Рішення від 21.10.2024 по справі 160/22301/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокуСправа №160/22301/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування наказу,-

УСТАНОВИВ:

16.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2024 року №3393-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС».

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав наступне. Позивач у порядку, передбаченому п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, направив на адресу відповідача повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх надходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України. Рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області №28353/6/04-36-07-12 від 18.04.2024 року відмовлено у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ щодо ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС». Вказане рішення відповідача було предметом оскарження у судовому порядку, за результатами якого Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.07.2024 року по справі №160/12774/24 відмовив у скасуванні означеного рішення відповідача. Позивач наголошує, що рішення буде оскаржене ним у апеляційному порядку. Так, позивач наголосив, що абз. 10-11 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що до винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні. Тому, звернення позивача до відповідача із повідомленням про неможливість вивезення первинних документів за період з лютого 2021 року по грудень 2023 року (включно) та до набрання законної сили судовим рішенням справі №160/12774/24, до позивача має застосовуватись мораторій на проведення перевірок, передбачений абз. 5, абз. 10, абз. 11 п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Тож, спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 21.08.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

06.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог. Відповідач вказав, що у разі, якщо за наслідками аналізу податкової інформації, що міститься у базах даних контролюючого органу, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, контролюючий орган вправі надіслати платникові запит щодо такої інформації, а у випадку не надання пояснень та їх документальних підтверджень - здійснити позапланову перевірку. Отже, враховуючи норми чинного законодавства ГУ ДФС у Дніпропетровській області діяло в межах повноважень передбачених податковим законодавством.

23.09.2024 року від позивача надійшли пояснення щодо позову, до яких долучено ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 року по справі №160/12774/24 та апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Основний вид діяльності ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» - 81.21 Загальне прибирання будинків

Інші види діяльності: Неспеціалізована оптова торгівля, Комплексне обслуговування об`єктів, Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, Інші види діяльності із прибирання, Надання ландшафтних послуг, Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів, Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами.

20.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. СЕРВІС» направлено в адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення №07\03-2024 від 20.03.2024 про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, в якому позивач просив застосувати до нього спеціальні правили для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

За результатами розгляду означеного повідомлення відповідач прийняв Рішення від 18.04.2024 №28353\6104-36-07-12, яким відмовлено у застосуванні до ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. СЕРВІС» положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, з підстав не проведення позивачем інвентаризації первинних документів та матеріальних цінностей, не зазначення позивачем загального переліку втрачених документів, та відсутність від позивача повідомлень за формою 20-ОПП щодо об?єктів надання послуг\виконання робіт у м.Бахмут, Волноваха, Маріуполь, Вугледар, Мар?їнка, Курахове, Авдіївка, Мангуш, Лиман, Торецьк, Курахівській ОТГ Покровського району та Маріїнського району Донецької області Донецької області.

Позивач оскаржив дане рішення у судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року по справі №160/12774/24 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС».

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №3393-п від 08.08.2024 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» у зв`язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» порядку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період діяльності з 01.01.2018 року по 31.12.2023 року, керуючись пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 69.2-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» з 08.08.2024 року з метою здійснення контролю за правильністю обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період діяльності з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року, тривалістю 5 робочих днів.

Крім того, 08.08.2024 року №1660/04-36-24-10/40107637 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт «Про неможливість проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40107637) у зв`язку з відсутністю посадових осіб та підприємства за податковою адресою.

Вважаючи наказ №3393-п від 08.08.2024 року неправомірним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у редакції на час подання позивачем повідомлення) встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Так, пп. 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України містить пряму заборону для податкового органу на ініціювання проведення будь-якої перевірки платника податків щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні чи сумніву в показниках податкової звітності за наявності оскарження відповідної відмови в адміністративному чи судовому порядку і до винесення остаточного рішення по справі.

Як встановлено судом вище ГУ ДПС у Дніпропетровській області наказом №3393-п від 08.08.2024 року призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» у зв`язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» порядку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період діяльності з 01.01.2018 року по 31.12.2023 року.

Водночас, за результатами розгляду Повідомлення позивача №07/03-2024 від 20.03.2024 року (Про неможливість вивезення первинних документів з території де ведуться бойові дії та/або території тимчасово окупованої рф в порядку 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ) відповідач прийняв Рішення від 18.04.2024 року №28353/6/04-36-07-12, яким відмовлено у застосуванні до ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. СЕРВІС» положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Позивач оскаржив дане рішення у судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року по справі №160/12774/24 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС».

Так, як встановлено судом спірний наказ про проведення перевірки від 08.08.2024 року був прийнятий протягом строку, передбаченого для оскарження рішення суду від 19.07.2024 року по справі №160/12774/24.

Водночас, зі змісту Повідомлення №07/03-2024 від 20.03.2024 року вбачаються наступні періоди, визначені позивачем: лютий 2022 року квітень 2022 року, липень 2021 року грудень 2023 року.

Також суд зауважує, що у силу спеціального застереження пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до винесення остаточного рішення у справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Отже, навіть сама по собі лише обставина прийняття адміністративним судом позову платника податків до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі вже унеможливлює здійснення суб`єктом владних повноважень заходу податкового контролю у вигляді документальної перевірки платника податків з приводу дотримання податкової дисципліни в частині достовірності та повноти нарахування і спати податків (зборів).

У даній справі, Дніпропетровським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 19.07.2024 року по справі №160/12774/24, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» щодо скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.04.2024 року №28353\6\04- 36-07-12.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів (ч. 1 ст. 295 КАС України).

Тож, рішення станом на дату прийняття наказу №3393-п від 08.08.2024 року не набуло статусу остаточного.

Тож, призначення перевірки ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» наказом від 08.08.2024 року №3393-п здійснено з порушенням прямої заборони на здійснення будь-якої перевірки платника податків згідно з пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Беручи до уваги вищенаведені обставини та наведені норми права, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Водночас суд вказує, що належним способом захисту прав позивача буде не лише скасування наказу, а й визнання його протиправним, що відповідає п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України. Тож, з урахуванням зазначеного, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог у відповідності до ст. 9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час судового розгляду справи по суті відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваного наказу.

Натомість, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2024 року №3393-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко