Постанова від 07.05.2025 по справі 600/2927/24-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2927/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

07 травня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, експерт) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-1, ЦЕКК), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2) в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії (рішення) Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10.01.2024 №5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення;

- зобов`язати Міністерство юстиції України виключити з Державного Реєстру атестованих судових експертів запис про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження згідно рішення №5 від 10.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 15.11.2023 р. на засіданні дисциплінарної палати ЦЕКК прийнято рішення про порушення, щодо неї, дисциплінарного провадження. Рішенням №5 дисциплінарної палати ЦЕКК від 10.01.2024 її, як судового експерта, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення - "попередження".

Відповідно до мотивувальної частини оскаржуваного рішення підставою для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності стало те, що під час проведення експертизи, Експерт не виконала вимоги пункту 4.13 Інструкції №53/5, яким передбачено, що якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції №53/5, експерт може відмовитися від проведення експертизи, зокрема якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.

Експертом надано відповідь на правове питання, зокрема встановлено кому саме завдана матеріальна шкода (збитки), чим не виконано вимог пункту 2.3 Інструкції №53/5.

Позивач вважає безпідставним відкриття дисциплінарного провадження щодо неї, та, її притягнення до відповідальності, оскільки жодних порушень нею не допущено, а висновок складено у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10.01.2024 №5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Зобов`язано Міністерство юстиції України виключити з Державного Реєстру атестованих судових експертів запис про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді "попередження" згідно рішення №5 від 10.01.2024.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судові витрати - судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Міністерством юстиції України подано до суду апеляційну скаргу, в якій, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просили його скасувати та прийняти нову постанову - про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування заявленого зазначено, що судового експерта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності правомірно.

На зазначену апеляційну скаргу позивачем до суду подано відзив, відповідно до змісту якого, ОСОБА_1 вважає, що в наведених апелянтом доводах відсутні посилання на дійсні факти порушення судом норм матеріального та процесуального права, які їх доводять, а зміст апеляційної скарги зведений до намагання апелянта надати вигляд законності та обґрунтованості суб`єктивним оцінкам поняття "питання права", яке було підставою для ухвалення оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи наведені як в апеляційній скарзі так і у відзиві на неї, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_1 є атестованим судовим експертом за спеціальностями: 11.1. Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; 11.2. Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 11.3. Дослідження документів фінансово-кредитних операцій, що підтверджується свідоцтвом №669, виданим за рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 12.06.2002 року.

12.06.2023 р. позивачем складено висновок експерта №23-28/СЕЕ від 12.06.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження №42022100000000633 (далі - Висновок).

Перед експертом поставлене наступне питання: Чи підтверджується документально висновок Північного офісу Держаудитслужби від 03.04.2023 в частині перевірки закупівлі за номером ID UA-2022-11-18-013717-а проведеної Департаментом муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради? Якщо так, то кому завдано матеріальної шкоди (збитків)?

Висновком експерта встановлено, що висновок Північного офісу Держаудитслужби від 03.04.2023 в частині перевірки закупівлі за номером ID UA-2022-11-18-013717-а проведеної Департаментом муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради, що "внаслідок порушення вимог Постанови КМУ від 09.11.2022 №1260 при виконанні умов Договору №49-2022 завищено вартість поставленого Департаменту товару (мініелектростанція Rolwal RB-J-GE10E та мініелектростанція дизельна Kalejen 9500EX) за рахунок нарахування податку на додану вартість на загальну суму 1829166,5 грн. Завищення вартості поставленого товару на загальну суму 1829166,5 грн призвело до незаконних видатків бюджетних коштів Департаментом та втрат Департаментом бюджетних коштів на зазначену суму" підтверджується документально. При цьому збитки причинені місцевому бюджету територіальної громади міста Києва.

Не погоджуючись з Висновком експерта, адвокат Чорний С.С., як представник директора Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Ткачука Романа Станіславовича, направив до Міністерства юстиції України "Скаргу на порушення нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності при проведенні судово-економічної експертизи та складанні судовим експертом Перепелюк Світланою Михайлівною висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №23-28/СЕЕ від 12.06.2023 року у кримінальному провадженні №4202200000000633" від 18.10.2023року (далі - Скарга адвоката).

Скаржником висунуто вимогу про внесення на розгляд дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України питання про порушення відносно Позивача дисциплінарного провадження та прийняття рішення щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

За результатами розгляду Скарги адвоката 15.11.2023 року відповідачем-1 прийнято рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно позивача, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом відповідача-2 від 16.11.2023 №150682/6.3/27-23.

