Ухвала від 08.05.2025 по справі 520/3782/25

УХВАЛА

08 травня 2025 року

м. Київ

справа №520/3782/25

адміністративне провадження № К/990/17617/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/3782/25 за адміністративним позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_1 до П`ятигірського ліцею Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, Відділу освіти Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєв Микола Володимирович з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов`язати П`ятигірський ліцей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області та Відділ освіти Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №76067, розташованого за адресою: вул. Шкільна, 4, селище П`ятигірське, Ізюмський район, Харківська область, 64252.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 25.04.2025 заступник керівника Харківської обласної прокуратури через систему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У касаційній скарзі скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 2, 9, 53, 54, 169, 242 КАС України, а також неправильне застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статей 17-1, 68 Кодексу цивільного захисту України.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом вже сформовано усталену практику щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону України від 06.10.2022 №2655-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності" (далі - Закон №2655-IX), викладену зокрема у постановах від 13.03.2025 у справі №240/29926/23, від 26.03.2025 у справі №520/29483/23, від 26.03.2025 у справі №340/3544/24, і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від неї.

Так, Верховний Суд у вказаних справах виснував, що коло правовідносин, у яких територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій може подати до суду позовну заяву. У чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України окреслена прив`язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності Державна служба України з надзвичайних ситуацій може набути статусу позивача.

За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Повертаючи позов позивачу, суди попередніх інстанцій, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №260/4120/22, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22, від 29.08.2023 у справі №160/9125/22, від 05.09.2023 у справі №260/4044/22, від 23.01.2025 у справі №520/16197/23, дійшли висновку, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, а також не передбачає повноважень окружної прокуратури на звернення до суду з такими вимогами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України після внесення до неї змін Законом №2655-ІХ, який набрав чинності 29.10.2022, не містить такого способу захисту інтересів держави при зверненні до адміністративного суду центрального органу державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, як зобов`язання балансоутримувача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття, посилання скаржника на наявність права звернення до суду ГУ ДСНС за вказаною нормою права є неприйнятним.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що законодавець передбачив, що саме на Державну службу України з надзвичайних ситуацій покладено завдання з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, а також здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Ці повноваження можуть бути реалізовані саме у спосіб, передбачений положенням Кодексу цивільного захисту України. Отже, у даному випадку нормативно-правового обґрунтування наявності законодавчо визначених підстав для звернення прокурора до суду із даним позовом не наведено.

Враховуючи наявність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону №2655-IX, який було викладено Верховним Судом у постановах від 03.08.2023 у справі №260/4120/22, від 05.09.2023 у справі №260/4044/22, від 21.12.2023 у справі №400/4238/22, від 21.02.2024, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/3782/25.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк