Постанова

від 08.05.2025 по справі 560/12765/24

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12765/24

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

08 травня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області:

- форми "Р" №0114112406 від 06.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 273 051,90 грн.;

- форми "ПН" №0114092406 від 06.05.2024, яким застосовані штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на суму 69892,08 грн.;

- форми "Р" №0114132406 від 06.05.2024 на загальну суму 2 128 849,53 грн., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування, 11010500 на суму 1 935 317,75 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 193 531,78 грн.;

- форми "Р" №0114122406 від 06.05.2024 на загальну суму 177 404,13 грн., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 11011001 на суму 161276,48 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 16 127,65 грн.;

- форми "Ф" №0114142406 від 06.05.2024 щодо сплати заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) з єдиного внеску у сумі 168 495,74 грн.;

- №0114152406 від 06.05.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 79 850,30 грн.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що акт перевірки складений з грубим порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків №727, а викладені в ньому твердження надуманими, безпідставними, такими що не відповідають дійсності, фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Усі первинні бухгалтерські документи за період, що перевірявся перебувають в розпорядженні позивача. Ці документи належним чином впорядковані і систематизовані та в повному обсязі були надані посадовим особам відповідача для проведення документальної перевірки. Крім того, позивач за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснював записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. До витрат за 2019-2022 позивач включив виключно витрати, які пов`язані з отриманням доходу, фактично оплачені постачальникам вартість товарів одночасно із визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені. Щодо застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних, позивач зазначає, що реєстрацію поданих податкових накладних зупинено, а згідно з Порядком №520 від 12.12.2019 подання документів на розблокування ПН є правом, а не обов`язком платника податку.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що не можуть бути скасованими. Зазначає, що приписами п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документів (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Позивач при формуванні витрат має право віднести до їх складу витрати, які пов`язані з господарською діяльністю платника лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня. Окрім того, ФОП ОСОБА_1 повинен був скласти зведену податкову накладну за грудень 2020 на загальну суму ПДВ 234 957,29 грн. по товарним запасам, які не використані в господарській діяльності, а також право розблокування ПН зберігається за платником тільки протягом 365 календарних днів, а після спливу даного терміну платник втрачає таке право. Крім того наголошує, що витрати визнаються витратами певного звітного періоду лише одночасно із визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені, і є документально підтвердженими, оплаченими та безпосередньо пов`язані із господарською діяльністю платника податку. Враховуючи викладене, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.09.2013, перебуває на податковому обліку в Кам`янець-Подільському управлінні ГУ ДФС у Хмельницькій області з 24.09.2013, зареєстрований як платник ПДВ - свідоцтво від 01.11.2013 №200144449. Основний вид діяльності - оптова торгівля продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками. Фактичне місце здійснення господарської діяльності: Чернівецька область, Хотинський район, с.Атаки, вул.28-го червня, 35.

На підставі ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4, п. 77.6 ст. 77, п. 82.1 ст. 82, п. 69.352 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказів ГУ ДПС у Хмельницькій області №183-п від 16.01.2024, №660-П від 16.02.2024, представниками контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2022.

Перевірка проводилась з 06.02.2024 по 19.02.2024. Строк проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 20.02.2024 по 26.02.2024

Перевірку проведено з відома та в присутності ОСОБА_1 .

За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 04.03.2024 №4449/22-01-24-06/ НОМЕР_1 , згідно з яким документальною плановою виїзною перевіркою було встановлено, зокрема, порушення вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, внаслідок чого платником в періоді, що перевірявся занижено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб що сплачується за результатами річного декларування на суму 1 935 317,75 грн., в т.ч. в 2019 1 888 376,96 грн., в 2020 - 31 801,44 грн., в 2021-15 139,35 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 161 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України, внаслідок чого платником в періоді, що перевірявся занижено суму податкових зобов`язань з військового збору в розмірі 161 276,48 грн., в т.ч. за 2019 157 364,75 грн., за 2020 2 650,12 грн., за 2021 1 261,61 грн.;