До листа від 16.11.2023 відповідача-2 була долучена Скарга адвоката та запропоновано позивачу надати пояснення щодо викладених у ній фактів.

Позивач направив відповідачу-2 пояснення на скаргу щодо висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження №4202200000000633.

Розгляд дисциплінарного провадження відбувався в режимі відеоконференцзв`язку протягом двох засідань 29.11.2023 та 10.01.2024.

29.11.2023 р. на засіданні ЦЕКК позивачем було надано пояснення, яким спростовувались обставини, наведені в скарзі, та доводилась її безпідставність. Рішення комісією не було ухвалено.

21.12.2023 р. після засідання ЦЕКК, що відбулось 29.11.2023, на адресу відповідача-1 надійшло від скаржника додаткове обґрунтування до скарги на порушення нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності при проведенні судово-економічної експертизи та складанні судовим експертом Перепелюк Світланою Михайлівною висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №23-28/СЕЕ від 12.06.2023 року у кримінальному провадженні №4202200000000633 від 18.10.2023 року з викладенням уже інших обставин оскарження, ніж було наведено в Скарзі від 18.10.2023, на підставі якої 15.11.2023 відкрито дисциплінарне провадження.

Листом від 02.01.2024 №399/6.4/27-24 за підписом директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя МЮ України, позивача повідомлено про повторне засідання ЦЕКК з приводу скарги адвоката Чорного С.С., яке призначено на 10.01.2024 та надіслано для ознайомлення додаткове звернення адвоката від 20.12.2023.

10.01.2024 р. на засіданні ЦЕКК членами комісії з`ясовувались виключно обставини, що було наведено в додатковому обґрунтуванні від 20.12.2023 до первинної скарги.

За наслідками цього засідання відповідач-1 ухвалив Рішення №5 від 10.01.2024, яким позивача було визнано винним у вчиненні дисциплінарного порушення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді "попередження".

Відповідач-1 дійшов висновку, що друга частина поставленого на вирішення експерта питання: ...Якщо так, то кому завдано матеріальної шкоди (збитків)? передбачає надання правової оцінки, тобто є питанням права і виходить за межі кваліфікації судового експерта-економіста. Таким чином комісія дійшла висновку, що експертом надано відповідь на правове питання, зокрема встановлено кому саме завдана матеріальна шкода (збитки).

Згідно тверджень комісії, вказане є порушенням вимог п.2.3. Інструкції №53/5, що надало відповідачу-1 підстав стверджувати, що експерт вчинила дисциплінарний проступок, визначений п.5 ч.3 ст.14 Закону України "Про судову експертизу", тобто вирішила питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною спеціальністю, у тому числі з питань права.

Також відповідач-1 в оскаржуваному рішенні зазначив, що під час проведення експертизи Експерт не виконала вимоги пункту 4.13 Інструкції №53/5, яким передбачено, що якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що згідно висновку експерту перевіркою стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів, правильності відображення дебіторської та кредиторської заборгованості, стану претензійно-позовної роботи встановлено завищення вартості поставленого товару на загальну суму 1829166,5 грн. що призвело до незаконних видатків за рахунок бюджетних коштів та втрат Департаментом бюджетних коштів на зазначену суму.

Отже аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач діяв у відповідності до Інструкції №53/5 та з дотримання вимог Рекомендацій.

При цьому суд відхилив доводи відповідачів щодо порушення пункту 2.3 Інструкції №53/5, оскільки, як зазначено вище, у відповідності до п.1.1, п.1.2, п.2.1 п.2.2 розділу ІІІ Рекомендацій визначено основні завдання експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності, основні завдання експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій та орієнтовний перелік вирішуваних питань.

Окрім того суд зазначив, що у відповідності до п.2.1 Інструкції №53/5 експерт може вказувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

Виходячи з цього, суд виснував, що рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10.01.2024 №5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення не може вважатися обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене з урахуванням всіх обставин, що мали значення при прийнятті оскаржуваного рішення, як то передбачено п.3 ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним. Звідси, підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про виключення з реєстру атестованих судових експертів запису про притягнення судового експерта до дисциплінарного відповідальності на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №5 від 10.01.2024 року.

Колегія суддів погоджується з оскаржуваним рішенням та з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Закон України «Про судову експертизу»(далі - Закон №4038-XII) визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Відповідно достатті 1 Закону №4038-XIIсудова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Законодавство України про судову експертизу складається із цьогоЗакону, інших нормативно-правових актів (частина першастатті 2 Закону №4038-XII).

