 35000 грн., у іншому випадку вказані протоколи будуть відправлені на реєстрацію і до підприємства будуть вжиті штрафні санкції на загальну суму близько 75000 грн.».

Договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом за №20/173/17 від 20.06.2017 року, укладений між ФОП ОСОБА_20 (експедитором) та ТОВ «Август-Будпроект» (перевізником), відповідно до предмету якого перевізник на підставі письмових заявок експедитора виконує транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, які належать перевізнику, у відповідності з умовами даного договору та заявок.

Стороною захисту робилися адвокатські запити до ТОВ «Август-Будпроект», на які були отримані відповіді за підписом директора ТОВ «Август-Будпроект» ОСОБА_27 , з яких вбачається, що ОСОБА_20 ніколи не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Август-Будпроект»; договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом за №20/173/17 від 20.06.2017 року між ТОВ «Август-Будпроект» та ФО-П ОСОБА_20 ніколи не укладався; ким та як був оформлений вказаний документ ТОВ «Август-Будпроект» не відомо; будь-яких інших договірних та господарських відносин із вказаною фізичною особою у ТОВ «Август-Будпроект» не було; жодного акту про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів відносно ТОВ «Август-Будпроект» офіційно ТОВ «Август-Будпроект» не отримувало; за період червень-серпень 2017 року громадяни ОСОБА_25 та ОСОБА_28 у ТОВ «Август-Будпроект» не працювали; транспортні засоби «МАН» д/н НОМЕР_2 та «ДАФ» д/н НОМЕР_1 не належали ТОВ «Август-Будпроект» на праві власності; ані у директора особисто, ані в інших співробітників ТОВ «Август-Будпроект» ні ОСОБА_20 , ні ОСОБА_7 не вимагали грошові кошти для невжиття відносно ТОВ «Август-Будпроект» адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, Договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом за №20/173/17 від 20.06.2017 року, укладений між ФОП ОСОБА_20 (експедитором) та ТОВ «Август-Будпроект» (перевізником) не містить адреси ФО-П ОСОБА_20 ; не містить інших обов`язкових реквізитів ФО-П ОСОБА_20 , індивідуального податкового номеру (ІПН), за яким його можна було б ідентифікувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; не містить строку дії договору, тощо.

Додатково стороною захисту робився запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого стало відомо, що запис щодо ФО-П ОСОБА_20 там також відсутній.

Щодо машин ТОВ «Август-Будпроект», які нібито експедирував ОСОБА_20 за Договором про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом за №20/173/17 від 20.06.2017 року («МАН» д/н НОМЕР_2 та «ДАФ» д/н НОМЕР_1 ), стороною захисту робився запит до МВС України (звернення за №0-1966487110), на який була отримана відповідь, відповідно до якої за результатами обробки запиту інформація про зареєстровані авто за ТОВ «Август-Будпроект» (код ЄДРПОУ: 35790085) в базі є відсутньою.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що громадянин ОСОБА_20 , ніколи не був суб`єктом підприємницької діяльності, ніколи не перебував ані в трудових, ані в договірних чи господарських правовідносинах з ТОВ «Август-Будпроект», останнє не має в своїй власності транспортних засобів, про які йшла мова у заяві ОСОБА_20 , та протоколі його допиту.

Отже, на переконання суду, особа ОСОБА_20 фактично діяв як таємний агент, та фактично діяв на підставі переданих йому вказівок з боку правоохоронних органів, оскільки жодних взаємовідносин з юридичною особою ТОВ «Август Будпроект» ОСОБА_20 фактично не мав.

Поряд із цим, в судовому засіданні допитати безпосередньо особу заявника ОСОБА_20 не вбачалось за можливе.

Так, ухвалами суду від 21.02.2024 року та від 02.04.2024 року до заявника застосовано привід, реалізацію якого доручено УСБУ в Одеській області, але з відповіді останнього, місце знаходження заявника встановити не вбачалось за можливе.

Ухвалою суду від 08.05.2024 року до заявника застосовано привід, реалізацію якого доручено ГУНП в Одеській області, але з відповіді останнього, місце знаходження заявника встановити не вбачалось за можливе.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року за клопотанням прокурора направлено запити для встановлення місця знаходження заявника, однак Ухвала залишена без фактичної реалізації, так як місце знаходження особи ОСОБА_20 не відоме.