- пп. "а" п.185.1 ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1 ст..188, п. 189.1 ст. 189, пп. "г" п.198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2020 року в сумі 248 229 грн.;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №130, в результаті чого платником не складено та не зареєстровано в ЄРПН дві податкові накладні від 02.12.2020 по безоплатній передачі вартості монтажних та пуско-налагоджувальних робіт: одну на суму фактичної ціни постачання, другу на суму перевищення ціни придбання робіт над ціною постачання, сума ПДВ 13 272,07 грн.;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п.11 Порядку №1307, в результаті чого платником не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведену податкову накладну за грудень 2020 року на загальну суму ПДВ 234 957,29 грн. по товарним запасам, які не використані в господарській діяльності платника;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п.4, п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, в результаті чого платником не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 119 712,09 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6 та п.2 ч.1 ст.7, ч.5 ст. 8, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464), п.3 розділу IІІ Наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого платником занижено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 22%, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 168 495,74 грн., в т.ч. за 2019 127 073,69 грн., за 2020 38 868,42 грн., за 2021 2 553,63 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки ФОП ОСОБА_1 подано заперечення від 15.04.2024 №15/04 до акта документальної планової виїзної перевірки від 04.03.2024 №4449/22-01-24-06/3009417818, за результатом розгляду яких згідно висновку на заперечення №83/22-01-24-06 від 30.04.2023 підтверджено висновки, викладені в Акті перевірки.

На підставі Акту документальної планової виїзної перевірки від 04.03.2024 №4449/22-01-24-06/3009417818, Головне управління ДПС у Хмельницькій області винесло податкові повідомлення-рішення:

- №0114112406 форми "Р" від 06.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на 248 229,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 24 822,90 грн. (загальна сума ППР 273 051,90 грн.);

- №0114092406 форми "ПН" від 06.05.2024, яким застосовано штрафну санкцію по податку на додану вартість на суму 69 892,08 грн.;

- №0114132406 форми "Р" від 06.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 1 935 317,75 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 193 531,78 грн. (загальна сума ППР 2 128 849,53 грн.);

- №0114122406 форми "Р" від 06.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 161 276,48 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 16 127,65 грн. (загальна сума ППР 177 404,13 грн.);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2024 №Ф-0114142406, яким визначено заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 168 495,74 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2024 №0114152406 на суму 79 850,30 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ФОП ОСОБА_1 оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатом розгляду Рішеннями ДПС України від 18.06.2024 № 18244/6/99-00-06-02-01-06 та від 01.08.2024 № 23423/6/99-00-06-01-03-06 підтверджено правомірність винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позивач, вважаючи прийняті контролюючим органом рішення протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пунктом 78.5 статті 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Документальна виїзна перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для її проведення та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Суд встановив, що протягом 2019 - 2020 років ФОП ОСОБА_1 здійснював свою господарську діяльність в орендованих складських приміщеннях, а саме морозильних камерах-складах загальною площею 625,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ТОВ "Ласунка Плюс" (код ЄДРПОУ 35248940), згідно договорів оренди №ЛП-3-ОД від 03.01.2018, №ЛП-2 від 03.01.2020.

Протягом вказаного періоду ФОП ОСОБА_1 здійснював придбання компресорно-холодильних агрегатів, повітроохолоджувачів, пультів керування, автоматики, інших комплектуючих ТМЦ в ТОВ "Фавор ЛТД" (код ЄДРПОУ 38518338) згідно договору постачання №1850220 від 10.03.2020. Передача товару підтверджується видатковою накладною №19 від 10.04.2020 на загальну суму 943 314,89 грн., в т.ч. ПДВ 157 219,15 грн.

