Рішення від 08.05.2025 по справі 160/8018/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 рокуСправа №160/8018/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Лозицької І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Державного університету економіки і технологій до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Державний університет економіки і технологій з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-22-014817-а від 27.02.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.10.2024 року Державним університетом економіки і технологій в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення про проведення закупівлі «Капітальний ремонт, який є заходом з усунення аварій в житловому фонді за проєктом «Капітальний ремонт покрівлі будівлі гуртожитку № 4, пошкодженого внаслідок збройної агресії, за адресою: проспект Поштовий 51, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна»» (Ідентифікатор закупівлі: UА-2024-10-22-014817-а). За результатами розгляду тендерних пропозицій 07.11.2024 року замовником оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . 13.11.2024 року між Державним університетом економіки і технологій та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №63/2024.

Відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби № 19 від 05.02.2025 року «Про початок здійснення моніторингу закупівель» розпочато моніторинг закупівлі «Капітальний ремонт, який є заходом з усунення аварій в житловому фонді, за проектом «Капітальний ремонт покрівлі будівлі гуртожитку №4, пошкодженого внаслідок збройної агресії, за адресою: проспект Поштовий 51, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна»» (Ідентифікатор закупівлі: UА-2024-10-22-014817-а), за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2024-10-22-014817-а від 27.02.2025 року.

Відповідно до змісту висновку Східним офісом Держаудитслужби встановлено порушення Державним університетом економіки і технологій вимог пунктів 3 та 28 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». За результатами розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей та пункту 5.17 Настанови № 281. За результатами розгляду питання щодо відповідності умов Договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі встановлено порушення пункту 18, підпункту 2 пункту 21 Особливостей. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 ЗУ «Про публічні закупівлі», Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 13.11.2024 року № 63/2024 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач вважає висновок відповідача необґрунтованим, протиправним та таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, оскільки за його твердженнями ним не порушено вимог законодавства.

Ухвалою суду від 19.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що моніторингом встановлено, що у підпункті 4.1. пункту 4 розділу 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації замовником визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону № 922, крім частин другої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону № 922 , та пункту 19 Особливостей, що не відповідає пункту 17 Особливостей (у редакції, що діяла на дату оголошення процедури закупівлі), де зазначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі, згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону № 922, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону № 922, та цих особливостей.

Враховуючи вищенаведене, при складанні тендерної документації Замовником не враховано чинні норми Особливостей, чим порушено вимоги пунктів 3 та 28 Особливостей в частині включення до тендерної документації інформації у відповідності до законодавства.

Моніторингом установлено, що до договірної ціни, яка міститься в документах тендерної пропозиції учасника та є невід`ємною частиною договору від 13.11.2024 року № 63/2024, ФОП ОСОБА_1 включено кошти на покриття адміністративних витрат будівельної організації у сумі 40 040,90 гривень.

Відповідач наголошує, що ФОП ОСОБА_1 не має статусу будівельної організації, не веде бухгалтерського обліку в порядку, необхідному для визначення адміністративних витрат, і не має підтверджених, розрахунків таких витрат за попередній період. Крім того, у складі тендерної пропозиції відсутні розрахунки, що підтверджують обґрунтованість включення цих витрат у договірну ціну, що суперечить вимогам тендерної документації.

Відповідач впевнений, що ФОП ОСОБА_1 не веде обліку витрат, у тому числі адміністративних, і, відповідно, не може довести наявність таких витрат у своїй діяльності.

Фізична особа-підприємець може враховувати адміністративні витрати лише за умови, якщо є підтверджені розрахунки таких витрат за попередній період, ведеться відповідний бухгалтерський облік, визначено загальну нормативно-розрахункову трудомісткість виконаних робіт. Отже, ФОП ОСОБА_1 не надала жодних доказів дотримання цих вимог, а тому включення адміністративних витрат є безпідставним і призводить до завищення вартості тендерної пропозиції.

За результатами з моніторингу, у тендерній пропозиції ФОП. ОСОБА_2 виявлено наступні невідповідності у розбіжності у кількості матеріалів: позиція 62 відомості ресурсів у Технічному завданні передбачає використання Гвинтів ЕRDМ 4,8x50 у кількості 12 295 шт., натомість у Підсумковій відомості ресурсів ФОП ОСОБА_2 вказано 15 063,47; позиція 91 відомості ресурсів передбачає використання цегли керамічної одинарної повнотілої, розміри 250x120x65 мм, марка М100 у кількості 0,12544 тис. шт., у той час як у документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 визначено використання 1,254 тис. шт.