Таким чином, твердження та позиція сторони захисту з приводу того, що особа ОСОБА_20 фактично виступав як агент правоохоронних органів, стороною обвинувачення не спростовано.

Однак, враховуючи те, що допитати в судовому засіданні ОСОБА_20 не вбачалось за можливе, оскільки стороною обвинувачення не забезпечено явку даного свідка, який є безпосереднім заявником у даному кримінальному провадженні, суд позбавлений можливості встановити, чи діяв ОСОБА_20 за власним волевиявленням, або ж за вказівкою сторони обвинувачення, чи подавав він особисто заяву про вчинення правопорушення чи ні, чи відповідають обставини, які викладені в протоколі допиту дійсності.

Разом з цим, з оглянутих в судових засіданнях матеріалів НСРД, а саме відео контролю особи, неможливо встановити першочерговий етап спілкування ОСОБА_20 з ОСОБА_7 , що унеможливлює фактично встановлення як всіх обставин справи так і всіх обов`язкових ознак та складових правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 368 КК України.

Інші докази представлені стороною обвинувачення також жодним чином не підтверджують, ані прямо, ані опосередковано на те, що ОСОБА_7 зловживаючи владою або своїм службовим становищем отримав від ОСОБА_20 неправомірну вигоду за вчинення дій в інтересах ОСОБА_20 чи третьої особи.

На противагу цього, в матеріалах справи наявна відповідь ТОВ «Август Будпроект», відповідно до якої директор товариства вказує, що ані у нього особисто, ані в інших співробітників ТОВ «Август-Будпроект» ні ОСОБА_20 , ні ОСОБА_7 не вимагали грошові кошти для невжиття відносно ТОВ «Август-Будпроект» адміністративно-господарських санкцій, та відомостей, щодо складання на товариство будь-яких актів чи протоколів з боку Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, також немає.

Таким чином, стороною обвинувачення не було доведено належними, допустимими та у своїй сукупності достатніми доказами вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, що виключає винуватість останнього.

Відповідно до диспозиції ч. 3ст. 368 КК України, відповідальність за вказаною нормою настає за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Отже, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК, полягає в прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Діяння, за яке службова особа одержує неправомірну вигоду, повинне бути зумовлене її службовим становищем і безпосередньо пов`язане зі службовими повноваженнями. Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Однак в даному кримінальному провадженні судом встановлено, що не спростовано стороною обвинувачення, особа ОСОБА_20 не виступав він імені ТОВ «Август Будпроект» в інтересах якого, за твердженнями прокурора ОСОБА_7 мав вчинити дії, використовуючи своє службове становище.

Крім того, з оглянутих судом матеріалів НСРД неможливо достеменно встановити, що спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_20 було направлене на отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди з метою подальшого вчинення ним будь-яких дій в інтересах ТОВ «Август Будпроект» або ОСОБА_20 особисто.

Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів складання Актів або протоколів про порушення правил на автомобільному транспорті. у відношенні ТОВ «Август Будпроект» або

ОСОБА_20 в судовому засіданні протокол обшуку, який було проведено в приміщенні Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, а також відеозапис слідчої дії обшуку, не дає суду достатніх підстав стверджувати, що виявлені та вилучені помічені грошові кошти опинились в шафі безпосередньо під час контактування ОСОБА_7 з ОСОБА_20 , а не були покладені туди раніше, оскільки доступ до приміщення та шафи був вільним.

Наявність фарби на долонях ОСОБА_29 також не вказує на беззаперечний факт отримання ним неправомірної вигоди, оскільки сліди фарби на руках ОСОБА_7 могли залишитись після привітання з особою ОСОБА_20 шляхом потискання за руки.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, за обставин одержання ним неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. від особи ОСОБА_19 , суд також зазначає наступне.

Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_21 від 06.10.2017 року, скерованого на ім`я заступника начальника Управління, начальника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_22 , старший оперуповноважений ОСОБА_21 доповів, що в рамках оперативного супроводження КП № 42017160000001216 від 11.09.2017 року, ним від директора ТОВ «Ламан Транс-Експрес» ОСОБА_19 отримано інформацію про вимагання в нього грошових коштів у вигляді неправомірної вигоди з боку заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 , у зв`язку із чим, ним було рекомендовано звернутись із письмовою заявою до слідчого прокуратури ОСОБА_30 .