Згідно акта надання послуг №29 від 10.04.2020, ТОВ "Фавор ЛТД" зазначені ТМЦ були змонтовані до орендованого холодильного обладнання та проведено пусконалагоджувальні роботи, всього на суму 79 632,42 грн, в т.ч. ПДВ - 13 272,07 грн.

Досліджуючи правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0114112406 від 06.05.2024р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на 248 229,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 24822,90 грн. (загальна сума ППР - 273051,90 грн.) встановлено неправомірність нарахування відповідачем податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 13 272,07 грн. за грудень 2020 на вартість безоплатної передачі монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що згідно з актом надання послуг № 29 від 10.04.2020, ТОВ "Фавор ЛТД" зазначені ТМЦ були змонтовані до орендованого холодильного обладнання та проведено пусконалагоджувальні роботи, всього на суму 79 632,42 грн., в т. ч. ПДВ - 13272,07 грн. Однак, позивачем чітко зазначено та надано докази, що холодильне обладнання є власністю позивача, а не орендованим майном.

Також, позивачем надано докази, що компресорно-холодильні агрегати, повітроохолоджувачі, пульти керування, автоматики були демонтовані ним ще до розірвання договору оренди №ЛП-2 від 03.01.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом демонтажу від 28.11.2020 року. Усе демонтоване обладнання було продано позивачем 30.11.2020 року, що підтверджується видатковими накладними №3, №5, №6 від 30.11.2020 року, а орендоване приміщення було передано Орендодавцю 02.12.2020 року, що підтверджується актом прийому-передачі № 1 від 02.12.2020 року.

Крім того, відповідачеві під час перевірки були надані позивачем видаткові накладні, акт демонтажу та акт прийому-передачі.

Таким чином, орендовані за Договором № ЛП-2 від 03.01.2020 року приміщення були передані позивачем вже після демонтажу та продажу холодильного обладнання, без будь-яких невідокремлюваних поліпшень. Цей факт також підтверджується довідкою Орендодавця, який зазначає що при поверненні об`єкта оренди Орендодавець не отримував разом з ним невідокремлювані поліпшення і відповідно не відображав в своєму бухгалтерському обліку жодних поліпшень об`єкта О3, збільшуючи первісну вартість цього об`єкта відповідно до вимог стандартів П(С)БО 7 "Основні засоби", 14 "Оренда" та 32" «Інвестиційна нерухомість", а придбане у ФОП ОСОБА_1 холодильне обладнання було встановлено та змонтовано Орендодавцем на складі, розташованому за адресою: с. Корничі Коломийський район, Івано-Франківської області.

Дослідивши договір оренди складського приміщення № ЛП-2 від 02.01.2020 року, згідно умов якого відокремлені поліпшення об`єкта оренди залишаються в Орендаря, невідокремлені поліпшення можуть проводитись лише за згодою Орендодавця. А протягом дії зазначеного Договору Орендодавець згоди на проведення поліпшень не надавав.

Відтак, відповідне обладнання було продано ще до розірвання договору оренди і про жодні модернізації/поліпшення основних фондів не могло бути мови.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції встановлено, що вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт, які були виконані ТОВ "Фавор" з метою модернізації/поліпшення основних фондів, не були враховані орендарем - ФОП ОСОБА_1 при їх передачі орендодавцю - ТОВ "Ласунка Плюс", однак, зазначене не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджено жодними доказами.

Залишки ТМЦ у сумі 1 174 786,47 грн. фактично були реалізовані позивачем протягом 2020 року, тобто використані в господарській діяльності. Факт реалізації вищезазначених ТМЦ повністю підтверджується реєстром видаткових накладних за 2020 рік, реєстром податкових накладних за цей період, а також касовими чеками.

Під час перевірки позивачем надавались відповідачу оригінали первинних документів, зазначених у цих реєстрах, що підтверджується самим актом перевірки.

Єдиним доказом того, що позивачем начебто не використано в господарській діяльності ТМ на суму 1 174 786,47 грн., відповідачем визначено Додаток № 11 до акту перевірки.

