Рішення від 07.05.2025 по справі 300/6469/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2025 р. справа № 300/6469/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 , Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", військова частина НОМЕР_2 про звільнення з військової служби, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частина НОМЕР_1 (надалі, також відповідач 1), Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", військова частина НОМЕР_2 (надалі, також відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення, про дострокове звільнення з військової служби, зобов`язання достроково звільнити з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач призваний у Збройні Сили України за мобілізацією та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Так, позивач неодноразово звертався до відповідачів з рапортами та відповідним пакетом документів, про звільнення його з військової служби на підставі пп. г п.2 ч.4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний сторонній догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю I групи. Однак безпосередні командири військової частини НОМЕР_1 , не звільнили позивача та не надали жодної письмової відповіді на подані рапорти. Так, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 дотримано законодавчо визначеної процедури подання рапорту та доданих до нього всі необхідні нотаріально завірені копії та оригінали документів, якими у своїй сукупності, на виконання підпункту «г» пункту 2 частини 4; абзацу 11 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підтверджено наявність поважних сімейних обставин, необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною ОСОБА_3 , як за особою з інвалідністю 1 групи, яка потребує постійного стороннього догляду, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 217989 від 23.02.2023 року, виданої закладом охорони здоров`я. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 02.09.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Відповідач 1 скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 30.09.2024 та міститься в матеріалах справи. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що військовою частиною НОМЕР_1 за результатами розгляду рапорту позивача від 04.06.2024, який надійшов до військової частини НОМЕР_1 та зареєстрований за вхідним номером 19740, надано письмову відповідь від 10.07.2024 вихідний номер 5697. При цьому, із відповідними рапортами щодо свого звільнення з військової служби позивач зобов`язаний був звернутись до свого безпосереднього командира, а саме командира 3 відділення командно-штабних машин радіовзводу роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 , який після клопотання по суті рапорту або відмові, передає далі по команді, тобто командиру радіовзводу роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 , і так до командира військової частини НОМЕР_1 , який наділений повноваженнями на прийняття рішення по суті даного рапорту. Однак, як вбачається із рапорту позивача від 04.06.2024, щодо його звільнення з військової служби, він адресований безпосередньо командиру військової частини НОМЕР_1 , що у свою чергу є порушенням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та відповідно пункту 233 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України». Крім того, позивачем не було долучено жодних доказів, що йому дійсно було відмовлено у прийнятті його рапорту до розгляду та не вказано ким саме йому було відмовлено у прийнятті такого рапорту, що в свою чергу наводить на те, що дане твердження позивача є безпідставним. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Представником відповідача 2 12.03.2025 подано на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 не підпорядковується Оперативному командуванню " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " не має повноважень щодо вирішення кадрових питань військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , включаючи питання їх звільнення з військової служби. Звільнення військовослужбовців з військової служби відноситься до компетенції командира військової частини або інших відповідних органів, передбачених законодавством. В даному випадку - до компетенції командира військової частини НОМЕР_1 . В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що визнається сторонами та не заперечується сторонами (а.с.9).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 позивач з 18.04.2024 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 (а.с.12).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 217989 від 23.02.2023 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю першою групи, інвалідність встановлена на строк: до безстроково (а.с.17).

Згідно акту №31 від 05.05.2024 ОСОБА_3 являється особою з інвалідністю І групи, яка потребує постійного стороннього догляду, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААЕ № 217989 від 23.02.2023 (а.с.19).

Як зазначає представник позивач у позовній заяві, 04.05.2024 позивач подав рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 , про звільнення з військової служби у запас, відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за сімейними обставинами, а саме, у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю І групи необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю І групи. У рапорті серед іншого вказано, що позивачем додано нотаріально завірені копії та оригінали документів, а саме: оригінал копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; копію РНОКПП ОСОБА_1 : копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; копію паспорта громадянина України дружини ОСОБА_3 ; копію РНОКПП дружини ОСОБА_3 ; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 А АГ № 217989 від 23.02.2023; копію пенсійного посвідчення дружини ОСОБА_3 .

Однак, як зазначено представником позивач у позовній заяві, з 04.05.2025 по 04.06.2024 військова частина НОМЕР_4 не звільнила ОСОБА_1 ; також не надала жодної відповіді, на рапорт від 04.05.2024.

04.06.2024 позивач подав рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 , про звільнення з військової служби у запас, відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за сімейними обставинами, а саме, у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю І групи необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю І групи. У рапорті серед іншого вказано, що позивачем додано нотаріально завірені копії та оригінали документів, а саме: оригінал копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; копію РНОКПП ОСОБА_1 : копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; копію паспорта громадянина України дружини ОСОБА_3 ; копію РНОКПП дружини ОСОБА_3 ; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 А АГ № 217989 від 23.02.2023; копію пенсійного посвідчення дружини ОСОБА_3 (а.с.20-22).

Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами розгляду рапорту позивача від 04.06.2024, надано письмову відповідь від 10.07.2024 № 5697, згідно якої зазначено, що він поданий не по команді та відповідно без клопотання по суті рапорту безпосереднім командиром позивача, (що є порушенням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункту 233 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008), позивачу запропоновану усунути зазначені недоліки та звернутись з відповідним рапортом у встановленому порядку подання рапортів у Збройних Силах України (а.с.50).

10.06.2024 позивач за допомогою поштового зв`язку АТ «Укрпошта», з описом вкладення у цінний лист разом із супровідним листом від 10 червня 2024 року, направив Оперативному командуванню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ОК «Захід»), оригінал рапорту від 04.06.2024, про звільнення з військової служби у запас із додатками (а.с.25-28).

Вважаючи вищенаведену бездіяльність відповідачів протиправною, представник позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами про зобов`язання достроково звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та діє.