В подальшому, 09.10.2017 року слідчим в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_31 складено Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від особи ОСОБА_19 , а також відібрані відповідні письмові пояснення, в яких останній зазначає про факт вимагання ОСОБА_7 неправомірної вигоди за зменшення розміру штрафів за перевантаження допустимих норм вантажу.

На підставі вищевказаного, 18.11.2017 року прокуратурою Одеської області внесені відомості до ЄРДР за № 42017160000001736 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_32 від 27.09.2018 року, кримінальні провадження № 2017160000001216 від 11.09.2017 року та № 42017160000001736 від 18.11.2017 року об`єднані в одне провадження якому присвоєно № 2017160000001216.

Дослідивши в судовому засіданні докази надані стороною обвинувачення на підтвердження викладених в обвинувальному акті обставин, в частині даного обвинувачення, судом встановлено, що окрім показів самого ОСОБА_19 , які не були предметом безпосереднього дослідження судом, у зв`язку із смертю ОСОБА_19 , матеріали провадження не містять жодних інших доказів, які б прямо чи не прямо вказували та доводили обставини, викладені в обвинувальному акті.

Проведені органом досудового розслідування слідчі дії обшуки за місцем проживання ОСОБА_7 , у його автомобілі, в службовому кабінеті, а також огляд вилучених у ОСОБА_7 мобільних телефонів, не надали жодних результатів, які б вказували та доводили вину ОСОБА_7 в інкримінованому йому правопорушенні.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Правова кваліфікація його дій полягає у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В обвинувальному акті зазначено, що досудовим розслідуванням було встановлено, що відповідно до наказу №35-к від 05.01.2016 року ОСОБА_7 було призначено на посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

Посада заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області, яку займав ОСОБА_7 , відноситься до категорії «Б» відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу».

Укртансбезпека відповідно до покладених на неї завдань (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ №103 від 11.02.2015 року) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України.

Відповідно до п.2.9 посадової інструкції на заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області покладено обов`язки на складання, у випадках передбачених законом актів перевірок та протоколів про адміністративні порушення.

При викладенні фактичних обставин інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 дій, наведених в обвинувальному акті, вказано на такі дії, вчинені обвинуваченим:

«Співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акти №0156355 від 29.07.2017 року та №0156794 від 16.08.2017 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відносно ТОВ «Ламан-Транс Експрес».

У подальшому зазначені акти було направлено до Управління для прийняття рішення щодо застосування адміністративно-господарських штрафів.

На початку вересня 2017 року, точну дату та час під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області, знаходячись біля адміністративної будівлі Управління Укртарнсбезпеки в Одеській області, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61, повідомив директора ТОВ «Ламан-Транс Експрес» ОСОБА_19 про необхідність надання йому неправомірної вигоди за зменшення суми штрафів за перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів.

04.09.2017 року ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті №25, розташованому на другому поверсі адмінбудівлі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61, отримав від ОСОБА_19 неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн. за зменшення суми адміністративно-господарських штрафів по акту №0156794 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.08.2017 року та акту №0156355 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2017 року, які були складені співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, шляхом підміни товаро-супровідних документів.

Отриманою від ОСОБА_19 неправомірною вигодою, ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд.

Крім того, під час досудового розслідування було встановлено, що 22.07.2017 року на водіїв транспортних засобів марки «ДАФ» д/н НОМЕР_1 та марки «МАН» д/н НОМЕР_2 співробітниками УПП у м. Одеса ГУНП в Одеській області було складено адміністративні протоколи та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення №728836 та №760493 за ст. 132-1 КУпАП (Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами). Цього ж дня співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (ім`я та прізвища не встановлені) були складені акти про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів.

Послуги з експедиції вказаних транспортних засобів надавав ОСОБА_20 відповідно до договору про надання послуг по перевезенню автомобільним транспортом №20/173/17 від 20.06.2017 року, укладеного між ним та ТОВ «Август-Будпроект».

У подальшому зазначені акти було направлено до Управління для прийняття рішення щодо застосування адміністративно-господарських штрафів.

Приблизно на початку серпня місяця 2017 року, точний час та дату під час досудового розслідування не встановлено, експедитор ТОВ «Август-Будпроект» ОСОБА_20 прибув до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, адміністративна будівля якої розташована за адресою: м. Одеса, вул. Базанрна, 61, з метою встановлення та оплати суми штрафних санкцій за актами про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів від 22.07.2017 року.

В Управлінні Укртрансбезпеки в Одеській області останній дізнався, що виконавцем по вказаним матеріалам є заступник начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 .