Вказаний Додаток № 11 складений відповідачем на підставі реєстру податкових накладних, а залишок ТМ можливо об`єктивно визначити тільки на підставі прихідних та розхідних видаткових накладних чи актів списання, оскільки підставою для складання податкових накладних може бути перша подія оплата за товар, перевищення ціни придбання над ціною продажі тощо.

Позивачем надано відповідні докази, що реєстр податкових накладних, зазначений в Додатку № 11, не повний, відповідач не зазначив в ньому частину складених та зареєстрованих позивачем податкових накладних.

Крім того, судом першої інстанції не було досліджено первинні документи, які підтверджують факт реалізації товарних запасів, проведення звірки даних, що зазначені в Додатку № 11 до Акта перевірки, з первинною документацією ФОП ОСОБА_1 на спростування тверджень відповідача, щодо невикористання позивачем в господарській діяльності ТМЦ на суму 1 174 786,47 грн.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0114092406 від 06.05.2024, яким застосовано штрафну санкцію по податку на додану вартість на суму 69 892,08 грн. з наступних підстав.

Позивачем не порушено вимоги ст. 201.1 ПК України, оскільки на дату виникнення податкових зобов`язань, позивачем було складено податкові накладні в електронній формі та направлено їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Факт складання та направлення на реєстрацію податкових накладних № 78 від 16.11.2020 року, №4 від 08.12.2020 року та № 6 від 08.12.2020 року підтверджується відповідними квитанціями № 1.

Положеннями статті 201.2 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за відсутність реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування не застосовуються до моменту винесення рішення про поновлення реєстрації ПН.

На момент перевірки рішення про відновлення реєстрації ПН №78 від 16.11.2020 року, №4 від 08.12.2020 року та № 6 від 08.12.2020 не було винесено.

Таким чином, штраф за відсутність реєстрації ПН може бути застосований лише у випадку, якщо платник податків не подав ПН на реєстрацію у встановлений термін.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0114132406 від 06.05.2024 р., слід зазначити, що позивач веде облік своїх доходів та витрат із чітким і суворим дотриманням вимог ст.177 ПКУ та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, до складу витрат, які пов`язані з господарською діяльністю, позивач включив виключно витрати, які пов`язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату банківською випискою, платіжним доручення, фіскальним чеком тощо та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня.

До витрат пов`язаних з придбанням товарів позивач включив виключно фактично оплачену постачальникам вартість товарів, одночасно із визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені. Усі витрати позивача документально підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Так, підставою для заперечення правомірності відображених позивачем за 2019 рік витрат у сумі 12 881 585,59 грн. відповідач дослівно зазначив: «Вартість витрат на придбання товарів, доходи від реалізації яких підприємцем ще не отримано».

Тобто, відповідач фактично визнає, що витрати в розмірі 12 881 585,59 грн. є правомірними, документально підтвердженими, сформованими на підставі наявних первинних документів і єдина підстава, з якої вони виключені з витрат за 2019 рік, це те що доходи від реалізації підприємцем ще не отримано.

Відповідач на підтвердження начебто наявного факту вказаного порушення надає Додаток № 9 до акту, який носить довільний та орієнтовний характер, зроблений шляхом простого віднімання від вартості проданих товарів, вартості придбаних товарів на підставі накладних.

Однак, дані зазначені в таблиці Додатку №9 не відображаються ні в книзі доходів та витрат, ні в податкових декларація і взагалі не мають жодного відношення до визначення фінансового результату, який є об`єктом оподаткування.

Проте розрахунок, зроблений відповідачем в Додатку №9, суперечить порядку визначення доходів та витрат визначеного ст.177 ПКУ, Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, що на підставі інформації зазначеній в цьому Додатку №9, не можливо визначити чистий оподатковуваний дохід позивача, в розумінні ст.177 ПКУ (різницю між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю).