Відповідно до частини першоїстатті 7 Закону №4038-XIIсудово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

За приписами статті 7-1 Закону №4038-XII Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з`ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.

Згідно з частиною першоюстатті 8 Закону №4038-XIIОрганізація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Статтею 12 Закону №4038-XII передбачено обов`язки судового експерта.

Так, незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Згідно статті 13 Закону №4038-XII незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; 2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи; 4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; 5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням; 6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Відповідно достатті 14 Закону №4038-XIIсудовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.

Судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком є:

1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;

2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;

3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;

4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;

5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;

6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;

7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;

8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;

9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;

10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;

11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

попередження;

тимчасове, строком до одного року, зупинення строку дії документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;

позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше трьох років з дня вчинення проступку.

У разі якщо протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження судового експерта не піддано новому дисциплінарному стягненню, зазначений судовий експерт вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, з внесенням відповідних відомостей до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в судовому порядку.

Організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України визначені Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/15 (далі - Положення №301/5).

До основних завдань Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України віднесено розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів (пункт 2 розділу II Положення №301/5).

Процедуру розгляду питання дисциплінарної відповідальності визначено розділом VI Положення №301/5.

Відповідно до розділом VI Положення №301/5, у редакції на час складання Висновку та на час прийняття дисциплінарною палатою ЦЕКК Рішення, судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, згідно пункту 5 розділу VI Положення №301/5 документами, на підставі яких розглядається питання дисциплінарної відповідальності судових експертів є зокрема звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які містять, зокрема суть порушення, яке допущено судовим експертом, з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом.

Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення.

Згідно матеріалів справи 18.10.2023 до Міністерства юстиції України надійшло звернення адвоката Чорного С.С. щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності позивача у зв`язку з можливими допущеними ним порушеннями вимог нормативно-правових актів під час складання висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 12.06.2023 №23-28/СЕЕ.

Рішенням дисциплінарної палати ЦЕКК від 15.11.2023 №6 порушено дисциплінарне провадження.

Центральною експертно-кваліфікаційної комісією при Міністерстві юстиції України 10.01.2024 прийнято рішення №5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Підставою для накладення на позивача стягнення зазначено, що відповідно до пункту 2.3Інструкції № 53/5, Експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.

Друга частина поставлено на вирішення Експерту питання: «... Якщо так, то кому завдано матеріальної шкоди (збитків)?» передбачає надання правової оцінки, тобто є питанням права і виходить за межі кваліфікації судового експерта-економіста.

Під час проведення експертизи Експерт не виконала вимоги пункту 4.13Інструкції №53/5, яким передбачено, що якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.

Згідно з пунктом 2.1Інструкції №53/5, експерт може відмовитися від проведення експертизи, зокрема якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.

Експертом надано відповідь на правове питання, зокрема встановлено кому саме завдана матеріальна шкода (збитки), чим не виконала вимоги пункту 2.3Інструкції №53/5.

За результатами обговорення питання та розглянувши додані документи дисциплінарна палата ЦЕКК прийшла до висновку, що в діях експерта наявний склад дисциплінарного проступку, визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 14 Закону України "Про судову експертизу", а саме щодо вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права.

Однак, колегія суддів зазначає, що такий висновок відповідача є помилковим, з огляду на таке.

Так, перед експертом поставлене наступне питання: Чи підтверджується документально висновок Північного офісу Держаудитслужби від 03.04.2023 в частині перевірки закупівлі за номером ID UA-2022-11-18-013717-а проведеної Департаментом муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради? Якщо так, то кому завдано матеріальної шкоди (збитків)?

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5(далі -Інструкція №53/5) у відповідності до статей7,8 Закону України "Про судову експертизу"та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), що додаються.

Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.

Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта (абзац восьмий пункту 4.13. розділу IVІнструкції №53/5).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІІнструкції №53/5експерт має право, зокрема :

указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим.

Пунктом 2.3 розділу ІІІнструкції №53/5встановлено, що експерту забороняється:

проводити експертизу без письмової вказівки його керівника;

передоручати проведення експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;

самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, а також самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;

вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.

Таким чином, експерт має право вказувати у своєму висновку на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення, водночас експерту заборонено вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.