Цього ж дня, точний час під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, заступник начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 , перебуваючи у кабінеті №25, розташованому на другому поверсі адмінбудівлі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61, повідомив ОСОБА_20 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у розмірі 35000 грн. за невжиття відносно підприємства ТОВ «Август-Будпроект» адміністративно-господарських штрафів. У разі відмови останнього у наданні неправомірної винагороди ОСОБА_7 висловив ОСОБА_20 погрозу застосувати до ТОВ «Август-Будпроект» штрафні санкції у розмірі 70000 грн.

У свою чергу експедитор ТОВ «Август-Будпроект» ОСОБА_20 був змушений погодитись на незаконні вимоги ОСОБА_7 , з метою запобігання фінансових витрат підприємства.

У подальшому 02.10.2017 року, приблизно о 11.00 годині, ОСОБА_20 прийшов до службового кабінету ОСОБА_7 , де під час зустрічі останній збільшив суму вимагаємої неправомірної вигоди до 46500 грн.

Після чого, 05.10.2017 року, приблизно о 17.00 годині, заступник начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_7 , перебуваючи на першому поверсі адміністративної будівлі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61 отримав від ОСОБА_20 раніше вимагаєму ним неправомірну вигоду у розмірі 46500 грн., за невжиття відносно підприємства ТОВ «Август-Будпроект» адміністративно-господарських штрафів.

З диспозиції ч. 3 ст. 368 КК України випливає тісний і нерозривний зв`язок між одержанням неправомірної вигоди і виконанням чи невиконанням дій особою, яка отримує неправомірну вигоду з використанням свого службового становища.

Відсутність такого зв`язку виключає наявність складу одержання неправомірної вигоди.

Як роз`яснено в п.2 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Вимагання неправомірної вигоди має місце у випадку наявності трьох обов`язкових в своїй сукупності ознак: ініціатива давання неправомірної вигоди повинна походити саме від службової особи - одержувача такої вигоди; схиляння на давання неправомірної вигоди повинна містити чітку і беззаперечну вимогу із обов`язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати таку неправомірну вигоду; вказані вище погрози або створення умов повинні бути прямо пов`язані зі службовим становищем службової особи, мати протизаконний характер та бути спрямованими на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.ст. 92, 337 КПК України сторона обвинувачення в даному випадку не довела винуватість ОСОБА_7 в одержанні неправомірної вигоди в розмірах 46000 грн. та 5000 грн. за виконання ним в інтересах того, хто давав хабара ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , або ж компаній ТОВ «Ламан-Транс Експрес» та ТОВ «Август-Будпроект», представниками яких були заявники на їх твердження, будь-якої дії з використанням наданої влади чи службового становища.

Прокурором в суді не доведено, що наявність обов`язкових ознак об`єктивної сторони даного злочину, як виконання чи невиконання якої-небудь дії, тобто виконання чи невиконання службовою особою дії, яку та повинна була або могла виконати.

Так, в судовому засіданні, стороною обвинувачення не було доведено того, які саме дії повинен був виконати чи не виконати ОСОБА_7 , їх перелік та послідовність, а також об`єктивна можливість їх виконати, для того щоб сприяти ОСОБА_20 , який не мав жодного відношення до ТОВ «Август-Будпроект», не перебував з даним підприємством у трудових відносинах, ніколи не працював там експедитором, ніколи не укладав з ТОВ «Август-Будпроект» договору про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом за №20/173/17 від 20.06.2017 року, вчинити дії щодо зменшення суми адміністративно-господарських штрафів по відношенню до ТОВ «Август-Будпроект».

Незрозумілими для суду є дані обвинувачення щодо транспортних засобів МАН» д/н НОМЕР_2 та «ДАФ» д/н НОМЕР_1 та щодо водіїв ОСОБА_25 та ОСОБА_28 та взагалі їх відношення до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, оскільки з матеріалів досудового розслідування вбачається, що Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області відносно машин, які нібито експедирував ОСОБА_20 , жодних актів про перевищення ТЗ нормативних габаритних або вагових параметрів по відношенню до даного підприємства взагалі не складалось, зазначених документів ніколи не існувало.

Цей факт підтверджує ТОВ «Август-Будпроект» і у відповіді на адвокатський запит сторони захисту, мова про який йшла вище.

В матеріалах досудового розслідування наявні лише постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.07.2017 року серії БР №760493 та серії БР №728836.

