Вирок від 08.05.2025 по справі 133/119/25

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/119/25

08.05.2025 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020230000527 від 21.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Саверці Попільнянськогорайону Житомирськоїобласті,зареєстрованого тажителя АДРЕСА_1 ,громадянина України,одруженого,непрацюючого,раніше несудимого,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.246КК України,та угодупро визнаннявинуватості від23.04.2025,що укладенеміж прокуроромта обвинуваченим,-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2024 року близько 14:00 години ОСОБА_4 , без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, діючи всупереч п. п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23 березня 2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», маючи на меті здійснити незаконну порубку лісових насаджень, приїхав на заздалегідь підготовленому власному тракторі колісному, марки «KENTAVR 200В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з автомобільним причепом з реєстраційним номером НОМЕР_2 , до полезахисної лісової смуги за межами с. Титусівка в напрямку с. Кордишівка на території Козятинської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області, що межує поряд з земельною ділянкою з кадастровим номером: 0521483400:01:001:0164, яка належить до комунальної власності Козятинської міської ради Вінницької області.

Перебуваючи в даній полезахисній лісовій смузі, ОСОБА_4 виконуючи свої злочинні дії, направлені на незаконну порубку лісових насаджень, в порушення вимог ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України, умисно із заготовленим та прилаштованим майном, а саме бензиновою пилою марки «KING YD-KW02-45» в корпусі зелено-чорного кольору, усвідомлюючи значення своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно здійснив незаконну порубку двох сироростучих дерев породи «ясен» з діаметром зрізів: 46х53 см та 46х46 см, відділивши стовбури дерев від коріння, у подальшому одне з яких порізав повздовж та поперек на різні частини та перевіз до свого місця проживання. Інше дерево залишив на місці, де був затриманий працівниками відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.

В результаті незаконної порубки двох дерев, породи «ясен», ОСОБА_4 відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №3250/24-21від 23.12.2024, завдав Козятинській міській раді Вінницької області матеріальної шкоди на суму 36 689,25 грн, яка станом на2024рік у 24,2 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доході громадян.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст. 246КК України незаконна порубка дерев у захисних насадженнях, що заподіяла істотної шкоди.

23 квітня 2025 року між прокурором Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні укладена угода про визнання винуватості за ініціативною обвинуваченого.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч. 1 ст. 246 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у судовому провадженні. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 246 КК Україниу вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду. Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст.59-1КК України сторониугоди вважаютьза необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Крім того, прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості передбачені ст. 476 КПК України.

Крім того, до угоди долучена згода представника потерпілого Козятинської міської ради Вінницької області - ОСОБА_6 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, в обсязі обвинувачення, надав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання, у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просить угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена добровільно з його ініціативи, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату та час судового засідання належним чином. 19.02.2025 до суду надійшло повідомлення від Козятинської міської ради від 19.02.2025 №400\25, в якому вказано, що ОСОБА_4 відшкодував майнову шкоду Козятинській міській територіальній громаді в повному обсязі. У зв`язку з вказаним потерпілий просить позовні вимоги міської ради не розглядати.

Під час судового засідання прокурором надано суду письмову заяву від імені представника потерпілого ОСОБА_6 від 31.03.2025, в якій зазначено, що шкода, завдана Козятинській міській раді кримінальним правопорушенням відшкодована повністю, будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має. В заяві також зазначено, що на підставі абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України він надає письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, враховуючи позицію представника потерпілого, викладену в заяві від 31.03.2025, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення,передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, віднесене кримінальним законом до категорії нетяжкого злочину. Шкода від вказаного кримінального правопорушення завдана інтересам Козятинської міської територіальної громади Вінницької області в особі Козятинської міської ради Вінницької області. Майнова шкода, завдана кримінальним правопорушення, відшкодована обвинуваченим у повному обсязі. Представник потерпілого надав письмову згоду прокурору на укладення угоди, тому угода не суперечить вимогам закону.

Свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений визнав беззастережно, щиро розкаявся, та добровільно відшкодував завдану шкоду.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості. ОСОБА_4 погодився із прокурором на призначення йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, з покладанням на нього у відповідності до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст.59-1КК України таких обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогамКПКтаКК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч. 1 ст. 246 КК України, укладення угоди про визнання винуватості не порушує права потерпілого, оскільки представник потерпілого надав письмову згоду прокурору на укладення цієї угоди, що відповідає положенню абзацу 5 ч. 4ст. 469 КПК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбаченихст. 65 КК України.

Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами, відповідно до ст. 50 КК України.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбаченихчастиною третьоюцієї статті.

За наведених обставин, суд вважає, що покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості за ч. 1 ст.246КК України у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду, з покладанням на ОСОБА_4 у відповідності до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст.59-1КК України такихобов`язків:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації;повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінусвого місцяпроживання,роботи абонавчання;не виїжджатиза межіУкраїни безпогодження зуповноваженим органомз питаньпробації,може забезпечити досягнення мети покарання.

Згідно змісту обвинувального акту процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні на проведення судової інженерно-екологічної експертизи становлять 11359,20 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогамист. 124 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині вироку у разі визнання особою винуватою зазначається рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тощо.

Санкцією ч. 1 ст. 246 КК України передбачає покарання у виді штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Кримінальне правопорушення, передбаченне ч. 1 ст. 246 КК України відноситься до умисних кримінальних правопорушень.

Спеціальна конфіскаціязастосовується напідставі обвинувального вироку суду, тощо

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, та визнав всі фактичні обставини справи, які викладенні у вказаній угоді та в обвинувальному акту, яким йому пред`явлено обвинувачення.

Згідно пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 246 КК України, в якому він визнав себе винним, підписавши вказану угоду про визнання винуватості, під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 використовував як засоби та знаряддя його вчинення трактор колісний марки «KENTAVR 200В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобільний причеп з реєстраційним номером Т1 НОМЕР_3 та бензопилу марки «KING YD-KW02-45» в корпусі зелено-чорного кольору.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до вказаних вище знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення.

Щодо речових доказів слід вирішити питання відповідно до положень ст. 100 КПК України.

В ході досудового розслідування щодо ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався. Під час судового розгляду суд не встановив підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу. Від сторони обвинувачення клопотань про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 до суду не надходило.

Разом з обвинувальним актом до суду потерпілим подано цивільний позов про відшкодування з обвинуваченого завданої шкоди. Під час судового розгляду 19.02.2025 від потерпілого до суду подано повідомлення, в якому потерпілий зазначає, що завдана обвинуваченим шкода ним відшкодована у повному обсязі. З цих підстав потерпілий просить позовні вимоги не розглядати.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву потерпілого, про те, що йому повністю відшкодовано завдану майнова шкода та він просить позовні вимоги не розглядати, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву потерпілого без розгляду.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчим суддею застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: 24.10.2024 слідчим суддею накладено арешт на бензопилу марки ««KING YD-KW02-45» в корпусі зелено-чорного кольору, трактор з маркуванням «ZS 1105» синього кольору без номерних знаків, автомобільний причеп реєстраційним номером НОМЕР_4 , дрова породи ясен, який підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 96-1 та ст. 96-2 КК України та ст.ст.100, 124, 368-371,374,474-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 квітня 2025 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прокурором Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст.59-1КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судової експертизи в розмірі 11359,20 гривень.

Цивільний позов Козятинської міської ради Вінницької області до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.10.2024 у справі №133/3248/24.

Речові доказиу справіпісля набраннявироком законноїсили,а самедрова породи ясен - передати Козятинській міській раді Вінницької області.

Застосувати спеціальну конфіскацію до знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо: трактора колісного марки «KENTAVR 200В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобільного причепу зреєстраційним номеромТ1 НОМЕР_3 , та бензопилу марки «KING YD-KW02-45» в корпусі зелено-чорного кольору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7

08.05.2025