Відповідно до вимог чинного законодавства для визначення чистого оподаткованого доходу застосовується касовий метод (тобто по факту сплати коштів) обчислення доходу та витрат, а в Додатку №9 не зазначені жодні оплати, суд першої інстанції також необґрунтовано не взяв до уваги.

Крім того, встановлено невідповідність даних, зазначених відповідачем в самому акті перевірки, з даними Додатку № 9 та Додатку № 11.

Так, в акті перевірки (кінець стор. 20 акту) в таблиці результати перевірки визначеного загального оподаткованого доходу зазначений загальний оподаткований дохід за 2019 рік за даними позивача і за даними відповідача 78 017 739,89 грн., а в Додатку № 9 до акту 78 730 525,00 грн. В акті перевірки (кінець стор.22 акту) зазначено вартість товарно-матеріальних цінностей що продані та оплачені покупцями за даними перевірки у сумі 64 144 502,96 грн., але в Додатку № 9 інформації щодо оплати не має.

Невідповідність даних в акті перевірки даним в Додатку № 9, на який відповідач посилається як на єдиний доказ, свідчить про те що додаток, № 9 має недостовірні, сфальсифіковані дані, що свідчить про доказ вчиненого позивачем порушення вимог податкового законодавства.

В 2023-2024 роках придбання та реалізації товарів позивач не здійснював, тобто дохід від виключених за 2019 рік витрат у сумі 12 881 585,59 грн. міг отримати тільки за період перевірки, а саме 2019-2022 роки.

Стосовно заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2021 рік, суд першої інстанції вказав дані зазначені у абзац 6-8 стор. 26 акту перевірки, дійшовши висновку, що платником завищено суму витрат на придбання ТМЦ в сумі 84 107,49 грн., з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Позивачем було надано низку беззаперечних доказів правомірності включення усіх сум до складу витрат за 2021 рік, а саме: реєстри видаткових та прибуткових накладних, виписки банку, реєстр касових чеків тощо.

До своїх задекларованих витрат за 2021 рік позивач включив виключно фактично оплачену постачальникам вартість товарів, робіт, послуг одночасно i визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені. Усі витрати позивача документально підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Також, позивачем було надано суду належні документальні підтвердження, що розрахунок витрат, відображений в додатку №11 до акту перевірки, суперечить порядку визначення доходів та витрат передбаченому ст. 177 ПК України та має суттєві розбіжності.

Відповідач зробив в додатку №11 розрахунок витрат на підставі складених та зареєстрованих позивачем в реєстрі податкових накладних, однак і при формуванні відповідного реєстру податкових накладних відповідач припустився помилки, включивши в додаток №l1, не всі виписані та зареєстровані позивачем податкові накладні.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру податкових накладних позивачем було реалізовано товарно-матеріальних цінностей на суму 78 900 139,80 грн., а за даними відповідача, викладеними в додатку №11, 72 764 992, 34 грн., тобто розбіжність складає 6 135 147,46 грн.

Позивачем було надано відповідачу для проведення документальної перевірки абсолютно усі первинні бухгалтерські документи за відповідний період, які були належним чином впорядковані і систематизовані.

Зазначене підтверджується із складеним відповідачем актом перевірки, а саме:

- в п.1.12 акту звірки (стор.9-10) викладений перелік документів, наданих позивачем для перевірки;

- в абз.7 акту звірки (стор.22) зазначено, про перевірку наданих первинних документів (банківські виписки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, акти наданих послуг та інше);

- в абз.4 (стор.24) зазначено, що придбання товарно-матеріальних цінностей підтверджується

видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, їх оплата банківськими виписками;

- в останньому абзаці (стор.24) зазначено про надання для перевірки актів виконаних робіт (наданих послуг), видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок тощо;

- в абз. 4, 11 (стор.26) зазначено про перевірку наданих позивачем первинних документів (банківські виписки, видаткові та товарні накладні, акти виконаних робіт, акти наданих послуг тощо).