Зазначені постанови витребовувались прокуратурою Одеської області в Управлінні патрульної поліції у м. Одесі.

Управління патрульної поліції у м. Одесі на запит прокуратури відповіло, що зазначені матеріали надіслані для примусового виконання до ВДВС Шполянського РУЮ.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №760493 від 22.07.2017 року, складений УПП у м. Одесі на ОСОБА_25 .

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №728836 від 22.07.2017 року, складений УПП у м. Одесі на ОСОБА_28 .

Втім, зазначені особи ОСОБА_25 та ОСОБА_28 , а також транспортні засоби МАН» д/н НОМЕР_2 та «ДАФ» д/н НОМЕР_1 , як вже зазначалося вище, ніякого відношення до ТОВ «Август-Будпроект» не мають та ніколи в ньому не працювали.

Приведене свідчить, що жодних дій ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_20 чи ТОВ «Август-Будпроект» не виконував та не міг виконати у зв`язку з відсутністю предмета спірних правовідносин.

Так само, в судовому засіданні, стороною обвинувачення не було доведено того, які саме дії виконав чи не виконав ОСОБА_7 , їх перелік та послідовність, а також об`єктивну можливість їх виконання, для того щоб сприяти ОСОБА_19 вчинити дії щодо зменшення суми адміністративно-господарських штрафів по відношенню до ТОВ «Ламан-Транс Експрес».

Аналізом матеріалів досудового розслідування підтверджується, що акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складались не ОСОБА_7 , а іншими посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, так само як і акти про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів, а постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів відносно ТОВ «Ламан-Транс Експрес» виносилися начальником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, а не заступником начальника ОСОБА_7 .

Відтак, використати своє службове становище при вирішенні питання зменшення суми адміністративно-господарських штрафів по відношенню до ТОВ «Ламан-Транс Експрес» ОСОБА_7 також не міг.

Відсутність однієї з складових злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, в діях ОСОБА_7 , а саме виконання в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища свідчить про недоведеність в діянні ОСОБА_7 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Сторона обвинувачення обґрунтовувала висунуте ОСОБА_7 обвинувачення, насамперед, матеріалами слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій та отриманими під час цих дій речовими доказами. Однак, враховуючи, що такі докази, а самедокази, отримані в результаті негласних слідчих (розшукових) дій та слідчих дійне підтверджують інкримінованого ОСОБА_7 правопорушення, вони не здатні самостійно, без підтвердження їх іншими об`єктивними доказами, довести вину обвинуваченого.

Інші докази, які б містили відомості, які мають суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, відсутні.

Тобто, суд вважає, що сторона обвинувачення не надала суду беззаперечних доказів на підтвердження вини обвинуваченого.

При прийнятті рішення судом були досліджені також інші докази, які не спростовують висновків суду. Однак, на думку суду, жоден з даних доказів окремо, а також всі вони у сукупності не несуть на собі доказового навантаження щодо винуватості ОСОБА_7 .

Судом враховано висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17) позицію щодо визнання винуватості особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», а саме: «При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертоюстатті 17 КПК, що передбачають: Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод декларує і гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

За правилом ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У ст. 8 Конвенції зазначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Аби не суперечити ст. 8 Конвенції, втручання повинно відбуватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ у справах «Кривіцька та Кривіцький проти України», п.42; «Сілвер та інші проти Сполученого Королівства», п. 84; «Кузнецов проти України», п.134; «Шалімов проти України», п.84; «Петра проти Румунії», п.36).

У рішенні «Волохи проти України» ЄСПЛ в п. 49, зазначає, що верховенство права передбачає, що втручання органів виконавчої влади в права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватись судовими органом, щонайменш як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль надає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.

Згідно п. 43 Рішення ЄСПЛ «Кривецька та Кривецький проти України» зазначено, що вислів «згідно із законом» не лише вимагає дотримання національного права, а й стосується якості цього права, вимагаючи щоб воно не суперечило принципу верховенства права.

Чи було дотримано вимоги Закону при збиранні доказів стороною обвинувачення, чи були вони зібрані «згідно з законом», чи відповідають вони національним критеріям допустимості, чи можна їх такими вважати з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідь категорична, що докази зібрані стороною обвинувачення є недопустимим, зібрані з порушенням вимог КПК України та не у спосіб ним передбачений, з істотним порушенням прав і свобод людини.