Отже, завищення кількості матеріалів призводить до суттєвого збільшення вартості робіт, а саме : - гвинти ЕRDМ 4,8x50: завищення вартості на 14 728,26 грн; цегла керамічна одинарна повнотіла: завищення вартості на 12 969,95 грн.

Загальна сума завищення складає 27 698,21 грн., що є істотною розбіжністю, яка спотворює реальну вартість тендерної пропозиції.

Моніторингом також встановлено, що тендерна пропозиція не містить таких матеріалів, передбачених Технічним завданням: цвяхи, гіпсові в`яжучі, вироби гумові -технічні, фарба, поковки, катанка гарячекатана, смола, кам`яновугільна, дрантя, ущільнювальні прокладки, вода тощо.

Відсутність зазначених матеріалів порушує технологічний процес виконання капітального ремонту, що є критичним недоліком та призводить до порушення встановлених норм і стандартів, зокрема Державних будівельних норм, що регламентують якість та послідовність виконання будівельних робіт. Це може стати причиною необхідності застосування нееквівалентних або менш якісних матеріалів, що негативно позначиться на довговічності та надійності виконаних робіт. Також, може призвести до затримок у виконанні робіт і до додаткових фінансових витрат для Замовника на закупівлю відсутніх матеріалів.

Отже, на переконання відповідача, тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 не відповідає вимогам; підпункту 6.3. пункту 6 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та Технічній специфікації (Додаток 4 до тендерної документації).

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями, 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26,01.1993 № 2939-ХІІ, статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 13.11.2024 року № 63/2024 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третьою особою до суду пояснення надано не було.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.10.2024 року Державним університетом економіки і технологій в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення про проведення закупівлі «Капітальний ремонт, який є заходом з усунення аварій в житловому фонді за проєктом «Капітальний ремонт покрівлі будівлі гуртожитку № 4, пошкодженого внаслідок збройної агресії, за адресою: проспект Поштовий 51, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна»» (Ідентифікатор закупівлі: UА-2024-10-22-014817-а).

За результатами розгляду тендерних пропозицій 07.11.2024 року замовником оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

13.11.2024 року між Державним університетом економіки і технологій та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №63/2024, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи з капітального ремонту, який є заходом з усунення аварій в житловому фонді, за проектом «Капітальний ремонт покрівлі будівлі гуртожитку №4, пошкодженого внаслідок збройної агресії, за адресою: проспект Поштовий 51, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна» (ДК 021:2015:45260000-7: Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Роботи виконуються виконавцем згідно проєктно-кошторисної документації в межах ціни, визначеної цим договором (п. 1.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу № 19 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» від 05.02.2025 року Східного офісу Держаудитслужби розпочато моніторинг закупівлі «Капітальний ремонт, який є заходом з усунення аварій в житловому фонді, за проектом «Капітальний ремонт покрівлі будівлі гуртожитку №4, пошкодженого внаслідок збройної агресії, за адресою: проспект Поштовий 51, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна»» (Ідентифікатор закупівлі: UА-2024-10-22-014817-а), за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2024-10-22-014817-а.

Підставою здійснення моніторингу були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації , оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Під час здійснення моніторингу предметом аналізу були питання обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, в тому числі відображення інформації, документів передбачених п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 року № 710, відповідності вимогам тендерної документації вимогам Закону України від 25.12.2015 року № 922 «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», своєчасності надання інформації та документів, у випадках передбачених законом № 922, розгляду тендерної пропозиції, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та тендерної документації, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, зміни до договору.

Під час здійснення моніторингу проаналізовано річний план закупівель Державного університету економіки і технологій на 2024 рік, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи (протокол від 22.10.2024 року № 63), оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерну пропозицію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 07.11.2024 року № 69, повідомлення про намір укласти договір, оприлюднене в електронній системі закупівель 07.11.2024 року, договір від 13.11.2024 року № 63/2024, додаткову угоду від 24.12.2024 року № 2, пояснення замовника, надані через електронну систему закупівель 10.2.2025 року та 19.02.2025 року на запити Східного офісу Держаудитслужби від 07.02.2025 року та від 17.02.2025 року.

За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей.

За результатами розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей та пункту 5.17 Настанови № 281.

За результатами розгляду питання щодо відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі встановлено порушення пункту 18, підпункту 2 пункту 21 Особливостей.

За результатами аналізу питань обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законом № 99, своєчасності укладання договору та його оприлюднення порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 13.11.2024 року № 63/2024 року з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, не погоджуючись із вказаним висновком відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу (п. 13);

- моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14);

- переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (п. 18);

- тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (п. 31);

- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 32);

- Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (п. 36).

- учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (абзац перший п. 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 922 закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас п. 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону № 2939 моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону № 922 Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами першим-другим ч. 1 ст. 8 Закону № 922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Частиною 10 ст. 8 Закону № 922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі Наказ № 552).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 922 закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (ч. 3 ст. 13 Закону № 922).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що з огляду на основні завдання Державної аудиторської служби України, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльність цього органу повинна бути спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених при проведенні цих торгів. Адже саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходів щодо порушників цього законодавства. Водночас повноваження Державної аудиторської служби України у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки, зважаючи на положення Законів № 922 та № 2939, моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення. Одночасно з цим норми законодавства зобов`язують орган державного фінансового контролю у висновку про виявлені порушення, у разі необхідності, деталізувати суть порушення, обставини його допущення та зазначати про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Законом України від 16.08.2022 № 2526-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 доповнено п. 3-7 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

Відповідно до п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Як вже було встановлено судом, у справі, яка розглядається, внаслідок проведеного відповідачем моніторингу закупівлі унікальний номер UА-2024-10-22-014817-а складено висновок, відповідно до якого встановлено порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей, підпункту 2 пункту 44 Особливостей та пункту 5.17 Настанови № 281, пункту 18, підпункту 2 пункту 21 Особливостей.

З розділу 1 оскаржуваного висновку вбачається, що у підпункті 4.1. пункту 4 розділу 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації замовником визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої, сьомої-дев`ятої статті 41 Закону, та пункту 19 Особливостей, що не відповідає пункту 17 Особливостей (у редакції, що діяла на дату оголошення процедури закупівлі), де зазначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей.

У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

У тендерній документації зазначаються:

один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;

підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Для об`єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об`єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.

Тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.

Відповідно до ст. 22 Закону України № 922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Суд зазначає, що відповідно до аналізу положень пунктів 3 та 28 Особливостей, а також ст. 22 Закону № 922 дані нормативно-правові акти встановлюють вичерпний перелік вимог до складання тендерної документації, а саме щодо наявності обов`язкових складових тендерної документації замовника.

Водночас, ані положення пунктів 3 та 28 Особливостей, ані положення ст. 22 Закону не встановлюють вимогу здійснення посилань в тендерній документації замовника на нормативно-правові акти, які є підставою для укладання договору за результатами проведеної закупівлі.

Судом також встановлено, що відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 розділу 1 «Загальні положення» тендерної документації, документацію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови Кабінету міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 розділу 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації, проект договору про закупівлю викладено в Додатку 5 до цієї тендерної документації.

Відповідно до переліку додатків до тендерної документації у додатку 5 викладено проект договору.

Згідно з преамбулою додатку 5 тендерної документації договір про закупівлю з переможцем укладається керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VІІІ від 25.12.2015 (зі змінами), Цивільним кодексом України від 16.01.2003 (№ 435-ІV), Господарським кодексом України від 16.01.2003 (№ 436-ІV) та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами).

Аналогічні положення щодо укладання договору з переможцем закупівлі в тому числі у відповідності до вимог Особливостей викладені в преамбулі договору №63/2024 від 13.11.2024 укладеного між замовником й переможцем.

Таким чином, суд зазначає, що посилання відповідача на порушення Замовником приписів пунктів 3 та 28 Особливостей при формуванні підпункту 4.1. пункту 4 розділу 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації Замовника є протиправним з огляду на відсутність законодавчого обов`язку у замовника вказувати в тендерній документації переліку нормативно-правових актів, на підставі яких буде укладено договір за результатами публічної закупівлі.

Щодо встановленого порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей та пункту 5.17 Настанови № 281, суд зазначає наступне.

Відповідно до оскаржуваного висновку, внаслідок включення в договірну ціну адміністративних витрат будівельної організації у розмірі 40 040,90 грн (без урахування податків) ФОП ОСОБА_1 завищено вартість тендерної пропозиції, що не відповідає пункту 5.17 Настанови № 281 та відповідно підпункту 6.6 пункту 6 Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації. Відповідно до реєстраційних документів ФОП ОСОБА_1 не має будівельної організації та відповідно документів, які містяться у складі наданої учасником тендерної пропозиції, не має апарату управління. Враховуючи зазначене, ФОП ОСОБА_1 не має підстав для нарахування у договірній ціні адміністративних витрат.

Основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування, визначені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (надалі - Настанова №281).

Розділом V Настанови №281 врегульовано порядок визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни).

Підпунктом 5.17. Настанови №281 встановлено, що адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 №573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови.

У складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат).

Відповідно до пп. 5.18. Настанови №281 визначено, що при обчисленні показника адміністративних витрат з переліку витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до адміністративних, виключаються такі адміністративні витрати:

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

відрахування будівельних організацій на утримання апарату управління будівельних об`єднань, в тому числі витрати на утримання корпорацій, асоціацій тощо;

витрати на перебазування будівельних організацій;

витрати, пов`язані з нарахуванням і виплатою дивідендів учасникам і засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв`язку);

витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг);

витрати з операційної оренди;

витрати зі страхування майна;

витрати, пов`язані з витратами на збут та іншими операційними витратами будівельної організації.

При цьому, в оскаржуваному висновку відповідач не ставить питання щодо неправомірності визначення фізичною особою-підприємцем адміністративних витрат, які включені до договірної ціни, відповідач взагалі заперечує право фізичної особи-підприємця на включення таких витрат до договірної ціни, оскільки, за його позицією, вказане право мають лише будівельні організації, які мають апарат управління.

Положення чинного законодавства України не містять такого поняття як «будівельна організація», натомість, положеннями ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством..

Суб`єктами господарювання є:

1)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Також, положення Настанови №281 не обмежують її застосування суб`єктами в залежності від форми здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, суд зазначає, що фізична особа-підприємець може враховувати зазначені адміністративні витрати, якщо зможе їх обґрунтувати на підставі структури, яка склалася в цій організації за попередній звітний період, бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також на підставі загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період.

Відповідно до підпункту 6.3 пункту 6 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації до складу цієї ціни учасник включає прямі, загально-виробничі та інші витрати на будівництво об`єкту (відрядження, перевезення працівників, тощо), прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що в складі тендерної пропозиції учасника містяться файли «Договір оренди приміщення», «Довідка обладнання», «Ліцензія АВК ФОП Руда», «Штатний розпис», «Ліцензія АВК ФОП Руда» в яких містяться договір оренди №1/04-0 від 01.04.2024 року з актом приймання-передачі, відповідно до змісту якого учасник орендує офісне приміщення, довідка №2 від 05.11.2024 року, яка також підтверджує факт наявності витрат щодо оренди приміщення, штатний розпис від 01.05.2024 року, який підтверджує наявність 10 штатних одиниць у третьої особи та ліцензія 6/8617 від 25.10.2024 року, яка підтверджує наявність супутніх адміністративних витрат, зокрема щодо придбання програмного забезпечення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:

-не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;

-є такою, строк дії якої закінчився;

-є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену

замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

-не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Таким чином, на виконання вимог підпункту 6.3 пункту 6 Розділу 3 тендерної документації та у відповідності до вимог Настанови №281 ФОП ОСОБА_1 правомірно відобразила в складі тендерної пропозиції відомості про наявність адміністративних витрат, а доводи відповідача щодо порушення замовником підпункту 2 пункту 44 Особливостей є протиправними.

Також, як встановлено судом, відповідно до розділу 2 висновку Східним офісом Держаудитслужби за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Так, відповідно до висновку моніторингом установлено, що позицією 62 відомості ресурсів, що міститься в Технічному завданні, при виконанні робіт передбачено використання Гвинтів ЕRDМ 4,8x50 у кількості 12 295 штук, проте позицією 31 Підсумкової відомості ресурсів, що міститься в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 (файл Розрахунок) використання вказаних гвинтів зазначено у кількості^ 063,47059 штук. Позицією 91 відомості ресурсів, що міститься в Технічному завданні, передбачено використання цегли керамічної одинарної повнотілої, розміри 250x120x65 мм, марка М100, одиниця виміру 1000 шт, у кількості 0,12544, проте позицією 69 Підсумкової відомості ресурсів, що міститься в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 визначено використання зазначеної цегли з одиницею виміру 1000 шт, у кількості 1,254.

Крім того, моніторингом установлено, що відомістю ресурсів, що міститься в Технічному завданні, при виконанні капітального ремонту покрівлі будівлі гуртожитку передбачено використання матеріалів, які не включені ФОП ОСОБА_1 до Підсумкової відомості ресурсів, що міститься в документах тендерної пропозиції вказаного учасника, а саме: позиція 34 - Цвяхи опоряджувальні круглі 1,0x16 мм у кількості 9,0001179 т; позиція 36 - Цвяхи толеві круглі 2,5x40мм у кількості 0,085653 т; позиція 37 - Гіпсові в`яжучі Г-3 у кількості 0,023563 т; позиція 38 - Вироби гумові технічні морозостійкі у кількості 4,312 кг; позиція 39 - Фарба земляна густотерта олійна, мумія, сурик залізний у кількості 0,0004968 т; позиція 40 - Оліфа комбінована К-2 у кількості 0,0003312 т; позиція 41- Поковки з квадратних заготовок, маса 1,8 кг у кількості 0,025118 т; позиція 42 - Катанка гарячекатана у мотках, діаметр 6,3-6.5 мм у кількості 0,0035672 т; позиція 44 - Шурупи з напівкруглою головкою, діаметр стрижня 8 мм, довжина 100 мм у кількості 0,0000566 т; позиція 46 - Смола кам`яновугільна для дорожнього будівництва у кількості 0,001328 т; позиція 49 - Дрантя у кількості 4,3828 кг; позиція 56 - Толь з крупнозернистою посилкою гідроізоляційна, марка ТГ-350 у кількості 5,0268 кв.м; позиція 60 -Прокладки ущільнювальні гумові у кількості 16,968 м; позиція 85 - Вода у кількості 0,04562 куб.м; позиція 87 - Ксилол нафтовий, марка А у кількості 0016436 т; позиція 90 - Паста антисептична у кількості 0,00129556 т.

Щодо розбіжностей в позиціях 62 та 91 Технічного завдання та локального кошторису учасника, суд зазначає, що відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3 Розділу З ТД до формальних (несуттєвих) помилок належать помилки, зроблені учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

Враховуючи, що виявлені помилки не впливають на ціну тендерної пропозиції, не призводять до її спотворення, в локальних кошторисах відомості про обсяги гвинтів ЕRDМ 4,8x50 та цегли керамічної одинарної повнотілої, розміри 250x120x65 мм, марка М100 обсяги використання даних матеріалів вказані вірні, під час виконання Договору в актах приймання виконаних будівельних робіт та довідках про вартість виконаних робіт та витрати відображено вірні одиниці обміру використаних матеріалів та вірні обсяги виконаних робіт, дана помилка жодним чином не впливає на склад тендерної пропозиції учасника, а отже є несуттєвою (формальною) в розумінні підпункту 1.3.2. пункту 1.3 Розділу 3 тендерної документації.

Щодо не включення ФОП ОСОБА_1 матеріалів, які містились в Технічному завданні (додаток №4 до тендерної документації), судом встановлено, що відповідно до п. 11 Додатку №4 до тендерної документації з огляду на об`єми робіт, задля коректного розуміння потенційними учасниками обсягів робіт та ситуації на об`єкті, останні, до подання пропозиції, повинні здійснити обстеження фактичного стану об`єкта та ознайомитися з наявними матеріалами. Для підтвердження в складі тендерної пропозиції надається акт про обстеження та ознайомлення який має бути підписаний учасником та замовником. В документі має бути засвідчено, що учасник обстежив об`єкт.