Згідно матеріалів справи, позивач є атестованим судовим експертом за спеціальностями: 11.1. Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; 11.2. Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 11.3. Дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

При цьому п.1.1 розділу ІІІ Рекомендацій встановлено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення:

- документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення;

- документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг;

- документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами;

- документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

- документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю;

- документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування;

- документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).

Вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи.

Крім того, пунктом 1.2 розділу ІІІ Рекомендацій визначено орієнтовний перелік вирішуваних питань:

- Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації нестача (надлишки) грошових коштів у касі на суму на підприємстві на певну дату?

- Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей, встановлена за актом інвентаризації на підприємстві, в кількісних та вартісних показниках на певну дату?

- Чи підтверджується документально нестача основних засобів на підприємстві в кількісних та вартісних показниках?

Чи підтверджується документально розмір безпідставно виплаченої та списаної по касі підприємства заробітної плати з урахуванням даних, наданих органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та висновків почеркознавчої експертизи про те, що підписи в платіжних документах про одержання заробітної плати (номер відомості, період) учинені не особами, які в них зазначені?

- Чи обґрунтовано відшкодовано за певний період витрати на відрядження? Якщо так, то у якій сумі?

- Чи підтверджуються документально висновки перевірки у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт, з урахуванням висновків інших видів експертиз?

- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача розмір заборгованості за поставлені підприємству товарно-матеріальні цінності, виконані роботи (надані послуги) за договором за певний період, у тому числі з урахуванням висновків інших видів експертиз?

- Чи підтверджується документально зазначене в акті контролюючого органу заниження об`єкта оподаткування за певний період і донарахування до сплати податків та обов`язкових платежів до бюджету (зазначається яких)?

- Чи відповідають визначені та задекларовані підприємством доходи за певний період наданим первинним документам та вимогамПодаткового кодексу України?

- Чи відповідають визначені та задекларовані витрати підприємством за певний період наданим первинним документам та вимогамПодаткового кодексу України?

- Чи підтверджуються документально витрати підприємства за певний період, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг?

- Чи підтверджується документально та нормативно відображення у податковому обліку підприємства нарахування амортизації за певний період?

- Чи підтверджуються документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентами за певний період?

- Чи підтверджуються документально висновки акта органу податкового контролю про завищення підприємством заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за певний період?

- Чи підтверджується документально визначений об`єкт оподаткування з доходів, виплачених підприємством нерезиденту, із джерелом їх походження з України у зазначеному в акті перевірки періоді?

Подібні питання можуть бути поставлені за іншими видами податків та обов`язкових платежів.

Згідно п. 2.1 розділу ІІІ Рекомендацій Основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є:

1) проведення аналізу:

- показників фінансово-економічного стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості тощо) підприємства/організації;

- структури майна та джерел його придбання;

2) визначення:

- документальної обґрунтованості розрахунків з дебіторами і кредиторами;

- документальної обґрунтованості аналізу складу витрат;

- документальної обґрунтованості розрахунків плати за оренду майна;

- документальної обґрунтованості розрахунків частки майна у разі виходу учасника зі складу засновників підприємства;

- документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди у разі втрати працездатності та в інших випадках);

- документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів;

- документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди;

- документальної обґрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода), проведених суб`єктами фінансово-господарського контролю, органами досудового розслідування або заявлених у позовних вимогах;

- документальної обґрунтованості здійснених фінансово-господарських операцій із придбання товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти.

Вирішення питань щодо дотримання відповідальними особами організаційно-правових вимог до проведення закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти не належить до завдань судово-економічної експертизи.

Вирішення питань щодо визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною не належить до завдань економічної експертизи.

Водночас пункт 2.2. розділу ІІІ Рекомендацій визначає орієнтовний перелік вирішуваних питань:

- Як основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану (найменування організації) на дату укладання або закінчення терміну дії угоди (реквізити) характеризують господарсько-фінансову діяльність (найменування організації)?

- Чи підтверджується документально сума внеску до статутного фонду (найменування організації або учасника) та розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню особі, яка вибула зі складу засновників (зазначається дата виходу)?

- Чи підтверджується документально розмір необґрунтованого заниження (несплати) орендної плати (найменування організації) у сумі (зазначається сума) за період (зазначається період), визначений в акті перевірки контролюючого органу або у позовних вимогах? Якщо так,- у якій сумі?

- Чи підтверджується документально постачання (товарів, робіт, послуг) за умовами договору закупівлі, укладеного між підприємствами з урахуванням додаткових угод та статті 41Закону України «Про публічні закупівлі»у кількості (зазначається кількість) на суму (зазначається сума)?

- Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо нецільового використання бюджетних коштів, отриманих підприємством (найменування) за бюджетною програмою (назва програми)?

- Чи підтверджується документально розрахунок пенсійних виплат громадянину (прізвище, ім`я, по батькові), проведений установами Пенсійного фонду України за період (зазначається період)?

- Чи мали місце ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, прихованого банкрутства станом на певну дату за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства?

- Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо наявності у підприємства (найменування) заборгованості з виплати заробітної плати станом на (зазначається дата)?

- Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок дивідендів до виплати, здійснений підприємством (найменування) власнику корпоративних прав (найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи) за період (зазначається період)?

- Чи підтверджуються документально висновки, зазначені в акті перевірки контролюючого органу (номер, дата) щодо завищення обсягів державної закупівлі (назва товарів, робіт, послуг) на суму (зазначається сума) порівняно з умовами договору (номер, дата), укладеного за результатами конкурсних торгів?

- Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки контролюючого органу (номер, дата) щодо необґрунтованого перерахування бюджетних коштів на суму (зазначається сума) з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Так, згідно матеріалів справи Північним офісом Держаудитслужби 03.04.2023 було проведено перевірку закупівлі генераторів, проведеної Департаментом муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

За наслідками перевірки складено Акт перевірки закупівлі за номером ID: UA-2022-11-1813717-a.

Наведена вище інформація відображена експертом у дослідницький частині Висновку експерта №23-28/СЕЕ від 12.06.2023. Експертом в дослідницький частині висновку, також наведений дослівний зміст висновків Північного офісу Держаудитслужби по наслідках перевірки, що міститься в Акті перевірки від 03.04.2023, достовірність яких просив перевірити експертним шляхом слідчий у кримінальному провадженні.

А саме, : «Висновок: ТОВ «Епіцентр К» за рахунок порушення вимог Постанови КМУ від 09.11.2022 №1260 при виконанні умов Договору №49-2022m завищено вартість поставленого Департаменту товару (Мініелектростанція Rolwal RB-J-GE10E та Мініелектростанція дизельна Kalejen 9500Eл) завищено їх вартість за рахунок нарахування податку на додану вартість на загальну суму 1 829 166,5 гривень. Враховуючи, що розрахунки Департаментом з ТОВ «Епіцентр К» проведено в повному обсязі, завищення вартості поставленого товару на загальну суму 1 829 166,5 гривень призвело до незаконних видатків за рахунок бюджетних коштів та втрат Департаментом бюджетних коштів на зазначену суму. Перевіркою стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів, правильності відображення дебіторської та кредиторської заборгованості, стану претензійно-позовної роботи встановлено завищення вартості поставленого товару на загальну суму 1829 166, 5 грн., що призвело до незаконних видатків за рахунок бюджетних коштів та втрат департаментом бюджетних коштів на зазначену суму.

Отже, Північним офісом Держаудитслужби, як органом фінансово-господарського контролю, було встановлено наведені вище обставини та самостійно визначений розмір шкоди (втрат) заподіяних бюджету, бюджет, за рахунок якого понесено ці втрати та розпорядника бюджетних коштів.

Колегія суддів зазначає, що оскільки розмір шкоди та бюджет, якому вона була заподіяна визначений безпосередньо Північним офісом Держаудитслужби в Акті перевірки від 03.04.2023, а тому позивач в процесі проведення експертизи перевіряв достовірність та обґрунтованість наведених вище висновків первинним бухгалтерським документам об"єкта фінансового контролю.

З огляду на наведене вище поставлене слідчим перед експертом питання: «Чи підтверджується документально висновок Північного офісу Держаудитслужби від 03.04.2023 в частині перевірки закупівлі за номером ID: UA-2022-11-18-13717-а, проведеної Департаментом муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)? Якщо так, то кому завдано матеріальної шкоди (збитків)?» повністю відповідає завданням експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій, наведеним в пп.2) пункту 2 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та не виходить за межі компетенції експерта.

Разом з тим, твердження відповідача щодо вирішення позивачем «питання права» є помилковим, з огляду на таке.

Так, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 №8, зазначено на «неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з"ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо)».

Отже, під питаннями права Верховний Суд визначає питання вини, неосудності, недієздатності осіб.