Жодних зауважень щодо повноти надання позивачем для перевірки первинних документів службові особи відповідача не висловлювали, актів про відмову позивача надати первинні документи не складали.

Факт надання позивачем відповідних відомостей (інформації) щодо залишків товарних запасів, товарно-матеріальних цінностей, основних засобів (фондів) був об`єктивно доведений, крім того безперечним доказом надання цих відомостей є сам акт перевірки, а саме:

-п.1. 18 (стор.13-14) де зазначено, що ФОП ОСОБА_1 надав відомість (інформацію) щодо залишків товарних запасів, ТМЦ станом на 01.01.2019р., станом на 01.01.2020р., станом на 01.01.2021р., станом на 01.01.2022р., станом на 01.01.2023р.;

- п.1.20 (стор.14) де зазначено, що ФОП ОСОБА_1 надав довідки про дебіторські заборгованості станом на 01.01.2019, станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023р.;

- абз.3 (стор.25) де зазначено про надання ФОП ОСОБА_1 довідки про дебіторську заборгованість в розрізі контрагентів станом на 01.01.2021р.;

- абз.4 (стор.25) де зазначено про надання ФОП ОСОБА_1 довідки про кредиторську заборгованість в розрізі контрагентів станом на 01.01.2021р.;

- аб3.9 (стор.26) де зазначено про надання ФОП ОСОБА_1 довідки про дебіторську заборгованість в розрізі контрагентів станом на 01.01.2022 р.;

- абз. 10 (стор.26) де зазначено про надання ФОП ОСОБА_1 довідки про кредиторську заборгованість в розрізі контрагентів станом на 01.01.2022.

На момент перевірки залишки товарів, основних засобів та інших ТМЦ, кредиторська, дебіторська заборгованість, а також залишки коштів на рахунку у позивача були відсутні.

Позивач не мав у власності чи користуванні складських чи будь яких інших приміщень. Відповідно, відсутній предмет інвентаризації.

Щодо проведення вибіркової звірки даних, зазначених в додатку № 9, встановлено, що під час звірки, були виявлені істотні розбіжності між даними позивача і відповідача по чекам тільки за один місяць - серпень 2019 року на суму 3 850 054,78 грн..

Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що позивач ні під час перевірки, ні під час звірки, не надав контрольні стрічки РРО не відповідають дійсності, оскільки позивач надавав контрольні стрічки РРО посадовим особам відповідача безпосередньо під час перевірки та надав супровідні листи щодо надання відповідних документів для перевірки. Крім того, цей факт підтверджується і самим актом перевірки.

Згідно акту перевірки порушень позивачем проведення розрахункових операцій через РРО не було виявлено (стор.57-58 акту).

Жодних зауважень щодо ненадання чи надання не в повному обсязі для перевірки документів по РРО під час перевірки від відповідача не надходило, а відповідно до норм чинного Порядку оформлення результатів перевірки, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, відповідач зобов`язаний зазначити перелік цих документів в акті, а у разі відмови посадових осіб платника податків надати копії документів відповідач повинен був скласти акт, що засвідчує факт такої відмови.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області:

- форми "Р" №0114112406 від 06.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 273 051,90 грн.;

- форми "ПН" №0114092406 від 06.05.2024, яким застосовані штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на суму 69892,08 грн.;

- форми "Р" №0114132406 від 06.05.2024 на загальну суму 2 128 849,53 грн., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування, 11010500 на суму 1 935 317,75 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 193 531,78 грн.;

- форми "Р" №0114122406 від 06.05.2024 на загальну суму 177 404,13 грн., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 11011001 на суму 161276,48 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 16 127,65 грн.;

- форми "Ф" №0114142406 від 06.05.2024 щодо сплати заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) з єдиного внеску у сумі 168 495,74 грн.;

- №0114152406 від 06.05.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 79 850,30 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.