На виконання вимог п. 11 Додатку №4 до тендерної документації в складі тендерної пропозиції учасника міститься файл «Акт обстеження», відповідно до змісту якого ФОП ОСОБА_1 перед складанням тендерної пропозиції провела огляд об`єкта будівництва та зобов`язалась при формуванні тендерної пропозиції враховувати фактичні обсяги робіт та ситуацію на об`єкті.

При цьому, при формуванні Технічного завдання замовник керувався робочим проектом та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (інвесторська кошторисна документація) розробленим ТОВ «Проектбудвишукування», який отримав експертний звіт (позитивний) №11/2389- 12/23 від 11.12.2023 року.

Відповідно до п. 1.2. Розділу І Настанови №218 інвесторська кошторисна документація - сукупність кошторисів, кошторисних розрахунків, відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, зведених кошторисних розрахунків вартості об`єкта будівництва або його черг, зведень витрат, пояснювальних записок та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.

Відповідно до п. 2.5. Розділу II Настанови №281 вартість будівництва визначається:

1)на стадії проектування - у складі інвесторської кошторисної документації;

2)на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною));

3)на стадії проведення взаєморозрахунків - шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.

Відповідно до п. 3.1. Розділу III Настанови №281 кошторисна вартість об`єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.

Натомість, відповідно до п. 5.1. Розділу V Настанови №281 ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до змісту Настанови №281 вартість будівництва може відрізнятись на кожному з етапі реалізації закупівлі, зокрема, учасник зобов`язаний формувати свою цінову пропозицію з обсягу реальної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах.

Крім того, оскаржуваний висновок не містить посилань не невідповідність обсягів виконання робіт, викладених в Технічному завданні та Тендерній пропозиції Учасника.

Враховуючи, що учасник при формуванні тендерної пропозиції проводив огляд об`єкта будівництва, положення Настанови №281 встановлюють обов`язок для учасника при формуванні договірної ціни враховувати реальні потреби в матеріально-технічних ресурсах, не використання при формуванні цінової пропозиції учасника матеріалів, які містились в Технічному завданні, не може слугувати доказом порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а, отже, доводи відповідача щодо порушення Замовником підпункту 2 пункту 44 Особливостей є протиправними.

Судом встановлено, що відповідно до розділу 2 оскаржуваного висновку Східним офісом Держаудитслужби за результатами розгляду питання щодо відповідності умов Договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі встановлено порушення пункту 18, підпункту 2 пункту 21 Особливостей.

Так, відповідно до висновку встановлено, що вартість прямих та загальновиробничих витрат Договірної ціни, що є Додатком №1 до вказаного договору не відповідає вартості прямих та загальновиробничих витрат Договірної ціни, яка міститься в документах тендерної пропозиції вказаного учасника.

При цьому, договірна ціна в цілому не змінились і складає 6394,53690 тис. гривень.

Відповідно до п.п. 6.3 - 6.4 п.6 Розділу 3 тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником.

Документальне підтвердження відповідності робіт тендерної документації включає в себе:

-договірну ціну;

-локальні кошториси (мають бути складені відповідно до технічного завдання з урахуванням будівельного технологічного процесу);

-підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни відповідно до кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281;

-проект графіку виконання робіт, складеного в розрізі розділів локальних кошторисів. Під час укладання договору графік може бути відкоригований щодо проміжних робіт. Кінцевий строк надання послуг може змінюватися виключно у випадках, передбачених Законом.

-надання сертифікату «Системи управління якістю. Вимоги» ДСТУ ЕN ISO 9001: 2018 (ЕN ISO 9001: 2015, IDT);

- надати Розрахунки (файл з розширенням «.pdf»), підписані учасником з проставлянням печатки (за наявності), та затверджені сертифікованим інженером-проектувальником у частині кошторисної документації та інженером-консультантом (будівництво). Розрахунки повинні містити підпис і печатку інженера-проектувальника у частині кошторисної документації та інженера- консультанта (будівництво). У складі пропозиції Учасник повен надати скановані копії діючих сертифікатів інженера-проектувальника у частині кошторисної документації та інженера- консультанта (будівництво), які повинні бути завірені підписом та печаткою власника сертифікату та уповноваженою особою Учасника;

-додатково Розрахунки мають бути подані учасником в складі тендерної пропозиції шляхом завантаження в систему у вигляді окремого електронного файлу у форматі Місrosoft (Word/ Ехсеle) та додатково в програмному комплексі АВК або іншому програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірної ціни$

-на підтвердження відповідності тендерної пропозиції вимогам технічного завдання учасник також надає скан-копію ліцензії програмного комплексу «АВК-5» (або аналогічного), що підтверджує право використання цього програмного комплексу учасником або виконавцем розрахунків.