Згідно вимог статей 20, 22 Закону № 2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Статтею 24 Закону №2232-ХІІ унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно частини 12 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: 3) під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Згідно частини 7 статті 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008).

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Відповідно до пункту 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170 (надалі, також - Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 12.1 розділу XII Інструкції №170 звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 225 Положення №1153/2008.

Відповідно до абзацу 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини 5 та пунктом 3 частини 6 статті 26 Закону №2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Згідно з пунктом 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 14 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Також пунктом 234 Положення №1153/2008 передбачено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення. Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Згідно з пунктом 242 Положенням № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Таким чином, вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначено порядок подання військовослужбовцем рапорта на звільнення з військової служби, згідно якого такий рапорт на звільнення подається по команді безпосередньому начальникові.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.

Згідно із абзацом 2 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до пункту 5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року №413 та визначено підпунктом г пункту 1 частини четвертої, підпунктом ґ пункту 2 частини п`ятої, підпунктом г пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

За визначенням, наведеним в Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача № 40 від 31.01.2024, рапорт (заява) - це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, не розгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.

Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями прямих командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності. Для зручності в рапорті можна одразу зазначати всіх командирів від прямого до командира військової частини, але фактично подавати по команді і проставляти відповідні помітки подання, отримання та клопотання надалі нижчим командиром вищому.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зокрема через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці подати рапорт про звільнення зі служби по команді безпосередньому начальникові та висловили не бажання продовжувати військову службу.

Таким чином, ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають рапорти по команді безпосередньому начальникові та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Відтак, із відповідним рапортом щодо свого звільнення з військової служби позивача зобов`язаний був звернутись до свого безпосереднього командира.

При цьому, розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідачів з рапортами та відповідним пакетом документів, про звільнення його з військової служби на підставі пп. г п.2 ч.4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний сторонній догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю I групи.

Проте безпосередні командири військової частини НОМЕР_1 , не звільнили позивача та не надали жодної письмової відповіді на подані рапорти.

З вищенаведеними доводами представника позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

Так, 04.06.2024 позивач подав рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 , про звільнення з військової служби у запас, відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за сімейними обставинами, а саме, у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю І групи необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю І групи. У рапорті серед іншого вказано, що позивачем додано нотаріально завірені копії та оригінали документів, а саме: оригінал копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; копію РНОКПП ОСОБА_1 : копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; копію паспорта громадянина України дружини ОСОБА_3 ; копію РНОКПП дружини ОСОБА_3 ; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 А АГ № 217989 від 23.02.2023; копію пенсійного посвідчення дружини ОСОБА_3 (а.с.20-22).

Однак, суд звертає увагу, що Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами розгляду рапорту позивача від 04.06.2024, надано письмову відповідь від 10.07.2024 № 5697, згідно якої зазначено, що він поданий не по команді та відповідно без клопотання по суті рапорту безпосереднім командиром Позивача, (що є порушенням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункту 233 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008), позивачу запропоновану усунути зазначені недоліки та звернутись з відповідним рапортом у встановленому порядку подання рапортів у Збройних Силах України (а.с.50).

Відтак суд звертає увагу, що військовою частиною НОМЕР_1 рапорт позивача від 04.06.2024 було розглянуто у встановленому порядку командиром військової частини НОМЕР_1 та за результатами його розгляду прийнято відповідне рішення.

Таким чином, суд зазначає, що стороною позивача не надано суду жодних доказів на підтвердження подання та вручення рапорту щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби безпосереднього до свого командира, чи доказів відмови у прийняті такого рапорту.

Також, суд звертає увагу, що представником позивача, до позовної заяви не долучено будь-яких доказів на підтвердження того, що Відповідач 1 заперечує та/або ставить під сумнів наявність у позивача законодавчо визначеної підстави для звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

За наведених вище обставин, позивачем не дотримано процедури подання рапорту про звільнення, яка визначена Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Доказів протилежного позивачем не надано.

Доказів подання рапорту по команді та його не розгляду чи не прийняття стороною позивача не надано.

Разом із тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до свого безпосереднього командира з рапортом про звільнення з військової служби на підставі пп. г п.2 ч.4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний сторонній догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю I групи.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено факту протиправної бездіяльності відповідача 1 щодо звільнення позивача з військової служби за його рапортами від 04.06.2024 та 10.06.2024, які адресовані безпосередньо командиру військової частини НОМЕР_1 , оскільки такі були подані з порушенням процедури подання визначеної Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, тобто не по команді.

Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача достроково звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі пп. г п.2 ч.4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний сторонній догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю I групи.

Стосовно направленого позивачем 10.06.2024 Оперативному командуванню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в/ч НОМЕР_2 ), рапорту від 04.06.2024, про звільнення з військової служби у запас, суд зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 не підпорядковується Оперативному командуванню " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Так, Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " не має повноважень щодо вирішення кадрових питань військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , включаючи питання їх звільнення з військової служби. Звільнення військовослужбовців з військової служби відноситься до компетенції командира військової частини або інших відповідних органів, передбачених законодавством. В цьому випадку - до компетенції командира військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, як повідомив представник військової частини НОМЕР_1 , така військова частина підпорядкована безпосередньо НОМЕР_5 армійському корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_6 ).

Щодо доводів представника військової частини НОМЕР_1 про відстуність повноважень представника Сусловича А.В. на подання до суду позову в інтересах ОСОБА_1 , то суд звертає увагу на наявність в матеріалах справи копії нотаріально посвідченої довіреності виданої ОСОБА_1 щодо уповноваження Сусловича А.В., зокрема, представляти інтереси довірителя в судах будь-якої ланки з усіма правами, які надано законом позивачу(зв. бік а.с. 29).

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 );

Відповідачі - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 ); Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , АДРЕСА_3 ).

Суддя Микитин Н.М.