Рішення

від 08.05.2025 по справі 640/17804/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року Справа№640/17804/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК"

до відповідача: Київської митниці

провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митноївартості товарів від 15.09.2022 року № UA100320/2022/000050/1,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАК", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниціпро визнання протиправним та скасування рішення про коригування митноївартості товарів від 15.09.2022 року № UA100320/2022/000050/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.

На підставі зовнішньоекономічного договору поставки №SABIC-PM/0122 від 31.01.2022 року, Інвойсу від 09.09.2022 р. № 202000335, ТОВ "ІТАК" ввезено на митну територію України Товар №1. Код ТН ЗЕД 3901 10 90 00 Полімери етилену в первинних формах: - поліетилен в гранулах/низької густини/ менш ніж 0,94 г/см3, LDPE HP2023NN 00900 21000 кг/(840 мішків). / з питомою густиною 0,9228 г/см3. Розфасований в п/е мішки по 25 кг., Batch no 0024037126 використовується для виробництва пластмасових виробів. Торговельна марка: SABIC.

Виробник: SABIC. Країна виробництва - SA.

13.09.2022 року, о 10 год. 41 хв., Київською митницею, було прийнято до митного оформлення товар зазначений вище та електронну митну декларацію ЕМД UA100320/2022/389559.

У ЕМД UA100320/2022/389559 позивачем заявлено митну вартість: Товар №1 1135699,95 грн. (1,14578 Євро/кг.) розраховані митні платежі склали: 227139,99 грн., у тому числі: ввізне мито 0% 0,00 грн., податок на додану вартість 20% 227139,99 грн. Разом із ЕМД UA100320/2022/389559 (Додаток 3), для підтвердження митної вартості, декларант позивача подав Київській митниці наступні документи:

- (4104) зовнішньоекономічний договір поставки №SABIC-PM/0122 від 31.01.2022

- (0325) Proforma invoice №201996956 від 06.09.2022

- (0380) Інвойс № 202000335 від 09.09.2022

- (0730) міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №310911734 від 09.09.2022

- (3002) Платіжне доручення в іноземній валюті № 128 від 07.09.2022

- (3007) Довідка про транспортні витрати №125 від 09.09.2022

- (4103) Додаток А від 31.01.2022

- (4103) Додаток В від 05.09.2022

- (4301) Договір на ТЕО №К84-01 від 12.08.2020

- (4301) Договір на перевезення № 0107 від 01.07.2022

- (4301) Договір на перевезення № Р527-01 від 09.08.2022

- (9000) Заявка на перевезення №139 від 06.09.2022

- (9610) Декларація країни відправлення №22ЕЕ1210ЕЕN0917918 від 09.09.2022.

13.09.2022 року, о 16 год. 29 хв., декларантом позивача отримано електронний запит (повідомлення) митного органу (Додаток 15) ідентифікатор повідомлення № 736cf160-1d13-4493-970f-b60de7d85ece, про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) у разі їх наявності;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- копію митної декларації країни відправлення.

Також повідомлено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на вищезазначений запит-повідомлення, декларант звернувся до відповідача з заявою № 13/09-22-2 від 13.09.2022 з проханням конкретизувати які саме документи необхідно подати та які саме відомості ці документи мають підтвердити.

14.09.2022 року, від митного органу надійшло повідомлення ідентифікатор повідомлення № 40645af6-1f7c-4063-96b0-1a8accea42fe (Додаток 17) яким останній повідомив наступне:

«… відповідно до додатку від 05.09.2022 №10 до контракту від 31.01.2022 № SABIC-PM/0122 умови поставки зазначено як FCA Uuskula (Естонія), проте у наданому декларантом прайс-листі б/н вказано вартість товару на умовах FCA Tallin.

… у довідці про транспортні витрати від 09.09.2022 №125 та у заявці про переміщення товару від 06.09.2022 №139 зазначено, що доставка вантажу здійснюється за маршрутом Таллінн-Київ, що суперечить наданому інвойсу від 09.09.2022 №202000335,в якому зазначено умови поставки FCA Uuskula.

Відповідачем зроблено висновок, що враховуючи дані документи не можливо встановити з якого саме географічного пункту здійснюється поставка товару.