-документи та вимоги згідно Додатку 4 до Тендерної документації.

Судом встанволено, що учасником в складі тендерної пропозиції було надано Договірну ціну на суму 6 394 536,90 грн. без ПДВ, що не заперечується відповідачем.

При аналізі умов укладеного Договору визначено, що договірна ціна складає 6394536,90 грн., що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до відомостей, викладених в Додатку 5 тендерної документації не суттєві вимоги до проекту договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані Замовником під час укладання договору з Учасником-переможцем закупівлі, крім істотних умов договору.

Відповідно до п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1)зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2)погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3)покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4)продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5)погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6)зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7)зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, АRGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8)зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9)зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

Таким чином, положеннями чинного законодавства України встановлено чітку процедуру та підстави для внесення змін саме до істотних умов договору про закупівлю.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, істотними умовами договору є предмет, ціна та його строк дії.

Відповідно до умов укладеного між замовником та переможцем договору його невід`ємними частинами є зокрема договірна ціна (додаток 1).

Враховуючи, що ціна тендерної пропозиції залишилась незмінною, коригування розміру непрямих витрат не є зміною суттєвих умов договору, а, отже, можуть бути доповнені і скориговані замовником під час укладання договору з учасником-переможцем закупівлі, що підтверджується умовами тендерної документації замовника.

Таким чином, суд доходить висновку, що доводи відповідача про порушення Замовником пункту 18, підпункту 2 пункту 21 Особливостей, є протиправними.

Щодо зобов`язання, яке міститься в п. 3 констатуючої частини висновку відповідача від 27.02.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2024-10-22-014817-а, суд зазначає наступне.

Оскаржуваним висновком моніторингу процедури закупівлі зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 13.11.2024 року № 63/2024 року з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 1 Закону №922-VIII договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, передбачені ст. 41 Закону № 922-VIII, згідно з ч.1 якої, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень ч.6 цієї статті.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч. 5 цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю (ч.7 ст.41 Закону №922-VIII).

Відповідно до ч.1ст. 43 Закону України №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог ч. 4ст. 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст.18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених ч.5 та ч.6 ст. 33та ч. 7 ст.40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до ст. 18 цього Закону.

З аналізу викладеного вбачається, що приписи Закону України №922-VIII не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

Суд враховує підстави для зміни або розірвання договору, передбачені ст.651 Цивільного кодексу України, за вимогами якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому, відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 3 та ч. 4ст. 652 ЦК України).

Згідно зі ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, а ні Цивільним Кодексом України, а ні Законами № 922-VIII, № 2939-XII не визначено повноваження відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях 2,5 Закону № 2939-XII, на які є посилання в оскаржуваному висновку.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку, що правові підстави для розірвання договору відсутні.

Суд зазначає, що оскаржуваний висновок про необхідність припинення договору суперечить принципам розсудливості, пропорційності та обґрунтованості.

Крім того, вимога відповідача про припинення договору з переможцями торгів є недопустимою, та не має під собою правового підґрунтя. Договір з переможцем укладено в строки та у повній відповідності до норм Цивільного кодексу УкраїнитаГосподарського кодексу Україниз урахуванням особливостей, визначених Законом.

Отже, суд вважає, що встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення позивачем дій щодо припинення укладеного договору, з огляду на наведену вище позицію, є порушенням принципу пропорційності та, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку у наведеній частині.

Слід зазначити, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Натомість, оскаржений висновок про результати моніторингу закупівлі не містить доказів та відомостей про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-22-014817-а від 27.02.2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.42.43801691.1 від 12.03.2025 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3 028,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст9,72-77,139,241-243,245-246,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного університету економіки і технологій до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-22-014817-а від 27.02.2025 року.

Стягнути на користь Державного університету економіки і технологій (код ЄДРПОУ 43684645) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька