Ухвала від 30.01.2025 по справі 160/4547/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 січня 2025 рокуСправа № 160/4547/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання Осуховської Ж.С.,

за участі:

представника позивача: Дідик А.О.,

представника відповідача: Грипась Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника відповідача-1 про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Табак» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, без розгляду,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Табак» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №3823729/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №64 від 14.01.2022 до податкової накладної №14 від 14.01.2022; №3823744/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №70 від 17.01.2022 до податкової накладної №18 від 17.01.2022; №3823743/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №72 від 18.01.2022 до податкової накладної №19 від 18.01.2022; №3823734/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №76 від 20.01.2022 до податкової накладної №22 від 20.01.2022; №3823736/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №78 від 21.01.2022 до податкової накладної №23 від 21.01.2022; №3823735/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №80 від 22.01.2022 до податкової накладної №24 від 22.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складених ТОВ «Гермес Табак» (код ЄДРПОУ 41857718) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №64 від 14.01.2022 до податкової накладної №14 від 14.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №70 від 17.01.2022 до податкової накладної №18 від 17.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №72 від 18.01.2022 до податкової накладної №19 від 18.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №76 від 20.01.2022 до податкової накладної №22 від 20.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №78 від 21.01.2022 до податкової накладної №23 від 21.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №80 від 22.01.2022 до податкової накладної №24 від 22.01.2022 датою їх фактичного подання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Табак» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Табак» задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 в адміністративній справі №160/4547/24 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за загального позовного провадження.

13.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Табак» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, без розгляду (вх. №1863/25).

В обґрунтування клопотання відповідачем-1 зазначено, що з матеріалів справи встановлено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській №3823729/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №64 від 14.01.2022 до податкової накладної №14 від 14.01.2022; №3823744/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №70 від 17.01.2022 до податкової накладної №18 від 17.01.2022; №3823743/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №72 від 18.01.2022 до податкової накладної №19 від 18.01.2022; №3823734/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №76 від 20.01.2022 до податкової накладної №22 від 20.01.2022; №3823736/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №78 від 21.01.2022 до податкової накладної №23 від 21.01.2022; №3823735/41857718 від 18.02.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №80 від 22.01.2022 до податкової накладної №24 від 22.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати ДПС України зареєструвати складені ТОВ «Гермес Табак» (код ЄДРПОУ 41857718) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №64 від 14.01.2022 до податкової накладної №14 від 14.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №70 від 17.01.2022 до податкової накладної №18 від 17.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №72 від 18.01.2022 до податкової накладної №19 від 18.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №76 від 20.01.2022 до податкової накладної №22 від 20.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №78 від 21.01.2022 до податкової накладної №23 від 21.01.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №80 від 22.01.2022 до податкової накладної №24 від 22.01.2022 датою їх фактичного подання.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

У відповідності до частин 1- 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, позовну заяву подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 19.02.2024.

Отже, відповідачем зазначено, що позивачем було пропущено строки оскарження зазначених рішень.

20.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №2991/25), в якій представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування заперечень представником позивача зазначено, що відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року 2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі ПКУ), з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов`язань, які становлять 1095 днів.

Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ.

Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення).

Також, що Державна податкова служба України у своїх роз`ясненнях, які опубліковані на офіційному сайті zir.tax.gov.ua, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення).

Враховуючи той факт, що позивачем до подання позовної заяви не проводилася процедура адміністративного оскарження, позов подано позивачем в межах строків звернення до суду.

В судовому засіданні, 30.01.2025, представник відповідача-1 підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду постановою від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і дійшла висновку, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 цього Кодексу. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У справі № 160/11673/20 палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У справах № 140/1770/19 (про стягнення заборгованості) та № 320/12137/20 (про стягнення коштів), Велика Палата Верховного Суду виснувала, що строк позовної давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, яка встановлює спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення бюджетної заборгованості фактично констатувала, що строк звернення до суду в 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу,

В ухвалі від 11 жовтня 2023 року у справі № 607/1662/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.

Таким чином, у зв`язку з існуванням колізії між строками, передбаченими ПК України, і строками, передбаченими КАС України, суд зазначає, що пунктом 56.19 статті 56 ПК України строк оскарження податкового повідомлення - рішення є меншим, ніж тримісячний строк, визначений частиною четвертою статті 122 КАС України.

Отже, наразі існують фактично протилежні висновки щодо строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Врахування одного підходу щодо застосування норм права свідчитиме про відступлення від іншого підходу щодо застосування норм права у спосіб, що не передбачений правилами КАС України.

Однак пункт 56.21 статті 56 ПК України чітко встановлює, що у випадку, коли норми ПК України або інших законів суперечать одна одній і допускають неоднозначне трактування прав та обов`язків платників податків і контролюючих органів, рішення має прийматися на користь платника податків.

За змістом пунктів 29 та 30 рішення Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ, Суд) від 14 грудня 2021 року у справі «Мельгарехо Мартінес де Абелланос проти Іспанії» можливість суперечливих судових рішень є невід`ємною рисою будь-якої судової системи, яка базується на мережі судів першої та апеляційної інстанцій, повноважних на території їх територіальної юрисдикції. Такі розбіжності також можуть виникати в межах одного суду. Загалом, у функції Суду не входить порівняння різних рішень національних судів, навіть якщо вони винесені в явно схожих справах; він повинен поважати незалежність цих судів. Критерії, якими керується Суд при оцінці обставин, за яких суперечливі рішення різних національних судів, винесених в останній інстанції, призводять до порушення права на справедливий судовий розгляд, закріпленого в статті 6 § 1 Конвенції, полягають у встановленні, по-перше, чи існують «глибокі та давні розбіжності» в прецедентному праві національних судів; по-друге, чи передбачено національним законодавством механізм подолання цих невідповідностей; і, по-третє, чи було застосовано цей механізм і, якщо доцільно, з яким ефектом. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, принцип, який мається на увазі в Конвенції. Суперечливі рішення в подібних справах, винесені одним і тим же судом, який, крім того, є судом останньої інстанції у цій справі, можуть порушити цей принцип і тим самим підірвати довіру суспільства до судової системи, яка є одним із важливих компонентів державного права. про верховенство права. У зв`язку з цим Суд постановив у справах, що стосуються одного й того самого заявника, що різні рішення національних судів, засновані на ідентичних фактах, можуть суперечити принципу правової визначеності та навіть становити відмову у доступі до суду.

ЄСПЛ у рішенні від 26 серпня 2024 року у справі "ГАНУЩАК ПРОТИ УКРАЇНИ», досліджуючи питання неоднозначності судової практики, відзначив, що якщо явно суперечливі рішення втручаються у право на мирне володіння майном і не містять обґрунтованого пояснення розбіжності, таке втручання не може вважатися законним для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки призводить до неузгодженості практики, якій бракує необхідної точності, аби фізичні особи могли передбачити наслідки своїх дій (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Йокела проти Фінляндії» (Jokela v. Finland), заява № 28856/95, пункт 65, ЄСПЛ 2002-IV; «Сагінадзе та інші проти Грузії» (Saghinadze and Others v. Georgia), заява № 18768/05, пункти 116 - 118, від 27 травня 2010 року; та «Брезовец проти Хорватії» (Brezovec v. Croatia), заява № 13488/07, пункти 67 і 68, від 29 березня 2011 року). Суд виснував, що розбіжності у практиці з питання достатньо для встановлення за обставин цієї справи, що заявник не міг передбачити оскаржуване втручання у вигляді постанови апеляційного суду та його наслідки, а тому воно було несумісним із принципом законності, закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням положень пункту 56.21 статті 56 ПК України, суд застосовує підхід Великої Палати Верховного Суду у справах №140/1770/19 та №320/12137/20 щодо права платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення - рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 295 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Табак» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, без розгляду, відмовити повністю.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки передбачені ст. 295, 297 КАС України.

Повний текст ухвали складений 05.02.2025.

Суддя О.В. Царікова