Відповідач запропонував додатково надати митному органу, крім документів зазначених у електронному Запиті (повідомленні) митного органу ідентифікатор повідомлення № 736cf160-1d13-4493-970f-b60de7d85ece транспортні (перевізні) документи якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У відповідь, декларантом позивача, було надіслано заяву від 14.09.2022 р. № 14/09-22 та лист №1 від 14.09.2022 щодо географічного пункту Uuskula.

15.09.2022 відповідач надіслав декларанту письмову консультацію ідентифікатор повідомлення № 778df2d2-7542-4219-98ed-486fc9b9d076, а також рішення коригування митної вартості від 15.09.2022 № UA100320/2022/000050/1, відповідно до якого митну вартість Товар №1. Код ТН ЗЕД 3901 10 90 00 Полімери етилену в первинних формах… … Торговельна марка: SABIC. Виробник: SABIC. Країна виробництва - SA. було скориговано за другорядним 6 методом (за резервним методом) до рівня 32718,00 Євро (1,558 Євро/кг.)

Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскаржуваним рішенням, склала: 15123,96 грн., у тому числі: ввізне мито 0% 0 грн., податок на додану вартість 20% 15123,96 грн.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати.

24 лютого 2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, у відзиві, наданому до Окружного адміністративного суду міста Києва заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив наступне.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за електронною митною декларацією від 13.09.2022 № UA100320/2022/389559 відділом митного оформлення митним постом «Столичний» прийнято рішення про коригування митної вартості від 15.09.2022 №UA100320/2022/000050/1 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2022/001381.

Необхідно зазначити, що декларантом було повторно подано 15.09.2022 МД № UA100320/2022/389690 з урахуванням винесеного рішення про коригування митної вартості вищезазначеної митної декларації.

Однак, за МД № UA100320/2022/389690 відмовлено у митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2022/001383, оскільки в графі 44 МД невірно була зазначена інформація щодо додаткової угоди.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за електронною митною декларацією від 13.09.2022 № UA100320/2022/389559 детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів. А також митна вартість товарів, не може бути визначена за ціною договору.

А саме, відповідно до додатку від 05.09.2022 № 10 до контракту від 31.01.2022р. № SABIC-PM/0122 умови поставки зазначено як FCA Uuskula (Естонія), про те у наданому декларантом прайс-листі б/н вказано вартість товару на умовах FCA Tallinn.

Крім того, у довідці про транспортні витрати від 09.09.2022 № 125 вартість перевезення вантажу складає 84 000 грн., проте у заяві про перевезення від 06.09.2022 №139 зазначено 150 000 та йде посиланням на договір від 13.08.2020р. № К84-01 (декларантом зазначений договір не надано), що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Також, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до п. 2.2 Методичних рекомендацій встановлено, що митна вартість товару менше цінової інформації, що міститься в ЄАІС Держмитслужби.

Таким чином в порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст.54, п.1,4 ст.337, 320 МКУ встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками.

Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частинами 2 та 3 статті 53 та частини 5 статті 54, статті 254 МК України, декларанту шляхом направлення цифрового повідомлення запропоновано надати до митного органу наступні документи:

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- копію митної декларації країни відправник;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом було надіслано 13.09.2022 в якості додаткових документів прайс-лист та заяви від 13.09.2022 № 13/09-22, 13/09-22-2.

Митним органом у відповідь на заяву від 13.09.2022р. № 13/09-22-2 декларанту шляхом цифрового повідомлення направлено наступне, що у повідомленні від 13.09.2022 зазначені конкретні розбіжності щодо складових митної вартості у частині витрат на транспортування товару до митного кордону України, саме:

відповідно до додатку від 05.09.2022р. № 10 до контракту від 31.01.2022р.№ SABIC-PM/0122 умови поставки зазначено як FCA Uuskula (Естонія), про те у наданому декларантом прайс-листі б/н вказано вартість товару на умовах FCA Tallinn.

Крім того, у довідці про транспортні витрати від 09.09.2022р. № 125 та у заявці про переміщення товару від 06.09.2022р. № 139 зазначено, що доставка вантажу здійснюється за маршрутом Таллінн Київ, що суперечить наданому інвойсу від 09.09.2022 № 202000335, в якому зазначено умови поставки FSA Uuskula.

З вищевикладеного, не можливо встановити саме з якого пункту здійснюється поставка товару.

