Постанова

від 30.11.2010 по справі 9728/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 30 листопада 2010 р.                                                                                 № 2-а- 9728/10/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді   

Старосєльцева О.В.   при секретарі судового засідання  Чубукіній М.В.  

за участю сторін :

представника позивача –Масич К.І.;

представника відповідача –не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом   

 Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об"єднання "Харків"   

до

 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова   

про

 визнання дій неправомірними та скасування  податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач,  Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Харків" звернувся до  Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 10.03.2010р. №0000062200/0, від 19.05.2010р. №0000062200/1, від 03.08.2010р. №0000062200/2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

24.02.2010 року ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «ВО «Харків» з питання дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої був складений акт № 323\23-03-05\30360512 від 24.02.2010 року. За висновками акту ТОВ «ВО «Харків» занизило задекларовану суму податку на доходи нерезидента за перевірений період на суму 81.147,00грн. та несвоєчасно перерахувало до бюджету суму податку на доходи нерезидента за перевірений період па загальну суму 154.955,00грн. Позивач вважав, що перелічені висновки податкового органу є хибними, так як ніяких порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при виплаті доходу нерезиденту ТОВ не вчиняло. З посиланням на ці мотиви позивач  просив позов задовольнити.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова з поданим позовом не погодився. В письмових запереченнях проти позову відповідач указав, що при перерахуванні на користь нерезидента «American Universal Company Inc.» суми відсотків за користування позикою в розмірі 148.297,63долл. США ТОВ «ВО «Харків» не утримав податок з доходів нерезидента в сумі 81.147,00грн. До судового засідання 30.11.2010р. відповідач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був сповіщений належним чином. З огляду на положення ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути і вирішити справу за відсутності представника податкового органу.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Харків"  пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 3060512, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова.

З 31.12.2009р. по 17.02.2010р. ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова була проведена планова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об’єднання «Харків» (ідентифікаційний код – 30360512) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08 р. по 30.09.09 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 р. по 30.09.09р., результати якої оформлені актом від 24.02.2010 р. №323/23-03-05/30360512. (а.с.20-41).

За висновками акту від 24.02.2010 р. №323/23-03-05/30360512 ТОВ «ВО «Харків» було допущено порушення п.13.1 та п.13.2 ст.13 та п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало в неутриманні податку з доходу нерезидента в сумі 81.147,00грн. та несвоєчасному перерахуванні до бюджету суми податку в розмірі 154.955,00грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000062200/0 від 10.03.2010 р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 391.057,00 грн., в тому числі основний платіж – 81.147,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції – 309.910,00 грн. (а.с.42).

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення подані позивачем скарги були залишені податковими органами без задоволення, а на адресу позивача були направлені податкові повідомлення – рішення №0000062200/1 та №0000062200/2 на ті ж суми (а.с. 48, 89).

Як з‘ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 24.02.2010 р. №323/23-03-05/30360512 висновок ДПІ про порушення ТОВ «ВО «Харків» п.13.1 та п.13.2 ст.13 та п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: неутримання податку в сумі 81.147,00грн. при виплаті на користь нерезидента - «American Universal Company Inc.» доходу та несвоєчасне перерахування суми утриманого податку в розмірі 154.955,00грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з укладеним ТОВ «ВО «Харків» договором позики з нерезидентом American Universal company, inc позивач отримав у нерезидента позику в розмірі 1.100.000,00 дол. США на поповнення обігових коштів з додатковими угодами. Зазначений договір відповідно до чинного законодавства був зареєстрований в НБУ. Позивач відповідно до умов вказаного договору здійснив повне повернення взятих в позику коштів. За користування позикою відповідно до умов п.4.1 зазначеного договору нерезиденту було виплачено процентів на загальну суму 1.033.032,72грн.

При цьому, за висновками акту перевірки від 24.02.2010 р. №323/23-03-05/30360512 з суми процентів 1033032,72грн. позивач фактично виплатив на користь нерезидента лише 878.077,81грн., а решту суми в розмірі 154.955,00грн. утримав в якості податку на дохід нерезидента.

Пунктом 13.1 та п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що будь-які доходи,  отримані нерезидентом із джерелом  їх походження з України,  від провадження господарської діяльності (у тому  числі  на  рахунки  нерезидента,  що  ведуться  в   гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Резидент або постійне  представництво  нерезидента,  що здійснюють  на  користь  нерезидента  або  уповноваженої ним особи будь-яку  виплату  з  доходу з джерелом його походження з України, отриманого   таким   нерезидентом  від  провадження  господарської діяльності  (у  тому  числі  на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях),   крім   доходів,   зазначених   у   пунктах  13.3-13.6, зобов'язані  утримувати  податок  з  таких  доходів,  зазначених у пункті  13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми  та  за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати,  якщо  інше  не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

За матеріалами справи, сума доходу була виплачена позивачем на користь нерезидента не в повному обсязі, а за вирахуванням суми податку, яка була задекларована та сплачена позивачем до бюджету в розмірі 154.955,00 грн.

Суд відзначає, що відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Стосовно податку з доходів нерезидента таким документом за правилами Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998р. №28 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.04.2002р. за №391/6679; далі за текстом – Порядок №28) є звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів.

Долученими до справи звітами про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів, які мають позначки відповідача про їх отримання, підтверджено, що за 2008р. позивач задекларував 81.409,00грн. даного платежу, а за 2009р. – 73.808,00грн., що загалом складає – 155.217,00грн.

Оскільки згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено, що податок на доходи нерезидента сплачується на підставі декларації з податку на прибуток, то вказаний документ обов’язкової податкової звітності не може бути розцінений як доказ недекларування суми податку.

Таким чином, висновок відповідача про заниження позивачем платежу на 81.409,00грн. є необґрунтованим, так як в ході перевірки відповідач визнав і відобразив в акті від 24.02.2010 р. №323/23-03-05/30360512 обставини виплати в повному обсязі податку з доходів іноземних юридичних осіб в розмірі 154.955,00грн.

Стосовно обставин несвоєчасності виплати податку з доходів іноземних юридичних осіб в розмірі 154.955,00грн. суд зазначає таке.

З згідно з п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.20005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205; далі за текстом – Порядок №327) акти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За правилом п.2.3.2 Порядку №327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Вивчивши зміст акту перевірки від 24.02.2010 р. №323/23-03-05/30360512, суд відмічає, що зазначений акт не узгоджується з вимогами Порядку №327, оскільки в ньому взагалі не відображені обставини несвоєчасного перерахування позивачем суми податку з доходів нерезидента, а судження податкового органу про існування такої несвоєчасності спростовується викладеним в акті від 24.02.2010 р. №323/23-03-05/30360512 висновком ДПІ про повну оплату суми податку до бюджету та відсутністю будь-якої заборгованості по цьому платежу.

Додатково при вирішенні спору суд бере до уваги, що згідно з п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

З положень наведеної норми закону слідує, що запроваджена нею міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу підлягає застосуванню до суб’єкта права в разі одночасної наявності двох умов: 1) не нарахування податку та 2) несплата податку.

У спірних правовідносинах обставини нарахування позивачем податку на доходи нерезидента мають безспірний характер, актом перевірки від 24.02.2010 р. №323/23-03-05/30360512 визнаються, що унеможливлює застосування штрафу згідно з п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач, всупереч приписам ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Харків"  до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова  про визнання дій неправомірними та скасування  податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення- рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 10.03.2010р. №0000062200/0, від 19.05.2010р. № 0000062200/1 та від 03.08.2010р. №0000062200/2.

3 Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 06.12.2010 року.

< Сума задоволення > < Текст > 

Суддя                                                                                                    Старосєльцева О.В.