У ч. 3 ст. 11 КПК України закріплено, що кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.

Принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України, яка говорить, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічне положення закріплено і у ст. 17 КПК України.

За приписом ст. 18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368КК України - не доведена.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції Українита ч. 2 ст. 17 КПК України,ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції Українита ч. 4ст. 17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

В частині 3статті 373 КПК Українизазначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Накладений арешт на майно, у відповідності до ст. 174 КПК України, слід скасувати після набрання вироком законної сили.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання, які відповідно до положень п.п. 1 п. 4 ст.374КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши невинуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього запобіжного заходу, тому вважає, що діючий відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави, до набрання вироком законної сили, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за пред`явленим обвинуваченням у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК Українивизнати невинуватим та виправдати.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_13 (код платника НОМЕР_3 ), грошові кошти, внесені в якості застави в розмірі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень, згідно з квитанцією № ПН2521 від 13 жовтня 2017 року за ОСОБА_7 , на депозитний рахунок для зарахування заставних сум, Отримувач: Апеляційний суд Одеської області, Код ЄДРПОУ 02892913, р/р 37311091005572 МФО 820172, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ. Призначення платежу: згідно ухвали суду від 12.10.2017 року, заставна сума за ОСОБА_7 , судді: ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 .

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, віднести на рахунок держави.

Ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 09.10.2017 року про арешти майна скасувати.