У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТАК», код ЄДРПОУ: 16476839.

На підставі рамкового договору поставки № SABIC-PM/0122 від 31.01.2022, Інвойсу від 13.09.2022 №202000335 позивачем ввезено на митну територію України Товар №1, Код ТН ЗЕД 3901 40 00 00 Полімери етилену в первинних формах, з відносною густиною менше 0,94 г /куб. см. марки SABIC LDPE HP2023NN 100900 21000 кг (840 мішків). /з питомою густиною 0,9228г/куб.см. Розфасований в п/е мішки по 25кг, Batch no. 0024037126 використовується для виробництва пластмасових виробів. Торговельна марка: SABIC. Виробник: SABIC. Країна виробництва SA, митна вартість 1135699,95 грн.

15.09.2022 о 10 год. 41 хв. Київською митницею, було прийнято до митного оформлення товар зазначений вище та електронну митну декларацію № UA100320/2022/389559.

До вказаної декларації позивачем додано:

- (4104) зовнішньоекономічний договір поставки №SABIC-PM/0122 від 31.01.2022

- (0325) Proforma invoice №201996956 від 06.09.2022

- (0380) Інвойс № 202000335 від 09.09.2022

- (0730) міжнародна автотранспортна накладна CMR №310911734 від 09.09.2022

- (3002) Платіжне доручення в іноземній валюті № 128 від 07.09.2022

- (3007) Довідка про транспортні витрати №125 від 09.09.2022

- (4103) Додаток А від 31.01.2022

- (4103) Додаток В від 05.09.2022

- (4301) Договір на ТЕО №К84-01 від 12.08.2020

- (4301) Договір на перевезення № 0107 від 01.07.2022

- (4301) Договір на перевезення № Р527-01 від 09.08.2022

- (9000) Заявка на перевезення №139 від 06.09.2022

- (9610) Декларація країни відправлення №22ЕЕ1210ЕЕN0917918 від 09.09.2022.

15.09.2022, о 14 год. 37 хв., декларантом позивача отримано електронний запит (повідомлення) митного органу про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, у якому зазначено наступне.

Документи, надані для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, щ обула фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- відповідно до додатку від 05.09.2022 №10 до контракту від 31.01.2022 № SABIC-PM/0122 умови поставки зазначено як FCA Uuskula (Естонія), проте у наданому декларантом прайс-листі б/н вказано вартість товару на умовах FCA Tallin.

- у довідці про транспортні витрати від 09.09.2022р. № 125 вартість перевезення вантажу складає 84000 грн., про те у заяві про перевезення від 06.09.2022р. №139 зазначено 150000 грн. та йде посиланням на договір від 13.08.2020р. № К84-01 (декларантом зазначений договір не надано).

Запропоновано надати:

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- копію митної декларації країни відправник;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивачем 13.09.2022 надано заяву, у якій останній, зокрема, зазначив, що у зазначеному вище запиті не зазначено, які саме складові митної вартості не визначено та потребують підтвердження.

Просив конкретизувати, які саме документи необхідно надати та які відомості вони повинні підтвердити.

14.09.2022 об 11 год 00 хв відповідачем надіслано запит (повідомлення), у якому митний орган зазначив наступне.

У повідомленні від 13.09.2022р. зазначені конкретні розбіжності щодо складових митної вартості у частині витрат на транспортування товару до митного кордону України, саме: відповідно до додатку від 05.09.2022р. № 10 до контракту від 31.01.2022р.№ SABIC-PM/0122 умови поставки зазначено як FCA Uuskula (Естонія), про те у наданому декларантом прайс-листі б/н вказано вартість товару на умовах FCA Tallinn. Крім того, у довідці про транспортні витрати від 09.09.2022р. № 125 та у заявці про переміщення товару від 06.09.2022р. № 139 зазначено, що доставка вантажу здійснюється за маршрутом Таллінн Київ, що суперечить наданому інвойсу від 09.09.2022р. № 202000335, в якому зазначено умови поставки FSA Uuskula. З вищевикладеного, не можливо встановити саме з якого пункту здійснюється поставка товару. Згідно ч.2. ст. 53 МК України, одним з документів, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до вищезазначеного, для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (надання послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Запропоновано додатково надати транспортні (перевізні) документи якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

14 вересня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 14/09-22, у якій вказав, що надання таких документів не є доцільним, оскільки митні органи не визнають лише транспорті витрати до кордону.