Склад питань, вирішення яких не належить до компетенції експертів-економістів при вирішенні питань встановлення розміру збитків, визначено Методикою №11.0.57, яку було застосовано експертом при проведенні експертизи, зокрема:

«До компетенції судових експертів не належить встановлення протиправності поведінки суб`єктів дослідження внаслідок дій яких були завдані збитки. Протиправність поведінки є обов`язковою ознакою будь-якого порушення, що тягне за собою цивільно-правову відповідальність.

Протиправність поведінки у договірних правовідносинах означає будь-яке невиконання або неналежне виконання договору, що тягне за собою заподіяння шкоди, якщо інше не передбачено законом. Питання протиправності є юридичним, і може бути вирішене лише слідчим або судом.

Тому, вирішуючи питання, пов`язані із застосуванням такої форми цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, експерт-економіст повинен мати на увазі, що питання щодо протиправності поведінки, у зв`язку з його юридичним характером, не може вирішуватися у ході судово-економічної експертизи. Вирішення такого питання є компетенцією слідчого або суду» (стор. 16 Методики 11.0.57).

З врахуванням наведеного апеляційний суд зауважує, що до категорії «питання права» можливо віднести такі висновки експерта якими він встановлює склад правопорушення (винну особу, правову кваліфікацію, тощо). А вирішення питання в якому розмірі і якому бюджету завдано шкоду, не є питанням права. Інакше, з таким підходом, можна нівелювати повноваження експерта при проведенні будь якої експертизи.

Так, при проведенні судово-економічних експертиз встановлюється розмір і вид виплат, зобов`язань, їх структура, походження; при проведенні технічних експертиз визначаються правові норми які порушенні особою і навіть встановлюється причинний зв`язок з діями особи.

Натомість питання права, а саме правова кваліфікація та винність особи встановлюється судом.

Крім того, доводи відповідачів щодо порушення пункту 2.3Інструкції №53/5, є помилковими, оскільки, як зазначено вище, у відповідності до п.1.1, п.1.2, п.2.1 п.2.2 розділу ІІІ Рекомендацій визначено основні завдання експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності, основні завдання експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій та орієнтовний перелік вирішуваних питань, а тому позивач діяв у відповідності доІнструкції №53/5та з дотримання вимог Рекомендацій.

Водночас, у відповідності до п.2.1Інструкції №53/5експерт може вказувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

При цьому в рішенні Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10.01.2024 №5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення не зазначено, у чому саме полягає неясність поставленого перед позивачем питання чи невідповідність будь-яким рекомендаціям, а також, що передбачена пунктом 4.13 Інструкції №53/5 можливість зміни експертом редакції поставленого на дослідження питання є його правом, а не обов`язком, а тому не містить складу будь-якого правопорушення.

Поставлене перед експертом питання, у тому числі у другій його частині, що мала зміст «... Якщо так, то кому завдано матеріальної шкоди(збитків)?», є чітким, недвозначним, ясним, зрозумілим, логічно пов`язаним з першою частиною питання, відтак не потребувало будь-якої зміни.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з частиною 1 ст.385 Кримінального кодексу України, відмова свідка від давання показань або відмова експерта, спеціаліста чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України караються штрафом від п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років.

Отже, відмова експерта без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків під час провадження досудового розслідування є кримінально караним діянням, а тому позивач не мала будь-яких поважних причин для відмови від виконання обов`язків експерта, покладених на неї постановою старшого слідчого Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Яцюта Вадима Вікторовича від 21.12.2022.

Додатково, апеляційний суд також враховує правову позицію Верховного Суду, зокрема від 10.05.2018 у справі №826/2169/17, згідно якого висновок судового експерта є доказом в конкретній справі і має значення лише для неї. Судова оцінка висновку відбувається в межах конкретного судового процесу. Встановивши недоліки судової експертизи, суд має право відреагувати на них, зокрема, призначити повторну або додаткову судову експертизу, а також відреагувати окремою ухвалою для притягнення експерта до відповідальності. Тому, в даних правовідносинах, як відповідач так і суд вправі перевірити, дотриманння експертом компетенції експерта, порядку проведення експертизи, але не давати оцінку тим обставинам які потребують спеціальних знань.

Також відповідачами не надано суду будь-якого рішення слідчого чи суду про відхилення висновку експерта, чи визнання дій експерта неправомірними.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване (рішення) Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10.01.2024 №5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення є протиправним та підлягає скасуванню, а тому з метою відновлення прав позивача слід зобов`язати Міністерство юстиції України виключити з Державного Реєстру атестованих судових експертів запис про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження згідно рішення №5 від 10.01.2024.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року відповідає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.