Речові докази: карта пам`яті, десять ДВД дисків зберігати в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти у розмірі 46500 гривень, номіналом по 500 гривень у кількості 28 штук з наступними серіями та номерами: ЗБ1350671; УИ2689557; ЗБ0834450; СЗ1176841; СГ7819280; ВА2646871; ЛИ1400080; ВХ5543900; СЗ5464049; СД7115228; ФЗ5027766; ЛИ1184212; СГ1624650; ЗИ8150929; УИ6514122; УЗ3487323; ЗБ0526514; СЗ4724583; УИ2385412; ФЖ2175581; СБ1249499; МА5332896; СБ6771297; МБ4625759; УИ9023912; ЛИ3881853; СЖ9014173; ЗЗ5821152. Купюри номіналом по 200 гривень у кількості 127 штук з наступними серіями та номерами:ПЕ6628297; ЄГ5337355; ЕЄ9503245; МБ7665049; ТЄ7200175; ЄБ1863056; ТЕ5498459; ЄЦ5180662; СК7859918; КВ6131793; ЄЯ5466011; ЗД1255313; ТВ7601044; ПЕ3559687; УБ4938844; ЄЧ1536675; ПГ0879546; ТГ8745123; СЕ8209018; ЄЕ3962510; ЗЄ8545558; ЕВ3945216; ХЄ1481152; ТЖ2485073; ЗБ0550052; ЕБ7537817; КБ3483300; МА0696720; ПЗ3211926; КМ9282870; АЄ0581069; ЕЕ4907395; ЄВ7924706; ПЗ9878337; ТЄ8415345; УН5285908; СБ6908984; ЗГ1418825; ЗВ3309030; ЄВ9875224; ЗВ4723698; КЖ4732980; УЗ7699572; ЕБ9507876; МА9637161; ЄД3625453; КК7453146; СЄ4426723; КЛ8940428; СД0352936; ЄВ8276627; ЕИ3228985; УФ9312273; УЗ9319068; МБ0437944; ЄЗ5961708; АЄ7638422; ЄЧ7956772; ЕЕ7605774; УХ7736245; ЕЄ1655160; КЖ9264010; КМ3450409; ЗЕ6974454; ЕЗ5182339; УФ3116009; СЕ6621039; ЄБ0207946; КЕ3158136; ВЖ4865672; ВИ6566447; ПІ1606553; ВЖ0383818; КМ9517076; УП6623312; ХЗ6089016; КН0145629; ЕИ5214040; КЕ8404127; ЕВ4483243; ПД3584031; ЄЄ3233365; ЕЕ9647594; ЗЗ3291167; КВ2449460; КА5171228; КД3850486; ПВ8420086; ВЕ1755955; КК5672772; ЄЗ6116440; ЕГ6144977; КЄ9490350; ВА8620905; КЄ8793494; ВЄ0327535; ПВ4424620; КГ0391210; УЗ0389352; КЕ5451998; ВЖ5060462; ЄИ5947654; ПА2671095; ЗВ8004445; ЕВ7271698; ЕХ3250873; УЕ1794803; ТГ5832997; ТЄ2666107; КА0958821; ЕШ0287814; КВ4202136; КМ8666525; ЕЄ3432034; ЕХ5549297; ПЗ2583353; УХ3030526; СМ5225970; ЄВ9328773; ЕЯ5281395; ТБ3701040; ЄЕ2692005; ЄШ0664573; ЄГ6125634; ЄД9373643; ЄХ1710383; КЄ9187693. Купюри номіналом по 100 гривень у кількості 71 штук з наступними серіями та номерами: ВК9890777; КЗ2572460; МП9146379; КР6360575; МЛ7884912; КВ7696671; ЕЦ1201413; УЧ8409509; УБ5197093; УЖ8414305; УИ0541452; СИ1296626; КТ0110667; МП6960625; ЕФ1977779; МН6530897; КС0846237; КУ6587600; АВ2451351; СЕ2666981; МЕ2074863; КП8188949; ЕИ3547450; МЗ0619299; КД2542426; АВ3611655; ЕЮ9880445; КС2669974; СЕ6023508; ВЖ5338912; ЕЯ1183302; СА5061868; КУ3852175; МЛ1107411; ЗА3368834; СЕ2607825; СВ7738041; ЕФ7345861; ЕЖ3939761; ЕЩ3334788; МБ0005013; МР1173952; МЕ5629200; МП6286276; МВ4638833; МЄ7235776; КЙ9277775; ГЦ6295786; КА8737523; СВ1563787; УВ9450062; УЕ0127527; ЕЗ3342156; ГИ9959771; ГФ3676579; ГВ2411903; ЕЯ0294307; ЕХ2891628; ЕА4509273; МГ3215614; КГ5961615; МВ7458355; МИ2106961; ЕА6896204; МЗ2761804; ЕЧ8649594; ЄА7418831; КН9609038; АГ7526615; ЕЮ5505012; УЕ2290631 повернути УСБУ в Одеській області; Тека чорного кольору, в якій містяться бухгалтерські документи на 560 арк.; Тека чорного кольору, в якій містяться бухгалтерські документина 371 арк.; Журнал видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення на 95 арк.; Журнал реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення суб`єкта первинного фінансового моніторингу на 95 арк.; Блокнот червоного кольору з надписом «Golauto» на 172 арк.; Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу з додатками на 6 арк.; Акт ВН №0152955 з додатками на 3 арк.; Акт ВН №0152569 з додатками на 4 арк.; Листи з чорновими записами на 2 арк.; ТТХ 12ААе №499349 з додатками на 4 арк.; ТТХ 12ААе №589946 з додатками на 4 арк.; Акт №66814 з додатками на 3 арк.; ТТХ 12ААЕ № 276903 з додатками на 2 арк.; Доповідні записки з додатками на 10 арк.; Акт №0157210 з додатками на 6 арк.; Акт №66807 з додатками на 6 арк.; ТТХ №89 з додатками на 3 арк.; Акт №66798 з додатками на 5 арк.; ТТХ 12 ААЕ №877720 з додатками на 2 арк.; Акт № WGTO99707 з додатками на 5 арк.; Печатка круглої форми з відтиском «Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Представництво в Одеській області ОСОБА_36 23829739 «Для документів»» у кількості 1 шт.; Журнал обліку видачі актів перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на 176 арк.; Робочий зошит синього кольору без назви на 200 арк.; Тека червоного кольору в якій містяться посадові інструкції співробітників Управління Укртрансбезпеки в Одеській області у кількості 1 шт.; Печатка Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті «UA BH 07» повернути уповноваженій особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області; змиви з правої та лівої руки ОСОБА_7 ; гумові печатки за допомогою яких проводилось змиви з рук ОСОБА_7 ; вата за допомогою якої проводились змиви з рук ОСОБА_7 ; відрізок тканини штанів ОСОБА_7 знищити; службове посвідчення № 0305; посвідчення № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки Самсунг, імей НОМЕР_5 ; імей НОМЕР_6 у кількості 1 шт.; грошові кошти у розмірі 3 306 грн.; в`язка ключів на якій міститься 2 ключі та електронний носій інформації (флешка) у кількості 1 шт.; грошові кошти 400 доларів США купюрами по 100 доларів США (KB88371836C, KB29886260Q, KL77818812C, KL77818813C); грошові кошти в розмірі 1700 гривень повернути ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1