Додано лист експедитора щодо географічного навантаження.

15.09.2022 митним органом надано консультацію, у якій вказав обставини, аналогічні викладеним раніше.

15.09.2022 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2022/000050/1, яким скориговано ціну товару № 1 до 1,5580 євро за одинцю, на загальну суму 32718,00 євро.

У зв`язку з прийнятим рішенням, відповідач 16.09.2022 року виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2022/001381.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року (далі - МК України).

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, МК України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до частини третьої-п`ятої статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МКУ, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В «Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195 (далі за текстом Правила №598), зокрема в правилах заповнення гр.33 Рішення, зазначено, що при визначенні митної вартості відповідно до положень статті 64 МКУ (за якою і винесено оскаржуване рішення) обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Щодо тверджень відповідача про неможливість встановити пункт відправки товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 310911734 від 09.09.2022 адреса відправника: Muuga harbour, Klaukse Road 1 74114 Uuskula Kula Muuga.

Таким чином, вказаний у митній декларації Товар № 1 було відправлено з порту Мууга, який є складовою частиною порту Таллінна, Естонія.

Також вказані відомості підтверджено довідкою ТОВ «МІР РА» від 14.09.2022 № 1, яке виступало експедитором з перевезення зазначеного вище вантажу відповідно до заявки № 139 від 06.09.2022.

Суд зазначає, що вказані документи було надано відповідачу, разом з тим, наведені в них відомості останнім до уваги не прийнято.

Щодо транспортних витрат суд зазначає наступне.

До складових митної вартості відносять витрати понесені покупцем за митною територією України (перелік яких визначений частиною 10ст. 58 МК України) тобтовитрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Таким чином, загальна вартість перевезення складається з витрат перевезення від місця завантаження (Uuskula Kula Muuga) до пограничного переходу Ягодин, що становить 85000 грн, відповідно до довідки ТОВ «МІР РА» № 125 від 09.09.2022.

Суд зазначає, що вартість перевезення у розмірі 150000 грн є ціною за перевезення вантажу за маршрутом Таллінн, Естонія- Київ, Україна, про що і зазначено у заявці від 06.09.2022 № 139.

Таким чином, в цій частині твердження відповідача є безпідставними.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому документи, які надавалися відповідачу при митному оформленні товарів, є належними та у повній мірі відповідають вимогамМК Українидо документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо застосування митним органом резервного методу, суд зазначає наступне.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Щодо стягнення правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 р. у справі № 240/3888/19, від 31 березня 2020 р. у справі № 726/549/19, від 11 грудня 2019 р. у справі № 2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 640/194/98/19.

Також при вирішенні даного питання, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (№11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що у будь-якого клопотання щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8500 грн відповідачем не надано.

Як встановлено судом, між позивачем та адвокатським бюро «Повразюк та партнери» 20 вересня 2022 року укладено договір про надання правової допомоги № 050-МВ.

Пунктом 4.5 вказаного договору визначено, що клієнт сплачує за підготовку та подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва на рішення Київської митниці про коригування митноївартості товарів від 15.09.2022 року № UA100320/2022/000050/1 гонорар у фіксованому розмірі 8500 грн без ПДВ.

Вказаний розмір гонорару адвоката підтверджено актом прийому наданих послуг до зазначено вище договору від 04 жовтня 2022 року та платіжним дорученням № 3692 від 20.09.2022.

Суд враховує, що вказана справа потребує дослідження значного об`єму доказів, а гонорар адвоката у розмірі 8500 грн є співмірним зі складністю справи.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення правничої допомоги у розмірі 8500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 2481,00 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до задоволених позовних вимог.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" до Київської митниці провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митноївартості товарів від 15.09.2022 року № UA100320/2022/000050/1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митноївартості товарів від 15.09.2022 року № UA100320/2022/000050/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" (02094, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 12, код ЄДРПОУ: 16476839) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, ЄДРПОУ ВП: 43997555) судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" (02094, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 12, код ЄДРПОУ: 16476839) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, ЄДРПОУ ВП: 43997555документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 08 травня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська